Рішення

від 14.08.2006 по справі 22/880

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

1

1

Справа №22/880                       Головуючий 

у 1 інст.Кочетов Л.Г.

Категорія 43                                  Доповідач Кашапова Л.М.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

14 серпня 2006 року

Апеляційний суд Житомирської

області в складі:

головуючого   - Кашапової Л.М.

суддів       - Плотіциної Н.А.,

Омельчука М.І.

при секретарі - Константіновій І.А.

з участю представників відповідача

розглянув у

відкритому судовому засіданні в м.Житомирі цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування

матеріальної і моральної шкоди

та зустрічним

позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди

за апеляційною

скаргою ОСОБА_2 на рішення Корольовського районного  суду м.Житомира  від 13 березня 2006 року -

встановив :

В липні 2005 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2, в якому просила стягнути з відповідача 1500грн. на відшкодування заподіяної їй матеріальної і моральної шкоди.

Посилалась на те, що в квітні 2005 року придбала відріз шкіри на суму

318грн. у відділі приватного підприємства ОСОБА_2, що розташований в

магазині "Молодіжна мода" на АДРЕСА_1  В процесі пошиття піджака було

виявлено, що шкіра є неякісною, оскільки вона почала тріскатися.

Зазначала, що відповідач відмовився в добровільному порядку повернути гроші за проданий неякісний товар, а тому вважає, що їй заподіяно матеріальну шкоду в сумі 318грн. та моральну шкоду в сумі 1182грн.

В грудні 2005 року ОСОБА_2. звернувся в суд з зустрічним позовом до ОСОБА_1, в якому просив стягнути з відповідачки 50000грн. на відшкодування моральної шкоди, посилаючись на те, що дії ОСОБА_1, яка

дзвонить, залякує, приходить додому та вимагає гроші, заважають йому спокійно працювати та змушують жити в постійній напрузі, він втратив надію отримати прибуток в

розмірі 50000грн. від підприємницької діяльності.

2

Рішенням

Корольовського районного суду м.Житомира від 13.03.2006

року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 318грн.

заподіяної матеріальної шкоди та 300грн. на відшкодування моральної шкоди, а

всього 618грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь державного підприємства "Судовий інформаційний центр" 30грн. витрат на

інформаційно-технічне забезпечення.

В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди відмовлено за безпідставністю.

В апеляційній скарзі

ОСОБА_2. просить рішення суду скасувати, а

по справі ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1, а його зустрічний

позов задоволити.

Посилається на те, що суд не дав належної оцінки зібраним по справі доказам, неправильно застосував норми матеріального закону, а тому висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи.

Розглянувши справу в межах, визначених ст.ЗОЗ ЦПК України, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Задовольняючи позов ОСОБА_1, суд виходив з того, що позивачці внаслідок продажу товару неналежної якості була спричинена матеріальна шкода на

суму 318грн., а тому відповідно до вимог ст.14 Закону України "Про захист прав споживачів" вона, як споживач, при

виявленні недоліків товару має право

вимагати від продавця розірвання договору та відшкодування збитків, яких

вона зазнала.

З таким висновком

суду погодитись неможливо, оскільки він суперечить

дійсним обставинам справи та вимогам закону, на підставі яких заявлено

позовні вимоги.

Відповідно до вимог ст.711 ЦК України, на підставі якої заявлено позов, шкода, завдана майну покупця, та шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю у зв'язку придбанням товару неналежної якості, відшкодовується продавцем або виготовлювачем товару відповідно

до положень глави 82 ЦК України.

Як вбачається з

матеріалів справи, позивачка не надала суду доказів

про те, що внаслідок придбання шкіри у відділі відповідача їй або її майну заподіяна шкода. Крім того, суду не

надано оригіналу платіжної квитанції

/чеку/ на придбання товару у відповідача. Долучена до матеріалів справи

ксерокопія товарного чека не містить дати продажу товару та реквізитів

продавця.

Звертає на себе увагу і той факт, що в позовній заяві позивачка посилалась на те, що вона придбала у відповідача один відріз шкіри вартістю 318грн., а згідно ксерокопії вказаного товарного чека продано два відрізи шкіри по ціні 156грн. та 162грн. на загальну суму 318грн.

В порушення вимог ст.58 ЦПК України суд не звернув увагу на те, що

вимагаючи повернути вартість шкіри, позивачка надала суду вже готовий піджак, що вказує на наявність можливих недоліків роботи по пошиттю, не зазначаючи коли, де, при яких обставинах він був пошитий і яка вартість його пошиття. Питання про розірвання договору купівлі-продажу шкіри в

позовній заяві не ставилось.

З врахуванням того, що позивачка не конкретизувала свої вимоги відповідно

до пунктів ст.14 Закону України "Про захист прав споживачів" та

ст.1210 ЦК України,  а суд при розгляді

справи не

з

уточнив конкретних правових підстав заявленого позову, апеляційний суд приходить до висновку, що суд

першої інстанції неправильно

застосував норми матеріального закону, зіславшись на ст.14 вищевказаного Закону в цілому, а тому рішення

суду як в частині відшкодування

матеріальної шкоди, так і в частині відшкодування моральної шкоди на користь ОСОБА_1 слід скасувати

і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні первісного позову за

безпідставністю позовних вимог.

Доводи апеляційної

скарги щодо незаконності рішення суду в частині

відмови в задоволенні зустрічного позову, є необгрунтованими, не містять

посилань на порушення судом норм процесуального закону чи неправильне застосування норм матеріального

закону, які призвели чи могли

призвести до неправильного вирішення спору в цій частині, а тому підстав для скасування рішення суду про відмову у

відшкодуванні матеріальної та

моральної шкоди на користь ОСОБА_2 немає.

За результатами розгляду апеляційної скарги з ОСОБА_1 слід стягнути витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі

30грн.

Керуючись ст.ст.218,307,309,314,317

ЦПК України, апеляційний суд -

вирішив :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволити частково.

Рішення Корольовського районного суду м.Житомира від 13 березня 2006 року

скасувати в частині задоволення позовних вимог про стягнення на користь ОСОБА_1 318грн. на відшкодування матеріальної шкоди

та 300грн. на відшкодування моральної шкоди.

Ухвалити нове рішення.

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення 318грн. на відшкодування матеріальної шкоди та 300грн. на відшкодування

моральної шкоди за безпідставністю.

В решті рішення залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь апеляційного суду Житомирської області /р.р.37314006001565, банк УДК в Житомирській області, МФО 811039, код 02891440/ витрати на інформаційно-технічне забезпечення

розгляду справи в сумі 30грн.

Рішення набирає законної сили з

моменту проголошення.

Рішення може бути оскаржене в

касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду

України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.