Ухвала

від 06.02.2012 по справі 2а-11167/11/0170/11

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-11167/11/0170/11

06.02.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Ілюхіної Г.П.,

суддів Кукти М.В. ,

Єланської О.Е.

секретар судового засідання Радух Ю.А.

за участю сторін:

позивача: ОСОБА_2, посвідчення НОМЕР_1, від 31.12.2012, довіреність № 9410/10/10-0 від 25.08.11,

відповідача: не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Євпаторії АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Москаленко С.А. ) від 11.10.11 у справі № 2а-11167/11/0170/11

за позовом Державної податкової інспекції в м. Євпаторії АР Крим (вул. Дм. Ульянова, 2/40, м. Євпаторія, Автономна Республіка Крим, 97416)

до Приватного підприємства фірма "Фатум" (вул. Лікарняна, 49, м. Євпаторія, Автономна Республіка Крим, 97400)

про стягнення заборгованості зі сплати земельного податку,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 11.10.2011 у задоволенні адміністративного позову Державній податковій інспекції в м. Євпаторії АР Крим до Приватного підприємства фірма "Фатум", - відмовлено (арк. с. 38-41).

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що надіслання податкової вимоги платнику податку на кожну суму податкового боргу є обов'язковим для здійснення податковим органом його стягнення у судовому порядку, податковий борг відповідача виник після 01.01.2011, податкова вимога щодо сплати цієї заборгованості відповідачу не надсилалась, у зв'язку з чим у позивача не виникло право на стягнення податкового боргу з відповідача у судовому порядку.

Не погодившись з рішенням суду, позивач: Державна податкова інспекція в м. Євпаторії АР Крим, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення по справі, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі (арк. с. 48-49).

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки суд першої інстанції не врахував, що відповідні податкові вимоги були надіслані відповідачу 06.06.2005 та 08.07.2005, податкові вимоги є дійсними протягом усього терміну існування податкового боргу з моменту його утворення до моменту повного погашення податкового боргу за всіма видами податків та зборів.

В судовому засіданні 06.02.2012 представник позивача апеляційну скаргу підтримав, просив рішення суду першої інстанції скасувати, з підстав, викладених у ній.

В судове засідання, призначене на 06.02.2012 відповідач явку уповноважених представників не забезпечив, про дату та час апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно (арк.с. 58), про причини неявки суд не повідомив.

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що відповідач викликався в судове засідання, але в суд не з'явився, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представників відповідача за наявними матеріалами.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила наступне.

Згідно Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідач, Приватне підприємство «Фатум», є юридичною особою (ідентифікаційний код 19454318), та з 21.06.1994 знаходиться на обліку в ДПІ м.Євпаторія, як платник податків, що підтверджується Довідкою №204/29-0 від 05.07.2010 (арк.с. 5-12)

Згідно витягу з технічної документації нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідач є користувачем земельної ділянки загальною площею 4100 кв.м., розташованої у м. Євпаторія, вул. Лікарняна, 49, Автономна республіка Крим. Нормативна грошова оцінка зазначеної земельної ділянки складає 1359560,00 грн. (арк. с.14).

31.01.2011 відповідачем до позивача подано податковий розрахунок земельного податку, відповідно до якого сума земельного податку складає за січень-листопад 13596,01 грн. (1133,00грн. щомісячно) та 1133,01грн. за грудень (арк. с.15).

Судом першої інстанції встановлено та не оспорюється сторонами, що у відповідача за період лютого-червня 2011 виникла заборгованість з орендної плати за земельну ділянку в сумі 6739,67грн.

06.06.2005 позивачем надіслано відповідачу першу податкову вимогу № 1/173 щодо сплати податкового боргу за погодженими податковими зобов'язаннями в цій податковій вимозі станом на 06.06.2005 - на суму податкового боргу та пені, всього на 49025,33грн. (арк. с. 18).

08.07.2005 позивачем надіслано відповідачу другу податкову вимогу № 2/201 щодо сплати податкового боргу за погодженими податковими зобов'язаннями в цій податковій вимозі на суму податкового боргу та пені станом на 08.07.2005 на загальну суму 49020,19 грн. (арк. с. 19).

05.12.2005 позивачем прийнято рішення №66/24-1 про стягнення з відповідача коштів та інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу (арк. с. 20).

Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що підстави для скасування постанови суду першої інстанції та задоволення вимог апеляційної скарги відсутні, виходячи з наступного.

На правовідносини, що склалися між сторонами поширюються положення статті 19 Конституції України, Податкового Кодексу України, Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-ІІІ (який діяв в момент виникнення спірних правовідносин та припинив дію з 01.01.2011).

Суд першої інстанції здійснив аналіз вищезазначеного діючого законодавства України та дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З 01.01.2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, відповідно до пунктів 59.1., 59.3, 59.4 статті 59 якого, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податковий кодекс України визначає суб'єктів, об'єктів, розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також напрями використання коштів, що надійшли від плати за землю, відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку (ст. 269, 270, 285, 286, 287).

Податкова вимога може не надсилатися, лише якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 95.2 статті 95 встановлено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

З аналізу наведених норм випливає, що в разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму податкових зобов'язань у встановлені законом строки, орган податкової служби зобов'язаний направити платнику податків відповідну податкову вимогу. При цьому стягнення коштів платника податків повинно здійснюватися не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання податкової вимоги.

Як вбачається з матеріалів справи, та не заперечується сторонами, податкова вимога на сплату земельного податку в сумі 6739,67 грн. відповідачу органами податкової служби не направлялась, отже право на стягнення з відповідача суми податкового боргу у позивача не настало, оскільки не було додержано відповідний порядок пред'явлення та стягнення податкового боргу після 01.01.2011.

Відповідно до п.п. 95.1, 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Судом встановлено, що податковий борг зі сплати земельного податку в сумі 6739,67 грн. виник у відповідача за новий період, тобто після 01.01.2011 та регулюється нормами Податкового кодексу України, згідно положень якого, направлення вимоги на кожну суму боргу з кожного виду податку є обов'язковим для здійснення податковим органом його стягнення в судовому порядку.

Податковим органом на зазначену суму податкового боргу податкова вимога не надсилалась, а отже, у позивача не виникло права на стягнення такого податкового боргу у судовому порядку.

Посилання податкового органу на те, що відповідачу надсилались податкові вимоги № 1/173 від 06.06.2005 року на суму податкового боргу 49025,33грн. та № 2/201 від 08.07.2005 року на суму податкового боргу 49020,19грн., правомірно не прийняті судом першої інстанції до уваги та не можуть бути прийняті судовою колегією, оскільки зазначені податкові вимоги прийняті податковим органом стосовно податкового боргу, що виник до 01.01.2011, до 2005 року, який стягувався в порядку, передбаченому Законом України №2181-ІІІ.

Вказані вимоги направлялися відповідачу на підставі Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який припинив дію з 01.01.2011 року та не регулює правовідносини, що виникли між сторонами у зв'язку зі сплатою податкового боргу, що виник після 01.01.2011, а отже не являються підставою для звернення позивача до суду з позовом щодо стягнення нового податкового боргу в судовому порядку.

Посилання позивача у апеляційній скарзі на п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України також є безпідставними, оскільки зі змісту зазначених норм вбачається, що податкова вимога не надсилається платнику податку у випадку збільшення суми податкового боргу, якщо таке збільшення відбувається у межах того самого зобов'язання за тим самим періодом (наприклад, на суму пені або в порядку адміністративного оскарження), що в даному випадку не має місця, оскільки податковий борг виник у відповідача за новий період після 01.01.2011.

Згідно частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивачем не підтверджено належними та допустимими доказами правомірність та обґрунтованість своїх вимог та додержання порядку їх пред'явлення.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим й не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Допущення судом першої інстанції описки в частині зазначення п. 95.2 ст. 59 Податкового Кодексу України замість: п.95.2 ст. 95 Податкового Кодексу України, можуть бути виправлені судом першої інстанції в порядку ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України та не впливає на надану правову оцінку правовідносин сторін.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись частиною третьою статті 24, статтями 160, 167, 169, частиною першою статті 195, статтею 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Євпаторії АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 11.10.11 у справі № 2а-11167/11/0170/11 залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 11.10.11 у справі № 2а-11167/11/0170/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 13 лютого 2012 р.

Головуючий суддя підпис Г.П.Ілюхіна

Судді підпис М.В. Кукта

підпис О.Е.Єланська

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Г.П.Ілюхіна