Ухвала

від 05.10.2011 по справі а38/29-07

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУ Д УКРАЇНИ

У Х В А Л А

"05" жовтня 2011 р. м. Київ К-1123/08

Вищий адміністративн ий суду України в складі коле гії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Бившевої Л.І.

Ланченко Л.В.

Нечитайла О.М.

Шипуліної Т.М.

при секретарі Кравченко В.О.

за участю представника

відповідача Скок Г.Ю.

розглянувши у відкритому с удовому засіданні

касаційну скаргу Нікопо льської об' єднаної державн ої податкової інспекції

на постанову Господарс ького суду Дніпропетровсько ї області від 01.03.2007

та ухвалу Дніпропетров ського апеляційного адмініс тративного суду від 20.12.2007

у справі № А 38/29-07

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніс»

до Нікопольської об' є днаної державної податкової інспекції

про визнання недійсним и податкових повідомлень-ріш ень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарсько го суду Дніпропетровської об ласті від 01.03.2007, залишеною без з мін ухвалою Дніпропетр овського апеляційного адмін істративного суду від 20.12.2007, поз ов задоволено. Скасовано под аткові повідомлення-рішення Нікопольської ОДПІ від 07.03.2006 № 0000712342/0/7333 та від 25.09.2006 № 0000712342/3/17532 про виз начення ТОВ «Юніс»податково го зобов' язання з податку н а прибуток в сумі 17487,38 грн. Скасо вано податкові повідомлення -рішення Нікопольської ОДПІ від 07.03.2006 № 0005082305/0/7332 та від 25.09.2006 № 00005082305/3/ 17532 про визначення ТОВ «Юніс»п одаткового зобов' язання з п одатку на додану вартість в с умі 1090,01 грн. Стягнуто з Державн ого бюджету України на корис ть ТОВ «Юніс»судові витрати в сумі 3,40 грн.

Нікопольська ОДПІ подала к асаційну скаргу, якою просит ь скасувати вказані судові р ішення та винести нове рішен ня про відмову у задоволенні позову. Посилається на поруш ення судами норм матеріально го права: п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закон у України «Про оподаткування прибутку підприємств»та п.п . 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» .

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, д ослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, пер евіривши правильність засто сування судами попередніх ін станцій норм матеріального т а процесуального права, прав ової оцінки обставин у справ і, суд касаційної інстанції д ійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволе нню.

Судами попередніх ін станцій встановлено такі обс тавини.

Спірні податкові пов ідомлення-рішення про визнач ення позивачеві податкового зобов' язання з податку на д одану вартість у сумі 1090,01 грн., з яких 726,67 грн. основного платеж у та 363,34 грн. штрафних санкцій, а також з податку на прибуток в сумі 17487,38 грн., з яких 11658,25 грн. осно вного платежу та 5829,13 грн. штраф них санкцій, прийнято на підс таві акту перевірки від 24.02.2006 № 369/231.24429966.

Вказаним актом перев ірки зафіксовано порушення п озивачем вимог:

п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону Укр аїни «Про податок на додану в артість»від 03.04.1997 № 168/97-ВР, яке пол ягало у тому, що позивач відні с до складу податкового кред иту суму податку на додану ва ртість при сплаті комісійної винагороди ТОВ «Раритет»за договором комісії № 1 від 03.01.2002 б ез врахування часткового пов ернення товарів з комісії, вн аслідок чого у лютому 2005 року з авищено податок на додану ва ртість в сумі 726,67 грн. При цьому податковий орган виходив з т ого, що позивач мав перерахув ати суми комісійної винагоро ди, а відповідно і суми податк ового кредиту, враховуючи пр опорційну залежність у розмі рі 43,6% повернутого у лютому 2005 ро ку товару до переданого у жов тні 2004 року на комісію;

п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яке п олягало у завищенні валових витрат за жовтень 2004 року на су му комісійної винагороди - 3 633,33 грн. без врахування частков ого повернення товарів з ком ісії;

п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону Укр аїни «Поро оподаткування при бутку підприємств»від 28.12.1994 № 33 4/94-ВР, яке полягало у тому, що по зивач безпідставно відніс до складу валових витрат ті вит рати, що пов' язані з нарахув анням комісійної винагороди за грудень 2004 року у сумі 43000 грн . за договором комісії № 1 від 03. 01.2002. Податковий орган таке пор ушення пов' язує з виправлен ням, зробленим в частині розм іру вартості послуг з «6000,00 грн .»на «57000,00 грн.»у звіті комісіон ера за грудень 2004 року та обіго вій відомості комітента (поз ивача), а також не підтверджен ням в ході зустрічної переві рки комісіонера (ТОВ «Рарите т») проведення у бухгалтерсь кому обліку суми 57600 грн. та під твердженням лише частини так ої суми - 6000,00 грн.

Суд касаційної інста нції не вбачає порушень суда ми попередніх інстанцій норм матеріального права, на які п осилається податковий орган у касаційній скарзі, та вважа є, що позиція судів є такою, що узгоджується з нормами зако нодавства, якими врегульовую ться спірні відносини.

Враховуючи положення ст. 1013 Цивільного кодексу Укра їни, за якими комітент повине н виплатити комісіонерові пл ату в розмірі та порядку, вста новлених у договорі комісії, а також виходячи з умов догов ору комісії, за якими розмір в инагороди визначається стор онами договору під час затве рдження звіту комісіонера та залежить від виконання умов договору комісії, асортимен ту, вартості товару та інших ф акторів і не має пропорційно ї залежності від повернутого з комісії товару до передано го на комісію, встановивши, що сума комісійної винагороди визначена та погоджена сторо нами договору звітом комісіо нера, суди попередніх інстан цій дійшли правильного висно вку про безпідставність пози ції податкового органу щодо обов' язку комітента здійсн ювати перерахунок виплачено ї комісіонерові винагороди з а надані комісійні послуги з а договором комісії, та відпо відно, проводити коригування податкового кредиту та вало вих витрат.

Є також правильними висно вки судів попередніх інстанц ій щодо відсутності порушень норм закону при формуванні в алових витрат на суму 43000 грн., о скільки судами було достовір но встановлено факт понесенн я позивачем витрат з комісій ної винагороди саме у загаль ній сумі 57600 грн. Зокрема, суди в становили факт погодження ст оронами договору звітом комі сіонера винагороди у сумі 57600 г рн., підтвердження комісіоне ром - ТОВ «Раритет»виправле ння суми винагороди на 57600 грн., видачу комісіонером комітен тові податкових накладних на загальну суму 57600 грн. Невіднес ення позивачем до складу под аткового кредиту усієї суми витрат з такого податку не є п ідставою для висновку про за вищення валових витрат, оскі льки віднесення платником по датку сплачених (нарахованих ) сум податку на додану вартіс ть до складу податкового кре диту є правом такого платник а, що випливає з положень п. 7.4 с т. 7 Закону України «Про подато к на додану вартість», і не впл иває на його валові витрати.

За встановлених судами поп ередніх інстанцій обставин щ одо фактичного понесення поз ивачем витрат з комісійної в инагороди у загальній сумі 5760 0 грн. доводи податкового орга ну про здійснення сторонами договору виправлень у первин них документах з порушенням встановленого законодавств ом порядку для таких виправл ень не можуть бути підставою для висновків про порушення позивачем вимог Закону «Про оподаткування прибутку підп риємств», яке б полягало у зан иженні суми податкового зобо в' язання з податку на прибу ток.

Враховуючи наведене, касац ійна скарга залишається без задоволення, а оскаржені суд ові рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223 , 224, 231 Кодексу адміністративно го судочинства України, суд к асаційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Нікоп ольської об' єднаної держав ної податкової інспекції зал ишити без задоволення, а пост анову Господарського суду Дн іпропетровської області від 01.03.2007 та ухвалу Дніпропет ровського апеляційного адмі ністративного суду від 20.12.2007 - без змін.

Ухвала набирає законної с или з моменту проголошення т а може бути перегл янута Верховним Судом Україн и з підстав, передбачених ста ттею 237 Кодексу адміністратив ного судочинства України, за заявою про перегляд даної ух вали, поданої через Вищий адм іністративний суд України у порядку, встановленому статт ями 236-2391 Кодексу адміністратив ного судочинства України.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

судді Л.І. Бившева

Л.В. Ланченко

О.М. Нечитайло

Т.М. Шипулі на