Рішення

від 20.10.2011 по справі 5020-1465/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2011 року справа № 5020-1465/2011

За позовом Фонд у комунального майна Севасто польської міської Ради,

ідентифікаційни й код 25750044

(99011, м. Севастополь, ву л. Луначарського, 5)

до Приватно го багатопрофільного підпри ємства „Дис”,

ідентифікаційний код 16500302

(99003, м. Севастополь, вул. Кожан ова, 6)

про стягнення 82 845,76 грн, розірвання договору оренди та зобов' язання повернути м айно,

Суддя Головко В.О.,

Представники учасників с удового процесу:

позивач (ФКМ Севастопо льської міської Ради) - ОСО БА_1 - головний спеціаліст юридичного відділу, довірені сть від 05.01.2011;

відповідач (ПБП „Дис”) - явку уповноваженого предста вника не забезпечив.

Обставини справи:

13.09.2011 Фонд комунального майна Севастопольської місь кої Ради (далі - позивач, ФКМ С евастопольської міської Рад и) звернувся до господарсько го суду міста Севастополя (да лі - суд) із позовом до Приват ного багатопрофільного підп риємства „Дис” (далі - відпо відач, ПБП „Дис”) про стягненн я 82 845,76 грн, з яких: 27 056,70 грн - забо ргованість з орендної плати; 1 198,05 грн - пеня; 4 663,96 грн - 30% річн их; 49 927,05 грн - штраф, розірванн я договору оренди та зобов' язання повернути майно.

Позовні вимоги обґрунтов ані неналежним виконанням ві дповідачем своїх зобов' яза нь за договором оренди нерух омого майна № 93-08 від 29.10.2008 в части ні сплати орендної плати.

Ухвалою від 19.09.2011 порушено пр овадження у справі № 5020-1465/2011 та у порядку статті 65 Господарськ ого процесуального кодексу У країни зобов' язано сторін н адати суду документи, необхі дні для вирішення спору; розг ляд справи призначено на 20.10.2011.

10.10.2011 позивач через канцелярі ю суду надав заяву про зменше ння розміру позовних вимог т а остаточно просить стягнути з відповідача на свою корист ь 82 842,72 грн, з яких: 27 056,70 грн - забо ргованість з орендної плати; 1 195,01 грн - пеня; 4 663,96 грн - 30% річн их; 49 927,05 грн штрафу, розірвати д оговір оренди та зобов' язат и відповідача повернути майн о /арк. с. 43-46/.

Відповідно до частини четв ертої статті 22 Господарськог о процесуального кодексу Укр аїни позивач вправі до прийн яття рішення по справі, зокре ма, зменшити розмір позовних вимог. Отже, зменшення розмір у позовних вимог є процесуал ьним правом позивача, яке мож е бути ним використано до при йняття рішення у справі. За ви кладених обставин, суд прийн яв вищезазначену заяву позив ача до розгляду.

Присутній у судовому засід анні 20.10.2011 представник позивач а підтримав позовні вимоги з урахуванням заяви про зменш ення розміру позовних вимог від 10.10.2011 та наполягав на їх зад оволенні у повному обсязі з п ідстав, викладених у позовні й заяві.

Відповідач у засідання суд у явку свого повноважного пр едставника не забезпечив, хо ча про дату, час та місце розгл яду справи повідомлений своє часно і належним чином за адр есою, яка вказана у Спеціальн ому витягу з Єдиного державн ого реєстру юридичних осіб т а фізичних осіб-підприємців /арк. с. 21-23/; про причини неявки с уду не сповістив; відзив на по зов та документи в обґрунтув ання заперечень проти позову не надав.

Згідно зі статтею 77 Господ арського процесуального код ексу України суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розг ляд справи, коли за якихось об ставин спір не може бути вирі шено в даному засіданні.

Отже, відкладення розгляду справи є правом та прерогати вою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судо вому засіданні представникі в сторін, а неможливість вирі шення спору у відповідному с удовому засіданні.

Враховуючи те, що явка учасн иків процесу обов' язковою н е визнавалась, а матеріали сп рави достатньо характеризую ть спірні правовідносини, су д вирішив розглянути справу у відсутність представника в ідповідача за наявними у спр аві матеріалами - в порядку статті 75 Господарського проц есуального кодексу України.

Розглянувши матеріа ли справи, дослідивши на дані докази, заслухавши пояснення представника пози вача, суд -

ВСТАНОВИВ:

29.10.2008 між Фондом комуналь ного майна Севастопольської міської ради (позивач, орендо давець) та Приватним багатоп рофільним підприємством „Ди с” (відповідач, орендар) уклад ено Договір оренди нерухомог о майна № 93-08 /арк. с. 12-13/ (далі - Дог овір), який є новою редакцією д оговору оренди № 372-99 від 28.09.1999 (пун кт 9.4 Договору).

Відповідно до пункту 1.1 Дого вору, з метою ефективного вик ористання комунального майн а та досягнення найвищих рез ультатів господарської діял ьності Орендодавець зобов' язався передати, а Орендар - прийняти в оренду нерухоме м айно - вбудовані нежитлові н апівпідвальні приміщення жи тлової чотирьохповерхової б удівлі, загальною площею 30,10 м2, розташовані за адресою: м. Сев астополь, вул. Гоголя, 20-б, - яке перебуває на балансі Комуна льного підприємства „Ремонт но-експлуатаційне підприємс тво № 1” Севастопольської міс ької Ради (далі - об' єкт оре нди), вартість якого складає, з гідно із незалежною оцінкою на 31.07.2008, - 110 949,00 грн (без урахуван ня ПДВ).

Пунктом 3.2 Договору визначе но, що орендна плата складає 1 393,71 грн (без ПДВ) за перший місяц ь оренди та перераховується Орендарем Орендодавцю не піз ніше 20 числа поточного місяця на відповідні рахунки місце вого бюджету у співвідношенн і 95% та 5%.

Протоколом від 02.03.2009 щодо пог одження змін до Договору оре нди № 93-08 від 29.10.2008 /арк. с. 16/ сторони змінили зазначене співвідно шення у розподілі орендної п лати на 97% і 3% відповідно.

07.09.2009 сторонами укладено Дода ткову угоду до Договору № 93-08 в ід 29.10.2008 /арк. с. 17/, якою розділ 3 Дог овору доповнено пунктом 3.9, ві дповідно до якого розмір оре ндної плати на період з момен ту підписання цієї угоди до 31. 12.2009 визначається згідно із ріш енням Севастопольської місь кої Ради № 7273 від 14.07.2009 та станови ть 1 094,43 грн в місяць і перерахов ується Орендарем Орендодавц ю в строки, встановлені Догов ором з 01.09.2009. Розмір скореговано ї орендної плати за кожен нас тупний місяць визначається ш ляхом корегування розміру що місячної орендної плати за п опередній місяць на індекс і нфляції, що відповідає попер едньому місяцю. З 01.01.2010 розрахун ок орендної плати відновлюєт ься відповідно до умов Догов ору, визначених до внесення ц их змін.

За умовами Договору (підпун кт 4.4.3 пункту 4.4 Договору) Оренда р зобов' язався своєчасно вн осити Орендодавцю орендну пл ату, а також здійснювати інші платежі, пов' язані з корист уванням об' єктом оренди.

Сторони домовились, що Дого вір діє з моменту його підпис ання до 29.10.2013 (пункт 7.1 Договору).

Судом встановлено, що позив ач свої зобов' язання за Дог овором виконав у повному обс язі, що підтверджується, зокр ема, Актом приймання-передач і орендованого майна від 29.10.2008, підписаним обома сторонами б ез зауважень /арк. с. 15/.

Натомість, відповідач умов и Договору порушив: орендну п лату вносив несвоєчасно і не в повному обсязі, внаслідок ч ого за період з червня 2010 р оку по серпень 2011 року у н ього перед позивачем утворил ась заборгованість в сумі 27 056, 70 грн, що і стало причиною звер нення позивача до суду із дан им позовом.

Оцінюючи наявні в матері алах справи докази за своїм в нутрішнім переконанням, що ґ рунтується на всебічному, по вному і об' єктивному розгля ді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупно сті, суд вважає позовні вимог и такими, що підлягають задов оленню частково, виходячи з н аступного.

Відповідно до частин перш ої, п' ятої статті 60 Закону Ук раїни „Про місцеве самовряду вання в Україні” право комун альної власності на рухоме і нерухоме майно, визначене ві дповідно до закону як об' єк ти права комунальної власнос ті, належить територіальним громадам сіл, селищ, міст та ра йонів у містах.

Органи місцевого самовряд ування від імені та в інтерес ах територіальних громад від повідно до закону здійснюють правомочності щодо володінн я, користування та розпорядж ення об' єктами права комуна льної власності, в тому числі виконують усі майнові опера ції, можуть передавати об' є кти права комунальної власно сті у постійне або тимчасове користування юридичним та ф ізичним особам, здавати їх в о ренду, визначати в угодах та д оговорах умови використання об' єктів, що передаються у к ористування і оренду та ін.

Відповідно до пунктів 2, 9 Пол оження про Фонд комунального майна Севастопольської місь кої Ради, затвердженого ріше нням Севастопольської міськ ої Ради від 12.11.2002 № 339 (в редакції р ішення Севастопольської міс ької Ради від 26.01.2010 № 9128), Фонд ком унального майна Севастополь ської міської Ради є виконав чим органом Севастопольсько ї міської Ради по управлінню майном комунальної власност і територіальної громади міс та Севастополя, одним із завд ань якого є управління у визн ачених Радою межах майном ко мунальної власності /арк. с. 38-42 /.

Статтею 1 Закону України „Пр о оренду державного та комун ального майна” від 10.04.1992 № 2269-XII (з н аступними змінами і доповнен нями) унормовано, що даний Зак он регулює організаційні від носини, пов' язані з передач ею в оренду майна державних п ідприємств та організацій, п ідприємств, заснованих на ма йні, що належить Автономній Р еспубліці Крим або перебуває у комунальній власності (дал і - підприємства), їх структу рних підрозділів; майнові ві дносини між орендодавцями та орендарями щодо господарськ ого використання державного майна, майна, що належить Авто номній Республіці Крим або п еребуває у комунальній власн ості.

Враховуючи, що об' єктом ор енди є комунальне майно, заст осуванню до спірних відносин сторін підлягають норми Гос подарського кодексу України , Цивільного кодексу України , а також норми спеціального з аконодавства в сфері оренди комунального майна, яким є За кон України „Про оренду держ авного та комунального майна ”.

Згідно зі статтею 509 Цивільн ого кодексу України зобов ' язанням є правовідноше ння, в якому одна сторона (борж ник) зобов' язана вчинити на користь другої сторони (кред итора) певну дію (передати май но, виконати роботу, надати по слугу, сплатити кошти тощо) аб о утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов' язку.

Відповідно до частини перш ої статті 173 Господарського ко дексу України, господарським визнається зобов' язання, щ о виникає між суб' єктом гос подарювання та іншим учасник ом (учасниками) відносин у сфе рі господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб' єкт (зоб ов' язана сторона, у тому чис лі боржник) зобов' язаний вч инити певну дію господарсько го чи управлінсько-господарс ького характеру на користь і ншого суб' єкта (виконати ро боту, передати майно, сплатит и гроші, надати інформацію то що), або утриматися від певних дій, а інший суб' єкт (управне на сторона, у тому числі креди тор) має право вимагати від зо бов' язаної сторони виконан ня її обов' язку.

Майнові зобов' язання, які виникають між учасниками го сподарських відносин, регулю ються Цивільним кодексом Укр аїни з урахуванням особливос тей, передбачених Господарсь ким кодексом України (ч. 1 ст. 175 Г К України).

Зобов' язання виникають з підстав, встановлених статт ею 11 Цивільного кодексу Украї ни та статтею 174 Господарськог о кодексу України, зокрема, з д оговорів та інших правочинів (угод).

Відповідно до частини перш ої статті 626 Цивільного кодекс у України договором є домовл еність двох або більше сторі н, спрямована на встановленн я, зміну або припинення цивіл ьних прав та обов' язків.

Як встановлено судом, 29.10.2008 мі ж сторонами укладено Договір № 93-08 /арк. с. 12-13/, який за своєю пра вовою природою є договором о ренди.

Так, відповідно до частини п ершої статті 2 Закону України „Про оренду державного та ко мунального майна”, орендою є засноване на договорі строк ове платне користування майн ом, необхідним орендареві дл я здійснення підприємницько ї та іншої діяльності.

Згідно з положеннями части ни першої статті 283 Господарсь кого кодексу України та част ини першої статті 759 Цивільног о кодексу України за договор ом оренди одна сторона (оренд одавець) передає другій стор оні (орендарю) за плату на певн ий строк у користування майн о для здійснення господарськ ої діяльності.

До основних обов' язків ор ендаря стаття 18 Закону Україн и „Про оренду державного та к омунального майна” відносит ь, серед іншого, обов' язок що до внесення орендної плати с воєчасно і у повному обсязі.

При цьому, за змістом статті 19 Закону України „Про оренду державного та комунального м айна”, орендар за користуван ня об' єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської дія льності.

Таким чином, укладений між с торонами Договір № 93-08 від 29.10.2008 є підставою для виникнення у в ідповідача обов' язку щодо в несення орендної плати за ко ристування об' єктом оренди .

Частиною першою статті 193 Г осподарського кодексу Украї ни унормовано, що суб' єкти г осподарювання та інші учасни ки господарських відносин по винні виконувати господарсь кі зобов' язання належним чи ном відповідно до закону, інш их правових актів, договору, а за відсутності конкретних в имог щодо виконання зобов' я зання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно с тавляться.

В силу статті 629 Цивільного кодексу України договір є об ов' язковим для виконання ст оронами.

Згідно з частиною першою ст атті 530 Цивільного кодексу Укр аїни, якщо у зобов' язанні вс тановлений строк (термін) йог о виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін ).

Боржник вважається таким, щ о прострочив, якщо він не прис тупив до виконання зобов' яз ання або не виконав його у стр ок, встановлений договором а бо законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Як встановлено судом, за у мовами Договору (пункт 3.2) Орен дар зобов' язаний сплачуват и орендну плату щомісячно не пізніше 20 числа поточного місяця.

Отже, останній платіж за с пірний період (червень 2010 року -серпень 2011 року) відповідач бу в зобов' язаний здійснити в строк до 20.08.2011.

Відповідно до статей 33, 34 Го сподарського процесуальног о кодексу України кожна стор она повинна довести ті обста вини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і з аперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасника ми судового процесу. Господа рський суд приймає тільки ті докази, які мають значення дл я справи. Обставини справи, як і відповідно до законодавств а повинні бути підтверджені певними засобами доказуванн я, не можуть підтверджуватис ь іншими засобами доказуванн я.

Натомість, в порушення наве дених приписів, доказів пога шення заборгованості по орен дній платі в сумі 27 056,70 грн відп овідачем не надано.

За викладених обставин поз овні вимоги в частині стягне ння з відповідача основно го боргу в сумі 27 056,70 грн є обґ рунтованими, підтверджені до кументально, а тому підлягаю ть до задоволення в повному о бсязі.

Також позивач просить ст ягнути з відповідача на свою користь 30% річних в сумі 4 663,96 грн .

Суд вважає дану вимогу так ою, що підлягає задоволенню, в иходячи з наступного.

Відповідно до статей 526, 625 Цив ільного кодексу України зобо в' язання повинно виконуват ись належним чином. Боржник н е звільняється від відповіда льності за неможливість вико нання ним грошового зобов' я зання. Боржник, який простроч ив виконання грошового зобов ' язання, на вимогу кредитор а зобов' язаний сплатити сум у боргу з урахуванням встано вленого індексу інфляції за весь час прострочення, а тако ж три проценти річних від про строченої суми, якщо інший ро змір процентів не встановлен ий договором або законом.

Пунктом 8.6 Договору сторони встановили, що у разі простро чення внесення орендної плат и понад 30 календарних днів, Ор ендодавець має право вимагат и, а Орендар зобов' язаний оп латити на користь Орендодавц я понад збитки 30% річних від пр остроченої суми за весь час п рострочення.

Таким чином, сторони відсту пили від положень цивільного законодавства та передбачил и в Договорі збільшений розм ір процентів річних порівнян о із тим, який встановлено ста ттею 625 Цивільного кодексу Укр аїни, що є їх правом та проявом принципу свободи договору (с татті 3, 6, 627-628 Цивільного кодекс у України).

Виходячи з фактичних обста вин справи суд дійшов виснов ку про те, що відповідач прост рочив виконання грошового зо бов' язання більше ніж на 30 ка лендарних днів (станом на ден ь прийняття рішення заборгов аність в сумі 27 056,70 грн не погаш ена; період прострочення спл ати останнього платежу позов ного періоду становить два м ісяці - з 20.08.2011), а тому зобов' я заний сплатити позивачеві 30% р ічних від простроченої суми.

Перевіривши наданий позив ачем розрахунок 30% річних /арк . с. 46/, суд визнає його вірним, а т ому, зважаючи на викладене, по зовні вимоги в частині стягн ення тридцяти процентів р ічних від простроченої су ми (27 056,70 грн) в розмірі 4 663,96 грн є обґрунтованими і пі длягають до задоволення в по вному обсязі.

В силу частини другої стат ті 20 Господарського кодексу У країни, захист прав і законни х інтересів суб' єктів госпо дарювання здійснюється шлях ом застосування до особи, яка порушила право, штрафних сан кцій та іншими способами, пер едбаченими законом.

Штрафними санкціями у Гос подарському кодексі України визнаються господарські сан кції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку уч асник господарських відноси н зобов' язаний сплатити у р азі порушення ним правил зді йснення господарської діяль ності, невиконання або ненал ежного виконання господарсь кого зобов' язання (ч. 1 ст. 230 Г К України).

Штрафом є неустойка, що обчи слюється у відсотках від сум и невиконаного зобов' язанн я або неналежно виконаного з обов' язання; пенею є неусто йка, що обчислюється у відсот ках від суми несвоєчасно вик онаного грошового зобов' яз ання за кожен день простроче ння виконання (ч. ч. 2, 3 ст. 549 ЦК Укр аїни).

Відповідно до частини друг ої статті 343 Господарського ко дексу України, платник грошо вих коштів сплачує на корист ь одержувача цих коштів за пр острочку платежу пеню в розм ірі, що встановлюється за зго дою сторін, але не може переви щувати подвійної облікової с тавки Національного банку Ук раїни, що діяла у період, за як ий сплачується пеня.

Аналогічні положення міст ить і спеціальне законодавст во. Так, статтею 3 Закону Украї ни „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошо вих зобов' язань” від 22.11.1996 № 543/9 6-ВР визначено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від сум и простроченого платежу та н е може перевищувати подвійно ї облікової ставки Національ ного банку України, що діяла у період, за який сплачується п еня.

Таким чином, пеня є мірою ві дповідальності боржника за п орушення ним строків виконан ня грошового зобов' язання.

Згідно із пунктом 8.5 Договор у, у разі порушення строку вне сення орендної плати, встано вленого пунктом 3.2 Договору, О рендар сплачує на користь Ор ендодавця понад збитки пеню у розмірі 200% від облікової ста вки НБУ, яка діє у період, за як ий буде нараховуватися пеня, від суми заборгованості за к ожен день прострочення.

Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь пеню в сумі 1 195,01 грн.

Перевіривши наданий позив ачем розрахунок пені /арк. с. 46/, суд визнає його вірним, а тому позовні вимоги в частині стя гнення пені в сумі 1 195,0 1 грн є обґрунтованим и і підлягають до задоволенн я в повному обсязі.

Щодо стягнення штрафу в су мі 49 927,05 грн суд зазначає наступ не.

Відповідно до пункту 8.7 Дог овору, у разі прострочення вн есення орендної плати більше 60 календарних днів Орендар сп лачує на користь Орендодавця понад збитки штраф у сумі, що дорівнює троєкратному розмі рові річної орендної плати з а Договором.

Для визначення розміру шт рафу позивачем за основу взя то річну орендну плату (16 642,35 гр н - пункт 3.1 Договору); загальн ий розмір штрафу за розрахун ком позивача становить 49 927,05 гр н (16 642,35*3).

Водночас, частиною першою с татті 233 Господарського кодек су України встановлено, що у р азі якщо належні до сплати шт рафні санкції надмірно велик і порівняно із збитками кред итора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому пов инно бути взято до уваги: ступ інь виконання зобов' язання боржником; майновий стан сто рін, які беруть участь у зобов ' язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що зас луговують на увагу.

Із даною нормою узгоджуєть ся пункт 3 статті 83 Господарсь кого процесуального кодексу України, відповідно до якого господарський суд, приймаюч и рішення, має право зменшува ти у виняткових випадках роз мір неустойки (штрафу, пені), я ка підлягає стягненню зі сто рони, що порушила зобов' яза ння.

Наведені вище приписи зако нодавчих актів не містять пе реліку відповідних обставин .

Отже, питання про зменшення розміру неустойки вирішуєть ся судом на підставі аналізу конкретної ситуації, тобто с укупності з' ясованих ним об ставин, що свідчать про наявн ість підстави (підстав) для вч инення зазначеної дії. Тобто , застосовуючи пункт 3 статті 83 Господарського процесуаль ного кодексу України, суду на лежить об' єктивно оцінити, чи є даний випадок виняткови м, виходячи з інтересів сторі н, які заслуговують на увагу, с тупеня виконання зобов' яза нь; причини неналежного виконання або невиконання з обов' язання; незначності пр острочення у виконанні зобов ' язання; невідповідності ро зміру штрафу наслідкам поруш ення; негайного добровільног о усунення винною стороною п орушення та його наслідків.

Надаючи оцінку доводам поз ивача щодо стягнення штрафу в розмірі 49 927,05 грн суд зазначає , що позивач в порушення вимог статей 33, 34 Господарського про цесуального кодексу України не надав суду жодних доказів на підтвердження факту спри чинення йому збитків в резул ьтаті несплати відповідачем орендної плати в контексті з аявленої суми.

Тому, виходячи із загальних засад, встановлених статтею 3 Цивільного кодексу України , зокрема, справедливості та р озумності, а також беручи до у ваги, що розмір штрафу, який пі длягає сплаті (49 927,05 грн), є непом ірно великим у порівнянні із розміром загального зобов' язання (27 056,70 грн), суд дійшов вис новку про необхідність зменш ення розміру штрафу, яки й підлягає стягненню з відпо відача, - до 5 000,00 грн.

На думку суду, такий розмір відповідальності є адекватн им суті вчиненого відповідач ем правопорушення та його на слідкам, тим більше, що з відпо відача за прострочку виконан ня грошового зобов' язання щ одо внесення орендної плати вже стягнуто більше 5 000,00 грн (1 195,01грн - пеня та 4 663,96 грн - 30% річних) інших сан кцій.

Підсумовуючи викладен е, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає с ума 37 915,67 грн, з яких: основний бо рг з орендної плати - 27 056,70 грн, пеня - 1 195,01 грн, 30% річних - 4 663,96 г рн і штраф - 5 000,00 грн. В частині стягнення штрафу в сумі 44 927,05 г рн (49 927,05-5 000,00) - в позові слід від мовити.

У зв' язку з невиконанням відповідачем протягом трива лого часу зобов' язань щодо внесення орендної плати, поз ивач вимагає розірвати Догов ір оренди нерухомого майна № 93-08 від 29.10.2008 та зобов' язати При ватне багатопрофільне підпр иємство „Дис” повернути Фонд у комунального майна Севасто польської міської Ради оренд оване майно - вбудовані нежи тлові напівпідвальні приміщ ення житлової чотирьохповер хової будівлі, загальною пло щею 30,10 м2, розташовані за адрес ою: м. Севастополь, вул. Гоголя , 20-б, шляхом їх звільнення.

Суд вважає вимоги позивач а в цій частині такими, що підл ягають задоволенню, з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 291 Господа рського кодексу України дого вір оренди може бути розірва но за згодою сторін. На вимогу однієї зі сторін договір оре нди може бути достроково роз ірваний з підстав, передбаче них Цивільним кодексом Украї ни для розірвання договору н айму в порядку, встановленом у статтею 188 Господарського ко дексу України.

Підстави, коли наймодавець має право вимагати розірван ня договору найму, встановле ні статтею 783 Цивільного кодек су України. Таке право наймод авець має у разі, коли наймач к ористується річчю всупереч д оговору або призначенню речі ; без дозволу наймодавця пере дав річ у користування іншій особі; своєю недбалою поведі нкою створює загрозу пошкодж ення речі; не приступив до про ведення капітального ремонт у (якщо обов' язок проведенн я капітального ремонту був п окладений на наймача). Вказан ий перелік підстав для розір вання договору найму на вимо гу орендодавця є вичерпним т а розширеному тлумаченню не підлягає.

Водночас, частиною третьою статті 26 Закону України „Про оренду державного та комунал ьного майна”, яка є спеціальн ою правовою нормою відносно статті 783 Цивільного кодексу У країни, передбачено, що на вим огу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов' язань та з інши х підстав, передбачених зако нодавчими актами України.

Як зазначено вище, порядок р озірвання договорів визначе ний статтею 188 Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 188 Госп одарського кодексу України, розірвання господарських до говорів допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або з аконом.

Право розірвати Договір з а рішенням господарського су ду на вимогу однієї зі сторін у випадку невиконання іншою стороною своїх зобов' язань та з інших підстав передбаче но пунктом 7.4 Договору.

Отже, вимога позивача про ро зірвання Договору оренди нер ухомого майна № 93-08 від 29.10.2008 є пра вомірною та відповідає спосо бам захисту цивільного права , визначеним пунктом 7 частини другої статті 16 Цивільного ко дексу України та частиною др угою статті 20 Господарського кодексу України.

Згідно з пунктом 1 частини п ершої статті 611 Цивільного код ексу України, у разі порушенн я зобов' язання настають пра вові наслідки, встановлені д оговором або законом, зокрем а, припинення зобов' язання внаслідок розірвання догово ру.

Судом встановлений факт по рушення відповідачем умов До говору оренди нерухомого май на № 93-08 від 29.10.2008 в частині строкі в внесення орендної плати, що , в контексті пункту 7.4 Договор у, є підставою для розірвання цього Договору на вимогу одн ієї сторони (Орендодавця - п озивача у справі) у зв' язку і з невиконанням іншою стороно ю (Орендарем - відповідачем) своїх зобов' язань.

За викладених обставин, вим ога позивача про розірвання договору оренди є обґрунтова ною та такою, що підлягає задо воленню.

При цьому суд вважає за необ хідне зауважити на наступном у.

Згідно з частинами другою т а третьою статті 653 Цивільного кодексу України, у разі розір вання договору зобов' язанн я сторін припиняються. У разі розірвання договору зобов' язання припиняється з момент у досягнення домовленості пр о розірвання договору, якщо і нше не встановлено договором . Якщо договір розривається у судовому порядку, зобов' яз ання припиняється з моменту набрання рішенням суду про р озірвання договору законної сили.

Таким чином, Договір оренди нерухомого майна № 93-08 від 29.10.2008 в важатиметься розірваним із дати набрання даним судов им рішенням законної сили.

Статті 15 та 16 Цивільного к одексу України надають кожні й особі право на захист її цив ільного права у разі його пор ушення, невизнання або оспор ювання. При цьому захист циві льних прав та інтересів здій снюється судом.

Відповідно до пункту 6 Роз' яснення президії Вищого арбі тражного суду України від 02.04.19 94 № 02-5/225 „Про деякі питання прак тики вирішення спорів, пов' язаних з судовим захистом пр ава державної власності” дер жавні та комунальні підприєм ства мають право звертатися з позовом про усунення будь-я ких порушень свого права.

Частина друга статті 16 Циві льного кодексу України назив ає одним із способів захисту цивільних прав та інтересів примусове виконання обов' я зку в натурі.

Наведеній нормі кореспонд ує стаття 20 Господарського ко дексу України, частина друга якої також відносить до спос обів захисту прав і законних інтересів господарюючих суб ' єктів присудження до викон ання обов' язку в натурі.

Частиною першою статті 27 За кону України „Про оренду дер жавного та комунального майн а” визначено, що у разі розірв ання договору оренди орендар зобов' язаний повернути оре ндодавцеві об' єкт оренди на умовах, зазначених у договор і оренди.

Підпунктом 4.4.14 пункту 4.4 Догов ору встановлений обов' язок Орендаря повернути (звільни ти) об' єкт оренди у разі прип инення дії договору у належн ому стані протягом 30 календар них днів з дати припинення до говору.

Зважаючи на те, що судом при йнято рішення про задоволенн я позовних вимог про розірва ння договору оренди, об' єкт оренди - вбудовані нежитлов і напівпідвальні приміщення житлової чотирьохповерхово ї будівлі, загальною площею 30, 10 м2, розташовані за адресою: м. Севастополь, вул. Гоголя, 20-б, - підлягають поверненню позив ачеві.

Таким чином, позовна вимога про зобов' язання відповіда ча звільнити орендоване майн о та повернути його Фонду ком унального майна Севастополь ської міської Ради, яка є похі дною від вимоги про розірван ня договору, також підлягає з адоволенню.

Беручи до уваги вищевикл адене, позовні вимоги підляг ають частковому задоволенню .

За правилами статті 49 Госп одарського процесуального к одексу України, при частково му задоволенні позову судові витрати покладаються на сто рони пропорційно розміру зад оволених позовних вимог.

Водночас, відповідно до пу нкту 6.3 Роз' яснення Вищого го сподарського суду України ві д 04.03.1998 № 02-5/78 „Про деякі питання п рактики застосування розділ у VI Господарського процесуал ьного кодексу України” (із зм інами, внесеними згідно з рек омендацією президії Вищого г осподарського суду України в ід 10.02.2004 № 04-5/212), у разі, коли господ арський суд на підставі пунк ту 3 статті 83 ГПК зменшує розмі р неустойки (штрафу, пені), вит рати позивача, пов' язані зі сплатою державного мита, від шкодовуються за рахунок відп овідача у сумі, сплаченій поз ивачем.

Отже, з відповідача на кори сть позивача підлягає стягне нню державне мито в сумі 828,46 гр н (1% від 82 845,76 грн) та витрати на ін формаційно-технічне забезпе чення судового процесу в роз мірі 236,00 грн.

Керуючись статтями 49, 75, 82-85, 1 15, 116 Господарського процесуал ьного кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольни ти частково.

2. Стягнути з Пр иватного багатопрофільного підприємства „Дис” (іден тифікаційний код 16500302; 99003, м. Сева стополь, вул. Кожанова, 6; відом ості про наявність поточних рахунків в установах банку в матеріалах справи відсутні) на користь Фонду комуналь ного майна Севастопольської міської Ради (ідентифіка ційний код 25750044; 99011, м. Севастопол ь, вул. Луначарського, 5) 37 915,67 грн (тридцять сім тисяч дев ' ятсот п' ятнадцять грн 67 ко п.), з яких: основний борг з орен дної плати - 27 056,70 грн, пеня - 1 1 95,01 грн, 30% річних - 4 663,96 грн і штра ф - 5 000,00 грн.

Видати наказ після на брання рішенням законної сил и.

3. Розірвати Договір оренди нерухомого майна № 93-08 від 29.10.2008, укладени й між Фондом комунального ма йна Севастопольської місько ї Ради та Приватним багатопр офільним підприємством „Дис ”, - з дати набрання рішенн ям у цій справі законної сили .

4. Зобов' язати Прива тне багатопрофільне підприє мство „Дис” (ідентифіка ційний код 16500302; 99003, м. Севас тополь, вул. Кожанова, 6) п овернути Фонду комунального майна Севастопольської місь кої Ради (ідентифікацій ний код 25750044; 99011, м. Севастополь, ву л. Луначарського, 5) орендов ане за договором оренди № 93-08 в ід 29.10.2008 майно - вбудовані н ежитлові напівпідвальні при міщення, загальною площею 30,10 м 2, що розташовані у чотирьохпо верховій житловій будівлі за адресою: м. Севастополь, вул. Г оголя, 20-б, шляхом їх звільне ння.

Видати наказ після на брання рішенням законної сил и.

5. Стягнути з При ватного багатопрофільного п ідприємства „Дис” (іден тифікаційний код 16500302; 99003, м. Сева стополь, вул. Кожанова, 6; відом ості про наявність поточних рахунків в установах банку в матеріалах справи відсутні) на користь Фонду комуна льного майна Севастопольськ ої міської Ради (ідентиф ікаційний код 25750044; 99011, м. Севасто поль, вул. Луначарського, 5) державне мито в сумі 828,46 г рн (вісімсот двадцять вісі м грн 46 коп.) та витрати на ін формаційно-технічне забезпе чення судового процесу в с умі 236,00 грн (двісті т ридцять шість грн 00 коп.).

Видати наказ після н абрання рішенням законної си ли.

6. В частині стяг нення штрафу в розмірі 44 927,05 грн - в позові відмовити.

Суддя підпис В.О. Головко

Повне рішення в порядку

статті 84 ГПК України

оформлено і підписано

25.10.2011.