Рішення

від 18.10.2011 по справі 9/108-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                   тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" жовтня 2011 р.                                                                  Справа № 9/108-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ  

01032, м. Київ, вул. Комінтерну 16     тел. 239 72 81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№9/108-11                                                                                                              18.10.2011 р.  

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Український торговий дім “Асторг”

До Товариства з обмеженою відповідальністю “Славянский дом”

Про стягнення 258165,17 грн.

        Суддя Сокуренко Л.В.

Представники:           

Від позивача:           ОСОБА_1 (дов. б/н від 18.08.2011р.)

Від відповідача:          не з‘явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду Київської області передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Український торговий дім “Асторг” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Славянский дом” про стягнення 258165,17 грн.

Ухвалою суду господарського суду Київської області від 09.08.2011 року порушено провадження у справі № 9/108-11 та  призначено розгляд справи на 13.09.2011 року.

У судове засідання 13.09.2011 р. представник відповідача не з‘явився, про причини неявки суд не повідомив; про дату, час та місце розгляду був повідомлений належним чином; представник позивача з'явився та надав суду витребувані документи, у зв’язку з чим ухвалою суду від 13.09.2011 р. відкладено розгляд справи на 27.09.2011 р.; зобов'язано позивача надати докази часткової оплати відповідачем поставленої продукції на суму 115758,65 грн., зі змісту яких можливо буде дослідити призначення платежу; зобов'язано відповідача виконати вимоги ухвали суду від 09.08.2011 року; зобов’язано сторін в строк до 27.09.11 р. провести звірку взаєморозрахунків по договору поставки № УТ-121 від 01.06.2010 р.; обов’язок проведення звірки взаєморозрахунків покладено на позивача.

У судове засідання 27.09.2011 р. представник відповідача вдруге не з‘явився, про причини неявки суд не повідомив; про дату, час та місце розгляду був повідомлений належним чином, у зв’язку з чим ухвалою суду від 27.09.2011 р. розгляд справи відкладено на 18.10.2011 р.; зобов'язано позивача надати банківську виписку, зі змісту якої можливо буде дослідити (встановити) надходження коштів від відповідача (рух коштів) за період з 08.08.2011 року по 18.10.2011 року.

У судове засідання 18.10.2011 р. представник відповідача втретє не з‘явився, про причини неявки суд не повідомив; про дату, час та місце розгляду був повідомлений належним чином; представник позивача з'явився; надав суду витребувані документи;  позовні вимоги підтримав; вважає їх обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України 02.06.2006 № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»).

Враховуючи факт ознайомлення відповідача з матеріалами справи, а також те, що ухвали суду були направлені за адресою, яка вказана у позовній заяві та довідці ЄДРПОУ, але відповідач жодного разу не з’явився на виклик суду та не направив своїх уповноважених представників, суд дійшов висновку що відповідач про розгляд справи повідомлений належним чином.

Відповідно до п. Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010 р. № 01-08/140 «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Аналогічні положення також зазначені в підпункті 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" (з подальшими змінами).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Оскільки, справа № 9/108-11 неодноразово відкладалась у зв’язку з неявкою відповідача, а відповідач про розгляд справи був належним чином повідомлений, відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши документи, додані до позовної заяви, дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи та заслухавши представника позивача господарський суд Київської області,-

ВСТАНОВИВ:

01 червня 2011 року між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю „Український торговий дім «Асторг” (постачальник) та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Славянский дом»(покупець) укладено договір поставки № УТ-121 (договір).

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник (позивач) зобов’язувався поставляти Покупцеві (відповідачу) курячу продукцію, а Покупець зобов’язується прийняти і оплатити Товар на умовах цього Договору.

Асортимент, кількість, ціна за одиницю та загальна вартість кожної партії товару зазначаються у рахунку-фактурі та товарних накладних (п. 4.2 договору).

Строками поставки товару сторони визнають дату, визначену у товарній накладній, яка оформлена належним чином (п. 4.4 договору).

Згідно з п. 6.2 договору ціна товару за кожною окремою поставкою вказується у рахунку-фактурі постачальника та товарних накладних на товар.

Оплата вартості товару здійснюється відповідачем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача протягом 3 календарних днів після отримання відповідачем товару, якщо інші строки оплати не зазначені у відповідному рахунку-фактурі позивача.

Відповідно до п.11.1 договір набуває чинності з моменту його підписання та укладений строком до 31 грудня 2010 року.

За ствердженням позивача, після 31 грудня 2010 р. сторони продовжили співпрацю на підставі спірного договору, оскільки відповідач продовжив приймання продукції від позивача без заперечень.

Тобто, своїми діями підтвердив пролонгацію даного договору.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Український торговий дім «Асторг”, надало відповідачу товар, що підтверджується належним чином оформленими видатковими накладними.

Підставою здійснених поставок товару у видаткових накладних зазначено договір поставки № УТ-121 від 01.06.2010 р., що також підтверджує пролонгацію даного договору сторонами.

В якості доказів передачі товару, позивач долучив до матеріалів справи видаткові накладні від 09.04.2011 року № УТ-000846 на 28175,30 грн.; від 13.04.2011 року № УТ-000862 на 15549,80 грн.; від 15.04.2011 року № УТ-000880 на 19500,00 грн.; від 18.04.2011 року № УТ-000885 на 32500,00 грн.; від 18.04.2011 року № УТ-000897 на 30486,10 грн.; від 20.04.2011 року № УТ-000917 на 18200,00 грн.; від 21.04.2011 року № УТ-000922«а 82810,00 грн.; від 26.04.2011 року № УТ-000958 на 31307,02 грн.; від 27.04.2011 року № УТ-000954 на 61830,00 грн.; від 04.05.2011 року № УТ-0001001 на 26647,16 грн.; від 26.05.2011 року № УТ-001132 на 26918,44 грн.

Всього товару передано на загальну вартість 373 923,82 грн. (триста сімдесят три тисячі дев'ятсот двадцять три гривні 82 копійки).

Отримання товару відповідачем підтверджується наявністю підпису уповноваженої особи на видаткових накладних, скріплених мокрою печаткою товариства.

Повноваження особи відповідача, яка підписувала видаткові накладні, підтверджується довіреностями, належним чином засвідчені копії яких долучено до матеріалів справи.

Будь-яких заперечень щодо якості, кількості та підстав отримання товару з боку відповідача у спірних видаткових не зазначено.

Відповідач частково виконав свої зобов'язання щодо оплати отриманої продукції, а саме перерахував на рахунок позивача 115 758,65 грн. (сто п'ятнадцять тисяч сімсот п'ятдесят вісім гривень 65 копійок).

Відповідно до довідки з ПАТ «УніКредит Банк»№ 7490 будь-яких інших коштів від відповідача на розрахунковий рахунок позивача протягом строку розгляду справи не надходило.

Враховуючи викладене, заборгованість відповідача складає 258 165, 17 грн. (373 923,82 грн. –115 758,65 грн.).

З метою досудового врегулювання спору, 04.07.2011 р. позивач направив відповідачу претензію з вимогою про оплату відповідачем заборгованості за договором протягом 7 днів  моменту отримання претензії.

Направлення вимоги підтверджується фіскальними чеками № 9203,9202 (копії додаються), описами поштового відправлення.

Претензія була отримана відповідачем 19.07.2011 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення ф. 119, але будь-яких дій щодо оплати товару у встановлений у претензії строк відповідач не вчинив.

Рішення суду є законним  тоді,  коли  суд,  виконавши  всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини,  вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і   правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Згідно з статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами для виникнення прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Статтею 712 ЦК  України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Статтею 655 ЦК  України передбачено, що за договором купівлі-продажу (продавець) передає або зобов’язується  передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець зобов’язується прийняти товар (майно) та сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).

Якщо договором встановлений обов’язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, –у строк, визначений відповідно до ст. 530 ЦК України (ч. 1 ст. 693 ЦК України).

Відповідно до вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі статтею 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач в судових засідання жодного разу не з’явився; доказів проти існування боргу перед позивачем або інших заперечень щодо позовних вимог не надав та не надіслав; доказів розірвання або визнання недійсним спірного договору також не надано та не направлено.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, 30.09.2011 р. представник відповідача ознайомився з матеріалами справи № 9/108-11 та отримав особисто ухвалу суду від 27.09.2011 р., тобто був обізнаний про судове засідання 18.10.2011 р. та позовні  вимоги позивача, але жодних заперечень з приводу наявності заборгованості не надав.

За таких обставин, представник відповідача мав можливість надати відзив або будь-які інші заперечення проти позову, але не скористався даним правом.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу у сумі 258 165,17 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі ст.49 ГПК України судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне обслуговування судового процесу покладаються на відповідача в повному розмірі.   

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 82-84  ГПК України, ст.ст. 530, 612, 655, 692, 693 ЦК України, ст.ст. 173, 193, 230 ГК України, господарський суд Київської області -  

В И Р І Ш И В:

1.           Позов задовольнити повністю.

2.           Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Славянский дом»(07800, Київська область, смт. Бородянка, вул. Леніна, 224 б, код ЄДРПОУ 30684452) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Український торговий дім «Асторг” ( 04053, м. Київ, вул. Артема/Обсерваторна, 21/27, оф. 401, літера А, код ЄДРПОУ 36946126) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем 258 165 (двісті п’ятдесят вісім тисяч сто шістдесят п’ять) грн. 17 коп. основного боргу та судові витрати: 2 581 (дві тисячі п’ятсот вісімдесят одна) грн. 65 коп. державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.

         Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

          Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                                                               Л.В. Сокуренко

        Рішення суду підписано 25.10.2011 р.