Постанова

від 14.10.2011 по справі 2а-11971/11/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВ НИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарм а Каменєва, 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

14 жовтня 2011 року 10:24 № 2а-11971/11/2670

Окружний адміністрати вний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т . при секретарі судового засі дання Олійник Ю.В., розглянув ши у відкритому судовому зас іданні адміністративну спра ву

за позовом Товариства з обмеженою ві дповідальністю "ТД "Сальве"

до Державної податкової інс пекції у Печерському районі м.Києва

про скасування податкового по відомлення - рішення № 0002422310 від 25.03.2011року

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою в ідповідальністю "ТД "Сальве" (д алі - позивач, ТОВ "ТД "Сальве") з вернулось до Окружного адмін істративного суду м. Києва з п озовом до Державної податков ої інспекції у Печерському р айоні міста Києва (далі - відпо відач, ДПІ у Деснянському рай оні м. Києва) про скасування по даткового повідомлення - ріш ення № 0002422310 від 25.03.2011року.

Ухвалою Окружного адмініс тративного суду м. Києва від 25 .08.2011 р. відкрито провадження в а дміністративній справі та пр изначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні пред ставник позивача позовні вим оги підтримала, просила задо вольнити позов в повному обс язі, пояснила, що висновки від повідача, викладені в акті пе ревірки № 192/23-10/35812590 від 12.03.2011 р. та за переченнях на позовну заяву є необгрунтованими та безпід ставними, а оскаржуване пода ткове повідомлення-рішення - протиправним та таким, що під лягає скасуванню.

Також представник позивач а звертала увагу суду на те, що при формуванні податкового кредиту позивач керувався но рмами Закону України від 03.04.1997 р . № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (далі по тексту - За кон № 168/97-ВР) та не допускав пору шень вимог закону.

Представник відповідача п роти позову заперечував вихо дячи з нікчемності договорів , укладених між позивачем та П риватним підприємством "Мітр а" (далі по тексту - ПП "Мітра").

Зокрема, представник відпо відача посилався на те, що акт ом позапланової перевірки з питань дотримання вимог пода ткового законодавства Украї ни з податку на прибуток та по датку на додану вартість ПП "М ітра" під час здійснення фіна нсово-господарських відноси н з ТОВ "Е-Восток Україна" (ЄДРП ОУ 34478763) та ТОВ "Елфа Дисплей" (ЄДР ПОУ 33743908) за серпень 2010 р. від 25.01.2011 р . № 67/233/32804278, складеним ДПІ у Бабуши нському районі м. Дніпропетр овська, встановлено порушенн я ПП "Мітра" ч. 1 ст. 203, 215, 228, 662, 656 ЦК Укр аїни в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які спрямовані на реал ьне настання правових наслід ків, що обумовлені ними (п. 5 ст. 203 ЦК України), а також у зв' язк у з непідтвердженням податко вого кредиту з ПДВ та валових витрат, зокрема, що у ПП "Мітра " відсутні об' єкти оподатку вання податком на додану вар тість та податком на прибуто к по операціях з продажу това рів (послуг) підприємствам-по купцям.

Також представник відпові дача зазначав про порушення кримінальної справи СВ ПМ ДП А у Дніпропетровській област і за ознаками злочину, передб аченого ч. 1 ст. 205 КК України від носно ПП "Мітра".

Виходячи з вищенаведеного , відповідач прийшов до висно вку, що позивач здійснює сумн івні фінансово-господарські операції, тобто здійснює нік чемні правочини, а отже ці пра вочини - є недійсними.

Розглянувши подані докуме нти і матеріали, заслухавши п ояснення представників стор ін, всебічно і повно з' ясува вши всі фактичні обставини, н а яких ґрунтується позов, об' єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адмін істративний суд міста Києва встановив наступне.

ДПІ у Печерському районі м. Києва було проведено докум ентальну перевірку ТОВ "ТД "Са льве" з питань дотримання вим ог податкового законодавств а при здійсненні фінансово-г осподарських взаємовідноси н з ПП "Мітра" (код ЄДРПОУ 32804278) за серпень 2010 року, в результаті я кої було встановлено порушен ня позивачем пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Зако ну "Про податок на додану варт ість" № 168/97-ВР України, що призве ло до заниження податку на до дану вартість на загальну су му 131214,98 грн. за серпень 2010 р.

За результатами перевірки було складено Акт № 192/23-10/25812590 від 12.03.2011 р.

На підставі зазначеного ак ту перевірки, відповідачем п рийнято податкове повідомле ння-рішення № 0002422310 від 25.03.2011 р ., яким згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, п. 12 3.1 ст. 123 Податкового кодексу Ук раїни, позивачу було визначе но суму податкового зобов' я зання з податку на додану вар тість в розмірі 164019,00 грн. (в тому числі: за основним зобов' яз анням - 131215,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 32804,00 грн.).

Висновки відповідача про допущені позивачем порушенн я ґрунтуються на наступному.

Перевіркою встановлено, що позивач, зокрема, здійснював взаєморозрахунки з суб' єк том господарювання - Приватн им підприємством "Мітра "(код ЄДРПОУ 32804278), у якого придба в товар та сформував податко вий кредит у серпні 2010 р. в сумі ПДВ 131214,98 грн., що в свою чергу від ображено в податковій деклар ації з податку на додану варт ість за серпень 2010 р. № 411443 від 20.09.201 0 р. та в додатку № 5 до податково ї декларації.

В той же час, відповідачем в ідносно ПП "Мітра" встановлен о, що актом позапланової перевірки з питань дотриман ня вимог податкового законод авства України з податку на п рибуток та податку на додану вартість ПП "Мітра" під час зд ійснення фінансово-господар ських відносин з ТОВ "Е-Восток Україна" (ЄДРПОУ 34478763) та ТОВ "Елф а Дисплей" (ЄДРПОУ 33743908) за серпе нь 2010 р. від 25.01.2011 р. № 67/233/32804278, складен им ДПІ у Бабушинському район і м. Дніпропетровська, встано влено порушення ПП "Мітра" ч. 1 с т. 203, 215, 228, 662, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчине ння правочину вимог, які спря мовані на реальне настання п равових наслідків, що обумов лені ними (п. 5 ст. 203 ЦК України), а такожу зв' язку з непідтвер дженням податкового кредиту з ПДВ та валових витрат, що у П П "Мітра" відсутні об' єкти оп одаткування податком на дода ну вартість та податком на пр ибуток по операціях з продаж у товарів (послуг) підприємст вам-покупцям.

Також в акті перевірки за значено про порушення кримін альної справи СВ ПМ ДПА у Дніп ропетровській області за озн аками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України відносно ПП "Мітра".

Крім того, вказаним актом перевірки встановлено, що гр . СЕБКХІ ЯСІН (директор ТО В «Е-Восток Україна»(код ЄДРП ОУ 34478763) виїхав за межі України 2 8.02.07 та протягом 2009-2010 p.p. на територ ії України не перебував; гр. ДІ НСТМАНЕ ВІЯ (директор ТОВ «Ел фра Дісплей», код ЄДРПОУ 33743908) ви їхав за межі України 07.11.08 та про тягом 2009-2010 p.p. на території Украї ни не перебував.

Вищезазначене, на думку ві дповідача, підтверджує немож ливість проведення фінансов о - господарських операцій по садовими особами зазначених підприємств з використанням розрахункових рахунків відк ритих в банківських установа х.

На цій підставі відповідач ем було зроблено висновок пр о те, що правочини, здійснені п озивачем з даним контрагенто м у період, за який проводилас ь перевірка, є нікчемними.

Оцінивши за правилами ст. 86 К одексу адміністративного су дочинства України, надані ст оронами докази та пояснення, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 204 ЦК України існує презумпція правомірності пр авочину. Правочин є правомір ним, якщо його недійсність пр ямо не встановлена законом а бо якщо він не визнаний судом недійсним.

Частиною 1 ст. 203 ЦК України вс тановлено, що зміст правочин у не може суперечити цьому Ко дексу, іншим актам цивільног о законодавства, а також мора льним засадам суспільства.

Якщо недійсність правочин у прямо не встановлена закон ом, але одна із сторін або інша заінтересована особа запере чує його дійсність на підста вах, встановлених законом, та кий правочин може бути визна ний судом недійсним (оспорюв аний правочин). Фіктивний пра вочин - вчинений без наміру ст ворення правових наслідків, які обумовлювалися цим право чином відноситься до оспорюв аних правочинів. Фіктивний п равочин визнається судом нед ійсним (ст. 234 ЦК України).

Згідно ст. 228 ЦК України, прав очин вважається таким, що пор ушує публічний порядок, якщо він був спрямований на поруш ення конституційних прав і с вобод людини і громадянина, з нищення, пошкодження майна ф ізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республ іки Крим, територіальної гро мади, незаконне заволодіння ним.

Пленум Верховного Суду Укр аїни у пункті 18 Постанови № 9 ві д 06 листопада 2009 року "Про судов у практику розгляду цивільни х справ про визнання правочи нів недійсними" навів перелі к правочинів, які є нікчемним и як такі, що порушують публіч ний порядок, визначений стат тею 228 ЦК України:

1) правочини, спрямовані на п орушення конституційних пра в і свобод людини і громадяни на;

2) правочини, спрямовані на з нищення, пошкодження майна ф ізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республ іки Крим, територіальної гро мади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посяг ають на суспільні, економічн і та соціальні основи держав и, зокрема: правочини, спрямов ані на використання всупереч закону комунальної, державн ої або приватної власності; п равочини, спрямовані на неза конне відчуження або незакон не володіння, користування, р озпорядження об'єктами права власності українського наро ду - землею як основним націон альним багатством, що перебу ває під особливою охороною д ержави, її надрами, іншими при родними ресурсами (стаття 14 Ко нституції України); правочин и щодо відчуження викраденог о майна; правочини, що порушую ть правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об' єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямов ані на порушення інших об' є ктів права, передбачені інши ми нормами публічного права, не є такими, що порушують публ ічний порядок.

При кваліфікації правочин у за ст. 228 ЦК України, має врахо вуватись вина, яка виражаєть ся в намірі порушити публічн ий порядок сторонами правочи ну або однією зі сторін. Доказ ом вини може бути вирок суду, п остановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкод ження майна чи незаконного з аволодіння ним тощо.

Намір юридичної особи пору шити публічний порядок довод иться через мету відповідног о керівника або фізичної осо би, яка на момент укладання уг оди виконувала представниць кі функції за статутом (полож енням) або довіреністю. Наявн ість мети у такої фізичної ос оби тягне кримінальну відпов ідальність за відповідними с таттями КК України за скоєни й злочин, замах на злочин або г отування до злочину. Такі обс тавини можуть бути доведені обвинувальним вироком.

Проте, відповідачем будь-як их доказів щодо винесення ви року відносно осіб, причетни х до діяльності позивача або ПП "Мітра" суду не надано.

На підставі наданих доку ментів та пояснень сторін, с удом встановлено, що 02 серпня 2010 року ТОВ "ТД"Сальве" на підст аві рахунків-фактур № 227, 228, 229, 236, 234, 237, 231, 226, 235 230, 232 та 233 придбало у ПП "Міт ра" товари, зазначені у вказан их рахунках-фактурах.

На підтвердження виконан ня даних правочинів, ПП "Мітра ", представником позивача над ано належним чином засвідчен і копії видаткових та податк ових накладних №№ 2372020820, 2372 020810, 237202089, 237202088, 237202087, 2037202086, 237202085, 23720208 11, 237202084, 237202083, 237202082, 237202081.

Суд звертає увагу, що до змісту цих видаткових та п одаткових накладних відпові дачем жодних заперечень не в исловлено.

Згідно п.1.7 ст. 1 Закону Україн и "Про податок на додану варті сть" (в редакції, чинній на час існування спірних правовідн осин), податковий кредит - це сума, на яку платник податку м ає право зменшити податкове зобов' язання звітного пері оду, визначена згідно з цим За коном.

У відповідності до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про пода ток на додану вартість", подат ковий кредит звітного період у складається із сум податкі в, сплачених (нарахованих) пла тником податку у звітному пе ріоді у зв' язку з придбання м товарів (робіт, послуг), варт ість яких відноситься до скл аду валових витрат виробницт ва (обігу) та основних фондів ч и нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Згідно з п.п. 7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону У країни "Про податок на додану вартість", датою виникнення п рава платника податку на под атковий кредит вважається да та здійснення першої з подій :

- або дата списання коштів з банківського рахунку платни ка податку в оплату товарів (р обіт, послуг);

- або дата отримання податко вої накладної, що засвідчує п ридбання платником податку т оварів (робіт, послуг).

Таким чином, право позивача на податковий кредит, відпов ідно до зазначеної норми Зак ону, виникло по факту отриман ня податкових накладних.

Відповідно до п.п. 7.2.3 п.7.2, п.п. 7.3.1 п.7.3 та п.п. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону Украї ни "Про податок на додану варт ість", податкова накладна є єд иною підставою для визначенн я сум податкового кредиту, ос кільки тільки цей документ п ідтверджує одну з подій, що її здійснено покупцем: чи то опл ату товару чи отримання това ру від продавця, що є підставо ю для виникнення податкових зобов' язань з податку на до дану вартість.

Відповідно до Закону Украї ни "Про податок на додану варт ість", до податкового кредиту не дозволяється включення с уми податку на додану вартіс ть, сплаченого в зв' язку з пр идбанням товарів (робіт, посл уг), що не відносяться до склад у валових витрат чи основних фондів (п.п. 7.4.4 п.7.4 ст. 7 зазначено го Закону) та витрати по сплат і податку на додану вартість , що не підтверджені податков ими накладними чи митними де клараціями (п.п. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 зазна ченого Закону). У разі коли на момент перевірки платника по датку органом державної пода ткової служби суми податку, п опередньо включені до складу податкового кредиту, залиша ються не підтвердженими зазн аченими цим підпунктом докум ентами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установл ених законодавством, нарахов аних на суму податкового кре диту, не підтверджену зазнач еними цим підпунктом докумен тами.

Таким чином, Закон України " Про податок на додану вартіс ть" визначає два випадки немо жливості включення витрат по сплаті податку на додану вар тість до податкового кредиту :

- у разі, коли вартіст ь придбаних товарів не відно ситься до складу валових вит рат виробництва (обігу) чи осн овних фондів;

- у разі не підтверджен ня витрат по сплаті податку н а додану вартість податковим и накладними чи митними декл араціями.

Інших підстав для не включ ення до складу податкового к редиту витрат по сплаті пода тку на додану вартість зазна чений Закон не містить.

В розумінні Закону України "Про податок на додану вартіс ть", ненадходження сум податк у на додану вартість до бюдже ту від контрагентів платника ПДВ, а тим більше формування п одаткового кредиту контраге нтом позивача з іншими контр агентами та нікчемність, укл адених між ними правочинів, н е є підставою для виключення відповідних сум зі складу по даткового кредиту такого пла тника, оскільки для віднесен ня відповідних сум податків, сплачених в ціні товару до по даткового кредиту, не передб ачається умова про сплату ци х сум до бюджету. Питання від' ємного значення суми поширює ться тільки на окремо взятог о платника податків і не став ить цей факт у залежність від розрахунків з бюджетом трет іх осіб. Якщо контрагент не ви конав свого зобов' язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність т а негативні наслідки саме що до цієї особи. Зазначена обст авина не є підставою для позб авлення платника податку пра ва на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщ о останній виконав усі перед бачені законом умови щодо от римання такого відшкодуванн я та має всі документальні пі дтвердження розміру свого по даткового кредиту.

Враховуючи зазначене, вин икнення у платника податку н а додану вартість права на по датковий кредит не перебуває у залежності від дотримання вимог податкового законодав ства іншими суб"єктами госпо дарювання.

Відтак, суд прийшов д о висновку, що позивачем не до пущено порушень норм Закону № 168/97-ВР, вказаних у акті переві рки № 192/23-10/35812590 від 12.03.2011 р.

Відповідно до п. 5.1, 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподатку вання прибутку підприємств", валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати ) - сума будь-яких витрат платн ика податку у грошовій, матер іальній або нематеріальній ф ормах, здійснюваних як компе нсація вартості товарів (роб іт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платн иком податку для їх подальшо го використання у власній го сподарській діяльності.

До складу валових вит рат включаються, зокрема, сум и будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітн ого періоду у зв'язку з підгот овкою, організацією, ведення м виробництва, продажем прод укції (робіт, послуг) і охороно ю праці, у тому числі витрати з придбання електричної енерг ії (включаючи реактивну), з ура хуванням обмежень, установле них пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Разом з тим, у вказаному Ак ті перевірки та у поясненнях представника відповідача не наведено жодних доказів про невикористання у господарсь кій діяльності позивача прид баних у ПП "Мітра" товарів, а бу дь-які інші підстави не є обґр унтуванням для застосування вказаних пунктів Законів, по рушення яких позивачем, на ду мку відповідача, стало підст авою для винесення оскаржува них податкових повідомлень-р ішень.

Суд звертає увагу, що предст авником позивача надано суду докази оплати позивачем тов ару, придбаного у ПП "Мітра", до кази наступної реалізації вк азаного товару іншим контраг ентам.

Ті обставини, що контрагент позивача, - Приватне підприєм ство "Мітра", мало цивільно-пра вові відносини з ТОВ "Е-Восток Україна" (ЄДРПОУ 34478763) та ТОВ "Елф а Дисплей" (ЄДРПОУ 33743908), по яких о перації не підтверджуються - не може бути підставою для ви знання нікчемними правочині в між іншими особами, тобто по зивачем та ПП "Мітра".

Крім того, судом встановле но та не заперечувалось пред ставником відповідача, що на час здійснення господарськи х операцій між ТОВ "ТД "Сальве " і ПП "Мітра" у серпні 2010 року, як позивач, так і Приватне підпр иємство "Мітра" були зареєстр овані як платники податку, зо крема, і податку на додану вар тість.

Відповідно до частини дру гої статті 19 Конституції Укра їни органи державної влади т а органи місцевого самовряду вання, їх посадові особи зобо в' язані діяти лише на підст аві, в межах повноважень та у с посіб, що передбачені Консти туцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Ко дексу адміністративного суд очинства України передбачен о, що у справах щодо оскарженн я рішень, дій чи бездіяльност і суб' єктів владних повнова жень адміністративні суди пе ревіряють, чи прийняті (вчине ні) вони: на підставі, у межах п овноважень та у спосіб, що пер едбачені Конституцією та зак онами України; з використанн ям повноваження з метою, з як ою це повноваження надано; об ґрунтовано, тобто з урахуван ням усіх обставин, що мають зн ачення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо ( неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням пр инципу рівності перед законо м, запобігаючи несправедливі й дискримінації; пропорційно , зокрема з дотриманням необх ідного балансу між будь-яким и несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (д ія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийнятт я рішення; своєчасно, тобто пр отягом розумного строку.

Згідно з частиною першою ст атті 71 Кодексу адміністратив ного судочинства України кож на сторона повинна довести т і обставини, на яких ґрунтуют ься її вимоги та заперечення , крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини друг ої статті 71 Кодексу адміністр ативного судочинства Україн и в адміністративних справах про протиправність рішень, д ій чи бездіяльності суб' єкт а владних повноважень обов' язок щодо доказування правом ірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він запе речує проти адміністративно го позову.

Позивачем надано суду дос татні докази в обгрунтування позовних вимог.

Відповідач, як суб'єкт вла дних повноважень, не надав су ду належних, достатніх безза перечних доказів в обґрунтув ання обставин, на яких ґрунту ються його заперечення та не довів правомірності прийнят тя оскаржуваного податковог о повідомлення-рішення.

Приймаючи до уваги виклад ене у сукупності, керуючись в имогами ст. ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодек су адміністративного судочи нства України, Окружний адмі ністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов Товариства з о бмеженою відповідальністю "Т Д "Сальве" задовольнити повні стю.

2. Скасувати податкове повід омлення-рішення Державної п одаткової інспекції у Печерс ькому районі м.Києва № 0002422310 від 25.03.2011 року.

3. Судові витрати в сумі 3,40 грн . присудити на користь Товари ства з обмеженою відповідаль ністю "ТД "Сальве" (ідентифіка ційний код юридичної особи 3581 2590) за рахунок Державного бюдж ету України.

Постанова наби рає законної сили в порядку т а строки, встановлені ст. 254 КАС України та може бути оскарже на до суду апеляційної інста нції за правилами, встановле ними ст. ст. 185-187 Кодексу адмініс тративного судочинства Укра їни.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України, в судовому засіданн і 14.10.2011 р. проголошено вступну т а резолютивну частини постан ови.

Постанова у повном у обсязі складена та підписа на 20 жовтня 2011 р.

Суддя Ю.Т. Шрамко