Ухвала

від 04.10.2011 по справі 2а-7277/10/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АД МІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-7277/10/2670 Гол овуючий у 1-й інстанції: Кузьм енко В.А.

Суддя-доповідач: Федоро ва Г. Г.

У Х В А Л А

Іменем України

"04" жовтня 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адм іністративний суд у складі к олегії суддів:

Головуючого судді

суддів

при секретарі Федорової Г.Г.,

Губської О.А., Ключкович а В.Ю.,

Петриченко Ю.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адмініст ративну справу за апеляційно ю скаргою Державної податков ої інспекції у Голосіївськом у районі м. Києва на постанову Окружного адміністративног о суду м. Києва від 1 березня 2011 р оку по справі за позовом Держ авної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Киє ва до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лаутар", То вариства з обмеженою відпові дальністю "Євроекспрес" про с тягнення коштів, отриманих з а нікчемним правочином, -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2006 року Державна п одаткова інспекція у Голосії вському районі м. Києва (далі - позивач, ДПІ у Голосіївськом у районі м. Києва) звернулася д о Господарського суду міста Києва із позовом до Товарист ва з обмеженою відповідальні стю "Лаутар" (далі - відповіда ч-1, ТОВ "Лаутар") та Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроекспрес" (далі - відпові дач-2, ТОВ "Євроекспрес"), в якому просила зобов' язати ТОВ "Ла утар" повернути TOB "Євроекспре с" вартість послуг у розмірі 10 140,00 грн., отриманих за договоро м транспортного експедирува ння №6 від 01 січня 2006 року та стяг нути з ТОВ "Євроекспрес" в дох ід Державного бюджету вказа ну суму коштів, що становить в артість послуг, наданих за ум овами зазначеного договору.

Позовні вимоги мотивує нео бхідністю застосування до сп ірних правовідносин положен ь ч.1 ст. 208 Господарського кодек су України, вказуючи на наявн ість умислу відповідача-1 на укладення угоди, з метою, заві домо суперечною інтересам де ржави і суспільства. Вказана обставина, на думку позивача , підтверджується вироком Де снянського районного суду мі ста Чернігова від 17 листопада 2004 року у кримінальній справі по обвинуваченню ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у ско єнні злочинів, передбачених частиною третьою статті 28, час тиною другою статті 205, частин ою другою статті 358 та частино ю другою статті 203 Кримінально го кодексу України, в якому мі ститься інформація та виклад ені обставини, що мають важли ве значення для розгляду вка заної справи.

Постановою Господарського суду міста Києва від 27 листоп ада 2006 року по справі №46/410-А, зали шеною без змін ухвалою Київс ького апеляційного господар ського суду від 26 березня 2007 ро ку, в задоволенні позову Держ авної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Киє ва відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністра тивного суду України від 21 кві тня 2010 року у справі № К-9840/07 скасовано постанову Г осподарського суду міста Киє ва від 27 листопада 2006 року та ух валу Київського апеляційног о господарського суду від 26 бе резня 2007 року у справі №46/410-А, а сп раву передано на новий розгл яд до суду першої інстанції.

Постановою Окружного адмі ністративного суду від 1 бере зня 2011 року в задоволенні позо ву Державної податкової інсп екції у Голосіївському район і м. Києва відмовлено.

Позивач не погоджуючись з п рийнятим рішенням суду зверн увся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржуван а постанова суду не відповід ає вимогам матеріального та процесуального права, а саме , судом першої інстанції непо вно з' ясовано та не доведен о обставини, що мають значенн я для справи, висновки суду пе ршої інстанції не відповідаю ть обставинам справи, в зв' я зку з чим просить скасувати п останову Окружного адмініст ративного суду м. Києва від 1 б ерезня 2011 року та прийняти нов е рішення, яким задовольнити його позов в повному обсязі.

Заслухавши в судовому засі данні суддю-доповідача, пояс нення учасників процесу, які з' явилися в судове засідан ня, перевіривши матеріали сп рави та доводи апеляційної с карги, колегія суддів вважає , що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, в иходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС Укр аїни суд апеляційної інстанц ії залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, як що визнає, що суд першої інста нції правильно встановив обс тавини справи та ухвалив суд ове рішення з додержанням но рм матеріального та процес уального права.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у с правах щодо оскарження рішен ь, дій чи бездіяльності суб' єктів владних повноважень ад міністративні суди перевіря ють чи прийняті (вчинені) вон и: на підставі, у межах повнова жень та у спосіб, що передбаче ні Конституцією та законами України; з використанням пов новаження з метою, з якою це по вноваження надано; обґрунтов ано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення д ля прийняття рішення; безсто ронньо (неупереджено); доброс овісно; розсудливо; з дотрима нням принципу рівності перед законом, запобігаючи неспра ведливій дискримінації; проп орційно, зокрема з дотриманн ям необхідного балансу між б удь-якими несприятливими нас лідками для прав, свобод та ін тересів особи і цілями, на дос ягнення яких спрямоване це р ішення (дія); з урахуванням пра ва особи на участь у процесі п рийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного ст року.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, в період з 1 6 червня 2006 року по 14 липня 2006 року службовими особами позивача було проведено планову виїз ну перевірку TOB "Євроекспрес" з питань дотримання вимог под аткового, валютного та іншог о законодавства за період з 08 серпня 2003 року по 31 березня 2006 ро ку.

В ході проведення перевірк и було встановленого порушен ня відповідачем-2 вимог підпу нкту 7.2.4 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону Ук раїни "Про податок на додану в артість".

За результатами проведено ї перевірки позивачем було с кладено акт від 14 липня 2006 року №435/1-23-02-32552771, з висновків якого зок рема вбачається, що між TOB "Євро експрес" (клієнт) та TOB "Лаутар" (е кспедитор) 01 січня 2006 року було укладено угоду (договір) №6, за умовами якої TOB "Лаутар" зобов' язувалося виконати транспор тно-експедиційні послуги. Ро зрахунки за виконані послуги були проведені в готівковій формі на підставі актів вико наних робіт на загальну суму 10 140,00 грн., у тому числі податок н а додану вартість в сумі 1 690,00 гр н., який відповідачем-2 було вк лючено до складу податкового кредиту згідно податкової н акладної від 31 січня 2006 року №12 т а відображено в декларації з податку на додану вартість з а січень 2006 року.

На підставі акту перевірки позивачем було прийняте под аткове повідомлення-рішення від 14 липня 2006 року №0000992302/0, яким TOB " Євроекспрес" визначено суму податкового зобов'язання з п одатку на додану вартість в р озмірі 14 625,00 грн..

Крім цього, за результатами проведення невиїзної планов ої перевірки TOB "Лаутар" з питан ь дотримання податкового зак онодавства в частині взаємов ідносин з TOB "Євроекспрес" за І к вартал 2006 року, позивачем було складено акт перевірки від 17 серпня 2006 року №498/1-23-02-32245203, на підст аві якого прийнято податкове повідомлення-рішення від 23 се рпня 2006 року №0001202302/0 про визначен ня TOB "Лаутар" суми податкового зобов'язання з податку на при буток у розмірі 2 535,00 грн..

Даючи правову оцінку обста винам вказаної справи, колег ія суддів зважає на наступне .

Платники податку на додану вартість, об'єкти, база та ста вки оподаткування, перелік н еоподатковуваних та звільне них від оподаткування операц ій, особливості оподаткуванн я експортних та імпортних оп ерацій, поняття податкової н акладної, порядок обліку, зві тування та внесення податку до бюджету, визначаються Зак оном України «Про податок на додану вартість»від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 За кону України "Про податок на д одану вартість" (у реда кції Закону України від 30.11.2006 р. N 398-V), податковий кредит звітно го періоду визначається вихо дячи із договірної (контракт ної) вартості товарів (послуг ), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна цін а на такі товари (послуги) відр ізняється більше ніж на 20 відс отків від звичайної ціни на т акі товари (послуги), та склада ється із сум податків, нарахо ваних (сплачених) платником п одатку за ставкою, встановле ною пунктом 6.1 статті 6 та статт ею 81 цього Закону, протягом та кого звітного періоду, зокре ма, у зв'язку із придбанням або виготовленням товарів (у том у числі при їх імпорті) та посл уг з метою їх подальшого вико ристання в оподатковуваних о пераціях у межах господарськ ої діяльності платника подат ку.

Право на нарахування подат кового кредиту виникає незал ежно від того, чи такі товари ( послуги) та основні фонди поч али використовуватися в опод атковуваних операціях у межа х господарської діяльності п латника податку протягом зві тного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковув ані операції протягом такого звітного податкового період у.

Відповідно до абз. 1 п. 7.4.5 цієї ж норми Закону (у редакції Зак ону України від 25.03.2005 р. N 2505-IV), не пі длягають включенню до складу податкового кредиту суми сп лаченого (нарахованого) пода тку у зв'язку з придбанням тов арів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи м итними деклараціями (іншими подібними документами згідн о з підпунктом 7.2.6 цього пункту ).

З аналізу зазначеної норми вбачається, що визначальним фактором для формування под аткового кредиту платником п одатку на додану вартість є п одальше використання таких т оварів (основних фондів) в опо датковуваних операціях у меж ах господарської діяльності такої особи - платника пода тку.

Так, під господарською діял ьністю у Господарському коде ксі України (стаття 3 ГК Україн и) розуміється діяльність су б' єктів господарювання у сф ері суспільного виробництва , спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, вик онання робіт чи надання посл уг вартісного характеру, що м ають цінову визначеність.

У розумінні пункту 1.32 статті 1 Закону України “Про оподатк ування прибутку підприємств ” господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, на правлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у раз і, коли безпосередня участь т акої особи в організації так ої діяльності є регулярною, п остійною та суттєвою.

Обов' язковими ознаками г осподарської діяльності у ро зумінні приписів статті 3 Гос подарського кодексу України , пункту 1.32 статті 1 Закону Укра їни “Про оподаткування прибу тку підприємств” є здійсненн я її суб' єктами господарюва ння у сфері суспільного виро бництва; вона спрямована на в иготовлення та реалізацію пр одукції, виконання робіт чи н адання послуг; результати за значеної діяльності - проду кція, роботи чи послуги - маю ть вартісний характер і ціно ве вираження.

Господарська діяльність з дійснюється у загальній екон омічній сфері, а тому має суто економічні властивості, що н еможливе без вартісної оцінк и і взаємооцінки, еквівалент ності обміну, відповідних об числень і розрахунків. Тому т ака ознака результатів госпо дарської діяльності, як ціно ва визначеність, наявна в абс олютній більшості випадків, хоча в некомерційній господа рській діяльності можливе бе зкоштовне надання результат ів останньої.

Отже, вирішення спорів, пов' язаних із правомірністю форм ування платниками податку по даткового кредиту, а також су м бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, п отребує встановлення всіх фа ктичних обставин, що підтвер джують реальне здійснення го сподарських операцій, на під ставі яких визначено суми по даткового кредиту або бюджет ного відшкодування.

Про відсутність реального характеру відповідних опера цій можуть свідчити підтверд жені доказами доводи податко вого органу, зокрема, про наяв ність таких обставин:

- неможливість зді йснення платником податку за значених операцій з урахуван ням часу, місця знаходження м айна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхі дних для виробництва товарів , виконання робіт або послуг, н ездійснення особою, яка знач иться виробником товару, під приємницької діяльності;

- відсутність у пл атника податку необхідних ум ов для досягнення результаті в відповідної підприємницьк ої, економічної діяльності в силу відсутності управлінсь кого або технічного персонал у, основних коштів, виробничи х активів, складських приміщ ень, транспортних засобів;

- облік для цілей оп одаткування тільки тих госпо дарських операцій, які безпо середньо пов' язані з виникн енням права на податковий кр едит або бюджетне відшкодува ння, якщо для даного виду діял ьності також потрібне здійсн ення і облік інших господарс ьких операцій;

- здійснення опера цій з товарно-матеріальними цінностями, які не виробляли ся або не могли бути вироблен і в обсязі, зазначеному платн иком податку в документах об ліку.

Зазначені обставини позив ачем не були доведені ні в суд овому засіданні суду першої інстанції, ні в даному судово му засіданні.

Виходячи з наведеного, пору шення, допущені одним платни ком податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за з агальним правилом не впливаю ть на права та обов' язки інш ого платника податків.

Виняток із зазначеного пра вила можуть становити лише в ипадки, коли порушення прави л оподаткування ґрунтується на вчиненні суб' єктами гос подарювання нікчемних право чинів з метою, суперечною інт ересам держави та суспільств а (частина перша статті 207 Госп одарського кодексу України т а стаття 228 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, 01 січня 2006 року між TOB "Лау тар"" (Експедитор) та TOB "Євроекс прес" (Клієнт) було укладено до говір транспортного експеди рування № 6, за умовами якого TOB "Лаутар" зобов' язувався за п лату та за рахунок TOB "Євроексп рес" здійснювати визначені д оговором послуги, пов'язані з перевезенням вантажів, на ос нові письмових чи усних тран спортних замовлень.

Про факт надання транспорт но-експедиційних послуг свід чить укладений сторонами акт здачі-приймання виконаних р обіт.

На виконання умов вищевказ аного договору ТОВ "Лаутар" ви писало ТОВ "Євроекспрес" пода ткову накладну від 31 січня 2006 р оку №12 на суму 10 140,00 грн., в тому чи слі ПДВ в сумі 1 690,00 грн..

В свою чергу, відповідач-2 по вністю розрахувався з відпов ідачем-1 за надані ним послуги , що підтверджується видатко вими касовими ордерами від 30 г рудня 2006 року на суму 5 140,00 грн. та від 31 грудня 2006 року на суму 5 000,00 г рн..

Позивач заперечує факт дій сності укладеного між відпов ідачами договору та посилаєт ься на наявність вироку Десн янського районного суду міст а Чернігова від 17 листопада 2004 року у кримінальній справі п о обвинуваченню ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у скоєн ні ними злочинів, передбачен их частиною третьою статті 28, частиною другою статті 205, час тиною другою статті 358 та част иною другою статті 203 Кримінал ьного кодексу України.

Крім цього, позивач зауважу є, що господарське зобов'язан ня у формі договору від 01 січн я 2006 року №6, укладеного між TOB "Ла утар" та TOB "Євроекспрес", вчинен о сторонами з метою завідомо суперечною інтересам держав и та суспільства при наявнос ті наміру у однієї сторони - TOB " Лаутар".

Колегія суддів не приймає д о уваги дане твердження пози вача та обґрунтовує це насту пним.

Відповідно до ст. 234 ЦК Україн и, фіктивним є правочин, який в чинено без наміру створення правових наслідків, які обум овлювалися цим правочином. Ф іктивний правочин визнаєтьс я судом недійсним. В розумінн і даної норми цивільного зак ону характеризуючими ознака ми фіктивного правочину є те , що сторони вчиняють його лиш е для вигляду, знаючи заздале гідь що він не буде виконаний . Тобто, при вчинені фіктивног о правочину учасники мають і нші цілі, ніж ті що передбачен і самим правочином, не маючи н а меті встановлення його пра вових наслідків. При цьому, фі ктивним можна визнати правоч ин тільки за умови, що обидві с торони діяли без наміру як ст ворення та досягнення відпов ідних цивільно-правових насл ідків.

Статтею 203 ЦК України встано влено загальні вимоги, додер жання яких є необхідним для ч инності правочину:

1. Зміст правочину не може су перечити цьому Кодексу, інши м актам цивільного законодав ства, а також моральним засад ам суспільства.

2. Особа, яка вчиняє правочин , повинна мати необхідний обс яг цивільної дієздатності.

3. Волевиявлення учасника пр авочину має бути вільним і ві дповідати його внутрішній во лі.

4. Правочин має вчинятися у ф ормі, встановленій законом.

5. Правочин має бути спрямов аний на реальне настання пра вових наслідків, що обумовле ні ним.

Аналізуючи наявні в справі докази, колегія суддів заува жує, що укладений відповідач ами договір транспортного ек спедирування є таким, що не су перечать інтересам держави т а суспільства, оскільки на мо мент його укладення сторони були зареєстровані як суб'єк ти підприємницької діяльнос ті, взяті на облік як платники податків, а тому володіли нео бхідним обсягом цивільної пр авоздатності та дієздатност і, вільно здійснювали своє во левиявлення, що в свою чергу с відчить про настання певних правових наслідків.

Крім цього, посилання позив ача на наявність рішення Гол осіївського районного суду м іста Києва від 02 березня 2006 рок у у справі №2-1540/06, яким було визн ано недійсними статут ТОВ "Ла утар" та свідоцтво про реєстр ацію платника податку на дод ану вартість, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки матеріали справи не містять витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фі зичних осіб-підприємців із з азначенням запису про припин ення ТОВ "Лаутар" як юридично ї особи. Разом з тим, наявність акту ДПІ у Голосіївському ра йоні м. Києва про анулювання р еєстрації платника податку н а додану вартість від 15 червня 2006 року № 4543/29-203 не є належним дока зом припинення юридичної осо би ТОВ "Лаутар".

Відповідно до підпункту “б ” пункту 9.8 статті 9 Закону Укра їни “Про податок на додану ва ртість”, реєстрація діє до да ти її анулювання, яка відбува ється, зокрема, у випадку, якщо ліквідаційна комісія платни ка податку, оголошеного банк рутом, закінчує роботу або пл атник податку ліквідується з а власним бажанням чи за ріше нням суду (фізична особа позб увається статусу суб' єкта г осподарювання).

З наявної в справі довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних о сіб-підприємців вбачається, що на момент виникнення спір них правовідносин ТОВ "Лаута р" знаходилося у єдин ому державному реєстрі, а від повідно до частини п' ятої с татті 111 Цивільного кодексу Ук раїни юридична особа є лікві дованою з дня внесення до єди ного державного реєстру запи су про її припинення.

У такому разі, ухвалення суд ом рішення про припинення юр идичної особи - платника под атку на додану вартість, у том у числі у зв' язку з недійсні стю його установчих документ ів, не означає автоматичної в трати такою особою статусу п латника податку на додану ва ртість та не позбавляє право вого значення виданих за так ими господарськими операція ми податкових накладних.

Таким чином, колегія суддів вважає, що позивачем не довед ено наявність у відповідачів умислу при укладенні ними до говору транспортного експед ирування від 01 січня 2006 року № 6 я к такого, що завідомо супереч ать інтересам держави та сус пільства або порушує публічн ий порядок. Зазначений догов ір був укладений відповідача ми саме з метою здійснення пе редбаченої законом підприєм ницької діяльності, зобов' я зання за ним виконані сторон ами належним чином, а тому дан ий договір не може розглядат ися як нікчемний.

Оскільки судом не встановл ено нікчемність договору тра нспортного експедирування в ід 01 січня 2006 року №6, укладеного між TOB "Лаутар" та TOB "Євроекспрес ", то відповідно не можна засто совувати наслідки нікчемног о правочину.

Апелянтом не було надано до казів на підтвердження заяв лених ним вимог, а тому доводи апеляційної скарги спростов уються вищевикладеним, матер іалами справи та не відповід ають вимогам чинного законод авства.

З підстав вищенаведеного, к олегія суддів дійшла висновк у, що суд першої інстанції вір но встановив фактичні обстав ини справи, дослідив наявні д окази, надав їм належну оцінк у та прийняв законне і обґрун товане рішення, з дотримання м норм матеріального і проце суального права, а тому підст ав для його скасування не вба чається.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС У країни за наслідками розгляд у апеляційної скарги на пост анову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції ма є право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а пос танову суду без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державн ої податкової інспекції у Го лосіївському районі м. Києва на постанову Окружного адмі ністративного суду м. Києва в ід 1 березня 2011 року - зали шити без задоволення.

Постанову Окружного а дміністративного суду м. Киє ва від 1 березня 2011 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної си ли з моменту проголошення та може бути оскаржена протяго м двадцяти днів з дня складан ня в повному обсязі, шляхом по дачі касаційної скарги безпо середньо до Вищого адміністр ативного суду України.

Головуючий суддя

суддя

суддя Г.Г. Федорова

О.А. Губська

В.Ю. Ключкович

Повний текст ухвали ск ладено та підписано - 10.10.11 р.