Постанова

від 23.04.2008 по справі 20-5/326-4/343-7/095-11/116-5/131

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ 

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

 23 квітня 2008 р.                                                                                   

№

20-5/326-4/343-7/095-11/116-5/131 

Вищий господарський суд

України у складі колегії суддів:

Дунаєвської

Н.Г.,

Михайлюка

М.В.,

Самусенко

С.С.,

розглянувши

у відкритому судовому засіданні в місті Києві касаційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаворит" та касаційну

скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 на постанову

Севастопольського апеляційного господарського суду від 21 листопада 2007 року у

справі № 20-5/326-4/343-7/095-11/116-5/131 Господарського суду міста

Севастополя за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

"Фаворит", м. Севастополь, до: 1) Регіонального відділення

Фонду державного майна України у місті Севастополі, м. Севастополь, 2)

Громадської організації "Футбольний клуб "Чайка", м.

Севастополь, 3) Товариства з обмеженою відповідальністю

"Професійний футбольний клуб "Севастополь", м. Севастополь, за

участю третьої особи Севастопольської міської Ради, м. Севастополь, про визнання

недійсним договору оренди нерухомого майна № 88 від 19 липня 2001 року;

визнання недійсним договору про співпрацю та розмежування функцій і повноважень

на території стадіону "Чайка" від 1 лютого 2003 року; визнання

недійсним договору про передачу повноважень від 19 травня 2004 року;

зобов'язання ГО "ФК "Чайка" передати РВ ФДМУ у місті Севастополі

державне майно стадіону "Чайка" розташоване за адресою: місто

Севастополь, вул. Адмірала Октябрського, 20 та за позовом третьої особи, яка

заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Суб'єкта підприємницької

діяльності ОСОБА_1", м. Севастополь, до Регіонального відділення

Фонду державного майна України у місті Севастополі, м. Севастополь, та Громадської

організації "Футбольний клуб "Чайка", м. Севастополь, про

визнання недійсним договору оренди та спонукання передати майно,

за

участю представників сторін:

позивачів

-не з'явилися;

відповідачів:

ТОВ "ПФК "Севастополь" -Уманец П.М. (директор); ГО

"Футбольний клуб "Чайка" -Луценко В.Г.(дов. від 05.01.08р.);

встановив:

У

червні 2004 року позивач -Товариство з обмеженою відповідальністю

"Фаворит" пред'явив у господарському суді позов до відповідачів: 1) Регіонального

відділення Фонду державного майна України у місті Севастополі, 2) Громадської

організації "Футбольний клуб "Чайка", 3) Товариства з обмеженою

відповідальністю "Професійний футбольний клуб "Севастополь" за

участю третьої особи Севастопольської міської Ради про визнання недійсним

договору оренди нерухомого майна № 88, укладеного 19.07.2001 р. між РВ ФДМУ у

місті Севастополі і ГО "ФК "Чайка"; визнання недійсним договору

про співпрацю та розмежування функцій і повноважень на території стадіону

"Чайка", укладеного 01.02.2003 р. між ГО "ФК "Чайка"

та TOB "СФЕД"; визнання недійсним договору про передачу повноважень,

укладеного 19.05.2004 р. між ГО "ФК "Чайка" та TOB

"СФЕД"; зобов'язання ГО "ФК "Чайка" передати РВ ФДМУ у

місті Севастополі державне майно стадіону "Чайка", а саме:

прожекторні мачти - 4 шт., футбольне поле -1 шт., сектори для штовхання ядра -

2 шт., реконструйовані трибуни з гаражними боксами, розташоване за адресою:

місто Севастополь, вул. Адмірала Октябрського, 20.

Вказував,

що на підставі укладеного між РВ ФДМУ у місті Севастополі (орендодавцем) та

Громадською організацією "Футбольний клуб "Чайка" (орендарем)

договору оренди державного майна № 88 від 19 липня 2001 року та додаткової

угоди до нього, орендодавець передав орендарю комплекс споруд, будівель,

обладнання та інженерні мережі стадіону "Чайка", розташованого за

адресою: м. Севастополь, вул. Адмірала Октябрського 20, для організації

тимчасового дрібнооптового ринку з метою забезпечення фінансування міської

футбольної команди.

1 лютого

2003 року між Громадською організацією "Футбольний клуб "Чайка"

та TOB "СФЕД" укладено договір про співпрацю та розподіл функцій і

повноважень на території стадіону "Чайка" згідно з яким Клуб передав,

а Товариство прийняло право на ведення господарської діяльності на земельній

ділянці площею 2,05 га по вул. Адмірала Октябрського, 20 у місті Севастополі.

19

травня 2004 року між Громадським об'єднанням "Футбольный клуб

"Чайка" і Товариством з обмеженою відповідальністю "СФЕД"

укладено договір на передачу повноважень, за умовами якого Клуб передав, а

Товариство прийняло повноваження по введенню господарської діяльності на

території майнового комплексу стадіону "Чайка"

Посилаючись

на ту обставину, що спірні угоди суперечить ст. 24 Закону України "Про

об'єднання громадян", ст.ст. 123, 125 Земельного кодексу України, ст. 22

Закону України "Про оренду державного та комунального майна",

позивач, з урахуванням уточнень позовних вимог, просив визнати їх недійсними на

підставі ст. 215 Цивільного кодексу України.

У липні

2004 року третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору -Суб'єкт

підприємницької діяльності ОСОБА_1 пред'явив позов до Регіонального відділення

Фонду державного майна України у місті Севастополі та Громадської організації

"Футбольний клуб "Чайка" про визнання недійсним договору оренди

та спонукання передати майно.

Вказував,

що 14 вересня 2001 року між ним (суборендарем) та Громадською організацією

"Футбольний клуб "Чайка" (орендарем) укладено договір суборенди

нерухомого майна № 13, за умовами якого орендар зобов'язався передати в

суборенду нерухоме майно склад -магазину, який знаходиться на території

стадіону Чайка.

Посилаючись

на те, що орендар чинить перешкоди в користуванні майном, що полягало в

неодноразових претензіях з вимогами звільнити займане приміщення, позивач

просив суд визнати недійсним договір оренди державного майна № 88 від 19 липня

2001 року, укладеного між РВ ФДМУ у місті Севастополі та Громадською

організацією "Футбольний клуб "Чайка" та зобов'язати Громадську

організацію "Футбольний клуб "Чайка" передати державне майно

Регіональному відділенню Фонду державного майна України у місті Севастополі.

Спір

розглядався судами неодноразово.

Під

час нового розгляду справи місцевим господарським судом враховані вказівки

Вищого господарського суду України зазначені у постанові від 16 лютого 2006

року у справі № 20-5/326-4/343-7/095, перевірено доводи та заперечення сторін,

встановлено цільове призначення 

спортивних споруд та інженерних мереж стадіону "Чайка", мету

діяльності Громадської організації "Футбольний клуб "Чайка".

Рішенням

Господарського суду міста Севастополя від 9 жовтня 2007 року (суддя Євдокимов

І.В.), залишеного без змін постановою Севастопольського апеляційного

господарського суду від 21 листопада 2007 року (колегія суддів у складі:

Заплава Л.М. -головуючого, Волков К.В., Лисенко В.А.), в позові ТОВ

"Фаворит" та третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет

спору -СПД ОСОБА_1 відмовлено.

Судові

рішення мотивовані посиланнями на ст.ст. 9, 22 Закону України "Про оренду

державного та комунального майна", ст.ст. 20, 24 Закону України "Про

об'єднання громадян", ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України та

відповідністю спірних договорів до вимог законодавства, а також посиланнями на

недоведеність порушення прав та законних інтересів позивачів у справі.

У

касаційній скарзі ТОВ "Фаворит", посилаючись на порушення судом

апеляційної інстанції норм матеріального права та неправильне застосування норм

процесуального права, а саме: ст. 24 Закону України "Про об'єднання громадян",

ст.ст. 123, 125 Земельного кодексу України, ст. 22 Закону України "Про

оренду державного та комунального майна", -просить скасувати судові

рішення та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

У

касаційній скарзі третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору

-СПД ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм

матеріального права та неправильне застосування норм процесуального права, а

саме: ст. 59, 153 ЦК УРСР, -просить скасувати судові рішення та прийняти нове

рішення про задоволення позовних вимог.

Заслухавши

доповідача, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та

процесуального права, судова колегія Вищого господарського суду України дійшла

висновку, що касаційна скарга  не підлягає

задоволенню,  з наступних підстав.

Як

вбачається з матеріалів справи, 19 липня 2001 року між Регіональним відділенням

Фонду державного майна України у місті Севастополі та Громадським об'єднанням

"Футбольный клуб "Чайка" укладено договір оренди державного

майна № 88, предметом якого є комплекс споруд, будівель, обладнання та

інженерні мережі стадіону "Чайка", розташованого за адресою: місто

Севастополь, вул. Адмірала Октябрського 20, склад і вартість якого містяться у

Додатках № 1-3 для організації тимчасового дрібнооптового ринку з метою

забезпечення фінансування міської футбольної команди.

1

лютого 2003 року між Громадським об'єднанням 

"Футбольный клуб 

"Чайка" та товариством з обмеженою відповідальністю

"СФЕД", у подальшому перейменованого у ТОВ "Професійний

футбольний клуб "Севастополь", укладено договір про співпрацю та

розподіл функцій і повноважень на території стадіону "Чайка" згідно з

яким передано право на ведення господарської діяльності на земельній ділянці

площею 2,05 га по вул. Адмірала Октябрського, 20 у місті Севастополі.

19

травня 2004 року між Громадським об'єднанням "Футбольный клуб

"Чайка" і Товариством з обмеженою відповідальністю "СФЕД"

укладений договір на передачу повноважень з огляду на те, що Громадське

об'єднання  „Футбольный клуб „Чайка” є

одним з засновників товариства з обмеженою відповідальність СФЕД.

Додатковою

угодою від 15 липня 2004 року до договору оренди, внесено зміни до пункт 1.1.

Договору в частині об'єкту оренди - індивідуально визначеного майна:

групи інвентарних об'єктів згідно з актом від 31 січня 2003 року.

Додатковою

угодою від 6 вересня 2004 року до договору оренди внесені зміни до пункту 4.1,

договір доповнено розділом 8 "Особливі умови", відповідно до яких

метою оренди визначено організацію та обслуговування стадіону.

Спірне

майно є спортивною спорудою, а саме -стадіоном, що підтверджується матеріалами

справи, зокрема, рішенням Господарського суду м. Севастополя від 15 травня 2006

року у справі № 20-5/075 за позовом Громадського об'єднання "Футбольный

клуб "Чайка" до Регіонального відділення Фонду державного майна

України по місту Севастополю про визнання права власності, відповідно до якого

за Громадським об'єднанням "Футбольный клуб "Чайка" визнано

право власності на частку у 3/100 у спільній частковій власності майнового

комплексу стадіону „Чайка”.

Предметом

спору у даній справі є вимога позивачів, про визнання недійсним договору оренди

нерухомого майна № 88 від 19 липня 2001 року; договору про співпрацю та

розмежування функцій і повноважень на території стадіону "Чайка" від

1 лютого 2003 року; договору про передачу повноважень від 19 травня 2004 року.

Заявлений

позов ТОВ "Фаворит" обгрунтовує тим, що спірні угоди порушують його

право, як потенційного орендаря майнового комплексу стадіону "Чайка",

а приватний підприємець тим, що між ним та Громадським об'єднанням  „Футбольный клуб „Чайка” укладено договір

суборенди склад магазину, який знаходиться на території стадіону

"Чайка", однак останній чинить перешкоди в його користуванні.

Відмовляючи

в позові, суд першої інстанції, з висновками якого погодилися суд апеляційної

інстанцій, виходив з того, що спірні угоди укладені відповідачем у повній

відповідності до вимог Закону України "Про об'єднання громадян",

статтею 24 якого не встановлено заборони господарської діяльності об'єднань, а

також придбання в оренду майна, -і тому не може вважатися правовою підставою

для визнання незаконної господарської і іншої  діяльність об'єднань.

Із

змісту договору оренди не впливає, що його сторони домовилися здійснювати у

виконання договору будь-яку заборонену законом діяльність, або здійснювати її

будь-яким забороненим законом способом.

Відповідно

до статті 20 Закону України „Про об'єднання громадян” для здійснення цілей і

завдань, визначених у статутних документах, зареєстровані об'єднання громадян

користуються правом виступати учасником цивільно-правових  відносин, набувати майнові і немайнові права.

Відповідно

до ст. 2 Закону  України "Про оренду

державного і комунального майна", орендою є засноване на договорі строкове

платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення

підприємницької та іншої діяльності.

Також

судами встановлено, що при укладенні договорів сторонами дотримано вимог

частини 3 статті 125 Земельного кодексу України, оскільки відповідно до частини

1 статті 9 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” і

наказу Фонду державного майна України від 19.04.1996 року № 458, зареєстрованим

у Міністерстві юстиції України 30.05.1996 року під № 260/1285 визначений

вичерпний перелік документів, що надаються орендодавцю при укладенні договору

оренди. У цей перелік документи по землекористуванню або згода власника

земельної ділянки на укладення договору оренди майна не входять.

Відповідно

до статті 125 Земельного кодексу України право власності  та право постійного користування на земельну

ділянку виникає після  одержання  її 

власником або користувачем 

документа,  що  посвідчує 

право  власності чи право

постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право

на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його

державної реєстрації. Розпочинати до використання земельної ділянки до

встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує

право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Згідно

зі статтею 126 Земельного кодексу України право власності  на 

земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою

посвідчується  державними  актами. Форми державних актів затверджуються

Кабінетом Міністрів України. Право оренди землі оформляється  договором,  

який реєструється відповідно до закону.

З

огляду на викладене суди першої та апеляційної інстанції дійшли обгрунтованого

висновку про те, що спірні угоди, які є предметом даного спору, укладені у

відповідності до вимог чинного законодавства, а саме: Закону України "Про

оренду державного та комунального майна", Закону України "Про

об'єднання громадян" та Земельному кодексу України та не порушують права

та інтереси позивачів у справі.

Відтак,

ухвалені у справі рішення та постанова ґрунтуються на нормах матеріального

права, що регулюють спірні правовідносини, а також на правильній юридичній

оцінці фактичних обставин справи, тому є законними та обгрунтованими.

Твердження

касаційної скарги ТОВ "Фаворит" та касаційної скарги третьої особи,

яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору -СПД ОСОБА_1 про те, що їх

інтерес полягає у прагненні до користування державним майном на законних

підставах, в той час, коли Громадське об'єднання  „Футбольный клуб „Чайка” користується ним на

підставі договору який суперечить вимогам закону на увагу, -не заслуговують та

спростовуються встановленими судом обставинами та наявними у матеріалах справи

доказами.

Інші

доводи, наведені у касаційній скарзі, зводяться до намагань скаржника надати

перевагу одних доказів над іншими, що суперечить вимогам ст. 1117

ГПК України, і тому до уваги не беруться.

Враховуючи

те, що у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи

у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із

встановленням обставин справи та їх доказуванням, прийнята постанова відповідає

нормам чинного законодавства та підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись

ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського

процесуального кодексу України, 

Вищий  господарський  суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну

скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаворит" та касаційну

скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову

Севастопольського апеляційного господарського суду від 21 листопада 2007 року у

справі № 20-5/326-4/343-7/095-11/116-5/131 

залишити без змін.

Судді:

Н.

Дунаєвська

М.

Михайлюк

С.

Самусенко