Постанова

від 16.04.2007 по справі а38/29-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

А38/29-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

01.03.07р.

Справа № А38/29-07

13-28 год.

За позовом   товариства з обмеженою відповідальністю «Юніс»,  м.Нікополь

до    Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції,   м.Нікополь

про   визнання недійсними податкових повідомлень-рішень

Суддя Бишевська Н.А.

                                                                   Секретар  судового засідання –Парфьонов Д.О.

Представники сторін:

Від позивача -  Стифурак  С.В. директор підприємства

Від відповідача  - Багно Ю.В.  представник  за дорученням

СУТЬ СПОРУ:

  Заявлено позов про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень  Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції за №0000712342/0/7333, №0005082305/0/7332 від 07.03.06р., та за №0000712342/3/17532, №0005082305/3/17532 від 25.09.06р.

Позовні вимоги обґрунтовані неправомірним визначенням відповідачем завищення ТОВ «Юніс»податкового кредиту з ПДВ за лютий 2005р. у розмірі 726,67 грн. та  заниження податку на прибуток в розмірі 11658,25 грн.

Позивач вказує, що відповідно до умов укладеної угоди комісії та норм чинного законодавства винагорода комісіонера є такою, що затверджена сторонами та не підлягає коригуванню через часткове виконання зобов'язань. Крім того, позивач зазначив, що ненадання для перевірки податкової накладної від 31.12.04р. №4/12 та не включення до податкового кредиту не суперечить законодавству  та є виключною справою позивача.

Відповідач позовні вимоги не визнав, вказавши, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі та на виконання вимог законодавства, а тому просить відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування заперечень на позов відповідач вказує на те, що комісійна винагорода напряму залежить від обсягу прийнятих комісіонером зобов'язань з продажу товарів та обсягу виконаних зобов'язань. Крім того, сума винагороди, зазначена в обліку позивача, не відповідає даним зустрічної перевірки комісіонера та умовам доповнення за грудень 2004р. до договору комісії №1 від 03.01.02р.

Відповідно до ст.160 КАСУ в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

За результатами планової виїзної  документальної перевірки ТОВ «Юніс»з питання дотримання вимог податкового законодавства за період діяльності з 01.10.04р. по 30.09.05р. Нікопольською об'єднаною державною податковою інспекцією (далі –Нікопольська ОДПІ) складений акт за №369/231.24429966 від 24.02.06р.

Відповідно до висновків цього акту, під час перевірки встановлено порушення позивачем п.п.7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.97р. ( далі –Закон про ПДВ), в результаті чого занижено ПДВ у лютому 2005р. на суму 726,67 грн., та порушення п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№334/94-ВР від 28.12.94р. (далі –Закон про прибуток), внаслідок чого занижено податок на прибуток за 2004р. на 11 658,25 грн.

У зв'язку з встановленими під час перевірки порушеннями, відповідачем за №0000712342/0/7333, №0005082305/0/7332 від 07.03.06р., прийняті спірні податкові повідомлення-рішення про донарахування ТОВ «Юніс»податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 17 487,38 грн., з яких 11 658,25 грн. –за основним платежем, 5 829,13 грн. –штрафних санкцій, та з податку на додану вартість в розмірі 1 090,01 грн., з яких 726,67 грн. –за основним платежем, 363,34 грн. –штрафних санкцій відповідно.

В результаті  апеляційного оскарження податкових повідомлень-рішень від 07.03.06р. у задоволенні скарг позивача відмовлено, повідомлення-рішення залишені без змін, 25.09.06р. відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення №0000712342/3/17532, №0005082305/3/17532.

Прийняття зазначених податкових повідомлень-рішень від 07.03.06р. та 25.09.06р. пов'язано з наступними обставинами.

Відповідно акту перевірки, позивачем на виконання договору комісії №1 від 03.01.02р. та доповнення до нього б/н  за жовтень 2004р. передано ТОВ «Раритет» (комісіонер) товар в асортименті на суму 313 462,99 грн. ( в т.ч. ПДВ –52 243,83 грн.). Згідно до доповнення до договору за жовтень 2004 р. сума комісійної винагороди комісіонеру у випадку виконання угоди в частині здійснення продажу товару встановлена в розмірі 6 000 грн. ( в т.ч. ПДВ 1 000 грн.).

Позивачем згідно до звіту комісіонера за грудень 2004 р. виплачено комісійну винагороду в розмірі 57 600 грн. ( в т.ч. ПДВ 9 600 грн.), проте  в доповненні до договору обумовлена сума винагороди в розмірі 6 000 грн. При цьому у звіті комісіонера (ТОВ «Раритет») , як і в обіговій відомості позивача зроблені виправлення в частині зміни розміру вартості послуг комісіонера, пов'язаних з виконанням договору комісії, з 6 000 грн. на 57 600 грн.

При зустрічній перевірці ТОВ «Раритет»встановлено нарахування останнім комісійної винагороди в розмірі 6 000 грн. (в т.ч. ПДВ 1 000 грн.), у зв'язку з чим комісіонером складено та передано позивачу податкову накладну за №11 від 31.12.04р. на суму 6 000 грн., яка відповідно і відображена позивачем у складі податкового кредиту з ПДВ у лютому 2005р.

Таким чином, відповідачем встановлено порушення п.5.1, п.п.5.2.1. п.5.2. ст.5 Закону про прибуток, а саме позивачем завищено валові витрати, пов'язані з нарахуванням комісійної винагороди за грудень 2004 року, на суму 43 000 грн., що призвело до заниження податку на прибуток за 2004 р. на суму 11 658,25 грн.

Розглянувши подані матеріали, суд знаходить заявлені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Стаття 1011 Цивільного кодексу України (далі –ЦКУ) встановлює, що за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням іншої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Відповідно до ст.1013 ЦКУ винагорода комісіонерові виплачується в розмірі та порядку, встановлених договором комісії.

Зазначеним договором комісії передбачено здійснення оплати за комісійні послуги в розмірі, що обумовлюється у специфікації (додатку до договору комісії), а її розмір залежить від виконання умов Договору комісії, асортименту, вартості товару та інших факторів, проте згідно до законодавства напряму не залежить у пропорційному відношенні від об'єму проданих або повернутих товарів. Дана обставина як факультативна може передбачатися сторонами у договорі комісії, проте не є обов'язковою умовою, встановленою законом. В даному випадку, сторони за договором з урахуванням усіх обставин визначили суму комісійної винагороди, яка не потребує та згідно до законодавства не може бути  змінена або перерахована іншими особами, в т.ч. контролюючими органами. Також,   законодавство не  містить  методичних рекомендацій стосовно   пропорційного розрахунку відсотків  по відношенню  повернутого товару до реалізованого , як це   застосовано відповідачем.

Комітент, який має заперечення щодо звіту комісіонера, повинен повідомити його про це протягом тридцяти днів від дня отримання звіту. Якщо такі заперечення не надійдуть, звіт вважається прийнятим (ч.2 ст.1022 ЦКУ). Під час підписання звіту за жовтень 2004 р. сторонами за договором комісії затверджено звіт та відповідно винагороду в розмірі 10 000 грн.

Звітом за грудень 2004р. передбачена винагорода комісіонера в розмірі 57 600 грн., яка повністю погоджена сторонами. Крім того, контрагент позивача –ТОВ «Раритет»підтвердило виправлення суми винагороди в розмірі 57 600 грн. Податкові накладні видані за  грудень 2004р. позивачу  ТОВ «Раритет» на суму 57 600 грн. Суд погоджується з висновком позивача, що невлкючення суми податкової накладної до податкового кредиту за  визначений період не є підставою для висновку про завищення  валових витрат.

Розмір комісійної винагороди залежить від обсягу прийнятих комісіонером зобов'язань з продажу товарів в асортименті,  що підтверджено звітом комісіонера за жовтень 2004  р., згідно якого комісійна винагорода в сумі 10 000 грн. напряму пов'язана з виконанням договору комісії в частині здійснення продажу товарів на суму 479 304,63 грн. Повернення ТОВ «Раритет»позивачу частини товару свідчить про невиконання умов договору комісії в частині реалізації повернутого товару.

Тому нарахування позивачем комісійної винагороди в сумі 3 633,33 грн. та віднесення її до складу валових витрат фактично не пов'язане з виконанням договору комісії від 03.01.02р. та продажем повернутих комісіонером товарів позивачу.

Відтак, віднесення позивачем до складу податкового кредиту за лютий 2005 р. ПДВ в розмірі 726,67 грн. з комісійної винагороди в сумі 3 633,33 грн. також фактично не пов'язане з виконанням зобов'язань за договором комісії з продажу товарів позивача.

У зв'язку з вищевикладеним, з урахуванням встановлених обставин, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що  підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.71, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити .

Скасувати податкові повідомлення-рішення Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції № 0000712342/0/7333 про 07.03.06р. та №0000712342/3/17532 від 25.09.06р. про визначення  товариству з обмеженою відповідальністю «Юніс»(код ЄДРПОУ 24429966) суми податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 17 487,38 грн.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції № 0005082305/0/7332 про 07.03.06р. та №00005082305/3/17532 від 25.09.06р. про визначення  товариству з обмеженою відповідальністю «Юніс»(код ЄДРПОУ 24429966) суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 1 090,01 грн.

Стягнути з державного  бюджету  на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Юніс» судові витрати в  розмірі 3,40 грн.

Суддя                                                                                                    Н.А.Бишевська

Постанова підписана 12.04.2007 р.