Постанова

від 15.05.2008 по справі 4/272-06-6394

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ 

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

 15 травня 2008 р.                                                                                   

№

4/272-06-6394 

Вищий 

господарський суд  України у

складі колегії  суддів:

головуючого

судді: суддів:

Добролюбової

Т.В., Гоголь Т.Г., Швеця В.О.

розглянувши

у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу 

 Одеської міської ради

на

рішення

Господарського

суду Одеської області  від 07 липня

2006 року

у

справі господарського

суду

№

4/272-06-6394 Одеської області

за

позовом

суб'єкта

підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1

до  

Приватного

підприємства "Ліра"

про

визнання

договору дійсним та визнання права власності

                                    за участю

представників сторін від:

скаржника: Кіхтенко О.С. (дов. від 25.04.08),

Нікішев О.В. (дов. від 25.04.08);

позивача:

не з'явилися, належним

чином повідомлені про час та місце судового засідання;

відповідача:

Жучкова С.І. (дов.

від 12.05.08), Дацька Л.А. (директор),

ВСТАНОВИВ:

          У

червні 2006 року суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_1

звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Приватного

підприємства "Ліра" про визнання договору купівлі-продажу дійсним і

визнання за ним права власності на об'єкт нерухомого майна - торгового

павільйону та літньої площадки, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул.

Дніпропетровська дорога, 70.

Рішенням

Господарського суду Одеської області від 07 липня 2006 року (суддя Літвінов

С.В.) позовні вимоги задоволено. Посилаючись на приписи статей 220, 334, 655

Цивільного кодексу України, суд дійшов до висновку про законність та

обґрунтованість позовних вимог.

Не погоджуючись

з прийнятим у справі судовим рішенням, Одеська міська рада звернулася до Вищого

господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення

Господарського суду Одеської області від 07.07.06 скасувати, а справу скерувати

на новий розгляд до суду  першої

інстанції.

У касаційній

скарзі Одеська міська рада (як

особа, яка не була залучена до участі у справі, але суд прийняв рішення, що

стосується її прав і обов'язків) вказала на те, що при прийнятті оскаржуваного

рішення, судом першої інстанції порушено приписи статті 107 ГПК України, що

призвело до винесення незаконного та необґрунтованого судового рішення. Крім

того, скаржник, вказав на те, що в силу статей 13 Конституції України, 85 Земельного

кодексу України, 16, 60 Закону України "Про місцеве самоврядування"

власником спірної земельної ділянки є територіальна громада м. Одеси в особі

Одеської міської ради.  

У

відзиві на касаційну скаргу СПД-фізична особа ОСОБА_1  вказав на законність та обґрунтованість

рішення суду, у зв'язку з чим, просить залишити його без змін, а касаційну

скаргу без задоволення.

Заслухавши

суддю - доповідача, представників сторін, перевіривши правильність застосування

господарським судом норм процесуального права, колегія суддів Вищого

господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з

таких підстав.

Відповідно

до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України,

переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на

підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом

першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Згідно

зі статтею 107 ГПК України сторони у справі мають право подати касаційну

скаргу, а прокурор касаційне подання на рішення місцевого господарського суду,

що набрало законної сили та постанову апеляційного суду. Касаційну скаргу мають

право подати також особи, яких не було залучено до участі у справі, якщо суд

прийняв рішення чи постанову, що стосується їх прав і обов'язків.

Колегія

суддів Вищого господарського суду України зазначає, що особа, яку не було

залучено до участі у справі, може подати касаційну скаргу на рішення чи

постанову господарського суду лише у разі, якщо вказані судові акти безпосередньо

стосуються прав та обов'язків цієї особи, тобто у них розглядається і

вирішується питання про право у правовідносинах, учасником яких є така особа,

або в описовій чи мотивувальній частинах рішення містяться висновки чи судження

про права та обов'язки цієї особи, чи у резолютивній частині господарський суд

прямо вказав про права та обов'язки цієї особи. В такому випадку рішення

порушує не лише матеріальні права особи, не залученої до участі у справі, а й

її право на судовий захист.

Будь-який

інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не береться до уваги.

Відповідно

до статей  1119, 11110

ГПК України касаційна інстанція має право скасувати рішення у справі, а справу

передати на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо господарський суд

припустився такого порушення процесуальних норм як прийняття рішення, що

стосується прав і обов'язків осіб, які не були залучені до участі у справі.

Як

вбачається з рішення Господарського суду Одеської області від 07.07.06, воно

вирішує питання про визнання права власності на торговий павільйон, загальною

площею 21 м2 та літню площадку, загальною площею 100 м2, розташованих на земельній ділянці, що

знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Дніпропетровська дорога, 70.

Приймаючи

рішення про визнання за суб'єктом підприємницької діяльності-фізичною особою

ОСОБА_1 права власності на об'єкти нерухомості, місцевий господарський суд

виходив з того, що згідно зі статтею 334 ЦК України право власності у набувача

майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено

договором або законом. Крім того, посилаючись на приписи частини 2 статті 220

ЦК України, господарський суд зазначив, що у випадку ухилення однієї із сторін

договору купівлі-продажу від його нотаріального посвідчення, що є обов'язковим

в силу статті 657 ЦК України, такий договір може бути визнаний судом дійсним у

разі домовленості сторін щодо усіх його істотних умов і повного або часткового

виконання договору, при цьому подальше нотаріальне посвідчення такого договору

не вимагається.

Проте,

як вбачається з матеріалів справи, земельна ділянка на якій знаходиться

торговий павільйон та літня площадка, право власності на які визнано за

СПД-фізичною особою ОСОБА_1 належить до міських земель, тобто до комунальної

власності територіальної громади м. Одеси, представником якої виступає Одеська

міська рада.

Відповідно

до статей 80, 83 Земельного кодексу України усі землі в межах населених

пунктів, крім земель приватної та державної власності, належать територіальній

громаді, яка реалізує своє право на землі, що перебувають у комунальній

власності, безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Враховуючи

викладене, колегія суддів касаційної інстанції дійшла до висновку, що спір про

визнання права власності на об'єкт

нерухомого майна - торгового павільйону та літньої площадки, розташованих на

земельній ділянці, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Дніпропетровська

дорога, 70 стосується

прав та охоронюваних законом інтересів Одеської міської ради, яку не було

залучено до участі у справі.

За

таких обставин, рішення Господарського суду Одеської області від 07.07.06

підлягає скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду першої

інстанції.

При

новому розгляді суду слід врахувати наведене, ретельно з'ясувати обставини

справи, надати їм належну, об'єктивну юридичну оцінку, вирішити питання щодо

залучення скаржника до розгляду справи та винести законне та обґрунтоване

рішення.

                   Керуючись статтями 1115,

1117, 1119 - 11111 Господарського

процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

                                   ПОСТАНОВИВ:

Касаційну

скаргу Одеської міської ради задовольнити.

Рішення

Господарського суду Одеської області від 07 липня 2006 року у справі №

4/272-06-6394 скасувати.

Справу

№ 4/272-06-6394 скерувати на новий розгляд до Господарського суду Одеської

області.

Головуючий

суддя                                                                     

Добролюбова

Т.В.                                

Судді                                                                                          

Гоголь Т.Г.

Швець

В.О.