Рішення

від 13.12.2010 по справі 35/109пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

35/109пд

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

13.12.10 р.                                                                                 Справа № 35/109пд                               

за позовом: Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу”, м. Донецьк в особі Торецього виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства

до відповідача: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку „Сокіл”, м.Дружківка, Донецька область

про зобов'язання відповідача прийняти спірні пункти: слова по тексту „Виробник послуг централізованого водопостачання та водовідведення (скор. Виробник)”, п. 1.1., п. 2.3., п.2.5., п. 2.6., п. 5.7., п. 6.1., п. 6.3.1., п. 6.3.2., п. 6.3.3., п. 6.3.4., п. 6.4.1., п. 7.4., п. 8.1., п.8.2. договору від 01.01.2010 р. № 62 в редакції позивача

Головуючий суддя                                                                                  Мальцев М.Ю.

Суддя                                                                                                            Мартюхіна Н.О.

Суддя                                                                                                            Сгара Е.В.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

В судовому засіданні 07.06.2010 р. було оголошено перерву до 05.07.2010 р., 05.07.2010 р. до 22.07.2010 р., для надання сторонами додаткових документів

СУТЬ СПОРУ:

           Позивач, Комунальне підприємство „Компанія „Вода Донбасу”, м. Донецьк в особі Торецього виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства, звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку „Сокіл”, м. Дружківка, Донецька область про зобов'язання відповідача прийняти спірні пункти: слова по тексту „Виробник послуг централізованого водопостачання та водовідведення (скор. Виробник)”, п. 1.1., п. 2.3., п. 2.5., п. 2.6., п. 5.7., п. 6.1., п. 6.3.1., п. 6.3.2., п. 6.3.3., п. 6.3.4., п. 6.4.1., п. 7.4., п. 8.1., п. 8.2. договору від 01.01.2010 р. № 62 в редакції позивача

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на копію договору № 62 від 01.01.2010 р., копію листа № 2 від 13.04.2010 р., копію протоколу розбіжностей від 12.04.2010 р. до договору № 62 від 01.01.2010 р., копію листа № 476-03 від 19.04.2010 р., копію протоколу узгодження розбіжностей від 23.04.2010 р. до договору № 62 від 01.01.2010 р., норми Господарського кодексу України.

Відповідач у відзиві на позовну заяву б/н від 04.06.2010 р., який надійшов до суду 23.06.2010 р., позовні вимоги не визнав, посилаючись на невідповідність спірного договору вимогам Закону України „Про питну воду та питне водопостачання”, Закону України „Про житлово-комунальні послуги”, Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води та водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005р. №630, Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства Житлкомунгоспу від 27.06.2008 р. № 190.

Позивачем надано для залучення до матеріалів справи копію Статуту КП „Компанія „Вода Донбасу”, копію довідки з ЄДРПОУ, копії актів.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 05.07.2010р. строк розгляду справи продовжено до 12.08.2010р.

15.07.2010 р. відповідачем надано для залучення до матеріалів справи Статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку „Сокіл”.

22.07.2010р. позивач надав лист б/н від 22.07.2010р., яким зазначив, що спірні пункти договору відповідають чинному законодавству.

Відповідно до розпорядження голови господарського суду Донецької області від 12.08.2010р. справу №35/109пд передано на розгляд колегії суддів: Мальцев М.Ю. (головуючий), суддя Донець О.Є., суддя Левшина Г.В.

Відповідно до розпорядження голови господарського суду Донецької області від 21.09.2010р. справу №35/109пд передано на розгляд колегії суддів: Мальцев М.Ю. (головуючий), суддя Мартюхіна Н.О., суддя Сгара Е.В.

Відповідно до розпорядження заступника голови господарського суду Донецької області від 16.11.2010р. справу №35/109пд передано на розгляд колегії суддів: КододоваО.В. (головуючий), суддя Мартюхіна Н.О., суддя Сгара Е.В.

Відповідно до розпорядження виконуючого обов'язки голови господарського суду Донецької області від 13.12.2010р. справу №35/109пд передано на розгляд колегії суддів: Мальцев М.Ю. (головуючий), суддя Мартюхіна Н.О., суддя Сгара Е.В.

Розгляд справи відкладався.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:

Відповідно до ч.1 ст.67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

За приписами  п.7 ст.179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

У відповідності з ч.2 ст.181 Господарського кодексу України проект договору може бути запропонований будь-якою із сторін.

Позивач , листом за вих. № 346-11 від 24.03.2010 р. направив на адресу відповідача для підписання проект договору на надання послуг з централізованого питного водопостачання та водовідведення № 62 від 01.01.2010 р.

Відповідно до ст.181 Господарського кодексу України сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.

Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.

Відповідач супровідним листом № 2 від 13.04.2010 р. (вх. № 572 від 13.04.2010 р.) повернув позивачу договір № 62 від 01.01.2010 р., підписаний з протоколом розбіжностей від 12.04.2010 р.

Листом № 476-03 від 19.04.2010 р. направленим позивачем відповідачу 21.04.2010 р., були запрошені представники відповідача для врегулювання розбіжностей.

23.04.2010 р. сторонами підписано протокол врегулювання розбіжностей до договору № 62 від 01.01.2010 р.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд твердження відповідача щодо неправомірності укладання спірного договору до уваги не приймає та вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне.

Відповідно до п.3 ст.179 Господарського кодексу України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

За змістом ст.179 Господарського кодексу України, статей 19-20 Закону України „Про питну воду та питне водопостачання”, укладення договору про надання послуг з питного водопостачання є обов'язковим для сторін в силу закону.

За приписом ст.19 Закону України „Про питну воду та питне водопостачання” послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору, зокрема, з об'єднаннями співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельними кооперативами та іншими об'єднаннями власників житла, яким передано право управління багатоквартирними будинками та забезпечення надання послуг з водопостачання та водовідведення на підставі укладених ними договорів.

Згідно до ч.4 ст.4 Закону України „Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку” основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав власників приміщень на володіння та користування спільним майном членів об'єднання, належне утримання будинку та прибудинкової території, сприяння членам об'єднання в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обгрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.

З урахуванням викладеного, за висновками суду, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку „Сокіл”, м.Дружківка може бути належною стороною в договорі на водопостачання в розумінні вищезазначених норм закону.

Як зазначено вище, згідно норм ст.179 Господарського кодексу України, статей 19-20 Закону України „Про питну воду та питне водопостачання”, укладення договору є обов'язковим для сторін в силу закону.

За вимогами статті 187 Господарського кодексу України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом.

Як встановлено під час судового розгляду справи, позивачем було дотримано вимоги ст.181 Господарського кодексу України щодо загального порядку укладання господарських договорів.

Одночасно, відповідач проти укладання спірного договору з позивачем заперечує, посилаючись на ті обставини, що запропонований позивачем проект договору не відповідає вимогам законодавства.

Суд вважає вказані твердження відповідача такими, що є неправомірними з огляду на таке.

Водопостачання та водовідведення за змістом ст.1, п.1 ч.1 ст.13 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” є одним з видів комунальних послуг.

Згідно ст.19 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.

Стаття 19 Закону України “Про питну воду та питне водопостачання” передбачає, що  послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору з: ... об'єднаннями співвласників багатоквартирних будинків, житлово –будівельними кооперативами та іншими об'єднаннями власників житла, яким передано право управління багатоквартирними будинками та забезпечення надання послуг з водопостачання та водовідведення на підставі укладених ними договорів.

Згідно статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку „Сокол” відповідач має право здійснювати необхідну господарську діяльність (п.6.1.7 Статуту).

Пункти 7.19.2, 7.19.4 статуту відповідача передбачають, що до компетенції правління відповідача відноситься укладання договорів з суб'єктами підприємництва, які виконують роботи, надають послуги, та здійснення контролю за їх виконанням, а також здійснення контролю за своєчасною сплатою членами об'єднання внесків і платежів та вжиття заходів щодо стягнення заборгованості згідно з законодавством.

Таким чином господарські відношення між позивачем та відповідачем з забезпечення населення питною водою повинні будуватися на договірній основі, тому як вказані послуги надаються відповідно до вимог Закону України “Про питну воду та водопостачання” на підставі договору.

Тобто, відповідач зобов'язаний укласти договори з відповідними підприємствами, що надають послуги, у даному випадку з позивачем, який надає послуги з водопостачання та водовідведення.

Приписи ст.22 Закону України „Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку”, якими встановлено, що за наявності технічної можливості проведення по квартирного обліку споживання водо-, тепло-, газо-, електропостачання, гарячого водопостачання та інших послуг, власники жилих і нежилих приміщень можуть перераховувати кошти безпосередньо на рахунки підприємств, організацій, які надають ці послуги, за відповідними тарифами для кожного виду послуг у порядку, встановленому законом, визначають порядок оплати за комунальні послуги, але не вказують на обов'язковість для здійснення такої оплати укладання договору безпосередньо з власником жилих приміщень.

Тобто, факт укладання договору з об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку не виключає можливості оплати вартості комунальних послуг безпосередньо на рахунки підприємств, організацій, які надають ці послуги, за відповідними тарифами для кожного виду послуг.

Порядок оплати членами об'єднання комунальних послуг встановлюється статутом відповідача.

Посилання відповідача на ті обставини, що позивачем неправомірно визначено стороною спірного договору відповідача як „споживача” судом до уваги не приймаються.

Як зазначено вище, згідно із ст.19 Закону України „Про житлово-комунальні послуги” балансоутримувач та управитель залежно від цивільно-правових угод можуть бути, зокрема, споживачами.

При цьому, діючим законодавством України не встановлено обов'язковості споживання питної води безпосередньо самим абонентом.

Згідно із ст.4 Закону України „Про питну воду та питне водопостачання” суб'єктами відносин у сфері питної води та питного водопостачання є органи виконавчої влади, до сфери управління яких належать об'єкти питного водопостачання; органи місцевого самоврядування, до сфери управління яких належать об'єкти питного водопостачання; підприємства питного водопостачання; споживачі питної води.

За приписом ст.1 Закону України „Про питну воду та питне водопостачання” споживачем питної води є юридична або фізична особа, яка використовує питну воду для забезпечення фізіологічних, санітарно-гігієнічних, побутових та господарських потреб.

Тобто, Законом України „Про питну воду та питне водопостачання” також не передбачено, що споживач повинен використовувати питну воду саме для власних потреб.

Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної, гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України 21.07.2005р. за №630 врегульовані відносини між суб'єктами господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг, і фізичною або юридичною особою, яка має намір отримувати відповідні послуги.

Послуги надаються споживачеві згідно з договором (пункт 8 Правил), що укладається на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, який затверджено вищезазначеною постановою Кабінету Міністрів України.

За висновками суду, відповідач використовує питну воду для забезпечення фізіологічних, санітарно-гігієнічних, побутових та господарських потреб членів об'єднання.

З урахуванням викладеного, визначення позивачем відповідача як споживача за спірним договором ніяким чином не впливає на обов'язок відповідача укласти договір на постачання питної води з позивачем.

Відповідно до ст.179 Господарського кодексу України при укладенні господарських  договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема, типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005р. N630 було затверджено типовий договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

Вказаний типовий договір регулює правовідносини між виконавцем та фізичною особою або юридичною особою, яка є власником (наймачем, орендарем) житлового та нежитлового приміщення (будинку садибного типу, квартири, господарських та інших нежитлових приміщень).

Одночасно, дія вказаного типового договору не розповсюджується на правовідносини, які виникають між підприємствами питного водопостачання та об'єднаннями співвласників багатоквартирного будинку.

Крім цього, приписами ст.26 Закону України „Про житлово-комунальні послуги” встановлені істотні умови договору на надання житлово-комунальних послуг.

За умовами типового договору виконавець повинен надавати послуги з централізованого водопостачання та водовідведення з застосуванням внутрішньобудинкових мереж.

Як встановлено судом, позивач не визначений у порядку, встановленому законом, виконавцем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення у житловому фонді відповідача і не має жодних правових підстав використовувати для здійснення своєї господарської діяльності майно, що знаходиться на балансі іншої юридичної особи.

Статтею 20 Закону України „Про питну воду та питне водопостачання” встановлені істотні умови договору про надання послуг з питного водопостачання.

На виконання Плану заходів, спрямованих на реалізацію пріоритетів діяльності Кабінету Міністрів України у 2008 році, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27.02.2008р. №383-р, наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008р. №190, були затверджені Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України (далі по тексту „Правила”).

За приписом п.1.3 Правил виробник (позивач) обслуговує вуличні, квартальні та дворові мережі водопостачання та водовідведення, споруди і обладнання, а також технологічні пристрої на них, які перебувають у нього на балансі.

Внутрішньобудинкові мережі водопостачання та водовідведення, за допомогою яких надаються послуги з централізованого водопостачання та водовідведення мешканцям житлового фонду відповідача, знаходяться на балансі останнього. Таким чином, позивачем не може бути укладено типовий договір з відповідачем.

Судом також встановлено, що спірні пункти проекту договору повністю відповідають істотним умовам, викладеним у ст.20 Закону України “Про питну воду та питне водопостачання”, ст.26 Закону України “Про житлово-комунальні послуги”, і враховують особливості надання послуг з питного централізованого водопостачання закріплені Правилами.

За таких обставин, враховуючи, що позов повністю доведений позивачем та обґрунтований матеріалами справи, вимоги про спонукання відповідача укласти договір № 62 від 01.01.2009р. на надання послуг з централізованого питного водопостачання та водовідведення в багатоквартирному житловому будинку підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають стягненню в порядку, що передбачений  ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

          Керуючись ст. ст. 4-2, 4-3, 33, 36, 43, 49, 77, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, ст.179, 181, 187, Господарського кодексу України, Заон України „Про питну воду та питне водопостачання”, Закон України „Про житлово-комунальні послуги”, Закон України “"Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної, гарячої води та водовідведення, затвердженими КМУ №630 від 21.07.2005р., господарський  суд, -

                                                              В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу”, м. Донецьк в особі Торецього виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку „Сокіл”, м.Дружківка, Донецька область про зобов'язання відповідача прийняти спірні пункти: слова по тексту „Виробник послуг централізованого водопостачання та водовідведення (скор. Виробник)”, п. 1.1., п. 2.3., п. 2.5., п. 2.6., п. 5.7., п. 6.1., п. 6.3.1., п. 6.3.2., п. 6.3.3., п. 6.3.4., п. 6.4.1., п. 7.4., п. 8.1., п. 8.2. договору від 01.01.2010 р. № 62 в редакції позивача, задовольнити повністю.

Зобов'язати Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку „Сокол”, м.Дружківка, Донецька область прийняти п. 1.1., п. 2.3., п. 2.5., п. 2.6., п. 5.7., п. 6.1., п. 6.3.1., п. 6.3.2., п. 6.3.3., п. 6.3.4., п. 6.4.1., п. 7.4., п. 8.1., п. 8.2. договору від 01.01.2010 р. № 62 в редакції  Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу”, м. Донецьк в особі Торецього виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства.

           Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку „Сокіл”, м.Дружківка, Донецька область на користь Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу”, м. Донецьк в особі Торецього виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства: 85,00 грн. - витрати по сплаті державного мита; 236,00 грн. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Видати наказ після набуття рішенням законної сили.

          Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття (підписання).

                                                  Текст рішення оголошено в судовому засіданні 13.12.2010 р.

Головуючий суддя                                                               Мальцев М.Ю           

Суддя                                                                  Мартюхіна Н.О.     

Суддя                                                                  Сгара Е.В.    

< Текст >