Постанова

від 12.10.2006 по справі 173/14-05

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

173/14-05

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

12 жовтня 2006 р.                                                                                   № 173/14-05  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючого –суддіДерепи В.І.

суддів :Грека Б.М. –(доповідача у справі)Стратієнко Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуАкціонерного  товариства “Український інноваційний  банк”

на постановуКиївського міжобласного апеляційного господарського суду від 19.06.06

у справі№ 173/14-05

господарського суду Київської області

за позовомАкціонерного товариства “Український інноваційний банк” в особі Івано-Франківської філії

доПриватного підприємства “Приватна  фірма “Західно-українська фінансова компанія”,Товариства з обмеженою відповідальністю “АПК-Сервіс”

провизнання  недійсним  договору

за участю представників від:

позивача Ляхович В.Д. (дов. від 26.09.06)

відповідача не з'явилися, були належно повідомлені

В С Т А Н О В И В :

Акціонерне товариство “Український  інноваційний банк” в особі Івано-Франківської філії звернулося до господарського суду Київської області з позовом до Приватного підприємства “Приватна фірма “Західно-українська фінансова компанія” та ТОВ “АПК-Сервіс” про визнання недійсним договору поставки транспортних засобів від 22.09.03 № 1-22/09-03 та зобов'язання повернути предмет застави.

Рішенням господарського суду  Київської області від 24.02.06 (суддя Короткевич О.Є.) позов задоволено:  визнано недійсним договір поставки транспортних засобів від 22.09.03 № 1-22/09-03, укладений між Приватним підприємством “Приватна фірма “Західно-українська фінансова компанія” та  ТОВ “АПК-Сервіс”, зобов'язано ТОВ “АПК-Сервіс” повернути Приватному підприємству “Приватна фірма “Західно-українська фінансова компанія” бульдозер  Caterpiller-D8R, 2000 року випуску, номерний знак Т0220 ІФ,  технічний талон ЧН № 004711, отриманий по договору  поставки транспортних засобів від 22.09.03 № 1-22/09-03, який судом визнаний  недійсним; зобов'язано Приватне підприємство “Приватна фірма “Західно-українська фінансова компанія”  повернути  ТОВ “АПК-Сервіс” кошти  у сумі 350 000,00 грн. –вартість бульдозера Caterpiller-D8R, 2000 року випуску, номерний знак Т0220 ІФ, технічний талон ЧН № 004711.

Рішення мотивоване тим, що оскільки відчуження Приватним підприємством  “Приватна фірма “Західно-українська фінансова компанія”  предмета застави - бульдозера Caterpiller-D8R здійснено  без згоди заставодержателя, то договір поставки транспортних засобів № 1-22/09-03  від 22.09.03 не відповідає вимогам ст.ст. 17, 52 Закону України “Про заставу” і має бути визнаний недійсним із застосуванням двосторонньої реституції.

За результатами  апеляційного перегляду справи Київський міжобласний апеляційний господарський суд (колегія суддів у складі:  головуючого-судді Мостової Г.І., суддів: Мамонтової О.М., Фаловської І.М.) 19.06.06 виніс постанову, якою  скасував пункти 3 та 4 резолютивної частини рішення господарського суду Київської області від 24.02.06; відмовив у задоволенні позову про зобов'язання   ТОВ “АПК-Сервіс”  повернути предмет застави по договору застави № Д-192 від 26.03.03 - бульдозер Caterpiller-D8R у м. Івано-Франківську, де він знаходився відповідно  до акту опису і арешту майна від 12.12.03; в решті рішення господарського суду Київської області від 24.02.06 у справі № 173/14-05 залишено без змін.

Постанова мотивована  тим, що  бульдозер  Caterpiller-D8R  перебуває на обліку Приватного підприємства  “Приватна фірма “Західно-українська фінансова компанія” відповідно до договору оптової поставки транспортних засобів  від 22.09.03 укладеного ТОВ “АПК-Сервіс” та ТОВ “Енергія плюс” та акту приймання-передачі транспортного засобу б/н від 30.09.03, однак  за відсутності проведення розрахунків за оскаржуваним договором поставки та місцезнаходження предмету застави - бульдозера Caterpiller-D8R, що  не  з'ясовувалось  судом першої інстанції,  сторони за договором повернуто в початковий стан, тому підстави для проведення  реституції і одночасного задоволення позовних вимог в цій частині відсутні.

Не погоджуючись з постановою апеляційної інстанції у справі,  позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить  її скасувати, рішення  місцевого  господарського суду залишити без змін. Касаційна скарга мотивована тим, що  господарським судом апеляційної інстанції було порушено норми ст. 17 Закону України “Про заставу”, ст.  48 Цивільного кодексу  УРСР. Касаційна скарга також мотивована тим, що майно вибуло з-під арешту без відома державної виконавчої служби та заставодержателя.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, перевіривши застосування  судом норм  матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого  господарського  суду  України вважає, що касаційна  скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як  встановлено судами  попередніх інстанцій та  вбачається з  матеріалів справи, згідно кредитної угоди від 26.03.03 № 200310,  укладеної Івано-Франківською філією АТ “Укрінбанк” з Приватним підприємством “Приватна фірма “Західно-українська фінансова компанія” була відкрита кредитна лінія з лімітом заборгованості 40060 Євро  на період з 26.03.03 по 26.03.04  для  купівлі бульдозера Caterpiller. В забезпечення виконання зобов'язання по кредитній угоді між сторонами  укладено договір застави від 26.03.03 №Д-192 та нотаріально посвідчено приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу  Угрин Л.А., відповідно до якого, в заставу банку відповідачем передавались права вимоги на бульдозер Caterpiller-D6R, 2001 року випуску, згідно контракту від 12.03.03 № 12-03/03 укладеного з фірмою “Mobelhandel Karl Kubasch”, Німеччина.

За порушення строку повернення кредиту сторони передбачено передання  права власності на бульдозер Caterpiller-D6R. Зобов'язання по поверненню кредиту відповідач не виконав, що встановлено судами та  підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до митної декларації від 19.09.03, Приватне підприємство “Приватна фірма “Західно-українська фінансова компанія”  отримало  по контракту від 12.03.03 № 12-03/03  бульдозер Caterpiller-D8R, який перейшов  в заставу банку.

Між Приватним підприємством “Приватна фірма “Західно-українська фінансова компанія” та ТОВ “АПК-Сервіс” було укладено договір поставки транспортних засобів від 22.09.03 № 1-22/09-03, згідно якого, здійснено передачу транспортного засобу - бульдозера Caterpiller-D8R та обладнання до нього  відповідно до акту приймання-передачі від 30.09.03.

03.11.03 до  вищезазначеного договору застави внесено зміни, згідно яких, в заставу замість бульдозера Caterpiller-D8R, 2001 року випуску було надано  бульдозер Caterpiller-D8R, 2000 року випуску, номерний знак Т0220 ІФ, технічний талон серії ЧН № 004711.

При реалізації бульдозера Caterpiller-D8R по договору поставки транспортних засобів від 22.09.03 № 1-22/09-03  заставодавцем не повідомлено  заставодержателя про отримання майна по контракту від 12.03.03 з фірмою “Mobelhandel Karl Kubasch”, Німеччина, що стало  порушенням п. 5 договору застави від 26.03.03. Задовольняючи позовні  вимоги,  господарські суди визнали недійсним договір поставки  транспортних засобів від 22.09.03 № 1-22/09-03, укладений між відповідачами за відсутності згоди на це заставодержателя.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Відповідно до п. 4 “Прикінцеві та перехідні положення” Цивільного кодексу України від 16.01.03 № 435-ІV під  час розгляду  позову необхідно застосувати норми ЦК УРСР, так як хоч договір і продовжує діяти після набрання чинності ЦК України, за загальним  правилом,  угода визнається недійсною з моменту її укладення.

За  змістом статті 48 Цивільного кодексу УРСР, недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону. Правомірно встановлена місцевим господарським судом недійсність оспорюваної угоди, оскільки вона не відповідає вимогам закону і порушує при цьому майнові права позивача.

Відповідно до ст. 52 Закону України “Про заставу”, якщо боржник заставодавця до виконання заставодавцем зобов'язання, забезпеченого заставою, виконає своє зобов'язання, все, одержане при цьому заставодавцем, стає предметом застави, про що заставодавець зобов'язаний негайно повідомити заставодержателя. Заставодавець може відчужувати заставлене майно тільки за згодою заставодержателя (ч. 2 ст. 17 Закону України “Про заставу”).

В порушення вимог ст. 17, 52 Закону України “Про заставу” заставодавцем Приватним підприємством “Приватна фірма “Західно-українська фінансова компанія”   здійснено відчудження предмета застави - бульдозер  Caterpiller-D8R за  договором поставки транспортних засобів від 22.09.03 № 1-22/09-03 відразу при отриманні його по контракту від 12.03.03  з фірмою “Mobelhandel Karl Kubasch”, Німеччина.

Тому правомірним є висновок господарських судів попередніх інстанцій про необхідність визнання недійсним даного договору. Так, порушення прав позивача Приватним підприємством “Приватна фірма “Західно-українська фінансова компанія” при відчужені ним предмета застави - бульдозера  Caterpiller-D8R за договором  поставки транспортних засобів від 22.09.03 № 1-22/09-03 без згоди заставодержателя –АТ “Український інноваційний банк” в особі Івано-Франківської філії, спричинило визнання оспорюваного договору недійсним на підставі ст. 48 ЦК УРСР, ст. ст. 17, 52 Закону України “Про заставу”.

Фактично судові інстанції дійшли протилежних висновків щодо правомірності позовних вимог про зобов'язання ТОВ “АПК-Сервіс” повернути предмет застави - бульдозер Caterpiller-D8R, 2000 року випуску, за договором поставки від 26.03.03 № Д-192, який знаходився у м. Івано-Франківськ, відповідно до акту опису і арешту майна від 12.12.03, з одночасним застосуванням передбаченим законом наслідків –повернення грошових коштів, тобто зобов'язуючи кожну із сторін повернути іншій стороні все одержане за угодою (двостороння реституція).

У постанові суду апеляційної інстанції  зазначається, що власник має право вимагати застосування передбачених законом  наслідків  визнання недійсним договору поставки транспортних засобів від 22.09.03 № 1-22/09-03 в окремому провадженні. Тому  відсутні підстави проведення реституції і задоволення позовних вимог в частині зобов'язання ТОВ “АПК-Сервіс” для повернення Приватному підприємству “Приватна фірма “Західно-українська фінансова компанія” бульдозера  Caterpiller-D8R, 2000  року випуску.

Втім, колегія суддів Вищого господарського суду України не погоджується з таким висновком, оскільки чинне законодавство (стаття 58 Господарського процесуального кодексу України) не виключає права позивача об'єднати в одній позовній заяві вимоги про визнання угоди недійсною з вимогою повернути одержане за цією угодою в натурі або про відшкодування у грошах. У разі задоволення позову господарський суд може у резолютивній частині рішення зазначити про визнання угоди недійсною і одночасно про застосування передбачених законом наслідків. У вирішенні питання про застосування передбачених законом наслідків недійсності угоди господарському суду слід виходити із змісту позовних вимог та з обставин справи.

Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що за невиконання зобов'язання за кредитною  угодою від 26.03.03 № 200310 та  нотаріально посвідченого договору застави від 26.03.03 №Д-192 (за поданням приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Черепій Л.М.),  постановою ВДВС Івано-Франківського міського управління юстиції від 10.12.03 відкрито виконавче провадження за виконавчим написом № 2333 та складено  Акт опису і арешту майна, що є предметом застави (бульдозер  Caterpiller-D8R).

Відповідно до договору поставки оптової поставки  від 22.09.06, укладеного між  ТОВ “А.П.К. -Сервіс” та ТОВ “Енергія плюс” та акту приймання-передачі транспортного засобу б/н від 30.09.03 представники  ТОВ “А.П.К. -Сервіс” та ТОВ “Енергія плюс” провели приймання-передачу транспортного засобу, а саме: бульдозеру Caterpiller-D8.

Тому правомірним є висновок господарського суду першої інстанції про необхідність проведення двосторонньої реституції між Приватним підприємством “Приватна  фірма “Західно-українська фінансова компанія” та Товариством з обмеженою відповідальністю “АПК-Сервіс”. А у господарського суду апеляційної інстанції не було правових підстав для скасування в цій частині законного і обґрунтованого рішення першої інстанції.

Враховуючи  наведене та керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України  

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Акціонерного товариства “Український інноваційний  банк” задовольнити. Постанову  Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 19.06.06 у справі № 173/14-05 скасувати в частині скасування пунктів 3 і 4 рішення господарського суду Київської області від 24.02.06. Рішення господарського суду Київської області від 24.02.06 у справі № 173/14-05 залишити без змін.

Головуючий - суддя                                                                      В. Дерепа

Судді                                                                                                    Б. Грек

                                                                                                    Л. Стратієнко