Ухвала

від 24.01.2012 по справі 2а-6809/11/0170/11

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-6809/11/0170/11

24.01.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Горошко Н.П.,

суддів Цикуренка А.С. ,

Лядової Т.Р.

секретар судового засідання Романенко Г.О.

за участю сторін:

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрно-торгова фірма Макон"- ОСОБА_2, довіреність № б/н від 16.01.12,

представник відповідача, Державної податкової інспекції в м.Сімферополі Автономної Республіки Крим- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши матеріали справи № 2а-6809/11/0170/11 за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м.Сімферополі Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Москаленко С.А. ) від 13.10.11 у справі № 2а-6809/11/0170/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрно-торгова фірма Макон" (вул. Одеська, буд.9 оф. 29, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95001)

до Державної податкової інспекції в м.Сімферополі Автономної Республіки Крим (вул. Мате Залки буд.1/9, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення №00260923001/0 від.29.12.2011 р.,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13.10.11 у справі № 2а-6809/11/0170/11 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрно-торгова фірма Макон" до Державної податкової інспекції в м.Сімферополі Автономної Республіки Крим про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення №00260923001/0 від.29.12.2011 р. задоволено.

Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в м.Сімферополі Автономної Республіки Крим № 002692301/0 від 29.12.10 про визначення Товариству з обмеженою відповідальністю "Аграрно-торгова фірма Макон" суми податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств у загальному розмірі 45333 грн., у тому числі: 30222 грн. - за основним платежем; 15111 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрно-торгова фірма Макон" 3,40 грн. судових витрат.

Не погодившись з даною постановою, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, в задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Представник позивача у судовому засіданні 24 січня 2012 року з апеляційною скаргою не погодилася, просила постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про день, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Згідно ч.4 статті 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач -Товариство з обмеженою відповідальністю «Аграрно-торгова фірма Макон»звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із позовом до Державної податкової інспекції в м. Сімферополь АР Крим про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення №0026092301/0 від 29.12.11.

Позов мотивовано помилковістю висновків податкового органу стосовно відсутності у позивача права на віднесення до складу валових витрат, витрат з придбання транспортних послуг, у зв'язку із відсутністю товарно-транспортних накладних, які підтверджують такі витрати. Позивач зазначив, що такі товарно-транспортні накладні були ним надані під час проведення перевірки, але не були прийняті відповідачем до уваги.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцієюв м. Сімферополь АР Крим проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Аграрно-торгова фірма Макон»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.07 по 30.09.10, за результатами перевірки складено акт від 20.10.10 №20928/23-7/32177872 (а.с. 8-37).

За висновками даного акту перевіркою встановлено порушення позивачем п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 22.05.97 №283/97-ВР (далі Закон №283), в результаті чого занижено податок на прибуток у 3 кварталі 2009 року на суму 30222грн.

На підставі акту перевірки від 20.10.10 №20928/23-7/32177872 відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення №0026092301/0 від 29.12.10 про визначення ТОВ «Аграрно-торгова фірма Макон»податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 45333грн., у тому числі 30222грн. за основним платежем, 15111грн. -за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.38).

Не погодившись з висновками акту перевірки, позивач оскаржив податкове повідомлення-рішення №0026092301/0 від 29.12.10 у адміністративному порядку до ДПА в АР Крим та ДПА України.

Рішенням ДПА в АР Крим від 01.03.11, прийнятим за результатом розгляду первинної скарги, податкове повідомлення-рішення відповідача №0026092301/0 від 29.12.10 залишено без змін, скарга -без задоволення(а.с.39-43).

Рішенням ДПА України №8756/6/25-0515 від 12.05.11, прийнятим за результатом розгляду повторних скарг, податкове повідомлення-рішення №0026092301/0 від 29.12.10 залишено без змін, скарга -без задоволення(а.с.45-47).

Відповідно до п. 3.1. ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№334 від 22.05.97 (діючого на момент виникнення спірних правовідносин, далі Закон №334)об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

До складу валових витрат включаються відповідно до п.п. 5.2.1 п.5.2. ст.5 Закону №334 суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 ст.5 Закону №334 визначено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

У разі втрати, знищення або зіпсування зазначених документів, платник податку має право письмово заявити про це податковому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом з поданням розрахунку податкових зобов'язань звітного періоду. Якщо платник податку не подасть у такий строк письмову заяву та не поновить зазначених документів до закінчення податкового періоду, що настає за звітним, непідтверджені відповідними документами витрати не визнаються валовими витратами і на суму недосплаченого податку нараховується пеня у розмірі облікової ставки Національного банку України, збільшеної в 1,2 рази.

Якщо платник податку поновить зазначені документи у наступних періодах, підтверджені витрати (з урахуванням сплаченої пені) включаються до валових витрат податкового періоду, на який припадає таке поновлення.

Судом встановлено, що в акті перевірки відповідач посилається на те, що відповідно до п.п 11.1 п. 11 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтрансу України від 14.10.97 №363 (надалі Правила №363) підтвердженням витрат, пов'язаних з перевезенням вантажів, є товарно-транспортні накладні і подорожні листи вантажного автомобіля. Формами первинного обліку роботи вантажного автомобіля, обов'язковими до застосування усіма суб'єктами господарської діяльності відповідно до норм пунктів 1,2 Наказу Мінтрансу та Мінстату України від 29.12.95 №488/346 «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля»є подорожний лист вантажного автомобіля (ф.№2) і товарно-транспортна накладна (ф.№1-ТН).

Відповідно до преамбули Правил №363 вони визначають права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту - Перевізників та вантажовідправників і вантажоотримувачів -Замовників.

Пунктом 11.1. Правил №363 визначено, що основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

Частиною 1 Правил №363 визначено, що дорожній лист - документ установленого законодавством зразка для визначення та обліку роботи автомобільного транспортного засобу.

Згідно з п. 11.3 Правил №363 дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд правомірно дійшов висновку, що дорожній лист не є обов'язковим для використання Замовником транспортних послуг, оскільки відповідно до такого дорожнього листа обліковується саме робота автомобільного транспортного засобу і він ніяким чином не впливає на стан взаєморозрахунків між Виконавцем та Замовником транспортних послуг.

Також, суд зазначив, що форми первинного обліку роботи вантажного автомобіля затверджені Наказом №488/346, який, однак, не зареєстровано в Мін'юсті і в відповідності до п.1 Указу Президента України від 03.10.92 №493/92 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств і інших органів виконавчої влади» та п.4 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств і інших органів виконавчої влади, затвердженого Постановою КМУ від 28.12.92 №731, не є нормативно-правовим актом, тому що нормативно-правові акти, які видаються міністерствами та мають міжвідомчий характер, підлягають обов'язковій державній реєстрації.

А от же, Наказ №488/346 не створює норм і обов'язкових вимог до оформлення первинних документів по обліку роботи вантажного транспорту.

Таким чином, суд дійшов правомірного висновку, що підприємства, які не відносяться до сфери управління органа, який видав Наказ №488/346 не зобов'язані виконувати його вимоги.

У з в'язку з чим, використання подорожніх листів вантажного автомобіля (ф.№2) та товарно-транспортних накладних (ф.№1-ТН) не є обов'язковим для ТОВ «АТФ Макон», оскільки воно не відноситься до сфери управління Мінтрансу і Мінстату.

Статтею 11 Закону №334 регулюються правила ведення податкового обліку. Однак, в зазначеній статті не встановлено перелік документів, необхідних для віднесення витрат підприємства до складу валових витрат.

Відповідно до п.1 ст.9 Закону України «Про систему оподаткування»від 25.06.91 №1251-ХІІ (чинного на момент включення позивачем спірних сум до складу валових витрат) платники податків повинні вести бухгалтерський облік.

Згідно п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні»від 16.07.99 №996-ХІV (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин, далі Закон № 996), підставою для ведення бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні містити обов'язкові реквізити, зазначені в п.2 ст.9 Закону №996.

Таким чином, первинні бухгалтерські документи є документами, обов'язковість ведення та зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Матеріалами справи встановлено, що 16.06.09 між ТОВ «Союз-Орхідея»(виконавець) та ТОВ «АТФ Макон»(замовник) було укладено договір №1/15.06 предметом якого є з Відповідно до п. 1.4 зазначеного договору кількість та асортимент вантажу зазначається у товарно-транспортних накладних.

Судом першої інстанції було залучено до матеріалів справи: первинні документи ТОВ «АТФ Макон», а саме товарно-транспортні накладні за 3 квартал 2009р. (а.с. 53-93); податкові накладні, які виписані ТОВ «Союз-Орхідея», та які відповідно до п.7.2.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(чинного в момент виникнення спірних правовідносин) є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом, а відтак підтверджують здійснення позивачем відповідних витрат(а.с.94-98); виписки банку, які підтверджують здійснення позивачем витрат за надання транспортних послуг ТОВ «Союз-Орхідея»; отримання позивачем відповідних послуг підтверджується актами приймання-передачі зазначених послуг (а.с. 142-147).

Перевіривши перелічені документи, судова колегія вважає, що суд дійшов правомірного висновку, що вони складені відповідно до вимог чинного законодавства, містять усі обов'язкові реквізити та є первинними документами бухгалтерського обліку.

Крім того, суд дійшов висновку про те, що відповідач при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення діяв без врахування всіх обставин справи.

З урахуванням викладеного, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про визнання протиправним та скасування податкове повідомлення-рішення відповідача №0026092301 від 29.12.10.

Виходячи з вищенаведеного суд першої інстанції прийшов до обґрунтованих висновків про наявність підстав для задоволення позивних вимог позивача.

Враховуючи обставини справи постанова суду першої інстанції прийнята з додержанням норм процесуального та матеріального права, підстав для скасування і ухвалення нового рішення не вбачається.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судом першої інстанції винесене законне і обґрунтоване рішення, постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. 159, 195, 196, п. 1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Сімферополі Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13.10.11 у справі № 2а-6809/11/0170/11 - залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13.10.11 у справі № 2а-6809/11/0170/11 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 30 січня 2012 року.

Головуючий суддя підпис Н.П.Горошко

Судді підпис А.С. Цикуренко

підпис Т.Р.Лядова

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Н.П.Горошко