Рішення

від 04.10.2006 по справі 37/193-06 (н.р. 52/407-05)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

37/193-06 (н.р. 52/407-05)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" жовтня 2006 р.                                                            Справа № 37/193-06 (н.р. 52/407-05)

вх. № 7413/4-37 (н.р. 14511/4-52)

Суддя господарського суду Доленчук Д. О. 

при секретарі судового засідання Івахненко І.Г.

за участю представників сторін:

позивача - Мар"їна І.О. за довіреністю № 231/102 від 04.09.2006 р., Хотіної А.О.за довіреністю № 232/102 від 04.09.2006 р.  відповідача - Кисельова І.М. за довіреністю № 06/26 від 04.01.2006 р.

розглянувши справу за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ  

до  Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Харківміськгаз", м. Харків  

про стягнення 63305,92 грн.

ВСТАНОВИВ:

Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (позивач) звернулась до господарського суду Харківської області з позовом до відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Харківміськгаз" (відповідач) про стягнення 44334,38 грн. основного боргу, 7507,26 грн. пені, 8861,59 грн. інфляційних та 2602,69 грн. річних, посилаючись на невиконання відповідачем умов договору оренди майна № 2-д від 20 березня 2000 року щодо оплати орендованого майна.

Рішенням господарського суду Харківської області від 14 лютого 2006 року позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 25987,62 грн. основного боргу та судові витрати. В решті позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 24.05.2006р. по справі № 52/407-05 рішення господарського суду Харківської області від 14.02.2006р.  в частині пені, 3% річних, інфляційних збітків та судових витрат було скасовано і справу в цій частині направлено на новий розгляд.

Позивач, через канцелярію господарського суду 04.10.2006 р. за вх. № 18826 надав клопотання про залучення до матеріалів справи довіреності на представника, яке задовольняється та надані довіреності залучаються судом до матеріалів справи.

Відповідач, через канцелярію господарського суду 04.10.2006 р. за вх. № 18827 надав клопотання про залучення до матеріалів справи довіреності на представника, яке задовольняється та надана довіреність залучається судом до матеріалів справи.

Відповідач, через канцелярію господарського суду 02.10.2006 р. за вх. № 18365 надав відзив на позовну заяву, в якому частково визнає суму пені, річних та інфляційних, а саме згоден з 3% річних в сумі - 1135,49 грн., інфляційних у розмірі 4808,37 грн. та пені - 2256,36 грн. В обгрунтування відзиву відповідач посилається на те, що невірне визначення позивачем суми основного боргу спричинило невірний розрахунок штрафних санкцій, крім того, нарахування штрафних санкцій припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов"язання мало бути виконано.  

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, та приймаючи до уваги вказівки касаційної інстанції, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено рішенням господарського суду Харківської області від 14 лютого 2006 року по справі № 52/407-05, відповідач, згідно договору оренди майна № 2-д від 20 березня 2000 року, орендує майно позивача, за яке не здійснює орендні платежі, заборгованість по яким складає 44334,38 грн.

Встановивши, що позовні вимоги, які стосуються стягнення орендних платежів за період по листопад 2002 року, заявлені поза межами строку позовної давності та відсутність поважних причин пропуску строку позовної давності, господарський суд Харківської області прийняв рішення від 14 лютого 2006 року по справі № 52/407-05 про стягнення 25987,62 грн. основного боргу, по якому не перебіг строк позовної давності, та яке в цій частині набрало законної сили.

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Пунктом 9.1. договору оренди майна № 2-д від 20 березня 2000 року сторонами встановлено, що у разі прострочення відповідачем виконання своїх зобов"язань по внесенню позивачу орендної плати, відповідач сплачує на користь позивача неустойку у вигляді штрафу у розмірі цієї орендної плати та пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Враховуючи вищевикладене та те, що відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань" розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ та приймаючи до уваги, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов"язок по оплаті в термін, встановлений договором, а також те, що  згідно п.6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов"язання припиняється через шість місяців від дня, коли зобов"язання мало бути виконано,  позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 2256,36 грн. відповідають вимогам договору та діючому законодавству України, та підлягають задоволенню.

Врешті частині нарахованої пені в сумі 5250,9 грн. позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки нараховані безпідставно.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний оплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.

Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3% річних, що становить суму у розмірі 1135,49 грн. та інфляційних у розмірі 4808,37 грн. підтверджуються матеріалами справи та відповідають діючому законодавству, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.

Врешті частині 3% річних в сумі - 1467,2 грн. та інфляційних у розмірі - 4053,22 грн. позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки нараховані безпідставно виходячи з суми заборгованості з урахуванням тієї суми, за якою строк позовної давності сплив, та відповідно у задоволенні якої судом було відмовлено з цієї підстави.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, що становить 341,88 грн., та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411  судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 63,72 грн. слід покласти на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 611, 625 Цивільного кодексу України, статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411, статтями 1, 12, 33, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Харківміськгаз" (61004, м. Харків, вул. Жовтневої революції, 57/59, р/р 260063534 в ВАТ "1-й інвестиційний банк, м. Києва, МФО 300506, код ЄДРПОУ 03359552) на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (03035, м. Київ, вул. Урицького, 45, р/р 260083013814 в ГОУ ПІБ України, МФО 300012, код ЄДРПОУ 31301827) 3% річних в сумі - 1135,49 грн., інфляційних у розмірі 4808,37 грн., пені - 2256,36 грн., держмита у розмірі 341,88 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 63,72 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті частині позову відмовити.

Суддя                                                                                            Доленчук Д. О.