Постанова

від 03.10.2006 по справі 53/46-06

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

53/46-06

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

03 жовтня 2006 р.                                                                                   № 53/46-06  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

Т.Б. Дроботової –головуючого,Т.Г. Гоголь,Л.І. Рогач

за участю представників:

позивачаМонагарова О.Я.

відповідача

Михайлюк В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу  Сільськогосподарського виробничого кооперативу “Харківовочпром”

на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 20.06.2006 року

у справі№ 53/46-06 господарського суду Харківської області

за позовомСелянського фермерського господарства “Пріхно Г.М.”

до Сільськогосподарського виробничого кооперативу “Харківовочпром”

простягнення 40012,33грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Селянське фермерське господарство “Пріхно Г.М.” - звернувся до господарського суду з позовом про повернення відповідачем бензину за договором зберігання; з огляду на відсутність бензину в натурі 03.04.2006р. позивач уточнив свої вимоги та просить суд стягнути з відповідача 40012,33грн. вартості бензину А-76.

Позовні вимоги обґрунтовано неповерненням бензину відповідачем на вимогу позивача, статтями 936, 937, 944, 946, 949, 953 Цивільного кодексу України, що регулюють правовідносини сторін за договором зберігання.

Рішенням господарського суду Харківської області від 25.04.2006р. (суддя Прохоров С.А.) у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Судове рішення вмотивовано недоведеністю позивачем тих обставин, на які він покликається у підтвердження своїх вимог : відсутності бензину у відповідача в натурі та його вартості згідно ціни позову; застосувавши відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України норми Цивільного кодексу країни щодо прав та обов'язків, які продовжують існувати після набрання ним чинності, суд дійшов висновку про відсутність передбачених законом та договором підстав для зміни передбаченого договором зобов'язання з натурального на грошову форму.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 20.06.2006 року (головуючий суддя –Демченко В.О., судді –Такмаков Ю.В., Барбашова С.В.) рішення місцевого господарського суду скасовано та прийнято нове рішення про задоволення позовних вимог; з відповідача на користь позивача стягнуто вартість бензину А-76 в розмірі 40012,33грн та 718,82 грн. судових витрат. Задовольняючи позов, апеляційна інстанція зазначила про порушення норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, послалася на статті 526 та 951 Цивільного кодексу України про обов'язок відповідача відшкодувати збитки, завдані поклажедавцеві втратою (нестачею) переданої на зберігання речі.

Не погоджуючись з судовими рішеннями, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову апеляційного суду та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Скаргу мотивовано доводами про порушення апеляційним судом норм матеріального права, невірним застосуванням положень про позовну давність та статті 654 Цивільного кодексу України щодо порядку зміни або розірвання сторонами укладеного договору.

Відповідач надав відзив на касаційну скаргу, у якому просить залишити оскаржувану постанову без змін з мотивів її відповідності нормам чинного законодавства та обставинам справи.

Заслухавши доповідь судді –доповідача, пояснення представників сторін, присутніх у судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судовому рішенні, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

           Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, сторонами було укладено договір зберігання № 124 від 20.09.2000р., за умовами якого позивач передає на зберігання відповідачу бензин А-76 у кількості 16000літрів за накладними про прийняття та передачу бензину від 28.09.2000р., 03.10.2000р., 03.11.2000р., строк дії вказаного договору до 01.12.2001р.

Також судами встановлено, що за актами звірки взаєморозрахунків за станом на 01.06.2002р. та станом на 28.04.2005р. відображено знаходження у відповідача належного позивачу бензину А-76 в кількості 15569 літрів. За угодою, підписаною сторонами 25.10.2005р. відповідач зобов'язався повернути належний позивачу бензин до 01.12.2005р.

Вивчивши позовні вимоги позивача (з урахуванням поданих змін) та дослідивши надані позивачем докази, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для зміни зобов'язань відповідача з натуральної на грошову форму, недоведеність відсутності бензину та його заявленої до стягнення вартості, в зв'язку з чим у позові відмовив.

Протилежні висновки апеляційної інстанції вмотивовано статтями 948 та 949 Цивільного кодексу України, обов'язку зберігача повернути поклажедавцеві річ, яка була передана на зберігання.  

Однак вказані висновки не ґрунтуються на повному та всебічному дослідженні обставин справи, що мають значення для вирішення даного спору.

Як вбачається із змісту позовної заяви, предметом первісних позовних вимог позивач визначив повернення переданої на зберігання речі; натомість з огляду на відсутність предмету зберігання в натурі заявив вимогу про відшкодування її вартості.

Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції покликався на обов'язок зберігача повернути передану на зберігання річ незалежно від закінчення дії договору; однак апеляційною інстанцією не враховано зміну позовних вимог позивача та звернення ним з вимогою щодо відшкодування збитків, завданих відсутністю (втратою) переданої на зберігання речі.

Правові наслідки відсутності, нестачі чи пошкодження переданої зберігачу речі передбачено статтею 951 Цивільного кодексу України, згідно з якою у такому разі зберігач відшкодовує поклажедавцеві збитки у розмірі вартості втраченої речі; водночас стаття 950 Цивільного кодексу України розмежовує відповідальність зберігача в залежності від закінчення строку зберігання переданої на зберігання речі.

Зберігач відповідає за втрату (нестачу) або пошкодження речі після закінчення строку зберігання лише за наявності його умислу або грубої необережності.

           Для визначення підстав застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків (шкоди) суду необхідно з'ясувати наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, розміру збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника і збитками, вину боржника. Звільнення боржника від відповідальності у вигляді збитків за невиконання або неналежне виконання прийнятих на себе зобов'язань безпосередньо пов'язано з наявністю чи відсутністю вище вказаних елементів, що утворюють склад цивільного правопорушення.

Таким чином, для правильного вирішення спору судам належало визначити підстави виникнення цивільних прав та обов'язків сторін, їх зміст відповідно до умов договору, проаналізувати докази, що надані сторонами у підтвердження їх вимог та заперечень, зокрема, щодо узгодженого сторонами строку зберігання бензину, та, відповідно до вище вказаних норм законодавства, визначити підстави для відповідальності відповідача.

Водночас судова колегія погоджується з висновком апеляційної інстанції щодо невідповідності висновків місцевого суду фактичним обставинам справи та їх неналежної правової оцінки, а також щодо звернення позивача з позовом в межах позовної давності з огляду на Прикінцеві та перехідні положення цивільного кодексу України.   

Враховуючи наведене, судова колегія прийшла до висновку, що в порушення статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарські суди першої та апеляційної інстанцій не розглянули в судовому процесі всебічно, повно і об'єктивно всі обставини справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у пункті 1 постанови від 29.12.1976 р. № 11 “Про судове рішення” обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Разом з тим, оскаржувані судові рішення вказаним вимогам не відповідають за вище вказаних підстав.

З огляду на межі повноважень касаційної інстанції, визначені статтею 1117 Господарського процесуального кодексу України, постанова апеляційної інстанції та рішення господарського суду підлягають скасуванню, а справа -  направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

         Під час нового розгляду справи, господарському суду слід врахувати вищенаведене, та вирішити спір у відповідності до вимог чинного законодавства.

Керуючись статтями 43, 1117, пунктом 3 частини 1 статті 1119, статтями 11110, 11111, 11112 Господарського  процесуального кодексу України,  Вищий  господарський  суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Сільськогосподарського виробничого кооперативу “Харківовочпром” задовольнити частково.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 20.06.2006 року у справі № 53/46-06 господарського суду Харківської області та рішення господарського суду Харківської області від 25.04.2006р. скасувати.

Справу направити на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

Головуючий                                                                                  Т. Дроботова

Судді:                                                                                             Т. Гоголь

                                                                                                       Л. Рогач