Рішення

від 11.10.2011 по справі 11/5005/10393/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.10.11р.

Справа № 11/5005/10393/2011

За позовом  Національного наукового центру "Харківський фізико-технічний інститут", м. Харків 

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне науково-виробниче підприємство "Ресурс", м. Дніпропетровськ

Третя особа: Контрольно-ревізійне управління у Харківській області, м. Харків 

про стягнення 188 929,56 грн.             

Суддя  Мельниченко І.Ф.

Представники:

  Від позивача: ОСОБА_1 - довіреність № 80-90/01-4336 від 31.12.10р.

Від відповідача: не з'явився

Від третьої особи: не з'явився 

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути 188 929,56 грн., що складають суму завищення вартості науково-технічної роботи за Договором від 01.06.07р. № К-3-298 та Додаткової угоди до нього від 02.04.08р. № 1.

Відповідач відзив не надав, його представник в засідання не з’явився.

Згідно з Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 13.08.2008р. № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки,  підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, примірники повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв’язку з позначками „адресат вибув”, „адресат відсутній”, зокрема, “за зазначеною адресою не проживає” і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов’язку щодо повідомлення учасників процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.

Крім того, особи, які беруть участь у розгляді, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз’яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Відповідно до ч. 1 ст. 93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

Позивачем надана довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 17.06.11р., згідно якої підприємство відповідача знаходиться за адресою, зазначеною у позовній заяві, на яку і були надіслані ухвали суду як про порушення провадження у справі, так і про відкладення, отже,  відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Таким чином, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

В судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення (ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд, -   

ВСТАНОВИВ:

01.06.07р. сторони уклали договір № К-3-298 на виконання науково-технічної роботи, відповідно до п.1.1 якого Замовник (позивач у даній справі) доручає, а Виконавець (відповідач) бере на себе виконання проекту Державної програми відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.04 № 1165 та розпорядження бюро Президії НАН України № 691 від 14.10.2004р. та № 178 від 21.03.07р. "Розвиток методів розрахунково-експериментальної оцінки впливу попереднього термомеханічного навантаження (ПТН) на підвищення опору крихкому руйнуванню корпусних реакторних сталей".

Відповідно до п.1.2 договору, наукові, технічні, економічні та інші вимоги до роботи, що є предметом договору, визначаються Технічним завданням, яке становить невід'ємну частину цього договору.

Термін здачі заключного звіту за договором - 23 грудня 2008 року (п.1.3. договору).

Зміст, терміни виконання основних етапів визначаються календарним планом робіт, який складає невід'ємну частину цього договору ( п.1.4.договору).

За умовами договору (п.2.1.), вартість науково-технічної роботи визначається щорічно. За виконану науково-технічну роботу згідно з цим договором Замовник перераховує Виконавцю у 2007 році відповаідно до кошторисної вартості робіт та протоколу узгодження вартості науково-технічної роботи 150 000 грн.

02.04.08р. між сторонами укладено додаткову угоду № 1, відповідно до якої вартість науково-технічної роботи у 2008 році становить 170 000,00 грн. (п.2.1. додаткової угоди).

Оплата проводиться поетапно з авансовою виплатою в розмірі 50,0% від вартості робіт етапу (п.2.3. додаткової угоди).

Контрольно-ревізійним управлінням в Харківській області проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності позивача, в тому числі і  обґрунтованості проведення видатків на виконання науково-технічних робіт.

За наслідками перевірки контрольно-ревізійного управління в Харківській області складений акт № 032-12/128 від 23.11.10р., яким встановлено завищення вартості  науково-технічних робіт на загальну суму 188  928,56 грн.

З огляду на зазначені обставини позивач наполягає на стягнені з відповідача вказаної суми як надмірно сплачених бюджетних коштів.

Заявлені вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ст. 837 ЦК України).

Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником (п. 1 ст. 844 ЦК України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Вказане положення також кореспондується із статтями 525-526 Цивільного кодексу України, які передбачають що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

 Таким чином, зобов'язання між сторонами, які виникли внаслідок виконання відповідачем науково-технічних робіт є договірними.

Відповідно до підписаних між сторонами актів здачі-приймання науково-технічної роботи етапу № 1, 2, 3 за 2007 рік та актів здачі-приймання науково-технічної роботи етапу № 4, 5, 6, 7 за 2008 рік відповідачем були виконані обумовлені договором роботи,  які без будь-яких зауважень прийняті  прийняті позивачем.

Вартість виконаних відповідачем та прийнятих позивачем робіт становить 320000,00 грн., що підтверджується кошторисом фактичних витрат за договором № К-3-298 за  2007р. та 2008 роки. Позивачем у повному обсязі здійснені розрахунки з оплати вартості виконаних робіт, про що свідчать залучені до матеріалів справи копії банківських виписок.

Документального підтвердження неналежного виконання відповідачем умов спірного договору, позивачем не надано.

Залучений до матеріалів справи  акт контрольно-ревізійного управління в Харківській області складений  № 032-12/128 від 23.11.10р.,  таким доказом бути не може, з огляду на наступне.

Згідно ст.15 Закону України "Про державну контрольну ревізійну службу в Україні", законні вимоги службових осіб державної контрольно-ревізійної служби є обов’язковими для виконання службовими особами об’єкту, що ревізується.

Акт складений за результатами проведеної ревізії є підставою для вчинення відповідних процесуальних дій посадовою особою, зокрема, пред’явлення позову, проте, не позбавляє її процесуального обов’язку  доводити свої вимоги належними та допустимими доказами.

Сам лише акт КРУ не визначений законодавством як безумовний доказ в розумінні ч.2 ст.43 Господарського процесуального кодексу України. Обставини, вказані в такому акті повинні підтверджуватись належними доказами в увідповідності до статтей 33, 34  Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на викладене вбачається, господарський суд не знаходить підстав для задоволення вимог позивача.

Керуючись ст.ст. 526, 626, 629, 837, 844 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Суддя

 І.Ф. Мельниченко

Повне рішення складено

21.10.11р.