Рішення

від 22.03.2011 по справі 6/014-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВС ЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 т ел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" березня 2011 р. Справа № 6/014-11

Господарський суд Київ ської області у складі судді Черногуза А.Ф. розглянувши у в ідкритому судовому засіданн і справу за позовом Відкрито го акціонерного товариства “ Державна енергогенеруюча ко мпанія “Центренерго” в особі структурного підрозділу Три пільської теплової електрос танції до Приватного підприє мства “Інтерхім КС” про стяг нення штрафних санкцій за До говором поставки № 11/12-02 від 11 гр удня 2009 року,

представники:

позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 571/22 від 29 грудн я 2010 року);

відповідача: не з' явився.

СУТЬ СПОРУ:

У січні 2011 року Відкрите ак ціонерне товариство “Держав на енергогенеруюча компанія “Центренерго” в особі струк турного підрозділу Трипільс ької теплової електростанці ї (далі - ВАТ “Центренерго” Три пільська ТЕС, позивач) зверну лось до господарського суду Київської області з позовом до Приватного підприємства “ Інтерхім КС” (далі - ПП “Інтерх ім КС”, відповідач) про стягне ння штрафних санкцій за Дого вором поставки № 11/12-02 від 11 груд ня 2009 року.

В обґрунтування своїх позо вних вимог позивач посилаєть ся на неналежне виконання ві дповідачем зобов' язань за д оговором поставки № 11/12-02 від 11 г рудня 2009 року, а саме, щодо пост авки у власність позивача пр одукції (вінця 1 шт.) у строк виз начений п. 3.2. договору, до 01 люто го 2010 року, у зв' язку з цим, поз ивач просить стягнути з відп овідача неустойку за кожний день прострочення поставки п родукції за період з 02 лютого 2010 року по 26 квітня 2010 року в розм ірі 332 640 грн та за прострочення поставки продукції понад 30 дн ів штраф у розмірі 58 800 грн, всьо го 391 440 грн.

Ухвалою господарського су ду Київської області від 09 лют ого 2011 року порушено провадже ння у справі № 6/014-11 та призначен о її до розгляду на 01 березня 201 1 року.

У зв' язку з неявкою в судов е засідання 01 березня 2011 року п редставника відповідача, неп оданням ним витребуваних док ументів, суд виніс ухвалу про відкладеня розгляд справи н а 22 березня 2011 року.

У судовому засіданні 22 бере зня 2011 року представник позив ача позовні вимоги підтримав , вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задово ленню з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач свого представ ника в судове засідання 22 бере зня 2011 року вдруге не направив , про причини неявки суд не пов ідомив, витребувані документ и суду не надав, хоча про час і місце розгляду справи відпо відач був повідомлений належ ним чином ухвалами господарс ького суду Київської області від 09 лютого 2011 року та від 01 бер езня 2011 року, які були надіслан і відповідачу за вказаною по зивачем юридичною адресою, я ка відповідає адресі вказані й у довідці з Єдиного державн ого реєстру юридичних осіб т а фізичних осіб - підприємці в.

Вбачається, що ухвала суду в ід 09 лютого 2011 року надіслана з а вказаною адресою повернула сь відділом зв' язку з поміт кою «за закінченням терміну зберігання”.

Проте, відповідно до п. 4 Інфо рмаційного листа Вищого госп одарського суду України “Про деякі питання практики заст осування норм Господарськог о процесуального кодексу Укр аїни, порушені у доповідних з аписках про роботу господарс ьких судів у 2005 році” № 01-8/1228 від 02. 06.2006, до повноважень господарсь ких судів не віднесено устан овлення фактичного місцезна ходження юридичних осіб або місця проживання фізичних ос іб - учасників судового проце су на час вчинення тих чи інши х процесуальних дій. Тому при мірники повідомлень про вруч ення рекомендованої кореспо нденції, повернуті органами зв' язку з позначками "адрес ат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретн их обставин справи можуть вв ажатися належними доказами в иконання господарським судо м обов' язку щодо повідомлен ня учасників судового процес у про вчинення цим судом певн их процесуальних дій.

Таким чином, відповідач нал ежним чином повідомлений про час та місце судового засіда ння.

Відповідно до ст. 75 ГПК Украї ни, якщо відзив на позовну з аяву і витребувані господар ським судом документи не под ано, справу може бути розглян уто за наявними в ній матеріа лами.

22 березня 2011 року відповідно до частини другої статті 85 Го сподарського процесуальног о кодексу України, в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину ріше ння.

Розглянувши матеріали спр ави, заслухавши пояснення пр едставника позивача, досліди вши докази та оцінивши їх в су купності, суд

УСТАНОВИВ:

11 грудня 2009 року між ВАТ “Це нтренерго” Трипільська ТЕС ( далі - покупець, позивач у сп раві) та ПП “Інтерхім КС” (далі - постачальник, відповідач у справі) було укладено та під писано договір поставки № 11/12-02 .

Відповідно до умов п. 1.1. дого вору, постачальник зобов'язу ється передати (поставити) у в ласність покупця:

Вінець зубчатий до вуглеро змельнувальних млинів Ш-50А, кр еслення - 3 Бу 15.09.02-0СБ в кількос ті 4 шт., за ціною 840 000 грн за одну штуку, в тому числі з ПДВ, всьо го - 3 360 000 грн, в тому числі з ПД В - 560 000 грн /надалі іменується продукція/ в кількості, у строки, за ціною і з якісними характеристиками, погоджени ми сторонами в даному догово рі.

Як визначено п. п. 2.1., 2.2. договор у, ціною договору є загальна с ума цін на продукцію (вартіст ь) з ПДВ, що поставляється за д аним договором, яка дорівнює сумі в розмірі 3 360 000 грн, в т.ч. ПД В в сумі 560 000 грн. Ціни на продукц ію визначаються п. 1.1. даного договору.

Вартість продукції, зазнач ена з п. 2.1. договору, включає ва ртість тари, упаковки, маркув ання продукції та доставки (п . 2.3. договору).

У відповідності до п. п. 3.1, 3.2. до говору, продукція поставляєт ься постачальником на умовах DDР (Інкотермс), база обладнанн я. Строк поставки продукції: в інець - 1 шт. до 01 лютого 2010 року, ві нець - 3 шт. до кінця дії договор у.

Водночас, як вбачається з ли стів відповідача, які були на діслані позивачу, перший пов ідомляв позивача, що поставк и вінця відбудеться в інші ст роки ніж це передбачено стор онами в договорі. Проте, з пере писки сторін, зокрема, листів позивача не вбачається, що ос танній узгодив намір відпові дача щодо поставки товару в і нші строки ніж це передбачен о п. 3.2. договору (до 01 лютого 2010 ро ку).

Крім того, вбачається, що ст орони не змінювали умов дого вору щодо строків поставки т овару у формі передбаченій с т. 654 ЦК України.

Судом встановлено, що відпо відач поставив, а позивач отр имав продукцію: вінець зубча тий до вуглерозмелювальних м линів Ш-50А, кр. 3 Бу 15.09.02 - 0СБ в кільк ості 1 шт. на загальну суму 840 000 г рн, в тому числі з ПДВ - 140 000 грн , що підтверджується видатко вою накладною № РН-0000015 від 27 кві тня 2010 року, яка підписана обо ма сторонами (належним чином засвідчена копія знаходятьс я в матеріалах справи).

Отже, факт передання позив ачу матеріальних цінностей п ідтверджується видатковою н акладною за відсутності у останнього заперечень щодо найменування (номенклатури), кількості, якості та щодо цін и отриманої продукції.

Водночас, беручи до уваги по ложення п. 3.2. договору, відпові дач зобов' язаний був постав ити продукцію до 01 лютого 201 0 року.

Приписами статті 530 ЦК Украї ни передбачено, що, якщо у зобо в'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то вон о підлягає виконанню у цей ст рок (термін).

Проте, як вбачається з видат кової накладної № РН-0000015 від 27 к вітня 2010 року, відповідач нале жним чином не виконав свої зо бов' язання за договором, а с аме, поставив продукцію, л ише 27 квітня 2010 року.

Також, судом встановлено, що на виконання умов п. 2.4. договор у, позивач розрахувався за по ставлений вінець в установле ний договором термін, що підт верджується платіжними дору ченнями: № t/1050 від 11 травня 2010 рок у на 700 000 грн та № t/1073 від 11 травня 2010 року на 140 000.00 грн.

Згідно зі ст. 526 ЦК України та ст.193 ГК України зобов'язання м ає виконуватися належним чин ом відповідно до умов догово ру та вимог цього кодексу, інш их актів цивільного законода вства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно д о звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно с тавляться.

При цьому, господарський су д зазначає, що цивільні права і обов' язки виникають з під став, встановлених ст. 11 ЦК Укр аїни та ст. 174 ГК України, а саме безпосередньо з правочинів, господарських договорів та інших угод, передбачених зак оном, а також угод, не передбач ених законом, але таких, які йо му не суперечать.

За договором поставки прод авець (постачальник), який зді йснює підприємницьку діяльн ість, зобов'язується передат и у встановлений строк (строк и) товар у власність покупця д ля використання його у підпр иємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з ос обистим, сімейним, домашнім а бо іншим подібним використан ням, а покупець зобов'язуєтьс я прийняти товар і сплатити з а нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 712 ЦК України).

Суд зазначає, що відповідн о до ст. 509 ЦК України зобов'язан ням є правовідношення, в яком у одна сторона (боржник) зобов 'язана вчинити на користь дру гої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплат ити гроші тощо) або утриматис я від певної дії, а кредитор ма є право вимагати від боржник а виконання його обов'язку. Зо бов'язання виникають з підст ав, встановлених статтею 11 цьо го Кодексу, тобто із дій осіб, що передбачені актами цивіль ного законодавства, а також і з дій осіб, що не передбачені ц ими актами, але за аналогією п ороджують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорі в та інших правочинів.

Таким чином, за наслідками дослідження вказаної видатк ової накладної в розрізі п. 3.2. д оговору судом встановлено, щ о відповідач передав позивач у продукцію з простроченням виконання свого обов' язку н а 84 дні.

У зв' язку з неналежним ви конанням відповідачем госпо дарського зобов' язання за договором, позивачем у відпо відності п. 8.2 договору нарахо вано першому неустойку за ко жний з перших 10 днів простроче ння у розмірі 0,1 % від вартості н епоставленої продукції за ко жен день прострочення, а за ко жний з наступних 10 днів простр очення штраф збільшується на 0,1% у порівняні з штрафом за кож ний день попереднього період у. Таким чином, позивач нараху вав неустойку за період з 02 лю того 2010 року по 26 квітня 2010 року (8 4 дні) у розмірі - 332 640 грн.

Відповідно до статті 611 ЦК Ук раїни, у разі порушення зобов ' язання настають правові на слідки, встановлені договоро м або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України визнача є неустойку (штраф, пеню) як гр ошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кр едиторові у разі порушення н им зобов' язання. Штрафом є н еустойка, що обчислюється у в ідсотках від суми невиконано го або неналежно виконаного зобов' язання. Пенею є неу стойка, що обчислюється у від сотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов' язання за кожен день прост рочення виконання.

Пунктом 8.2. договору передб ачено, що у випадку непостача ння або неповного постачання продукції в строки, передбач ені договором, постачальник за кожний з перших 10 днів прос трочення сплачує покупцеві ш траф у розмірі 0,1 відсотка від вартості непоставленої прод укції за кожний день простро чення. При цьому, за кожний з н аступних 10 днів прострочення штраф збільшується на 0,1% у пор івнянні з штрафом за кожний д ень попереднього періоду (за прострочення 10 днів - 0,1% від вар тості непоставленої продукц ії за кожний день; за простроч ення 11-20 днів - 0,2% від вартості не поставленої продукції за кож ний день і т.д.).

Проаналізувавши вищезазна чену умову договору, господа рський суд вважає, що за своєю правовою природою передбаче ний договором штраф за прост рочення орендних платежів є пенею, враховуючи насту пне.

Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України ш трафними санкціями є господа рські санкції у вигляді грош ової суми (неустойка, штраф, пе ня), яку учасник господарськи х відносин зобов' язаний спл атити у разі порушення ним пр авил здійснення господарськ ої діяльності, невиконання а бо неналежного виконання гос подарського зобов' язання.

Господарським кодексом не визначається, що слід розумі ти під кожним із видів господ арських санкцій (неустойка, ш траф, пеня) і чим вони відрізня ються одна від одної, а тому у даному випадку слід застосов увати правила, встановлені Ц К України. Цивільне законода вство визначає всі три види ш трафної відповідальності як різновиди неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК Укра їни неустойкою (штрафом, пене ю) є грошова сума або інше майн о, які боржник повинен переда ти кредиторові у разі поруше ння боржником зобов' язання .

Тобто, штраф й пеня є різнов идами неустойки, чітке визна чення яких надане у частинах 2 та 3 ст. 549 ЦК України.

Згідно із ч. 2 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчис люється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов' язання.

Частиною 3 статті 549 ЦУ Україн и встановлено, що пенею є неус тойка, що обчислюється у відс отках від суми несвоєчасно в иконаного грошового зобов' язання за кожен день простро чення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 546 ЦК Укра їни договором або законом мо жуть бути встановлені інші в иди забезпечення виконання з обов' язання.

Виходячи із системного ана лізу вищевказаних норм права , такі господарські санкції я к штраф та пеня не є тотожними , а навпаки, хоча і є різновида ми неустойки, є різними право вими категоріями. Штраф застосовується одноразо во у випадку прострочення боржником виконання зобов' язання понад встановлений ст оронами зобов' язання термі н та може встановлюватися за будь-яке порушення, тоді як пеня має триваючий характер, тобто нараховує ться за певний проміжок часу . Таким чином, враховуючи за гальні ознаки штрафу та пені та умови стягнення штрафу, пе редбачені п. 8.2. договору, а саме : 1) стягнення штрафу за непост ачання або неповного постача ння продукції у розмірі 0,1 від сотка від вартості непоставл еної продукції за кожний д ень прострочення, господа рський суд приходить до висн овку, що штраф, передбачений д оговором є за своєю правовою природою пенею.

Враховуючи наведене вище, г осподарський суд також врахо вує, що відповідно до Закону У країни “Про відповідальніст ь за несвоєчасне виконання г рошових зобов' язань”, розмі р пені не може перевищувати п одвійної облікової ставки На ціонального банку України, щ о діяла у період, за який сплач ується пеня.

Одночасно, частиною 6 п. 49 Інф ормаційного листа Вищого гос подарського суду України “Пр о деякі питання практики зас тосування норм Цивільного та Господарського кодексів Укр аїни”від 07.04.2008 року № 01-8/211 передб ачено, що положення Закону Ук раїни “Про відповідальність за несвоєчасне виконання гр ошових зобов' язань”не вста новлюють обмежень щодо ви значення розміру пені, одн ак передбачають обмеженн я розміру пені, що підлягає ст ягненню.

Таким чином, наведеним вище Законом встановлені обмежен ня щодо розміру пені, яка може бути стягнута на підставі до говору.

З огляду на викладене, врахо вуючи встановлення Законом У країни “Про відповідальніст ь за несвоєчасне виконання г рошових зобов' язань” грани чного розміру відповідально сті у вигляді пені (розмір яко ї не може перевищувати подві йної облікової ставки Націон ального банку України, що дія ла у період, за який сплачуєть ся пеня), за договором може бут и стягнута лише сума пені, яка не перевищує ту, що обчислена на підставі подвійної облік ової ставки Національного ба нку України. Аналогічної пра вової позиції дотримується В иший господарський суд Украї ни у постановах від 04.02.2010 року у справі №28/152, від 26.02.2009 року у спра ві №20/474/08, від 14.02.2008 року у справі № 5/2164, від 26.02.2008 року у справі №21/278.

Отже, беручи до уваги вимоги ЦК України та Закону України “Про відповідальність за не своєчасне виконання грошови х зобов' язань” та вимоги ча стини 6 статті 232 Господарсько го кодексу України, а також вр аховуючи строки виникнення з обов' язання з поставки прод укції за договором, період на рахування пені, заявлений по зивачем, суд здійснив власни й розрахунок пені за визначе ний позивачем період простро чення:

Сума боргу (грн) Період прострочення Кількість днів прострочен ня Розмір облікової ставки НБ У Розмір подвійної обліково ї ставки НБУ в день Сума пені за період простро чення

840000 02.02.2010 - 26.04.2010 84 10.2500 % 0.056 %* 39 629,59

Таким чином, загальна сума пені за договором складає 39 629,59 грн.

Оскільки вірна сума пені, за розрахунком суду, за вказа ний період складає 39 629,59 грн, то му вимога позивача про стягн ення з відповідача 332 640 грн пен і підлягає частковому задово ленню в сумі 39 629,59 грн. Таким чин ом, в іншій частині позовної в имоги, а саме в стягненні 293 010,41 г рн пені суд відмовляє.

Також, за неналежне викона нням відповідачем господарс ького зобов' язання понад 30 д нів позивачем заявлено до ст ягнення з першого штраф у роз мірі 7% вказаної ціни, що склад ає 58 800 грн штрафу.

Відповідно до п. 8.2. договору за прострочення строку пост авки понад тридцять днів пос тачальник додатково сплачує покупцеві штраф у розмірі 7% в казаної ціни.

Щодо заявлених позивачем в имог про стягнення пені та шт рафу одночасно, господарськи й суд зазначає, що такі вимоги є цілком обґрунтованими та з аконними з наступних підстав .

Статтею 1 Господарського ко дексу України визначено, що ц ей Кодекс визначає основні з асади господарювання в Украї ні і регулює господарські ві дносини, що виникають у проце сі організації та здійснення господарської діяльності мі ж суб' єктами господарюван ня, а також між цими суб' єкта ми та іншими учасниками відн осин у сфері господарювання.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 67, ч. 4 ст . 179 ГК України відносини підпр иємства з іншими підприємств ами, організаціями, громадян ами в усіх сферах господарсь кої діяльності здійснюються на основі договорів. Підприє мства вільні у виборі предме та договору, визначенні зобо в' язань, інших умов господа рських взаємовідносин, що не суперечать законодавству Ук раїни. При укладенні господа рських договорів сторони мож уть визначати зміст договору на основі вільного волевияв лення, тобто сторони мають пр аво погоджувати на свій розс уд будь-які умови договору, в т ому числі і умови щодо відпов ідальності сторін, що не супе речать законодавству.

Проаналізувавши умови укл аденого сторонами договору, господарський суд відзначає , що договором передбачено ци вільно-правову (господарсько -правову) відповідальність з а порушення умов договору у в игляді сплати неустойки - пе ні та штрафу. При цьому, чинне законодавство не встановлює граничного розміру неустойк и, а тому збільшення її розмір у за рахунок встановлення пе ні за прострочення поставки товару у встановлений догово ром строк та штрафу за простр очення поставки понад 30 днів, не суперечить чинному законо давству.

За таких обставин, господар ський суд дійшов до висновку , що зміст пункту 8.2. договору, я кий передбачає наслідки несв оєчасної поставки продукції та встановлює відповідальні сть в даному випадку у вигляд і сплати пені за кожний день п рострочки та додатково перед бачає сплату штрафу у випадк у прострочки поставки продук ції понад 30 днів є такими, що ві дповідають вимогам чинного з аконодавства.

Таким чином, беручи до уваги вище викладене та перевірив ши розрахунок штрафу позивач а, господарський суд дійшов д о висновку, що з відповідача н а користь позивача підлягає стягненню штраф в розмірі 58 800 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 4-3 ГПК Укр аїни сторони та інші особи, як і беруть участь у справі, обґр унтовують свої вимоги і запе речення поданими суду доказа ми.

Відповідно до ст. 33 ГПК Украї ни кожна сторона повинна дов ести ті обставини, на які вона посилається як на підставу с воїх вимог і заперечень.

Відтак, сторони звертаючис ь до суду повинні враховуват и те, що визначення та наповне ння доказової бази переданог о на розгляд суду спору покла даються саме на сторони, а не н а суд. Суд вирішує спір на підс таві поданих та витребуваних в порядку ст. 38 ГПК України сто ронами доказів.

За таких обставин, суд вваж ає, що вимоги позивача про стя гнення з відповідача 39 629,59 грн пені та 58 800 грн штрафу є пр авомірними, обґрунтованими, документально підтверджени ми, відповідачем належним чи ном не запереченими та не спр остованими, а тому підлягают ь задоволенню.

Витрати по сплаті державн ого мита та витрати на інформ аційно-технічне забезпеченн я судового процесу, відповід но до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу Укра їни, покладаються судом на ві дповідача, пропорційно розмі ру задоволених позовних вимо г.

Враховуючи викладене, керу ючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарськ ого процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнит и частково.

2. Стягнути з Приватног о підприємства “Інтерхім КС” (код 33986966) на користь Відкритого акціонерного товариства “Де ржавна енергогенеруюча комп анія “Центренерго” в особі с труктурного підрозділу Трип ільської теплової електрост анції (код 22927045) 39 629,59 грн пені та 58 800 грн штрафу, а також 984,30 грн державного мита та 59,34 грн витрати на інформаційно-технічне забез печення судового процесу.

3. В іншій частині позо ву відмовити.

4. Наказ видати після на брання рішенням законної сил и.

Рішення господарсь кого суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного ст року з дня його належного офо рмлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційно му або касаційному порядку.

Суддя Черногуз А.Ф.