Постанова

від 02.11.2011 по справі 40/350-4/125

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 "02" листопада 2011 р.                                                                                    

Справа № 40/350-4/125  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого       

Стратієнко Л.В.,

суддів

Бондар С.В., Кондратової І.Д.

за участю представників сторін

розглянувши у відкритому

судовому засіданні  

касаційну скаргу

Від позивача: не з’явився

Від відповідача: Мірецький Т.О.

Від третьої особи: не з’явились

Товариства з обмеженою відповідальністю "РічДевелопмент"

на постанову

Київського апеляційного господарського суду від 07.07.2011 року

у справі

№ 40/350-4/125

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "РічДевелопмент"

до

Публічного акціонерного товариства "САН ІнБев Україна"

Треті особи які не заявляють самостійних вимог:

1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Анігіус"

2.Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія"Вісс-Тек"

3.Товариство з обмеженою відповідальністю "Ерімусс"

про

Стягнення 407 264, 25 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Річ Девелопмент" (далі –позивач) звернулось з позов до Публічного акціонерного товариства "САН ІнБев Україна" (далі –відповідач) про стягнення 307 920,33 грн. заборгованості, а також стягнення 99 343,92 грн. –винагорода комісіонера.

Постановою Вищого господарського суду України від 09.02.2011 року раніше прийняті у даній справі судові рішення скасовані, а  справу направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Рішенням Господарського суду міста Києва у даній справі, якій присвоєно номер - 40/350-4/125, позовні вимоги задоволені повністю. Судове рішення мотивоване тим, що відповідач не надав суду доказів виплати позивачу комісійної винагороди в сумі 99 343,92 грн. та відшкодування витрат позивача в розмірі 307 920,33 грн. за договором комісії №1/1902 від 19.02.2010 року (далі –Договір), в той час як позивачем зобов’язання за договором комісії виконано в повному обсязі, про що ним 19.04.2010 було складено звіт комісіонера № 1 та направлено відповідачу 19.04.2010 року.

Факт наявності заборгованості відповідача в розмірі 407 264,25 грн. належним чином доведений та документально підтверджений.

Не погоджуючись з рішенням Господарського суду міста Києва відповідач звернувся з апеляційною скаргою. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.07.2011 року, апеляційна скарга задоволена. В задоволенні позовних вимог відмовлено.

Судове рішення мотивоване тим, що оскільки звіт про виконання договору комісії від 19.02.2010 року №1/1902 не був підписаний відповідачем, то у нього не виникло зобов’язання сплачувати спірну суму.

Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного господарського суду позивач звернувся з касаційною скаргою на постанову, просить її скасувати та залишити в силі рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2011 року.

Касаційна скарга мотивована тим, що позивач відповідно до вимог ст.1022 ЦК України після виконання доручення відповідача на наступний день надав відповідачу детальний звіт. В звіті міститься вся необхідна інформація про дії вчинені позивачем на виконання договору комісії. Пунктом 3.1.2 Договору передбачено, що сума винагороди перераховується відповідачем позивачу протягом 5 днів з моменту підписання звіту про виконання доручення. Ані договором, ані чинним законодавством не передбачено обов’язкове підписання звіту про виконання договору комісії і комісіонером (позивач), і комітентом (відповідач).

Заслухавши суддю доповідача, пояснення представника відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

19.02.2010 року між позивачем (комісіонер) та відповідачем (комітент) у справі укладено договір комісії №1/1902. Предметом даного договору є доручення комітента комісіонеру вчинити юридичні дії з організації та проведення Конференції дистриб’юторів 2010 (далі Конференція), що має проходити в період з 16 по 18 квітня 2010 року.

Пунктом 1.2 договору передбачено, що комісіонер зобов’язується укласти від свого імені в інтересах та за рахунок комітента, зазначені в додатковій угоді до Договору, договори з третіми особами по організації та проведенню Конференції.

Пунктом 1.4 Договору передбачено, що вартість договорів, що укладаються комісіонером з третіми особами, складає 1 013 639 грн. разом з ПДВ. Пунктом 3.1.2 Договору передбачено, що винагорода комісіонеру становить 99 343, 92 грн. (разом з ПДВ). Сума винагороди перераховується відповідачем на рахунок позивача протягом 5 днів з моменту підписання звіту про виконання доручення з урахування п.3.1.3 Договору.

Пунктом 3.1.3 Договору передбачено, що у відповідача діє два платіжних дні на місяць, в які він здійснює платіжні операції: 6 та 16 числа місяця. Платежі передбачені Договором здійснюються відповідачем у найближчий платіжний день по спливу відповідного строку відстрочки, за умови отримання рахунку –фактури/ звіту про виконання доручення не менш ніж за п’ять календарних днів до відповідного платіжного дня.

В договорі передбачений графік перерахування коштів відповідачем позивачу (п.3.1.1 Договору), а саме суму 705 718 грн. відповідач повинен перерахувати позивачу в строк до 19 березня 2010 року (з урахуванням п.3.1.3 Договору); суму 307 920,33 грн. одночасно з сумою передбаченою п.3.1.2 Договору.

19.02.2010 року між сторонами у справі було укладено додаткову угоду до договору, згідно до якої сторони погодили перелік послуг третіх осіб, вартість таких послуг та визначення третіх осіб з якими комісіонером укладаються договори на виконання договору комісії №1/1902 по організації та проведенню Конференції.

На виконання додаткової угоди позивачем були укладені договори субкомісії від 19.02.2010 року з Товариством з обмеженою відповідальністю "Анігіус" (предмет договору: вчиняти правочини з третіми особами щодо надання послуг по оренді, організація і проведення конференції, забезпечення екскурсій, забезпечення трансфером учасників конференції); Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Вісс-Тек" (предмет договору: вчиняти правочини з третіми особами щодо надання послуг по перевезенню учасників конференції); Товариством з обмеженою відповідальністю "Ерімусс" (предмет договору: вчиняти правочини з третіми особами щодо надання послуг по розміщенню учасників конференції в готелі та забезпечення їх харчуванням).

До матеріалів справи залучений звіт комісіонера № 1 (позивача) про виконання договору комісії від 19.04.2010 року та повідомлення про вручення поштового відправлення та опис вкладення у цінний лист, які свідчать про те, що відповідачем звіт комісіонера було отримано 23.04.2010 року.

Згідно до ст.1011 ЦК України за договором комісії (комісіонер) зобов’язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Відповідно до п.1 ст.1013 ЦК України комітент повинен виплатити комісіонерові плату в розмірі та порядку встановлених в договорі комісії.

Згідно вимог статті 1022 ЦК України після вчинення правочину за дорученням комітента комісіонер повинен надати комітентові звіт і передати йому все одержане за договором комісії (у даному випадку предметом договору комісії було надання послуг щодо організації та проведення Конференції). Комітент, який має заперечення щодо звіту комісіонеру, повинен повідомити його про це протягом 30 днів від дня отримання звіту, якщо такі заперечення не надійдуть, звіт вважається прийнятим.

До матеріалів справи (т.1 а.с. 65-67) залучена копія заперечень на звіт позивача про виконання договору комісії №1/1902 від 19.02.2010 року, які були направлені на адресу позивача 17.05.2010 року. В своїх запереченнях відповідач зазначає, що їм не було надано згоди на укладення договорів субкомісії, що вартість суми послуг зазначених у звіті комісіонера перевищує реальні затрати, оскільки на Конференцію прибуло не 74 особи, а лише 20 осіб.

Разом з тим, в матеріалах справи містяться копії постанов Вищого господарського суду у справі № 29/129 (10) від 16.03.2011 року; № 28/86 від 09.03.2011 року; № 2/131 від 15.03.2011 року, якими залишено без змін рішення Господарського суду Львівської області та постанови Львівського апеляційного господарського суду. Згідно зазначених вище рішень, в задоволенні позовних вимог відповідача у даній справі до позивача та третіх осіб про визнання недійсними договорів субкомісії відмовлено. Тобто факт законності укладення договорів субкомісії не доводиться знову  при вирішенні даного спору, в якому беруть участь ті ж самі сторони, як встановлений рішенням господарського суду (ч.2 ст.35 ГПК України).

Відповідно до вимог ч.ч.1,3 ст.1015 ЦК України за згодою комітенту комісіонер має право укласти договір субкомісії з третьою особою (субкомісіонером), залишаючись відповідальним за дії субкомісіонера перед комітентом. За договором субкомісії комісіонер набуває щодо субкомісіонера права і обов’язки комітента. Комітент не має права без згоди комісіонера вступати у відносини з субкомісіонером.

До матеріалів справи  залучені прийняті позивачем від третіх осіб, залучених до участі у справі, звіти субкомісіонерів про виконання договору субкомісії.

Матеріали справи свідчать про те, що Конференцію було проведено. Доказів, які б свідчили про неналежне виконання своїх обов’язків позивачем та третіми особами щодо проведення самої Конференції відповідачем не надано.

Інформації про те, що відповідач відмовився від виконання договору комісії не надано.

Оскільки договір комісії №1/1902 від 19.02.2010 року містить конкретну грошову суму, яку повинен перерахувати відповідач позивачу за вчинення юридичних дій з організації та проведення Конференції (яка була проведена), не могли  бути підставою для відмови в перерахуванні грошових коштів, обставини викладені в зауваженнях на звіт комісіонера.

Частиною 1статті 33 ГПК України встановлено, що сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Оцінюючи докази, зібрані по справі, судова колегія Вищого господарського суду України приходить до висновку, що під час розгляду справи Київським апеляційним господарським судом були невірно встановлені фактичні її обставини, тому постанова підлягає скасуванню, а рішення суду першої інстанції має бути залишено без змін.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9- 111-11 Господарського процесуального кодексу України,  суд

П О С Т А Н О В И В:

1.          Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Річ Девелопмент" задовольнити.

2.          Постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.07.2011 року  у справі № 40/350-4/125 скасувати, рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2011 року у справі № 40/350-4/125 залишити без змін.

3.   Стягнути з Публічного акціонерного товариства "САН ІнБев Україна" (03150 м. Київ, вул. Фізкультури, 30-В, код ЄДРПОУ 30965655) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання рішення, на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Річ Девелопмент" (79011, м. Львів, вул. Зарицьких, буд.26, кв.12, код ЄДРПОУ 35502016) витрати по сплаті державного мита в сумі 2 036, 35 (дві тисячі тридцять шість) грн.

Головуючий                                                                                Л.В.Стратієнко

Судді                                                                                            С.В.Бондар

                                                                                                    І.Д.Кондратова