Рішення

від 07.09.2011 по справі 23/111-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                   тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" вересня 2011 р.                                                                  Справа № 23/111-11

Господарський суд Київської області у складі судді Зайця Д.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1, м. Київ

до 1) Фізичної особи –підприємця ОСОБА_2, Київська область, м. Українка

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська гірнича корпорація», Житомирська область, смт. Нова Борова

про припинення договору суборенди та зобов’язання вчинити дії

секретар судового засідання Федорець А.С.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_2 від 2 лютого 2006 року);

від відповідача 1: ОСОБА_2 (паспорт серії НОМЕР_3 від 31 серпня 1999 року);

від відповідача 2: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа –підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до господарського суду з позовом до Фізичної особи –підприємця ОСОБА_2 (далі –відповідач 1) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська гірнича корпорація»(далі –відповідач 2) про припинення договору суборенди та зобов’язання вчинити дії.

Для захисту свого права позивачем на розгляд суду подано наступні вимоги:  визнання укладеного між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська гірнича корпорація»договору суборенди №58 від 7 лютого 2009 року припиненим з 31 березня 2011 року та зобов’язання державного реєстратора Відділу державної реєстрації юридичних та фізичних осіб –підприємців Володарсько-Волинської районної державної адміністрації Житомирської області внести запис в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відомості про місцезнаходження за адресою: АДРЕСА_2 представництва Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська гірнича корпорація»(12114, Житомирська обл., Володарсько-Волинський район, смт. Нова Борова, вул. Боженка, буд. 3, код 13572123) .

Провадження у справі порушено відповідно до ухвали господарського суду Київської області від 22 серпня 2011 року та призначено справу до розгляду на 31 серпня 2011 року.

31 серпня 2011 року розгляд справи відкладено на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України на 7 вересня 2011 року.

31 серпня 2011 року через загальний відділ господарського суду Київської області позивачем подано клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача –державного реєстратора Володарсько-Волинської районної державної адміністрації Житомирської області.

Судом відмовлено в задоволенні зазначеного клопотання, оскільки, суд не вважає, що прийняте по справі рішення вплине на права та обов’язки державного реєстратора Володарсько-Волинської районної державної адміністрації Житомирської області

Присутній в судовому засіданні відповідач 1 проти позову не заперечував.

Відповідач 2, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи ухвалами суду від 22 серпня 2011 року та від 31 серпня 2011 року, в судове засідання не з'явився, витребуваних документів не подав. Суд вважає за можливе відповідно до            ст. 75 ГПК України розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами.

7 вересня 2011 року відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача 2, суд, -

ВСТАНОВИВ:

1 лютого 2008 року між Фізичною особою ОСОБА_3 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір управління нерухомим майном. У відповідності до умов вказаного договору ОСОБА_3 передала у тимчасове управління фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 нежитлове приміщення загальною площею 258,1 кв. м., що знаходиться в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_2 (далі –приміщення). Умовами договору передбачена можливість передачі вказаного вище приміщення у тимчасове користування фізичним та юридичним особам, тобто умовами договору передбачена можливість передачі приміщення у найм.

Факт передачі зазначеного приміщення позивачу підтверджується актом приймання-передачі приміщень від 1 лютого 2008 року.

1 лютого 2009 року  між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 було укладено договір оренди нерухомого майна (далі –основний договір). Відповідно до умов основного договору фізична особа-підприємець ОСОБА_1 передав фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 у тимчасове, платне користування, для здійснення господарської діяльності приміщення.

7 лютого 2009 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 на виконання умов Основного Договору було підписано акт прийому-передачі приміщення.

Відповідно до п. 5.6 основного договору фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 було надане право передавати третім особам в піднайм (суборенду) приміщення або частину приміщення.

У відповідності до п. 5.6 основного договору 7 лютого 2009 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська гірнича корпорація»було укладено договір суборенди №58 (далі –договір суборенди) частини нежитлового приміщення площею 120 м2  (далі –Нежитлове Приміщення).

Пунктом 4.1 договору суборенди передбачено, що строк дії договору суборенди становить 11 місяців.

1 лютого 2011 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 було укладено додаткову угоду про припинення дії основного договору.

Згідно умов додаткової угоди дія договору оренди нерухомого майна від 1 лютого 2009 року припиняється шляхом його розірвання з 31 березня 2011 року.

Листом від 7 лютого 2011 року фізична особа-підприємець ОСОБА_2 повідомила Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська гірнича корпорація»про припинення договору суборенди №58 від 7 лютого 2009 року. Також Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська гірнича корпорація»було проінформовано про зобов’язання звільнити Нежитлове Приміщення від свого майна та майна будь-яких третіх юридичних або фізичних осіб на день закінчення основного договору та відповідно договору суборенди.

27 квітня 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська гірнича корпорація»на вимогу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 частково оплатило орендну плату за договором (березень 2011 року), а також комунальні та експлуатаційні витрати за останній місяць дії договору суборенди - березень 2011 року, передало ключі від Нежитлового Приміщення. Але, відшкодувати повністю вартість ремонтних робіт та погасити заборгованість по орендній платі за лютий-березень у загальному розмірі 1200,00 грн. Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська гірнича корпорація»відмовилося, у зв’язку з чим акт приймання-передачі Нежитлового Приміщення, у відповідності до якого сторони договору суборенди мали засвідчити факт повернення Нежитлового Приміщення фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 підписано не було.

Окрім вказаного вище, судом також встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська гірнича корпорація»без отримання згоди фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 зареєструвало за адресою місцезнаходження нежитлового приміщення своє представництво.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Присутній у судовому засіданні відповідач 1 проти позову не заперечував.

Відповідач 2 в судове засідання 7 вересня 2011 року не з‘явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином в установленому законом порядку ухвалами суду від 22 серпня 2011 року та від 31 серпня 2011 року. Витребувані документи (п. 4 ухвали від 22 серпня 2011 року) відповідач суду не надав.

Судом оглянуто оригінали документів, залучених до матеріалів справи.

Згідно з ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 2 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 ст. 759 Цивільного кодексу України визначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 3 ст. 774 Цивільного кодексу України встановлено, що до договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

Як вбачається з матеріалів справи, між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська гірнича корпорація»укладено договір суборенди.

Відповідно до ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 774 Цивільного кодексу України строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму.

Пунктом 3.1 основного договору визначено, що його дія закінчується 31 березня 2011 року.

У постанові Верховного суду України від 7 жовтня 2003 року серед іншого зазначено, що договір суборенди є похідним від договору оренди й може зберігати свою чинність поряд із договором оренди. Якщо договір, на підставі якого укладався договір суборенди, припинив свою дію, зокрема шляхом його розірвання, то дія останнього також припиняється.

З вищевикладеного вбачається, що відносини піднайму, які були встановлені умовами договору суборенди, мають похідний, залежний характер від відносин найму,  що відповідно були встановлені умовами основного договору, а тому умови договору суборенди залежать від умов основного договору, зокрема і умов, що визначають строк його дії.

Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська гірнича корпорація»могло користуватися Нежитловим Приміщенням тільки відповідно до умов основного договору та тільки у межах строків, що визначені основним договором.

Частиною 7 ст. 179 Господарського кодексу України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до п. 6.4 основного договору у випадку відмови з боку орендаря підписати акт приймання-передачі та повернути приміщення орендодавцю, приміщення вважається звільненим від речей орендаря, суборендаря та третіх осіб, а також вважається переданим орендодавцю - в останній  день закінчення дії договору.

Отже, з наданих до матеріалів справи доказів суд приходить до висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська гірнича корпорація»фактично передало фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 Нежитлове Приміщення, а остання в свою чергу повернула Нежитлове Приміщення фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1. Також суд приходить до висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська гірнича корпорація»фактично звільнило Нежитлове Приміщення від своїх речей та речей третіх осіб, повністю виконавши в цій частині обов’язок за договором суборенди щодо повернення Нежитлового Приміщення.

Відповідно до ст. 396 Цивільного кодексу України особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.

Главою 29, а зокрема ст. 391 Цивільного кодексу України встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Таким чином, суд вважає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська гірнича корпорація»після припинення дії договору суборенди було зобов’язано внести зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про зміну місцезнаходження представництва товариства у місті Києві, що попередньо знаходилося за адресою місцезнаходження нежитлового приміщення. Невиконання вказаного вище обов’язку є прямим порушенням прав позивача, як законного володільця нежитлового приміщення.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

У судовому засіданні 31 вересня 2011 року позивач відмовився від стягнення судових витрат з відповідача.

Судові витрати відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладаються на позивача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.          Визнати укладений між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (08720, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська гірнича корпорація»(12114, Житомирська обл., Володарсько-Волинський район, смт. Нова Борова, вул. Боженка, буд. 3, код 13572123) договір суборенди №58 від 7 лютого 2009 року припиненим з 31 березня 2011 року.

3.          Зобов’язати державного реєстратора Відділу державної реєстрації юридичних та фізичних осіб –підприємців Володарсько-Волинської районної державної адміністрації Житомирської області внести запис в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про виключення  відомостей про місцезнаходження за адресою: АДРЕСА_2 представництва Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська гірнича корпорація»(код ЄДРПОУ 13572123).

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя

Д.Г. Заєць