Рішення

від 11.10.2011 по справі 9/096-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/096-11     

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                   тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" жовтня 2011 р.                                                                  Справа № 9/096-11     

За позовом Публічного акціонерного товариства «АЕС Київобленерго»

До Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Обрій»

Про стягнення 9 943,39 грн.

Суддя Сокуренко Л.В.

Представники:           

Від позивача:            не з'явився

Від відповідача:          не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду Київської області передані вимоги Публічного акціонерного товариства “АЕС Київобленерго” до СТОВ “Обрій” про стягнення 9 943,39 грн.

Ухвалою суду від 13.07.2011 року порушено провадження у справі № 9/096-11 та призначено розгляд справи на 02.08.2011 р.; зобов'язано позивача надати пропозиції стосовно складу осіб, які братимуть участь у справі; оригінали установчих документів (для огляду) та їх копії (для долучення до матеріалів справи), на підставі яких діє Позивач (установчий договір, статут, положення, свідоцтво про державну реєстрацію тощо), довідку з органу статистики про знаходження Позивача в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про включення Відповідача до ЄДРПОУ станом на час винесення даної ухвали; власне письмове підтвердження того, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, нема справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та нема рішення цих органів з такого спору; всі оригінали доданих до позовної заяви документів або письмові пояснення з зазначенням поважних причин їх відсутності;письмове правове обґрунтування позовних вимог з посиланням на певні норми чинного законодавства України, які регулюють відносини звернення Позивача до господарського суду для вирішення цього спору; письмові пояснення, яким чином і які саме права Позивача порушені Відповідачем, з посиланням на відповідні норми чинного законодавства України; оригінали (для огляду) та належним чином засвідчені копії, зазначених у позовній заяві документів; уточнений розрахунок пені з урахуванням вимог ст. 232 ГК України; зобов'язано відповідача надати оригінали (для огляду) та копії (для залучення до матеріалів справи) статутних документів, копію свідоцтва про державну реєстрацію, копію довідки про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України на дату винесення ухвали, відзив на позов з документальним обґрунтуванням його висновків, письмову інформацію про свої реєстраційні (банківські) рахунки із зазначенням повних банківських реквізитів, довідки з органу статистики про знаходження Відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, довідки про найменування і номери рахунків Відповідача відкритих у банківських установах або органах Державного казначейства України, інші докази стосовно заявлених вимог.

У судове засідання 02.08.2011р. представники позивача та відповідача не з‘явилися; про дату, час та місце розгляду були повідомлені належним чином.

02.08.2011р. (після судового засідання по справі) на адресу господарського суду від представника відповідача надійшла телеграма,  в якій останній просить суд відкласти розгляд справи, вказана телеграма мотивована терміновим відрядженням представника відповідача.

Ухвалою суду від 02.08.2011 року розгляд справи відкладено на 13.09.2011 р.

У судове засідання 13.09.2011р. представник відповідача не з‘явився, про причини неявки суд не повідомив; про дату, час та місце розгляду був повідомлений належним чином; представник позивача з'явився; вимоги ухвал суду від 13.07.2011р. та від 02.08.2011 р.  виконав не в повному обсязі.

Для всебічного та об'єктивного розгляду справи та об'єктивного розгляду справи представник позивача подав клопотання про продовження строку розгляду спору.

Частиною третьою статті 69 Господарсько-процесуального кодексу встановлено, що  у виняткових  випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду  спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів, яке судом розглянуто та задоволено.

Ухвалою суду від 13.09.2011 року розгляд справи відкладено на 27.09.2011 р. у зв'язку з неявкою представника відповідача, неподання витребуваних доказів та необхідністю витребування нових доказів у справі; зобов'язано позивача надати оригінали документів, долучених до позовної заяви; письмові пояснення, в яких зазначити період, за який виникла заборгованість у сумі 8609,11 грн. (деталізований щомісячний розрахунок); надати обґрунтований розрахунок пені (щомісячний) з урахуванням норм ст. 262 ГК України та без наростаючого (дублюючого) нарахування; надати довідку (банківську виписку), зі змісту якої можна бути встановити кожну проплату відповідача з 01.01.2010 р. по 27.09.2011 р.

У судове засідання 27.09.2011р. представники позивача та відповідача не з‘явилися; про причини неявки суд не повідомили; про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Ухвалою господарського суду Київської області від 27.09.2011 року розгляд справи відкладено на 11.10.2011 р. у зв'язку з неявкою представників сторін та неподання витребуваних доказів.

У судове засідання 11.10.2011р. представники позивача та відповідача не з‘явилися, вимоги ухвали суду від 27.09.2011 р. не виконали; про причини неявки суд не повідомили; про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до статті 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України 02.06.2006 № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»).

Враховуючи те, що ухвали суду були направлені за адресою, яка вказана у позовній заяві, але сторони не з'явилися на виклик суду та не направили своїх уповноважених представників, суд дійшов висновку що сторони про розгляд справи повідомлені належним чином.

Відповідно до п. Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010 р. № 01-08/140 «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Аналогічні положення також зазначені в підпункті 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" (з подальшими змінами).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що сторони були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.

Оскільки, справа № 9/096-11 вже відкладалась у зв'язку з неявкою сторін, а сторони про розгляд справи були належним чином повідомлені, відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши документи, додані до позовної заяви, дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд Київської області,-

ВСТАНОВИВ:

07.06.2004р. між Відкритим акціонерним товариством “А.Е.С. Київобленерго” (правонаступником є публічне акціонерне товариство “АЕС Київобленерго” відповідно до п. 1.4 статуту) (постачальник) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю “Обрій” (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії № 24 (договір).

Відповідно до п. 1 договору постачальник електроенергії постачає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками, що є його невід'ємними частинами.

Відповідно до п. 2.1.2 договору постачальник електричної енергії зобов'язується постачати споживачу електроенергію, як різновид товару в межах 85,00 кВА приєднаної потужності в обсягах, визначених відповідно до розділу 5 та з урахуванням умов розділу 6 цього договору.

Згідно з п. 2.2.3 договору споживач зобов'язується оплачувати постачальнику енергетичної електроенергії платежі згідно з умовами додатку 2 “Порядок розрахунків” та додатку 4 “Зняття показів засобів обліку електричної енергії”.

Пунктом 3.1.1 договору передбачено, що постачальник електричної енергії має право одержувати від споживача своєчасну плату за електричну електроенергію що поставлена чи поставляється за роздрібними тарифами, розрахованими згідно з умовами та правилами здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, та інші платежі відповідно до умов цього договору та законодавства України.   

Згідно з п. 4.6 договору у разі виявлення однією із сторін договору порушень умов договору іншою стороною, за які законодавством передбачене застосування санкцій чи які тягнуть за собою збитки, недоотриману продукцію або вигоду тощо, на місці формується двосторонній акт порушень.  

Відповідно до п.п 5.1, 5.2 договору для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік споживач не пізніше 1 жовтня поточного року надає постачальнику електричної енергії відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії споживачем та субспоживачем. У разі ненадання зазначених відомостей у встановлений термін розмір очікуваного споживання електричної електроенергії на наступний рік установлюється постачальником електричної енергії на рівні відповідних періодів поточного року. Договірна величина споживання електричної енергії визначається на рівні заявленої споживачем згідно п. 5.1 цього договору –разі відсутності у споживача заборгованості за використану електричну енергію або в разі виконання боргових зобов'язань та проведення поточних платежів у визначені терміни (п. 5.2 договору).

Пунктом 7.1 договору передбачено, що облік електроенергії енергії, спожитої споживачем та (або) субспоживачами, приєднаних до електричних мереж споживача, здійснюється згідно з вимогами ПУЕ та ПКЕЕ.     

Відповідно до п. 9.5 договору цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін до 31.12.2005р. Договір вважається продовженим на наступний  календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено при припинення його дії або перегляду його умов.

Сторонами було підписано додаток № 2 до договору № 24 від 07.06.2004р. про постачання електричної енергії “порядок розрахунків”.

Згідно з п. 2 додатку щомісячно 15 числа згідно з додатком № 4 до договору направляється представник споживача у відділ збуту Обухівського РЕМ  для подання звіту про використану електроенергію споживачем та субспоживачами за розрахунковий період, документів, що підтверджують оплату у розрахунковому періоді, заявки на обсяги споживання електроенергії у поточному періоді та одержання рахунків на оплату.

Пунктом 3.3 додатку передбачено, що оплата заборгованості за електроенергію здійснюється в п'ятиденний термін після дати зазначеної в рахунку на оплату.  

Позивач в позовній заяві просить суд стягнути з відповідача 8609,11 грн. заборгованості за електричну електроенергію, яка виникла за період з грудня 2009 року по травень 2011 року.

Відповідно до п. 2.2.3 договору споживач зобов'язується оплачувати постачальнику енергетичної електроенергії платежі згідно з умовами додатку 2 “Порядок розрахунків” та додатку 4 “Зняття показів засобів обліку електричної енергії”.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивачем були виставлені відповідачу відповідні місячні рахунки за активну електроенергію.

Крім того, 21.05.2011 р. позивачем направлена відповідачу претензія № 69 про оплату заборгованості. Відповідач залишив претензію без відповіді.

Рішення суду є законним  тоді,  коли  суд,  виконавши  всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини,  вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і   правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Згідно з статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки (ч. 1 ст. 11 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами для виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається зі змісту договору про надання послуг постачання енерегії, зазначений договір за своєю юридичною природою є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Статтею 714  ЦК  України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору енергопостачання слід застосовувати загальні положення про договір поставки та про договір купівлі-продажу, якщо інше не встановлено законом або якщо інше не випливає із суті відносин сторін.

    Згідно ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь  другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв  ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач в судових засідання жодного разу не з'явився, враховуючи те, що представник відповідача за довіреністю отримував прийняті у даній справі ухвали про порушення та відкладення розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення; доказів проти існування боргу перед позивачем або інших заперечень щодо позовних вимог не надав та не надіслав; доказів розірвання договору або визнання його недійсним суду також не надано.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу у сумі 8609,11 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), тому відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання (ст. 612 Цивільного кодексу України), тому є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Пунктом 4.2.1 договору передбачено, що за внесення платежів з порушенням термінів, споживач сплачує постачальнику пеню за кожний день прострочення платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

У зв'язку з наявністю вказаної заборгованості, позивач нарахував відповідачу пеню у сумі 1334,28 грн. за загальний період з 03.01.2010 р. по 06.07.2011 р. на суми, зазначені у розрахунку позивача, долученого до позовної заяви.

Статтею 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п.1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до пункту 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції (штраф, пеня) за порушення грошового зобов'язання встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачений законом або договором.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як вбачається із наданого позивачем розрахунку, позивачем здійснено нарахування пені за період, що перевищує 6-місячний термін її нарахування, а також не обґрунтовано суми, на які позивач здійснює таке нарахування.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалами суду від 13.07.2011 р., 02.08.2011 р., 13.09.2011 р. та 27.09.2011 р. зобов'язано позивача надати в судове засідання обґрунтований розрахунок зазначених у позовній заяві сум та детальний розрахунок пені з урахуванням ст. 232 ГК України та із урахуванням проплачених відповідачем сум на кожен місяць, на який нараховується пеня.

Представник позивача в судове засідання 13.09.2011 р. з'явився, водночас витребуваного судом письмового розрахунку пені не надав; суд неодноразово звертав увагу позивача (ухвали суду від 13.09.2011 р. та від 27.09.2011 р.) на необхідність надання пояснення стосовно сум та періоду, на які здійснюється нарахування пені з метою здійснення перевірки такого розрахунку, проте позивач ні в усному, ні в письмовому вигляді не надав обґрунтованих пояснень щодо виникнення сум, на які здійснюється нарахування пені, а також не обґрунтував період її нарахування.

Статтею 81 ГПК України встановлено, що господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994р. № 02-5/612 “Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 ГПК України” при вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду (стаття 81 ГПК) господарським судам слід мати на увазі, що застосування пункту 5 цієї статті можливо лише за наявності, таких умов: позивач не подав витребувані документи чи не направив свого представника в засідання господарського суду без поважних причин.

Представник позивача вимоги ухвал суду від 13.07.2011 р., 02.08.2011 р., 13.09.2011 р. та 27.09.2011 р.  щодо надання обґрунтованого розрахунку пені не виконав, уточнений розрахунок пені з урахуванням положень ст. 232 ГК України також не надав та не надіслав, в результаті чого суд позбавлений можливості здійснити перерахунок розміру та періоду пені.

Отже,  враховуючи вказану норму процесуального законодавства та беручи до уваги те, що позивачем без поважних причин не надані суду документи, які були неодноразово витребувані судом та є необхідними для здійснення перерахунку та, як наслідок, вирішення спору по суті, суд залишає позовну вимогу позивача про стягнення 1334,28 грн. пені без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі ст.49 ГПК України суми,  які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються при частковому задоволенні позову –на  обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 33, 34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

  1. Позов задовольнити частково.

        2. Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Обрій” (09235, Київська область, Кагарлицький р-н, с. Уляники, код 03754871) на користь публічного акціонерного товариства “АЕС Київобленерго”  (08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Київська, 2б, код 23243188)  8609,11 грн.  (вісім тисяч шістсот дев'ять грн. 11 коп.) заборгованості, 88,31 грн.  (вісімдесят вісім грн. 31 коп.) витрат по сплаті державного мита та 204 (двісті чотири) грн. 33 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

            Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Позов, в частині стягнення 1334,28 грн. пені, залишити без розгляду.

          Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                                                                         Л.В. Сокуренко

Повний текст рішення суду виготовлений –17.10.2011 р.