Постанова

від 22.09.2011 по справі 2а-6869/11/0170/11

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

  вул. Севастопольська, 43,   м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна,  95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 вересня 2011 р.

Справа №2а-6869/11/0170/11

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Москаленка С.А., при секретарі судового засідання Фурлетовій Г.Ю., розглянувши за участю представників сторін

від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 10.01.2011р. №001/2,                  ОСОБА_2, довіреність від 21.03.2011р. №001/8,

від відповідача: ОСОБА_3 довіреність від 06.04.2011р. №29, ОСОБА_4, довіреність від 30.06.2011р. за №70,  

у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою Відкрите акціонерне товариство «Феодосійська суднобудівна компанія «Море»

до Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції  АР Крим

за участю Прокуратури Автономної Республіки Крим

про скасування податкових повідомлень-рішень,

 ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Феодосійська суднобудівна компанія «Море» (далі – позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції  АР Крим про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень №0000292304 від 30.05.2011р. яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість  за лютий 2011року у розмірі 446233 та визначено штрафні (фінансові) санкцій у розмірі 1,00грн.; №0000302304 від 30.05.2011р., яким позивачу зменшено розмір від’ємного значення суми податку на додану вартість за січень 2011р. у розмірі 457652грн. та визначено штрафні (фінансові) санкцій у розмірі 1,00грн.

Позов мотивовано помилковістю висновків податкового органу стосовно відсутності у позивача права на віднесення до складу податкового кредиту сум податку, сплачених постачальникам ТОВ «Ферро схід» та ТОВ «ТК «Алуніт», у зв’язку із встановленням відсутності реальності продажу товарів (робіт, послуг) таким постачальниками. Позивач зазначає, що ним були виконані усі необхідні вимоги, передбачені законом, щодо включення сум ПДВ до податкового кредиту, тоді як висновки податкового органу про відсутність реальності продажу товарів (робіт, послуг), покладені в основу спірних податкових повідомлень-рішень, на думку позивача, закону не відповідають.

Ухвалами суду від 14.06.2011 року відкрито провадження у справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.

Заявою від 07.07.2011р. позивач збільшив позовні вимоги та просив, окрім визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача №0000292304 від 30.05.2011р. та №0000302304 від 30.05.2011р.:

- визнати протиправними дії Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим по складанню п. 4 висновків Акту №900/23-4/14309008 від 20.05.2011р. щодо встановлення відсутності реальності продажу товарів (робіт, послуг).

- зобов’язати Феодосійську міжрайонну Державну податкову інспекцію АР Крим виключити п.4 висновків Акту №900/23-4/14309008 від 20.05.2011р.

Листом №05/1-517/11 від 12.07.2011р. Прокуратурою АР Крим повідомлено про вступ в процес у справу представника прокуратури АР Крим, оскільки даний спір суттєво зачипає інтереси держави, ускладнює забезпечення реалізації державної політики в сфері податкової діяльності.

Ухвалою суду від 22.09.2011 року позовні заяву в частині позовних вимог про визнання протиправними дії Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим по складанню п. 4 висновків Акту №900/23-4/14309008 від 20.05.2011р. щодо встановлення відсутності реальності продажу товарів (робіт, послуг) та про зобов’язання виключити п.4 висновків Акту №900/23-4/14309008 від 20.05.2011р. залишено без розгляду.

У судовому засіданні представники позивача на задоволенні позовних вимог наполягали з підстав, викладених у позовній заяві, надали пояснення по суті справи.

Представники відповідача у судовому засіданні проти позову заперечували. У письмових запереченнях зазначили, що в ході перевірки Феодосійською МДПІ АР Крим використані матеріали перевірок контрагентів ВАТ «ФСК «Море». Так, згідно акту ДПІ у Київському районі м. Харкова від 08.04.2011р. №1338/15-208/35587152 про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки  ТОВ «Ферро схід» встановлено, що в останнього відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, таким чином, згідно з частиною 1,5 ст. 203, п. 1,2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України угоди з контрагентами мають ознаки нікчемності.  Згідно акту ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва від 25.03.2011р. №1034,23-100/35320911 про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «ТК «Алуніт» встановлено, що в останнього відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, таким чином, згідно з частиною 1,5 ст. 203, п. 1,2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України угоди з контрагентами мають ознаки нікчемності. Таким чином вважають оскаржувані податкові повідомлення-рішення законними та обґрунтованими у зв’язку із чим просили у задоволенні позовних вимог відмовити.

Представник прокуратури у судове засідання не з’явився, повідомлен належним чином – судовою повісткою, про поважність причин неприбуття у судове засідання суд не повідомив.

Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо доказів для з'ясування обставин у справі, суд вважає можливим розглядати справу на підставі наявних в ній доказів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Позивач у справі є юридичною особою, ідентифікаційний код 14309008, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи(а.с.72), є платником податку на додану вартість, що підтверджується копією свідоцтва(а.с.75).

Посадовими особами Феодосійської МДПІ АР Крим проведено позапланову виїзну перевірку ВАТ «ФСК «Море» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за лютий 2011року, яка виникла за рахунок від’ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період – січень 2011р., за результатами перевірки складено акт від 20.05.2011 року №900/23-4/14309008 (а.с. 12-31).

За висновками даного акту встановлено порушення позивачем  п.198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст.200 Податкового кодексу України, а саме, завищено від’ємне значення різниці між сумою податкових зобов’язань та податкового кредиту за січень 2011р. на суму 457652грн. У висновках акту зазначено, що в ході перевірки встановлено відсутність реальності продажу товарів (робіт, послуг) підприємству ВАТ «ФСК «Море» від ТОВ «Ферро схід» та ТОВ «ТК «Алуніт» в січні 2011року, що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків. Отже, договори із зазначеними постачальниками відповідно до п.п 1,2 ст. 215, п.п 1,5 ст. 203 Цивільного кодексу України є нікчемними і в силу ст. 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з їх недійсністю.

На підставі акту перевірки від 20.05.2011 року №900/23-4/14309008 згідно з пунктом 54.3 ст. 54 та  підпунктом 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України відповідач прийняв податкові повідомлення-рішення №0000292304 від 30.05.2011р. про зменшення позивачеві суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 446233 та визначення штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1,00грн. та №0000302304 від 30.05.2011р. про зменьшення позивачеві розміру від’ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 457652грн. та визначення штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1,00грн. (а.с.10,11).

В основу висновків податкового органу про порушення позивачем правил оподаткування покладено наступні обставини, встановлені під час проведення перевірки.

Так, перевіркою встановлено, що позивач відніс до складу податкового кредиту у січні 2011р. суми податку, сплаченого у ціні товарів, придбаних у ТОВ «Ферро схід» (ідентифікаційний код 35587152) та ТОВ «ТК «Алуніт» (ідентифікаційний код 35320911).

В акті перевірки зазначено, що за результатами перевірок контрагентів ТОВ «ФСК «Море» встановлено, що у ТОВ «Ферро схід» (ідентифікаційний код 35587152) та ТОВ «ТК «Алуніт» (ідентифікаційний код 35320911) відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, і, таким чином, угоди із зазначеними контрагентами мають ознаки нікчемності.

Відповідно до п. 198.1 ст.198 Податкового кодексу України (далі ПК України) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з  придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3. ст.198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.2 ст.198 Податкового кодексу України встановлено загальне правило визначення дати виникнення права платника податку на податковий кредит. Згідно із вказаною нормою такою датою вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.6. ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.7 ст.201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Правила заповнення податкової накладної визначено у пункті 201.1 ст.201 Податкового кодексу України. Відповідно до зазначеного пункту платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору.

Пунктом 201.10 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Із системного аналізу вищезазначених норм випливає, що єдиною підставою для включення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ, які сплачені в складі вартості товарів є належним чином оформлена податкова накладна.

Дослідивши у судовому засіданні податкові накладні №8 від 05.01.2011р. на суму 806021,95грн. в т.ч. ПДВ 134336,99грн.(а.с.143), №20 від 20.01.2011р. на суму 947076,85грн., в т.ч. ПДВ 157846,14грн. (а.с.144), №33 від 25.01.2011р. на суму 924297,96грн., в т.ч. ПДВ 154049,66грн. (а.с.145), №19 від 19.01.2011р. на суму 37081,80грн., в т.ч.ПДВ 6180,30грн. (а.с.154), №18 від 19.01.2011р. на суму 20344,80грн., в т. ч. ПДВ 3390,80грн. (а.с.157), №25 від 21.01.2011р. на суму 11090,52грн., в т. ч. ПДВ 1848,42грн. (а.с.160), суд зазначає, що зазначені податкові накладні відповідають усім вимогам Податкового кодексу України, щодо належного оформлення податкових накладних. В акті перевірки також не наведено жодних даних, які б свідчили про порушення позивачем саме цих норм, оскільки не зазначено жодного зауваження стосовно змісту і відповідності закону податкових накладних, виданих ТОВ «Ферро схід», ТОВ «ТК Алуніт».

 Твердження відповідача про відсутність у позивача права на податковий кредит   визначений на підставі зазначених податкових накладних, а у подальшому на бюджетне відшкодування, визначене на підставі такого податкового кредиту, у зв’язку із тим, що зазначені в цих накладних операції мають ознаки нікчемного правочину не знайшло підтвердження під час розгляду справи з огляду на наступне.

У судовому засіданні досліджені та залучені до матеріалів справи наступні документи:

договіри поставки №23/03 від 27.04.2010р. між ТОВ «ФСК «Море» та ТОВ «Ферро схід» (а.с.36-37), №149/09-002-001 від 13.02.2009р. між  ТОВ «ФСК «Море» та ТОВ «ТК Алуніт» (а.с.58-59);

видаткові накладні №РН-0000001 від 05.01.2011р. на суму 622445,47грн. (а.с.147), №РН-0000033 від 25.11.2011р. на суму 230871,86грн. (а.с.149), №РН-0000032 від 25.01.2011р.на суму 693426,10грн. (зворотній бік а.с.150), №РН-0016-1 від 20.01.2011р. на суму 633365,87 грн. (зворотній бік а.с.151), №РН-0016-2 від 20.01.2011р. на суму 313710,98грн. (зворотній бік а.с.152), №РН-0000002 від 05.01.2011р. на суму 183576,48грн. (зворотній бік а.с.153), №РН-0000016 від 24.01.2011р. на суму 36061,20грн. (а.с.156), №РН-0000015 від 24.01.2011р. на суму 20344,80грн. (а.с.159), №РН-0000017 від 24.01.2011р. на суму 11090,52грн. (а.с.162);

платіжні доручення №413129 від 11.11.2010р. на суму 1949237,14грн. (зворотній бік а.с.144), №413762 від 27.12.2010р. на суму 1262353,43грн. (зворотній бік а.с.145), №410156 від 19.01.2011р. на суму 37081,80грн. (зворотній бік а.с.154), №410145 від 19.01.2011р. на суму 20344,80грн. (зворотній бік а.с.157), №60030 від 21.01.2011р. на суму 11090,52грн. (зворотній бік а.с.150);

прибуткові ордери №з101246/103 від 06.01.2011р. на суму 622441,43грн. (а.с.146), №101721 від 26.01.2011р. на суму 230871,86грн. (а.с.148), №з101721/103 від 26.01.2011р. на суму 693426,10грн. (а.с.150), №з101246/103 від 21.01.2011р. на суму 633365,87 грн. (а.с.151), №з101246 від 21.01.2011р. на суму 313710,98грн. (а.с.152), №з101721 від 06.01.2011р. на суму 183676,40грн. (а.с.153), №з110049/102 від 08.02.2011р. на суму 30051,00грн. (а.с. 155), №110065/102 від 01.02.2011р. на суму 20344,80грн. (а.с.158), №110015/102 від 01.02.2011р. на суму 9242,10грн. (а.с.161).

Таким чином, судом встановлено, що позивачем отриманий від ТОВ «Ферро схід» та ТОВ «ТК Алуніт» товар для використання у подальшій господарській діяльності позивача, позивачем сплачено зазначеним контрагентам вартість поставленого товару.  ТОВ «Ферро схід» та ТОВ «ТК Алуніт»  на момент виписки податкових накладних були платниками ПДВ, що відповідачем не заперечується та знайшло відображення в актах перевірки, податкові накладні відповідають вимогам пункту 201.7 Податкового кодексу України.

З огляду на вищевикладене,  висновки акту перевірки від 20.05.2011 року №900/23-4/14309008, щодо завищення позивачем податкового кредиту у сумі 457652грн., є протиправними, а відтак податкове повідомлення-рішення №0000302304 від 30.05.2011р., яким позивачу зменшено розмір від’ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 457652грн. та визначено штрафні (фінансові) санкцій у розмірі 1,00грн. та є протиправним і підлягає скасуванню.

Щодо зменшення відповідачем суми бюджетного відшкодування ВАТ «ФСК «Море», то суд зазначає, що статтею 200 Податкового кодексу України встановлено наступне:

200.1. Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

200.2. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

200.3. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

200.4. Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Виходячи із наведених норм, вбачається, що бюджетному відшкодуванню підлягає від’ємне значення податку на додану вартість у сумі, що фактично сплачена отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України.

Судом досліджено платіжні доручення №413129 від 11.11.2010р. на суму 1949237,14грн. (зворотній бік а.с.144), №413762 від 27.12.2010р. на суму 1262353,43грн. (зворотній бік а.с.145), №410156 від 19.01.2011р. на суму 37081,80грн. (зворотній бік а.с.154), №410145 від 19.01.2011р. на суму 20344,80грн. (зворотній бік а.с.157), №60030 від 21.01.2011р. на суму 11090,52грн. (зворотній бік а.с.150) та встановлено, що товар отриманий у січні 2011р. ВАТ «ФСК «Море» від ТОВ «Ферро схід» та ТОВ «ТК Алуніт» сплачено у повному обсязі.

Висновок відповідача про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування за лютий 2011р. базується на висновках про завищення від’ємного значення  різниці між сумою податкових зобов’язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у січні 2011р., які, як встановлено судом, є протиправними.

З огляду на вищевикладене,  висновки акту перевірки від 20.05.2011 року №900/23-4/14309008, щодо завищення позивачем бюджетного відшкодування за лютий 2011р.  у сумі 446233грн., є протиправними, а відтак податкове повідомлення-рішення №0000292304 від 30.05.2011р., яким позивачу зменшено  суму бюджетного відшкодування з  податку на додану вартість у розмірі 446233грн. та визначено штрафні (фінансові) санкцій у розмірі 1,00грн. є протиправним і підлягає скасуванню.

За таких обставин, оскаржувані податкові-повідомлення рішення  №0000302304 від 30.05.2011р., яким позивачу зменшено розмір від’ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 457652грн. та визначено штрафні (фінансові) санкцій у розмірі 1,00грн., рішення №0000292304 від 30.05.2011р., яким позивачу зменшено  суму бюджетного відшкодування з  податку на додану вартість у розмірі 446233грн. та визначено штрафні (фінансові) санкцій у розмірі 1,00грн. є неправомірними, а відтак позовні вимоги в частині їх скасування є обґрунтованими та підлягають задоволенню.  

З огляду на висновок про задоволення адміністративного позову суд вважає можливим стягнути  на користь позивача судові витрати в порядку, встановленому ст. 94 КАС України.

Під час судового засідання, яке відбулось 22.09.2011 року оголошені вступна і резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАС України постанову у повному обсязі складено 27.09.2011 року.

Керуючись ст. ст.11, 94, 122, 158-163, 167 КАС України, суд –

 ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення  №0000292304 від 30.05.2011р. яким Відкритому акціонерному товариству «Феодосійська суднобудівна компанія «Море» (ідентифікаційний код 14309008)  зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 446233 та визначено штрафні (фінансові) санкцій у розмірі 1,00грн.; №0000302304 від 30.05.2011р., яким Відкритому акціонерному товариству «Феодосійська суднобудівна компанія «Море» (ідентифікаційний код 14309008) зменшено розмір від’ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 457652грн. та визначено штрафні (фінансові) санкцій у розмірі 1,00грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Феодосійська суднобудівна компанія «Море»  витрати зі сплати судового збору у розмірі 3,40грн.

 Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового  провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

  Суддя                                          Москаленко С.А.