Постанова

від 11.10.2011 по справі 2а-11167/11/0170/11

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

  вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

  ПОСТАНОВА

Іменем України

11 жовтня 2011 р.

об 11 годині 35 хвилин

Справа №2а-11167/11/0170/11

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі судді Москаленка С.А., при секретарі Фурлетової Г.Ю., розглянувши за участю представника позивача

ОСОБА_1, довіреність №11387/10/10-0 від 21.10.2010р.

у відкритому судовому засіданні адміністративну справу  

за позовом   Державної податкової інспекції в м. Євпаторії АР Крим         

до   Приватного підприємствао "Фатум"             

про стягнення

ВСТАНОВИВ:

  Державна податкова інспекція в м. Євпаторії АР Крим звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Приватного підприємства «Фатум» про стягнення заборгованості із земельного податку в сумі 6739,67грн.   

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не сплачує у встановлені законом строки податкові зобов’язання із земельного податку.

Представник позивача у судовому засіданні на задоволенні позовних вимог наполягав, надав пояснення по суті справи.

Відповідач у судове засідання явку свого представника не забезпечив,  про дату, час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином – судовою повісткою, про поважність причин неприбуття у судове засідання суд не повідомив.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим про закінчення підготовчого провадження і призначення справи до судового розгляду від 12.09.2011р. відповідачу запропоновано надати письмові заперечення на адміністративний позов, а також всі наявні документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Згідно ч.6 ст.71 КАС України, якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

За таких обставин, суд вважає можливим розглянути справу на основі наявних в ній доказів за відсутністю нез’явившегося  представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Приватне підприємство «Фатум» є юридичною особою (ідентифікаційний код 19454318), що підтверджується копією довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.5) та з 21.06.1994р. знаходиться на обліку в ДПІ м.Євпаторія, як платник податків.

Таким чином, відповідач є суб’єктом господарювання, платником податків, зобов’язаний виконувати обов’язки, покладені на нього законами у зв’язку зі здійсненням господарської діяльності, у тому числі стосовно належного нарахування та сплати податків.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковий кодекс України визначає розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також напрями використання коштів, що надійшли від плати за землю, відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку.

Відповідно до ст. 269 Податкового кодексу України платниками земельного податку є:

269.1.1. власники земельних ділянок, земельних часток (паїв);

269.1.2. землекористувачі.

Відповідно до ст. 270 Податкового кодексу України об'єктами оподаткування є:

270.1.1. земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні;

270.1.2. земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Відповідно до ст.271 Податкового кодексу України базою оподаткування є:

271.1.1. нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом;

271.1.2. площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Судом встановлено, що відповідач є користувачем земельної ділянки  загальною площею 4100кв.м., розташованої у м. Євпаторія, вул. Лікарняна  (а.с.14). нормативна грошова оцінка зазначеної земельної ділянки складає 1359560,00грн.

Пунктами 285.1, 285.2 ст. 285 Податкового кодексу встановлено, що базовим  податковим  (звітним)  періодом  для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується  31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій,  а також у зв'язку  із  набуттям  права  власності та/або користування  на  нові  земельні  ділянки  може бути меншим 12 місяців).

Відповідно до п.  286.2. ст. 286 Податкового кодексу України платники   плати   за   землю   (крім  фізичних  осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня  і  до 1 лютого  поточного  року  подають  відповідному  органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію  на  поточний  рік  за формою,  встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу,  з розбивкою  річної  суми рівними  частками  за місяцями.  Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.  При  поданні  першої декларації  (фактичного  початку  діяльності  як платника плати за землю)  разом  з  нею  подається  довідка   (витяг)   про   розмір нормативної  грошової  оцінки  земельної  ділянки,  а  надалі така довідка подається у разі затвердження нової  нормативної  грошової оцінки землі.

Відповідно до податкового розрахунку земельного податку на 2011р., поданого відповідачем у порядку звітності, земельний податок складає 13596,01грн. (1133,00грн. щомісячно з січня до листопада та 1133,01грн. за грудень)(а.с.15).

Відповідно до п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю,  визначене у податковій  декларації  на  поточний  рік,  сплачується  рівними частками  власниками  та  землекористувачами  земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки  за  податковий  період,  який дорівнює  календарному  місяцю,  щомісяця  протягом 30 календарних днів,  що  настають  за  останнім  календарним  днем   податкового (звітного) місяця.

У зв’язку із несплатою відповідачем у строки визначені законодавством зобов’язань з орендної плати за земельну ділянку за ним виникла заборгованість за період лютий – червень 2011р. у сумі 6739,67грн.

Пунктом 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки,  орган державної  податкової  служби  надсилає  (вручає)  йому  податкову вимогу   в  порядку,  визначеному  для  надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з п.59.3 ст.59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Відповідно до п.59.4 ст. 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається платникам податків, які  самостійно подали податкові декларації,  але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим  Кодексом строки, без попереднього надсилання  (вручення)  податкового повідомлення-рішення.

Проаналізувавши вищевикладене, суд дійшов висновку, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки орган державної податкової служби виносить податкову вимогу на кожну суму такого податкового боргу.

Згідно з п.п.20.1.18 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п.95.2 ст.59  Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Таким чином,  органи державної податкової служби мають звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків,  який має податковий борг, не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання платнику податкової вимоги на кожну суму податкового боргу.

Судом встановлено, що податковим органом на суму податкового боргу 6739,67грн.  ПП «Фатум» із земельного податку податкова вимога не надсилалась, отже,  у  позивача не виникло права на стягнення такого податкового боргу у судовому порядку.

Щодо посилання податкового органу на те, що відповідачу надсилались податкові вимоги № 1/173 від 06.06.2005 року  на суму  податкового боргу  49025,33грн. та  №  2/201 від 08.07.2005 року на суму  податкового боргу 49020,19грн., а тому є достатньо підстав для  стягнення податкового боргу з відповідача у судовому порядку згідно п.59.5 ст.59  Податкового кодексу України, суд зазначає наступне.

По-перше, вимоги № 1/173 від 06.06.2005 року та  № 2/201 від 08.07.2005 року направлялися відповідачеві на підставі Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який припинив дію з 01.01.2011 року та не регулює правовідносини, що виникли між сторонами у зв’язку зі сплатою нового податкового боргу, який утворився після 01.01.2011 року та регулюється нормами Податкового кодексу України, якими передбачено обов’язкове направлення вимоги на кожну суму боргу з кожного виду  податку.

По-друге, відповідно до п.59.5 ст.59  Податкового кодексу України, на яку  посилався відповідач, у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Відповідно до  п.п.14.1.152.  п.14.1  ст.14  Податкового кодексу України погашення податкового боргу - зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.

Суд звертає увагу сторін на те, що погашення податкового боргу можливо шляхом добровільного погашення платником податку  такого боргу, звернення податковим органом  стягнення на  майно  платника податку, яке  може бути джерелом погашення податкового боргу, та стягнення податкового боргу шляхом звернення  органу державної податкової служби до суду.

Стягнення податкового боргу шляхом звернення органу державної податкової служби до суду регулюється спеціальною нормою  - п.95.2 ст.59  Податкового кодексу України, відповідно до якого стягнення коштів платника податків провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Отже, надіслання податкової вимоги платнику податку на кожну суму податкового боргу є обов’язковим для здійснення  податковим органом його стягнення у судовому порядку.

Більш того, згідно п.59.5 ст.59  Податкового кодексу України  вбачається, що податкова вимога не надсилається платнику податку у випадку збільшення суми податкового боргу, якщо таке збільшення відбувається у межах того самого зобов’язання за тим самим періодом (наприклад, на суму пені  або в порядку  адміністративного оскарження).

Проаналізувавши податкові вимоги № 1/173 від 06.06.2005 року  на суму  податкового боргу  49025,33грн. та  №  2/201 від 08.07.2005 року на суму  податкового боргу 49020,19грн., суд встановив, що вони прийняті податковим органом стосовно податкового боргу, що виник до  01.01.2011 року.

Враховуючи, що предметом позову є стягнення податкового боргу ПП «Фатум» із земельного податку за 2011 року, тобто за новий період, доводи податкового органу стосовно того, що відповідно до п.59.5 ст.59  Податкового кодексу України   надіслання нової податкової вимоги, не вимагається, є безпідставними.

Таким чином, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 94 КАС України, якщо судовим рішенням позивачеві відмовлено у задоволенні позову повністю, сплачений ним судовий збір не повертається.

Вступна та резолютивна частини постанови проголошені в судовому засіданні 11.10.2011р. У повному обсязі постанову відповідно до ч.3 ст.160 КАС України складено 17.10.2011р.

Керуючись ст.ст.122, 158, 160-163, 167 КАС України, суд -

  ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

 Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового  провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

  Суддя                                Москаленко С.А.