Постанова

від 28.05.2008 по справі 18/369-07(31/43(8/411-06)-07)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ 

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

 28 травня 2008 р.                                                                                   

№

18/369-07(31/43(8/411-06)-07) 

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого

Кривди

Д.С.,

суддів:

Жаботиної

Г.В., Уліцького А.М.

розглянувши

касаційну скаргу

Суб'єкта

підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1

на

постанову

від

24.01.08 Дніпропетровського апеляційного господарського суду

та на

рішення

від

12.10.07

у

справі

№18/369-07(31/43(8/411-06)-07)

господарського

суду

Дніпропетровської

області

за

позовом

Суб'єкта

підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1

до

1.

Профспілкового комітету Дніпропетровського театру опери та балету 2.

Обласного комунального підприємства культури "Дніпропетровський

академічний театр опери та балету"

третя

особа

Дніпропетровська

обласна рада

про

тлумачення

правочину та визнання угоди дійсною

за

участю представників сторін

від

позивача:

ОСОБА_1;

ОСОБА_2, дов.

від

відповідача 1:

у

засідання не прибули

від

відповідача 2:

у

засідання не прибули

від

третьої особи:

у

засідання не прибули

ПОСТАНОВИВ:

Суб'єкт

підприємницької діяльності фізична особа ОСОБА_1 звернувся до господарського

суду Дніпропетровської області з позовом до Профспілкового комітету

Дніпропетровського театру опери та балету (далі -Профспілковий комітет) та

Обласного комунального підприємства культури "Дніпропетровський

академічний театр опери та балету" за участю в якості третьої особи без

самостійних вимог на предмет спору Дніпропетровської обласної ради про

тлумачення правочину від 08.07.02, вчиненого між позивачем та Профспілковим

комітетом, як правочину щодо надання послуг харчування, а також визнання угоди від

08.07.02 дійсною угодою про надання послуг харчування з дати її укладення до

червня 2006 року.

Справа

розглядалася судами неодноразово. Постановою від 18.07.07 Вищий господарський

суд України рішення судів попередніх інстанцій скасував, а справу передав на

новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням

від 12.10.07 господарський суд Дніпропетровської області (суддя Петрова В.І.) у

задоволенні позову відмовив.

Рішення

мотивовано відсутністю правових підстав щодо тлумачення договору оренди як

договору надання послуг.

Постановою

від 24.01.08 Дніпропетровський апеляційний господарський суд (колегія суддів у

складі: Виноградник О.М. -головуючий, Джихур О.В., Лисенко О.М.) рішення суду

першої інстанції змінив, припинивши на підставі п.1 ч. 1 ст. 80 ГПК України

провадження відносно Профспілкового комітету.

Ухвалою

від 21.04.08 Вищий господарський суд України порушив касаційне провадження за

касаційною скаргою позивача, в якій заявлено вимоги про скасування рішення і

постанови та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касатор

вважає, що спірний у справі договір спрямовано на обслуговування ним

працівників театру позивачем у приміщенні театру шляхом передачі йому

спеціального приміщення з обладнанням, і цей договір згідно зі ст. 628 ЦК України

є змішаним, оскільки містить кілька зобов'язань, що не було враховано

попередніми судовими інстанціями. Також касатор зазначає про помилковість

висновків суду апеляційної інстанції щодо відсутності у Профспілкового комітету

статусу юридичної особи.

27

травня 2008 року від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду

справи, у задоволенні якого судовою колегію відмовлено.

Заслухавши

суддю-доповідача, пояснення представників позивача, перевіривши матеріали

справи, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає

задоволенню, виходячи з наступного.

Відмовляючи

в задоволені позову, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що

зміст договору не містить обставин, визначених у ст.ст. 901-904 ЦК України.

Оскільки

позивач на підставі відповідних звітних документів, актів тощо не довів

наявність обставин, визначених у ст.ст. 901-904 ЦК України, а зобов'язання

орендаря визначені у п. 4.5 договору і стосуються підприємницьких інтересів,

тому суди відповідно до умов цього договору дійшли обґрунтованого висновку щодо

відсутності в предметі договору та зобов'язаннях сторін обставин, визначених

згідно з законодавством та звичаєм як правовідносини з надання послуг.

Також

позивачем не доведено наявність правової норми, яка передбачає визнання в

судовому порядку угоди дійсною, виходячи з вимог ст. 16 ЦК України.

Правоздатність

профспілкового комітету Дніпропетровського театру опери та балету станом на

08.07.02 позивачем не доведена, тому суд апеляційної інстанції дійшов правильного

висновку про те, що ця особа не може бути стороною в господарському процесі, а

тому на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України припинив провадження щодо цього

учаснику.

З

огляду на викладене судова колегія не вбачає підстав для скасування постанови

суду апеляційної інстанції та задоволення касаційної скарги.

Керуючись

ст.ст. 108, 1115, 1117, 1119, 11111

ГПК України Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Постанову

Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.01.08 у справі  №18/369-07(31/43(8/411-06)-07) залишити без

змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Головуючий                                                                               

Д.Кривда

Судді                                                                                                    Г.Жаботина

А.Уліцький