Рішення

від 16.06.2011 по справі 41/67пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАР СЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Д онецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16.06.11 р. Сп рава № 41/67пн

Господарський суд Донець кої області у складі судді Гончарова С.А.

при секретарі судового зас ідання Прудніковій Н.В.

розглянув у відкритому суд овому засіданні господарськ у справу

за позовом: Приватного під приємства „Фірма „ПРОСТІР”, м. Донецьк

до відповідача: Донецької м іської ради, м. Донецьк

про визнання права власнос ті на виробничий будинок А-1,2 б удівлі цеху по виробництву б удівельних матеріалів, що ро зташований за адресою: м. Доне цьк, Москвіна, 1в

При участі представників:

від позивача: ОСОБА_1 - д овіреність від 12.05.2011 року

від відповідача: не з' явил ись

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Приватне підприєм ство „Фірма „ПРОСТІР”, зверн увся до господарського суду Донецької області з позовом до Донецької міської ради пр о визнання права власності н а виробничий будинок А-1,2 буді влі цеху по виробництву буді вельних матеріалів, що розта шований за адресою: м. Донецьк , Москвіна, 1в.

В обґрунтування позовних в имог позивач посилається на те, що спірну будівлю, яка знах одиться в задовільному стані , було побудовано ним самовіл ьно, без отриманням відповід них дозвільних документів; з емельну ділянку, на якій розт ашовано спірне нерухоме майн о, було передано відповідаче м позивачу в оренду для експл уатації існуючої самочинно з будованої будівлі цеху з вир обництва будівельних матері алів. Наведені обставини, на д умку позивача, з урахуванням положень ст. 376 Цивільного код ексу України, свідчать про не обхідність задоволення позо вних вимог.

Відповідач про день та час р озгляду справи був повідомле ний належним чином, але відзи ву на позовну заяву не подав, н е використав своє право на уч асть у судовому засіданні, пр едставника в судове засіданн я не направив. Враховуючи, що н аявних в матеріалах справи д окументів та пояснень достат ньо для прийняття рішення, су д вважає за можливе відповід но до ст.75 ГПК України вирішит и спір по суті.

Розглянувши матеріали спр ави, вислухавши пояснення пр едставників сторін, суд ВСТА НОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, в 2004 році позивачем в П етровському районі м. Донець ка було побудовано будівлю п о виробництву будівельних ма теріалів.

Рішенням виконавчого комі тету Петровської районної ра ди м. Донецька наведеній буді влі по виробництву будівельн их матеріалів було присвоєно поштову адресу: вул. Москвіна , 1в.

За результатами технічної інвентаризації збудованого позивачем майна, проведеної Комунальним підприємством „ Бюро технічної інвентаризац ії м. Єнакієве” станом на 05.08.2008 р оку, складено відповідних те хнічний паспорт, в якому відо бражено конструктивні елеме нти та технічні характеристи ки збудованого майна та визн ачено, що воно являє собою вир обничий будинок А-1,2 будівлі ц еху по виробництву будівельн их матеріалів, що розташован ий за адресою: м. Донецьк, Моск віна, 1в.

Рішенням Донецької місько ї ради від 19.12.2008 року № 26/91 позивач у затверджено проект землеус трою та передано в оренду зем ельну ділянку площею 0,3326 га в о ренду строком на 5 років для ек сплуатації існуючої самочин но збудованої будівлі цеху з виробництва будівельних мат еріалів із земель промислово сті, транспорту, зв' язку, ене ргетики, оборони та іншого пр изначення донецької міської ради по вул. Москвіна, 1в у Петр овському районі м. Донецька.

14.05.2010 року між Донецькою місь кою радою (орендодавцем) та Пр иватним підприємством „Фірм а „ПРОСТІР” (орендарем) було у кладено договір оренди земел ьної ділянки, відповідно до у мов якого орендодавець надає , а орендар приймає в строкове платне користування земельн у ділянку несільськогоспода рського призначення площею 0 ,3326 га для експлуатації існуюч ої самочинно збудованої буді влі цеху з виробництва будів ельних матеріалів, яка знахо диться на території Петровсь кого району м. Донецька по вул . Москвіна, 1 „в”.

Договір укладено до 19.12.2013 рок у (п. 7 договору оренди).

Відповідно до п. 13 цього дого вору земельна ділянка переда ється в оренду для експлуата ції існуючої самочинно збудо ваної будівлі цеху з виробни цтва будівельних матеріалів

Договір оренди земельної д ілянки від 14.05.2011 року зареєстро ваний у Донецькій регіональн ій філії ДП „Центр ДЗК”, про що у книзі записів державної ре єстрації договорів оренди зе млі вчинено запис 30.10.2009 року № 0409 14600025.

Земельна ділянка, щодо якої було укладено договір оренд и земельної ділянки була пер едана відповідачем та прийня та позивачем згідно акту про передачу та прийом в оренду з емельної ділянки від 14.05.2009 року .

Таким чином, позивачем у вст ановленому законом порядку н абуто право користування зем ельною ділянкою площею 0,3326 га, яка знаходиться на територі ї Петровського району м. Доне цька по вул. Москвіна, 1 „в”, на я кій знаходиться спірне майно , та ця земельна ділянка надав алась позивачу для експлуата ції існуючої самочинно збудо ваної будівлі цеху з виробни цтва будівельних матеріалів .

Як зазначалось, позивач зве рнувся до суду з вимогою про в изнання права власності на в иробничий будинок А-1,2 будівлі цеху по виробництву будівел ьних матеріалів, що розташов аний за адресою: м. Донецьк, Мо сквіна, 1в.

Відповідно до ст.16 Цивільно го кодексу України способами захисту цивільних прав та ін тересів може бути визнання п рава.

Таким чином, позов про визна ння права власності - це недог овірна вимога про констатаці ю перед третіми особами факт у приналежності позивачу пра ва власності на спірне майно , не поєднане з конкретними ви могами про повернення майна чи усунення інших перешкод, н е пов' язаних з позбавленням володіння.

Відповідно до приписів ст.с т.317, 320 Цивільного кодексу Укра їни, власникові належать пра во володіння, користування т а розпорядження майном, зокр ема, він має право використов увати своє майно для здійсне ння підприємницької діяльно сті, крім випадків, встановле них законом.

Оскільки роботи з будівниц тва спірного нерухомого майн а, були проведені позивачем б ез додержання приписів чинно го законодавства щодо отрима ння дозвільної документації на проведення вказаних робі т, спірні об' єкти нерухомог о майна вважаються такими, що побудовані самочинно. Право відносини, пов' язані з само чинним будівництвом об' єкт ів нерухомого майна регулюют ься в Україні зокрема статте ю 376 ЦК України.

Так, відповідно до ст. 376 Циві льного кодексу України, житл овий будинок, будівля, споруд а, інше нерухоме майно вважаю ться самочинним будівництво м на земельній ділянці, що не б ула відведена для цієї мети, а бо без належного дозволу чи н алежне затвердженого проект у або з істотними порушенням и будівельних норм та правил .

Право власності на самочин но збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду ви знане за особою, яка здійснил а самочинне будівництво на з емельній ділянці, що не була ї й відведена для цієї мети, за у мови надання земельної ділян ки у встановленому порядку о собі під уже збудоване нерух оме майно.

На вимогу власника (користу вача) земельної ділянки суд м оже визнати за ним право влас ності на нерухоме майно, яке с амочинне збудоване на ній, як що це не порушує права інших о сіб (ч. 5 ст. 376 Цивільного кодекс у України).

Виходячи зі змісту положен ь ст.376 Цивільного кодексу Укр аїни, загальне правило ч.2 ст. 376 вказаного Кодексу України в становлює, що сам по собі факт здійснення особою самочинно го будівництва нерухомого ма йна не призводить до виникне ння у такої особи права власн ості на це майно, за винятком в ипадків, передбачених частин ами 3 та 5 цієї статті, але виклю чно за рішенням суду, набуття чинності яким і призводить д о виникнення права власності .

За приписами ч.5 вказаної ст атті на вимогу власника (кори стувача) земельної ділянки с уд може визнати за ним право в ласності на нерухоме майно, я ке самочинно збудоване на ні й, якщо це не порушує права інш их осіб.

Тобто, законодавчо передба чена можливість легалізації самочинно збудованого нерух омого майна шляхом визнання права власності на нього в су довому порядку.

При цьому, для визнання прав а власності на самочинно збу доване майно, необхідно з' я сувати ряд обставин, що мають суттєве значення для розгля ду справи, а саме: встановити о собу, яка є фактичним власник ом спірного майна, відсутніс ть порушень прав третіх осіб , відповідність самочинно зб удованих об' єктів приписам основних державних будівель них норм та питання щодо можл ивості їх подальшого безпечн ого використання, наявність наданої у передбаченому зако ном порядку у користування з емельної ділянки.

Судом встановлено, позивач є законним користувачем зем ельної ділянки площею ,3326 га, я ка знаходиться на території Петровського району м. Донец ька по ул. Москвіна, 1 „в”, на як ій знаходиться спірне майно, та ця земельна ділянка надав алась позивачу для експлуата ції існуючої самочинно збудо ваної будівлі цеху з виробни цтва будівельних матеріалів .

У матеріалах справи відсут ні будь-які документи, які б св ідчили про припинення права користування позивача вказа ною земельною ділянкою.

Чинне законодавство перед бачає декілька шляхів набутт я права власності на об' єкт и нерухомого майна. Положенн я Цивільного кодексу України щодо регулювання правових н аслідків самочинного будівн ицтва передбачають в якості способу набуття права власно сті на нього лише його визнан ня в судовому порядку. Обов' язок власника чи іншої зацік авленої особи, а також сама не обхідність прийняття в експл уатацію об' єктів самочинно го будівництва не передбаче на в чинному законодавстві, а порядок прийняття в експлуа тацію об' єктів самочинного будівництва не врегульовано жодним нормативним актом.

До моменту розгляду справи відповідач, до компетенції я кого відносяться повноважен ня щодо розпорядження землям и в межах території міста, та й ого виконавчі органи, до повн оважень яких належить здійсн ення контролю за дотриманням місцевих правил забудови, та зупинення у випадках, передб ачених законом, будівництва, яке проводиться з порушення м містобудівної документаці ї і проектів окремих об' єкт ів, а також може заподіяти шко ди навколишньому природному середовищу, не здійснював жо дних дій та не приймав жодних рішень, спрямованих на лікві дацію вказаного об' єкту сам очинного будівництва, та не і нформував його власників щод о неможливості подальшого іс нування спірного майна.

Більш того, відповідач був п овною мірою обізнаний про іс нування здійсненого позивач ем самочинного будівництва, про що свідчить надання земе льної ділянки під самочинно збудований об' єкт, що прямо зазначено у рішенні від 19.12.2008 р оку № 26/91 та договорі оренди від 14.05.2010 року.

Згідно висновку експертиз и від 10.03.2004 року № 964.04.14-26.61.9, складног о за результатами проведеног о Донецьким експертно-техніч ним центром Держнаглядохоро нпраці України обстеження те хнічного стану будівельних к онструкцій спірної будівлі, встановлено, що будівля знах одиться в задовільному стані

За приписом ст.43 Господарсь кого процесуального кодексу України господарський суд о цінює докази за своїм внутрі шнім переконанням, що ґрунту ються на всебічному, повному і об' єктивному розгляді в с удовому процесі всіх обстави н справи в їх сукупності, керу ючись законом.

Враховуючи викладене, з ура хуванням статей 32, 34, 43 ГПК Украї ни, суд приймає до уваги вказа ний вище висновок як доказ до тримання позивачем будівель них норм і правил при будівни цтві спірного об' єкту.

На підставі викладеного, су д робить висновок про те, що іс нування спірного об' єкту не рухомого майна не порушує ні чиї права. Документів, які б пі дтверджували, що спірне майн о порушує права інших осіб, до матеріалів справи не надано .

За приписами ст. 392 Цивільног о кодексу України, власник ма йна може пред'явити позов про визнання його права власнос ті, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особ ою, а також у разі втрати ним д окумента, який засвідчує йог о право власності.

Згідно до п.2 ст.3 Цивільного Кодексу України загальними засадами цивільного законод авства є неприпустимість поз бавлення права власності, кр ім випадків, встановлених Ко нституцією України та законо м.

Як визначено положеннями ст. 328 Цивільного кодексу Укра їни, право власності вважаєт ься набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із зак ону або незаконність набуття права власності не встановл ена судом.

Згідно ст.41 Конституції Укр аїни, кожен має право вільно володіти, користуватися і ро зпоряджатися своєю власніст ю. Право приватної власності набувається в порядку, визна ченому законом. В даному випа дку, набуття права власності на самочинно збудоване та са мочинно реконструйоване май но можливе лише в судовому по рядку за умови додержання ни зки умов.

Відповідно до ст.316 Цивільно го кодексу України, правом вл асності особи є право особи н а певну річ, яке вона здійснює відповідно до закону за своє ю волею, незалежно від волі ін ших осіб. Статтею 319 ЦК України , встановлюється, що власник в олодіє, користується та розп оряджається своїм майном на власний розсуд, та має право в чиняти до свого майна будь-як і дії, що не суперечать закону . Статтею 320 Цивільного кодекс у України передбачено право власника використовувати св оє майно для підприємницької діяльності. Наразі, ст.321 Цивіл ьного кодексу України гарант ує, що особа може бути позбавл ена права власності або обме жена в його здійсненні лише в випадках, прямо передбачени х законом.

Відсутність альтернативно ї можливості вирішити подаль шу долю об' єктів самочинног о будівництва та належним чи ном оформити правовстановлю ючі документи на належне поз ивачу майно, заважає йому віл ьно володіти та користуватис ь зазначеним об' єктом нерух омості та унеможливлює розпо рядження їм. Чинне законодав ство України передбачає необ хідність вирішення подальшо ї долі самочинно збудованого нерухомого майна саме в судо вому порядку на підставі ста тті 376 ЦК України.

З огляду на зазначене, суд п риходить до висновку, що по зовні вимоги є обґрунтовани ми та такими, що підлягають з адоволенню.

Виходячи з того, що з боку ві дповідача не було припущено будь-яких неправильних дій, в наслідок яких виник спір по ц ій справі, згідно із ст.49 Госпо дарського процесуального ко дексу України судові витрати підлягають віднесенню на по зивача.

На підставі викладеного, ке руючись ст.41 Конституції Укр аїни, ст.ст. 3, 16, 316, 317, 319, 320, 321, 328, 376, 392 Циві льного кодексу України, ст.ст . 1, 2, 22, 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського пр оцесуального кодексу Україн и суд, -

ВИРІШИВ

Позовні вимоги Приватного підприємства „Фірма „ПРОСТІ Р” до Донецької міської ради про визнання права власност і на виробничий будинок А-1,2 бу дівлі цеху по виробництву бу дівельних матеріалів, що роз ташований за адресою: м. Донец ьк, Москвіна, 1в - задовольни ти.

Визнати за Приватним підпр иємством „Фірма „ПРОСТІР” (8308 4, м. Донецьк, шахта ім. А.А. Скочи нського, адмінкорпус ШСУ № 7 ДВ АТ „ТРЕСТ ДШС”, ЄДРПОУ 13497114) прав о власності на виробничий бу динок А-1,2 будівлі цеху по виро бництву будівельних матеріа лів, що розташований за адрес ою: м. Донецьк, Москвіна, 1в.

Суддя Гончаров С.А.

< Список > < Дов ідник >

< Список > < Довід ник >

< Текст >