Рішення

від 22.09.2011 по справі 9/094-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                   тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" вересня 2011 р.                                                                  Справа № 9/094-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16,  тел.230-31-77

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 9/094-11                                                                                                                  22.09.2011 р.

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Гейт Логістик"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Логістик Груп"

про стягнення 934 650,42 грн.

Суддя Сокуренко Л.В.

Представники:           

Від позивача:            ОСОБА_1 (дов. б/н від 29.11.2010 р.)

Від відповідача:          не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду Київської області передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Вест Гейт Логістик” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Вест Логістік Груп”про стягнення 934 650,42 грн.

Ухвалою суду від 04.07.2011 року порушено провадження у справі № 9/094-11 та  призначено розгляд справи на 02.08.2011 р.; зобов’язано позивача надати в судове засідання пропозиції стосовно складу осіб, які братимуть участь у справі; оригінали установчих документів (для огляду) та їх копії (для долучення до матеріалів справи), на підставі яких діє позивач (установчий договір, статут, положення, свідоцтво про державну реєстрацію тощо), довідку з органу статистики про знаходження позивача в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про включення відповідача до ЄДРПОУ станом на час винесення даної ухвали; власне письмове підтвердження того, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, нема справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та нема рішення цих органів з такого спору; всі оригінали доданих до позовної заяви документів або письмові пояснення з зазначенням поважних причин їх відсутності;письмове правове обґрунтування позовних вимог з посиланням на певні норми чинного законодавства України, які регулюють відносини звернення позивача до господарського суду для вирішення цього спору; письмові пояснення, яким чином і які саме права позивача порушені відповідачем, з посиланням на відповідні норми чинного законодавства України; оригінали (для огляду) та належним чином засвідчені копії, зазначених у позовній заяві документів; зобов’язано відповідача надати в судове засідання оригінали (для огляду) та копії (для залучення до матеріалів справи), копію свідоцтва про державну реєстрацію, копію довідки про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України на дату винесення ухвали, відзив на позов з документальним обґрунтуванням його висновків; контррозрахунок, письмову інформацію про свої реєстраційні (банківські) рахунки із зазначенням повних банківських реквізитів, довідку з органу статистики про знаходження відповідача в ЄДРПОУ, довідки про найменування і номери рахунків Відповідача відкритих у банківських установах або органах Державного казначейства України, інші докази стосовно заявлених вимог.

У судове засідання 02.08.2011р. представник відповідача не з‘явився, про причини неявки суд не повідомив; про дату, час та місце розгляду був повідомлений належним чином; представник позивача з'явився та надав суду витребувані документи.

Ухвалою суду від 02.08.2011 р. розгляд справи відкладено на  08.09.2011р. у зв’язку з неявкою представника відповідача та необхідністю витребування нових доказів у справі; зобов'язано позивача надати докази направлення рахунків-фактур та актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) на адресу відповідача на виконання п. 3.1 договору.

У судове засідання 08.09.2011р. представник відповідача не з‘явився, про причини неявки суд не повідомив; про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник позивача в судове засідання з'явився та надав суду витребувані документи; для всебічного та об’єктивного розгляду справи представником позивача подано клопотання про продовження строку розгляду спору.

Судом клопотання розглянуто та задоволено.

Ухвалою суду від 08.09.2011 р. розгляд справи відкладено на 22.09.2011р. у зв’язку з неявкою представника відповідача та неподанням витребуваних доказів.

У судове засідання 22.09.2011р. представник відповідача не з‘явився, вимоги ухвали суду від 04.07.2011 р. не виконав, про причини неявки у судове засідання суд не повідомив; представник позивача з’явився; позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими та таким, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010 р. № 01-08/140 «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»у випадку нез’явлення в засідання господарського суду представника однієї із сторін, справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.          

Відповідно до частини 1 статті 93 Цивільного кодексу України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України 02.06.2006 № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»).

Враховуючи те, що ухвали суду були направлені за адресою, яка вказана у позовній заяві, довідці ЄДРПОУ та спірному договорі, але відповідач жодного разу не з’явився на виклик суду та не направив своїх уповноважених представників, суд дійшов висновку, що відповідач про розгляд справи повідомлений належним чином.

Відповідно до п. Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010 р. № 01-08/140 «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Аналогічні положення також зазначені в підпункті 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" (з подальшими змінами).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Оскільки, справа № 9/094-11 тричі відкладалась, у зв’язку з неявкою відповідача, який про розгляд справи був належним чином повідомлений, відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши документи, додані до позовної заяви, дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи та заслухавши представників позивача, господарський суд Київської області,-

ВСТАНОВИВ:

16 червня 2009 року між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю “ВЕСТ ГЕЙТ ЛОГІСТИК”, яке виступало в ролі Орендодавця та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "ВЕСТ ЛОГІСТИК ГРУП", яке виступало в ролі Орендаря, укладено Договір оренди виробничо-складських та офісних приміщень, посвідчений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_2, реєстровий № 1098 (договір Оренди).

Відповідно до п. 1 договору оренди Орендодавець передає у строкове платне користування приміщення, визначені у розділі 1.3 Орендарю, а Орендар приймає від Орендодавця приміщення, які визначено в Розділі 1.3 цього договору на умовах договору оренди.

Згідно з п. 1.3 договору оренди Орендодавець передає в оренду Орендарю приміщення частини складу № 2, літери Н, секція F площею 3147,25 кв.м. та балансовою вартістю 8511592,29 грн.

Загальний місячний розмір орендної плати на день укладання цього договору становить 336456,27 грн. Всі суми сплачуються у гривнях по курсу НБУ на день виставлення рахунку не пізніше ніж 28 дня календарного місяця, що передує місяцю, за який здійснюється плата, або наступного дня, якщо 25 день є неробочим днем. Окремо від орендної плати відповідач сплачує позивачу витрати на операційне обслуговування відповідно до розділу 3.3 договору та компенсує витрати на комунальні послуги (п. 3.1 договору).

Спірний договір укладено строком на п’ять років, починаючи з дати початку оренди до 20 липня 2014 року включно (п. 2.2 договору).

04.11.2009 р. між сторонами підписано договір про внесення змін № 1 до договору оренди, відповідно до якої сторони внесли зміни до п. 3.1 договору оренди, а саме змінили розмір орендної плати.

28.10.2010 р. між сторонами підписано договір про внесення змін № 2 до договору оренди, відповідно до якої сторони внесли зміни до п. 3.1 договору оренди, а саме змінили розмір орендної плати, відповідно до якої загальний місячний розмір орендної плати на день укладання цього договору становить 396893,90 грн. Всі суми сплачуються у гривнях по курсу НБУ на день виставлення рахунку не пізніше ніж 28 дня календарного місяця, що передує місяцю, за який здійснюється плата, або наступного дня, якщо 25 день є неробочим днем. Окремо від орендної плати відповідач сплачує позивачу витрати на операційне обслуговування відповідно до розділу 3.3 договору та компенсує витрати на комунальні послуги.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач стверджує, що фактично відповідач користувався спірними приміщеннями з червня 2009 року по грудень 2010 року включно.

Водночас, починаючи з серпня 2010 року відповідач не сплачував орендну плату.

Відповідно до п. 2.2 договору строк оренди відраховується з дати підписання Акту прийому-передачі приміщення, що має бути підписаний сторонами 20 липня 2009 року.

За ствердженням позивача частина документів, пов’язаних з передачею приміщення в оренду втрачена, у зв’язку з чим позивачем не надано суду доказів передачі спірного приміщення за Актом  прийому-передачі приміщення.

Водночас, враховуючи те, що відповідач сумлінно сплачував орендні платежі до серпня 2010 року, а також враховуючи належним чином підписані відповідачем та скріплені його мокрою печаткою Акти здачі-прийняття робіт за серпень 2010 року по листопад 2010 року, суд вважає доведеним факт передачі позивачем приміщення відповідачу.

Позивач стверджує, що відповідач користувався спірним приміщенням включно до грудня 2010 року, після чого залишив приміщення, не підписавши Акт прийому-передачі спірного приміщення, а також не підписавши будь-яких інших  додаткових документів, які б підтверджували розірвання договору та дату звільнення приміщення.

Враховуючи викладене, позивач просить суд стягнути з відповідача орендну плату за спірним договором за період з серпня 2010 року по грудень 2010 року.

Сума місячних платежів орендної плати визначається на підставі договору оренди і Актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), належним чином засвідчені копії яких

долучені до матеріалів справи і становить 1 902 096,11 гривень, за  загальний період з серпня 2010 року по грудень 2010 року:

-     у серпні 2010 року  Акт № ОУ-0000180 від 31 серпня 2010 року на суму 364807,21 грн.;

-          у вересні 2010 року Акт № ОУ-0000222 від 30 вересня 2010 року на суму 367019,89 грн.;

-          у жовтні 2010 року Акт № ОУ-0000250 від 31 жовтня 2010 року на суму 369799,38 грн.;

-          у листопаді 2010 року Акт № ОУ-0000265 від 30 листопада 2010 року на суму 405319,12 грн.;

-          у грудні 2010 року Акт № ОУ-0000293 від 31 грудня 2010 року на суму 395150,51 грн.

Згідно п. 4.1. договору Оренди орендна плата сплачується авансом щомісячно не пізніше 25 числа місяця, що передує тому, який оплачується.

За період оренди з серпня по грудень 2010 року Орендар оплачував орендну плату за серпень 2010 року з простроченням, а орендну плату за вересень 2010 року по грудень 2010 року не сплатив взагалі.

У відповідності до п.5.1. договору для забезпечення своїх зобов’язань Орендар повинен надати орендодавцю забезпечувальний платіж, в розмірі, що на день укладання цього договору становить 736613,62 грн.

На виконання зазначених вимог, відповідач після укладення договору перерахував позивачу суму забезпечення у розмірі 736613,62 гривні (копії реєстру кредитового платежу долучені до матеріалів справи).

Згідно п. 5.2. договору перед використанням забезпечення Орендодавець надсилає запит Орендарю з вимогою сплатити розмір заборгованості протягом 14 днів або виконати інше зобов’язання, належне до виконання. Забезпечення використовується, якщо не дивлячись на запит позивача існують несплачені платежі відповідача.

03.12.2010 р. позивачем направлено відповідачу лист № 649 від 03 грудня 2010 року про оплату наявної заборгованості та попередження про використання забезпечувального платежу у випадку відсутності оплати.

15.12.2010 р. відповідачем надано відповідь позивачу листом № ВГЛ-117 від 15.12.2010 р., зі змісту якої вбачається, що відповідач просить позивача відкликати зазначену претензію у зв’язку з скрутним матеріальним становищем відповідача та зобов’язується погасити частину заборгованості до 20.12.2010 р.

23.12.2010 року позивачем направлено відповідачу лист № 658 від 23 грудня 2010 року, яким позивач повідомив відповідача про зарахування забезпечувального платежу в рахунок погашення заборгованості, відмовився від запропонованої відповідачем реструктуризації боргу та попередив про дострокове розірвання договору.

У відповідності до п. 5.2. Договору та на підставі надісланого Відповідачу запиту про сплату заборгованості, 29.12.2010 р. частина забезпечення у сумі 27195,49 грн. була зарахована Орендодавцем в рахунок оплати компенсації за комунальні послуги, а сума в розмірі 709 621,26 гривень -  в рахунок оплати орендної плати (копія бухгалтерської довідки долучена до матеріалів справи).

Суми орендної плати, дати і суми  розрахунків Відповідача (включаючи зарахування Позивачем суми забезпечення в рахунок погашення заборгованості по орендній платі), залишкова заборгованість за кожний місяць оренди з серпня по грудень 2010 року викладені наступним чином:

№ п/п

Дата

Документ, що підтверджує дію

Вартість оренди

Момент виникнення заборгованості

Сума розрахунку

Залишкова заборгованість

1

31.08.10

Акт № ОУ-0000180

364807,21

26.07.10

364807,21

02.11.10

Реєстр кредитових платежів від 02/11/10

164807,21

200000,00

25.11.10

Реєстр кредитових платежів від 25/11/10

80000,00

120000,00

26.11.10

Реєстр кредитових платежів від 26/11/10

40000,00

80000,00

29.12.10

80000,00

0,00

2

30.09.10

Акт № ОУ-0000222

367019,89

26.08.10

367019,89

29.12.10

367019,89

0,00

3

29.10.10

Акт № ОУ-0000250

369799,38

26.09.10

369799,38

29.12.10

262601,37

107198,01

4

30.11.10

Акт № ОУ-0000265

405319,12

26.10.10

405319,12

5

31.12.10

Акт № ОУ-0000293

395150,51

26.11.10

395150,51

 Всього

  902096,11

 994428,47

907667,64

Отже, відповідач частково погасив заборгованість по орендній платі  на суму 284807,21 гривень; 709621,26 гривень позивач зарахував в рахунок погашення заборгованості по орендній платі із забезпечення за договором оренди, у зв’язку з чим заборгованість відповідача по орендній платі зменшилась на суму 994 428,47 гривень.

Відповідно, за ствердженням позивача, на момент пред’явлення даного позову у ТОВ “ВЕСТ ЛОГІСТИК ГРУП” –(відповідача) існує заборгованість по орендній платі, перед ТОВ “ВЕСТ ГЕЙТ ЛОГІСТИК” –(позивачем), в розмірі 1 902 096,11грн. –994 428,47 грн. = 907 667,64 грн. (дев’ятсот сім тисяч шістсот шістдесят сім гривень і 64 коп.).

Відповідно до ст.1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Оскільки станом на 04.07.2011 р. відповідач не перерахував зазначені кошти на розрахунковий рахунок позивача, останній звернувся до господарського суду.

Рішення суду є законним  тоді,  коли  суд,  виконавши  всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини,  вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і   правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Згідно з статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 1 ст. 283 ГК України встановлено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець)  передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Статтею 762 ЦК  України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму; плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не передбачено договором.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі статтею 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 33 ГПК України встановлено, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Позивач, в якості підстав задоволення своїх вимог, долучив до матеріалів справи  Акти прийому-передачі робіт № ОУ-0000180 від 31 серпня 2010 року на суму 364807,21 грн.; № ОУ-0000222 від 30 вересня 2010 року на суму 367019,89 грн.; № ОУ-0000250 від 31 жовтня 2010 року на суму 369799,38 грн.; № ОУ-0000265 від 30 листопада 2010 року на суму 405319,12 грн.; № ОУ-0000293 від 31 грудня 2010 року на суму 395150,51 грн.

Суд, дослідивши зазначені Акти прийому-передачі робіт вставив, що Акти № ОУ-0000180 від 31 серпня 2010 року на суму 364807,21 грн.; № ОУ-0000222 від 30 вересня 2010 року на суму 367019,89 грн.; № ОУ-0000250 від 31 жовтня 2010 року на суму 369799,38 грн.; № ОУ-0000265 від 30 листопада 2010 року на суму 405319,12 грн. підписані відповідачем без будь-яких заперечень та зауважень та скріплені його мокрою печаткою, що свідчить про зайняття та користування відповідачем спірним майном та визнання ним заборгованості за вказаний період.

Водночас, долучений позивачем Акт прийому-передачі робіт за грудень 2010 року № ОУ-0000293 від 31 грудня 2010 року на суму 395150,51 грн. не приймається судом в якості підстави заявлення позовних вимог про стягнення зазначених коштів, у зв’язку з тим що Акт прийому-передачі робіт № ОУ-0000293 від 31 грудня 2010 року відповідачем не підписаний та не містить печатки ТОВ «Вест Логістик Груп».

Оскільки позивачем не надано жодного допустимого та належного доказу користування відповідачем спірним приміщенням у грудні 2010 року або доказів звільнення спірного приміщення у січні 2011 року, у суду відсутні підстави вважати Акт прийому-передачі робіт за грудень 2010 року № ОУ-0000293 від 31 грудня 2010 року на суму 395150,51 грн. належним доказом у справі.

Позивачем долучено до матеріалів справи належним чином засвідчені копії листування між сторонами (№ 649 від 03.12.2010 р., № ВЛГ-117 від 15.12.2010 р.), водночас з їх змісту неможливо встановити період зайняття та користування відповідачем спірним приміщенням, тому суд не приймає їх до розгляду як належні та допустимі докази користування відповідачем спірним приміщенням у грудні 2010 року.

Відповідач в судові засідання жодного разу не з'явився, доказів спростування наявності заборгованості або її погашення за період з серпня 2010 року по листопад 2010 суду не надав та не надіслав; будь-яких заперечень щодо користування спірним майном або інших зауважень до обставин справи також не надав та не надіслав.

За таких обставин, позовні вимоги щодо стягнення суми основної заборгованості підлягають задоволенню частково, а саме: у розмірі 512 517,13 грн., тобто без урахування вартості орендної плати за грудень 2010 року (907 667,64 грн. –395150,51 грн.).

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти

річних з простроченням суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові; отже, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов'язання (постанова Вищого господарського суду України від 16.05.2006 р. у справі  № 10/557-26/155).

Оскільки відповідач прострочив термін виконання свого зобов’язання, то позивач нарахував відповідачу 3 % річних у сумі –26982,78 грн. за періоди, зазначені у розрахунку.

Після перевірки рахунку господарським судом розміру 3% річних, нарахованих позивачем, судом встановлено, що розрахунок 3% річних нарахованих позивачем, здійснений арифметично невірно, а тому вимога стягнути вказану суму підлягає задоволенню частково - у сумі 19 999,98 грн., а саме без урахування нарахованих 3 % річних на заборгованість у грудні 2010 року.

На підставі ст. 49 ГПК України судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне обслуговування судового процесу покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 509, 525, 526, 625, 909 Цивільного Кодексу України, ст. ст. 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області –

В И Р І Ш И В:

1.  Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСТ ЛОГІСТИК ГРУП»(07300, Київська обл., Вишгородський район, м. Вишгород, вул. Ватутіна, 71, ідентифікаційний код 36445394, МФО 300614) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСТ ГЕЙТ ЛОГІСТИК» (81114, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Стоянка, 21км Житомирського шосе, ідентифікаційний код 34361480, п/р 26003001311430 в ЗАТ «ОТП Банк»в м. Києві, МФО 300528) 512 517(п’ятсот дванадцять тисяч п’ятсот сімнадцять) грн. 13 коп. основної заборгованості по орендній платі, 19 999 (дев’ятнадцять тисяч дев’ятсот дев’яносто дев’ять)  грн. 98 коп. –3 % річних та судові витрати –5 525 (п’ять тисяч п’ятсот двадцять п’ять) грн. 14 коп. державного мита та 139 (сто тридцять дев’ять) грн. 51 коп. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

 Суддя                                                                                                   Л.В. Сокуренко

Рішення суду підписане 10.10.2011 р.