Постанова

від 16.05.2011 по справі 2а-5253/11/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА

01014, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

16 травня 2011 року                      № 2а-5253/11/2670

  Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Винокуров К.С. розглянув у порядку скороченого провадження адміністративну справу

  За позовом       Державної податкової  інспекції у Святошинському  районі м. Києва

до                       Товариства з обмеженою відповідальністю «Ном і Т»

Третя особа Святошинська районна у м. Києві державна адміністрація

про                     припинення підприємницької діяльності  

 ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Державна податкова інспекція у Святошинському районі міста Києва (ДПІ у Святошинському районі) звернулась до суду з позовом про визнання недійсними установчі (засновницькі) документи Товариства з обмеженою відповідальністю «Ном і Т»(далі - ТОВ «Ном і Т») (код ЄДРПОУ - 33262738) та припинення юридичної особи.

Ухвалою суду від 13 квітня 2011 року відкрито скорочене провадження у справі та надано відповідачу строк для подання заперечень або заяви про визнання позову до 13 травня 2011 року.

Відповідач у встановлений судом строк до 13 травня 2011 року відзиву на позовні вимоги до суду не надав.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ТОВ «Ном і Т»було створено та здійснювало фінансово –господарську операцію з порушенням вимог законодавства.

У зв’язку з неподанням відповідачем відзиву на позов, справа вирішується  у порядку та за правилами передбаченими ст. 1832 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали справи, вивчивши докази надані позивачем, суд, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Ном і Т»зареєстроване Святошинською районною у м. Києві за адресою: м.Київ, просп. Перемоги, 136, кім. 34, код ЄДРПОУ 33262738 та зареєстроване в ДПІ у Святошинському районі 21.02.2005 р.

ДПІ у Святошинському районі м.Києва під час проведення фінансово-господарської перевірки ТОВ «Ном і Т»було встановлено, що вказане підприємство було створено та здійснює фінансово-господарську операцію з порушенням вимог законодавства.

Відповідно до статуту, свідоцтва про державну реєстрацію та іншими документами засновником підприємства являється ОСОБА_1.

Під час реєстрації підприємства ОСОБА_1 не відвідував державну адміністрацію, податкову інспекцію Святошинського району м. Києва. Дозвіл на отримання печатки, а також самих печаток не отримував, статутний фонд не розробляв. Фінансово-господарської діяльності не здійснював, а також нікого не уповноважував від свого імені реєструвати ТОВ «Ном і Т»та вести будь-яку фінансово-господарську діяльність, складати та підписати первинні документи.

Згідно наданих пояснень ОСОБА_1, які місяться в матеріалах справи, співробітниками податкової міліції було встановлено, що ТОВ «Ном і Т»йому невідоме, він ніколи не працював директором та бухгалтером у вказаній фірмі, не підписував документів та не укладав ніяких договорів по ТОВ «Ном і Т»і на даний час не знає де знаходиться дана фірма та чим займається.

За таких обставин ДПІ у Святошинському районі м. Києва вважає, що установчі документи та реєстраційні документи ТОВ "Ном і Т" (статут підприємства, установчий договір, свідоцтво про державну реєстрацію, свідоцтво про реєстрацію платника податків, свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість) містить неправдиві відомості та не відповідають вимогам законодавства.

Отже, створення товариства з обмеженою відповідальністю «Ном і Т»було вчинено за відсутністю волі та волевиявлення засновника, на затвердження статуту з метою створення юридичної особи та заняття підприємницької діяльності.

Порядок реєстрації юридичної особи передбачено Податковим Кодексом України, Цивільним Кодексом України, Господарським Кодексом України та Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності" .

Відповідно до п.2 ст. 57 Господарського кодексу України в установчих документах повинні бути зазначені найменування та місцезнаходження суб'єкта господарювання, мета і предмет господарської діяльності, склад і компетенція його органів управління, порядок прийняття ними рішень, порядок формування майна, розподілу прибутків та збитків, умови його реорганізації та ліквідації, якщо інше не передбачено законом.

Ст. 80 Цивільного Кодексу України (далі ЦКУ) визначає, що юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.

Згідно ч.3 ст. 8 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15.05.03р. N"755-ІV (далі Закон України N755- IV) установчі документи підписуються засновником підприємства, а також відповідно до Ч.5 ст.8 вказаного Закону установчі документи не повинні містити положень, які суперечать законодавству.

Так, згідно до ст.87 ЦКУ для створення юридичної особи її учасники (засновники) розробляють установчі документи, які викладаються письмово і підписуються всіма учасниками (засновниками), якщо законом не встановлений інший порядок Їх затвердження. Установчим документом товариства є затверджений учасниками статут або засновницький договір між учасниками, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ст. 92 ЦК України юридична особа набуває своїх прав і бере на себе цивільні обов'язки через свої органи, що діють у межах прав, наданих їм законодавством, або статутом, тобто первинна документація та податкові накладні із реквізитами ТОВ «Ном і Т»не відповідає вимогам законів України, так як складена та підписана особою, не уповноваженою на це та не наділеною правоздатністю щодо діяльності вказаного підприємства.

В п.1 ст.57 ГКУ встановлено, що «установчими документами суб'єкта господарювання є рішення про його утворення або засновницький договір, а у випадках, передбачених законом, статут (положення) суб'єкта господарювання».

 Рішення про створення підприємства, статут чи установчий договір повинні були прийматись на підставі внутрішнього волевиявлення та доброї волі, але саме ці обставини відсутні, що тягне за собою відсутність правових підстав та подальшу неправомірну діяльність юридичної особи в цілому.

Ст. 238 Господарського кодексу України передбачає, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно -господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Ст. 247 Господарського кодексу України, передбачено, що у разі здійснення суб’єктом господарювання діяльності, що суперечить закону чи установчим документам, до нього може бути застосовано адміністративно –господарську санкцію у вигляді скасування його державної реєстрації.

Згідно п.1 ст.110 Цивільного кодексу України юридична особа ліквідується за рішенням суду про визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом.

Підставами для визнання установчих документів недійсними можуть бути вчинення при оформлені цих документів порушення чинного законодавства, які позбавляють їх юридичної сили; невідповідність фактичним обставинам зазначених в установчих документах відомостей.

Відповідно до п.п.20.l.l2. п.20.1 ст.20 Податкового Кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання.

Відповідний позов може бути поданий державним органом, що згідно з чинним законодавством здійснює контроль за діяльністю товариства.

За таких обставин Державна податкова інспекція у Святошинському районі м. Києва, яка і є контролюючим органом вважає, що установчі та реєстраційні документи не можуть вважатися дійсними та не відповідають вимогам діючого законодавства і підлягають скасуванню.

Частиною другою статті 38 Закону України № 755-IV передбачені підстави для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, якими, зокрема, є:

- визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути;

- провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом.

Відповідно до Закону України від 16.07.199р. № 996 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», від 03.04.1997р. № 168/97 «Про податок на додану вартість»первинні бухгалтерські документи (видаткові та податкові накладні, акти прийому-здачі виконаних робіт, тощо) повинні мати обов'язкові реквізити, а саме вказувати на посаду особи, відповідальної за здійснення господарської операції і правильності її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дає змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні операції.

За ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків і не може суперечити нормам самого кодексу, іншим актам законодавства і моральним засадам суспільства. Правочин (договір) має бути спрямовано на реальне настання правових наслідків, обумовлених ним. Тобто, договір є дійсним, якщо його укладено з конкретною законною метою реального набуття прав і обов'язків. Установчий договір ТОВ «Ном і Т»укладено без наміру здійснювати підприємницьку діяльність.

Вимогу про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлено будь-якою заінтересованою особою, а не лише учасником правочину.

Законодавством виділено поняття "фіктивного правочину". Фіктивним є правочин, учинений без наміру створення правових наслідків, котрі обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним. Слід також звернути увагу на те, що нікчемний правочин, або правочин, визнаний судом недійсним, стають недійсними з моменту їхнього вчинення.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Право органу державної податкової служби звертатися до суду з заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності (припинення юридичної особи) передбачене п. 17 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні".

Таким чином, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає за необхідне їх задовольнити і припинити юридичну особу з моменту прийняття судового рішення у даній справі.

Разом з тим, позивачем були заявлені вимоги про визнання недійсними установчі (засновницькі) документи ТОВ «Ном і Т», які не можуть бути самостійними позовними вимогами, оскільки в силу положення статті 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», установчі документи підлягають правовій оцінці у справі з іншими позовними вимогами, зокрема у справі про припинення юридичної особи. Визнання нечинними зазначених документів законом не вимагається. Отже, позовні вимоги податкових органів про визнання нечинними установчих (засновницьких) документів підприємства розгляду не підлягають.

Враховуючи те, що створення ТОВ «Ном і Т»було вчинено за відсутності волевиявлення та волі засновника на затвердження статуту з метою створення юридичної особи та заняття підприємницької діяльності та відсутність юридичної особи за місцезнаходженням є достатніми підставами для припинення юридичної особи, суд задовольняє вимоги позивача саме з цих підстав. У частині позовних вимог про визнання недійсними установчих документів провадження підлягає закриттю, виходячи з положень ст.157 КАС України, відповідно до пункту 1 частини 1 якої, провадження по справі підлягає закриттю, зокрема, якщо певні вимоги не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

На підставі вищевикладеного,  ст. ст. 160-163, 186 1832 КАС України, п.п.20.1.12 п. 20.1 ст. 20 Податкового Кодексу України, ст.ст. 57, 238, 239, 247 Господарського кодексу України, ст.ст. 80, 92, 110, 203, 215, 234, 236 Цивільного Кодексу України, ст. 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", п. 17 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні",  суд, -

  ПОСТАНОВИВ:

  1.          Позов задовольнити частково.

2.          Провадження у справі в частині визнання недійсними установчих документів ТОВ «Ном і Т»- закрити.

3.          Припинити юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю «Ном і Т»(код ЄДРПОУ 33262738), адреса: 03162,  м. Київ, просп. Перемоги, 136, кім. 34.

4.          Постанову надіслати сторонам по справі, державному реєстратору для здійснення заходів по ліквідації юридичної особи у встановленому законом порядку.

  Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами до суду апеляційної інстанції в порядку та в строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

  Суддя                                                                                                     К.С. Винокуров