Постанова

від 13.10.2011 по справі 2а-6809/11/0170/11

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

  вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

  ПОСТАНОВА

Іменем України

13 жовтня 2011 р.

о 13 годині 44 хвилині

Справа №2а-6809/11/0170/11

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Москаленка С.А., при секретарі судового засідання  Фурлетовій Г.Ю., розглянувши за участі представників сторін:

від позивача – ОСОБА_1, довіреність від 06.06.2011 року;

від відповідача – ОСОБА_2, довіреність №11/10 від 16.03.2011року;

у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом   Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрно-торгова фірма Макон"         

до   Державнрої податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим             

про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення

Суть спору:  Товариство з обмеженою відповідальністю «Аграрно-торгова фірма Макон» (далі – позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із позовом до Державної податкової інспекції в м. Сімферополь АР Крим про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення №0026092301/0 від 29.12.2011р.

Позов мотивовано помилковістю висновків податкового органу стосовно відсутності у позивача права на віднесення до складу валових витрат, витрат з придбання транспортних послуг, у зв’язку із відсутністю товарно-транспортних накладних, які підтверджують такі витрати. Так позивач зазначив, що такі товарно-транспортні накладні були ним надані під час проведення перевірки, але не були прийняті відповідачем до уваги.

Ухвалами суду від 14.06.2011 року відкрито провадження у справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, надав пояснення по суті позовних вимог.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях на адміністративний позов, в яких зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте відповідно до закону та в межах повноважень, а відтак підстави визнання їх протиправними та скасування відсутні.  Відповідач вважає, що валові витрати відповідача не підтверджено первинними бухгалтерськими документами, оскільки у нього відсутні товарно-транспортні накладні.

Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо доказів для з'ясування обставин у справі, суд вважає можливим розглядати справу на підставі наявних в ній доказів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

  Позивач у справі є юридичною особою, ідентифікаційний код 32177872, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи(а.с.110).

Посадовими особами Державної податкової інспекції в м. Сімферополь АР Крим проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Аграрно-торгова фірма Макон» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007р. по 30.09.2010р., за результатами перевірки складено акт від 20.10.2010 року №20928/23-7/32177872 (а.с. 8-37).

За висновками даного акту перевіркою встановлено порушення позивачем              п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997р. №283/97-ВР (далі Закон №283), в результаті чого занижено податок на прибуток у 3 кварталі 2009р. на суму 30222грн.

Висновок про порушення вимог  Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» позивачем ґрунтується на тому, що останній включив до складу валових витрат витрати у сумі 120887грн. з придбання у ТОВ «Союз-Орхідея» транспортних послуг, які підтверджено лише актами виконаних робіт, та не підтверджено іншими первинними бухгалтерськими документами, які є обов’язковими для застосування суб’єктами підприємницької діяльності, у разі надання ними транспортних послуг (подорожній лист автомобіля, товарно-транспортна накладна, талон замовника).

На підставі акту перевірки від 20.10.2010 року №20928/23-7/32177872  відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення №0026092301/0 від 29.12.2010р. про визначення ТОВ «Аграрно-торгова фірма Макон» податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 45333грн., у тому числі 30222грн. за основним платежем, 15111грн. – за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.38).

Не погодившись з висновками акту перевірки, позивач оскаржив податкове повідомлення-рішення №0026092301/0 від 29.12.2010р. у адміністративному порядку до ДПА в АР Крим та ДПА України.

Рішенням ДПА в АР Крим від 01.03.2011р., прийнятим за результатом розгляду первинної скарги, податкове повідомлення-рішення відповідача №0026092301/0 від 29.12.2010р. залишено без змін, скарга – без задоволення(а.с.39-43).

Рішенням ДПА України №8756/6/25-0515 від 12.05.2011р., прийнятим за результатом розгляду  повторних скарг,  податкове повідомлення-рішення №0026092301/0 від 29.12.2010р. залишено без змін, скарга – без задоволення(а.с.45-47).

Не погодившись із рішенням відповідача позивач звернувся до суду з позовом.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до п.п 2.1.1. п. 2.1 ст.2  Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334 від 22.05.1997р. (діючого на момент виникнення спірних правовідносин, далі Закон №334) платниками податку з числа резидентів є - суб'єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами.

Відповідно до п. 3.1. ст. 3 Закону №334 об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на:

суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону;

суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно п.5.1. ст.5 Закону №334 валові витрати виробництва та обігу  - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються відповідно до п.п. 5.2.1 п.5.2. ст.5 Закону №334 суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 ст.5 Закону №334 визначено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

У разі втрати, знищення або зіпсування зазначених документів, платник податку має право письмово заявити про це податковому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом з поданням розрахунку податкових зобов'язань звітного періоду. Якщо платник податку не подасть у такий строк письмову заяву та не поновить зазначених документів до закінчення податкового періоду, що настає за звітним, непідтверджені відповідними документами витрати не визнаються валовими витратами і на суму недосплаченого податку нараховується пеня у розмірі облікової ставки Національного банку України, збільшеної в 1,2 рази.

Якщо платник податку поновить зазначені документи у наступних періодах, підтверджені витрати (з урахуванням сплаченої пені) включаються до валових витрат податкового періоду, на який припадає таке поновлення.

В акті перевірки відповідач посилається на те, що відповідно до п.п 11.1 п. 11 Правил перевозки вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтрансу України від 14.10.1997р. №363 (надалі Правила №363) підтвердженням витрат, пов’язаних з перевезенням вантажів, є товарно-транспортні накладні і подорожні листи вантажного автомобіля. Формами первинного обліку роботи вантажного автомобіля, обов’язковими до застосування усіма суб’єктами господарської діяльності відповідно до норм пунктів 1,2 Наказу Мінтрансу та Мінстату України від 29.12.1995р. №488/346 «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля» є подорожний лист вантажного автомобіля (ф.№2) і товарно-транспортна накладна (ф.№1-ТН).

Відповідно до преамбули Правил №363 вони визначають права, обов’язки та відповідальність власників автомобільного транспорту – Перевізників та вантажовідправників і вантажоотримувачів – Замовників.

Так, п. 11.1. Правил №363 визначено, що основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

Частиною 1 Правил №363 визначено, що:

дорожній лист - документ установленого законодавством зразка для визначення та обліку роботи автомобільного транспортного засобу;

товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Відповідно до п. 11.3 Правил №363 дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається.

Виходячи з аналізу вищезазначених норм, суд дійшов висновку, що дорожній лист не є обов’язковим для використання Замовником транспортних послуг, оскільки відповідно до такого дорожнього листа обліковується саме робота автомобільного транспортного засобу і він ніяким чином не впливає на стан взаєморозрахунків між Виконавцем та Замовником транспортних послуг.

Крім того, суд зазначає, що форми первинного обліку роботи вантажного автомобіля затверджені Наказом №488/346, який, однак, не зареєстровано в Мінюсті і в відповідності до п.1 Указу Президента України від 03.10.1992р. №493/92 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств і інших органів виконавчої влади» та п.4 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів  міністерств і інших органів виконавчої влади, затвердженого Постановою КМУ від 28.12.1992р. №731, не є нормативно-правовим актом, тому що нормативно-правові акти, які видаються міністерствами та мають міжвідомчий характер, підлягають обов’язковій державній реєстрації.

Таким чином, Наказ №488/346 не створює норм і обов’язкових вимог до оформлення первинних документів по обліку роботи вантажного транспорту.

Виходячи з аналізу вищевикладеного, суд дійшов висновку, що підприємства, які не відносяться до сфери управління органа, який видав Наказ №488/346 не зобов’язані виконувати його вимоги.

Таким чином, використання подорожніх листів вантажного автомобіля (ф.№2) та товарно-транспортних накладних (ф.№1-ТН) не є обов’язковим для ТОВ «АТФ Макон», оскільки воно не відноситься до сфери управління Мінтрансу і Мінстату.

Відповідно до п.п. 5.11 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податків, крім тих, які зазначені в цьому Законі не дозволяється.

Правила ведення податкового обліку регулюються нормами ст.11 Закону №334. Однак, в зазначеній статті не встановлено перелік документів, необхідних для віднесення витрат підприємства до складу валових витрат.

Відповідно до п.1 ст.9 Закону України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991р. №1251-ХІІ (чинного на момент включення позивачем спірних сум до складу валових витрат) платники податків повинні вести бухгалтерський облік.

Відповідно до п. 2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. №996-ХІV (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин, далі Закон № 996), бухгалтерський облік є обов’язковим видом обліку, якій ведеться на підприємстві. Фінансова, податкова та інші види звітності, застосовуючи грошовий вимірювач, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно п.1 ст.9 Закону №996 підставою для ведення бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарських операцій.

Первинні документи – це документи, створені в письмовій або електронній формі, фіксуючи і підтверджуючи господарські операції, включаючи розпорядження і дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Первинні документи повинні містити обов’язкові реквізити, зазначені в п.2 ст.9 Закону №996.

Згідно зазначеної норми первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, первинні бухгалтерські документи є документами, обов’язковість ведення та зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

16.06.2009р. між ТОВ «Союз-Орхідея» (виконавець) та ТОВ «АТФ Макон» (замовник) було укладено договір №1/15.06 предметом якого є здійснення Виконавцем доставки сільськогосподарської продукції Замовника (а.с.48).

Відповідно до п. 1.4 зазначеного договору кількість та асортимент вантажу зазначається у товарно-транспортних накладних.

Судом до матеріалів справи залучено первинні документи ТОВ «АТФ Макон», а саме товарно-транспортні накладні за 3 квартал 2009р. (а.с. 53-93).

Крім того, до матеріалів справи залучені податкові накладні, які виписані ТОВ «Союз-Орхідея», та які відповідно до п.7.2.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(чинного в момент виникнення спірних правовідносин) є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом, а відтак підтверджують здійснення позивачем відповідних витрат(а.с.94-98).

До матеріалів справи залучені виписки банку, які підтверджують здійснення позивачем витрат за надання транспортних послуг ТОВ «Союз-Орхідея»(а.с. ).

Крім того, отримання позивачем відповідних послуг підтверджується актами приймання-передачі зазначених послуг(а.с. 142-147).

Дослідивши документи, залучені до справи, суд дійшов висновку, що вони складені відповідно до вимог чинного законодавства, містять усі обов’язкові реквізити та є первинними документами бухгалтерського обліку.

Оскільки посилання податкового органу на порушення правил оподаткування мотивовані виключно відсутністю товарно-транспортних накладних та дорожніх листів, суд вважає їх необґрунтованими.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що відповідач при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення діяв упереджено та без врахування всіх обставин справи, внаслідок чого ним прийнято протиправне рішення.

В позовній заяві позивач просить визнати недійсним та скасувати оскаржуване податкове повідомлення-рішення. Оскільки оскаржуване позивачем рішення є правовим актом індивідуальної дії належним способом захисту порушеного права є визнання такого рішення протиправним та його скасуванню.

Згідно ст.11 КАС України, суд має право вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

За таких обставин, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача  №0026092301 від 29.12.2010р.

Враховуючи висновок про задоволення позову суд вважає можливим стягнути на користь позивача суму сплаченого при зверненні до суду судового збору, в порядку, встановленому ст. 94 КАС України.

Під час судового засідання, яке відбулось 13.10.2011 року оголошені вступна і резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАС України постанову у повному обсязі складено 18.10.2011 року.

Керуючись ст. ст. 94, 160-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим  № №0026092301/0 від 29.12.2010 про визначення Товариству з обмеженою відповідальністю «Аграрно-торгова фірма Макон» (ідентифікаційний код 32177872) суми податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств у загальному розмірі 45333,00грн., у тому числі: 30222,00 грн. – за основним платежем; 15111,00 грн. – за штрафними (фінансовими) санкціями.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрно-торгова фірма Макон»   3,40 грн. судових витрат.

 Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового  провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

  Суддя                                Москаленко С.А.