Рішення

від 11.10.2011 по справі 5019/1749/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5019/1749/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 33001 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 РІШЕННЯ  

"11" жовтня 2011 р.                                                                            Справа  № 5019/1749/11

за позовом          Товариство з обмеженою відповідальністю "Еталон"  

до відповідача   Фермерське господарство "Малий Мидськ"       

про стягнення в сумі 61 651 грн. 89 коп.

                                                                                                              Суддя  Бережнюк В.В.

Представники:

Від позивача  :  Саюк Ю.В.

Від відповідача :  Левчик Н.М.    

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Еталон" звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до Фермерського господарства "Малий Мидськ" про стягнення 61 651 грн. 90 коп. заборгованості по розрахунках за отриманий товар.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач надав письмовий відзив, у якому позовні вимоги не визнає із зазначених у ньому підстав.

Представник відповідача в судовому засіданні зазначив, що позивачем пропущено трирічний термін для звернення до суду за захистом свого порушеного права, тому заявив усне клопотання про застосування строків позовної давності. Просить суд у позові відмовити.

Позивач на клопотання відповідача пояснив, що строк позовної давності не пропущено, оскільки останній почав свій відлік з моменту отримання відповідачем вимоги про погашення заборгованості. Вважає клопотання відповідача про застосування строку позовної давності не обґрунтованим та таким, що не підлягає до задоволення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Еталон" фактично передало, а Фермерське господарство "Малий Мидськ" через свого представника отримало товар згідно видаткових накладних №РН-0000282 від 15.10.2007 р., №РН-0000118 від 30.07.2008 р. та №РН-0000123 від 05.08.2008 р., на загальну суму 72 138 грн. 39 коп., що підтверджено підписами уповноваженої відповідачем особи на вказаних накладних (арк.с.8-12).

У згаданих накладних у графі "Умова продажу" зазначено, що розрахунки за товар здійснюються на умовах попередньої оплати.

За отриманий товар відповідач розрахувався частково на суму 10 486 грн. 50 коп. Вказана обставина підтверджується наявними у справі банківськими виписками (арк.с.35-36). Отож, несплаченими залишилися  61 651 грн. 89 коп.

Позивачем на адресу відповідача було надіслано вимогу від 01.07.2011 р. про погашення даної заборгованості (арк.с.15-16). Відповідь на вимогу у матеріалах справи відсутня.

Таким чином станом на 27.07.2011 р. заборгованість відповідача перед позивачем становить  61 651 грн. 89 коп. (72 138, 39+10 486, 50=61 651, 89).

Отже вбачається, що позивач при обрахунку заборгованості припустився арифметичної помилки, внаслідок чого невірно зазначив у позовній заяві загальну суму боргу відповідача в розмірі 61 651 грн. 90 коп. замість 61 651 грн. 89 коп.  

Договору в письмовій формі у даному випадку сторони не укладали, однак відповідач отримав товар та підписав товарно-розпорядчі документи на нього – накладні, а отримавши пропозицію оплатити вартість товару – виконав її частково. Отже, між сторонами існують договірні відносини купівлі-продажу.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства; крім того підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є завдання майнової (матеріальної) шкоди.  

Відповідно до ст.509 ЦК України, - зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України).

За договором купівлі-продажу (ст.655 ЦК України), одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товарно-розпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В даному випадку сторони у підписаних ними видаткових накладних погодили, що розрахунки за товар здійснюються на умовах попередньої оплати. Таким чином останнім днем оплати товару є дата підписання відповідної накладної, за якою відповідачем отримано товар.  

Разом з тим, частиною другою статті 9 ЦК України встановлено, що законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання. Це стосується і положень про позовну давність.

Відповідно до ст.253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 ЦК).

Згідно ч.1 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Частиною першою статті 223 ГК України передбачено, що при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені ЦК України, якщо інші строки не встановлено цим Кодексом.

Стаття 257 ЦК України передбачає, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Наявними у справі доказами підтверджується, що відповідач отримав від позивача товар згідно видаткових накладних, які датовані 15.10.2007 р., 30.07.2008 р. та 05.08.2008 р. Крім того, як зазначалося вище, згідно даних накладних відповідач повинен був розрахуватися за товар на умовах попередньої оплати. Отже позивачу було відомо про те, що останнім днем оплати товару є дата підписання відповідної накладної, за якою відповідачем отримано товар.

З аналізу наведених вище правових норм та матеріалів справи  вбачається, що позивач у день підписання згаданих накладних  міг довідатися та довідався про те, що відповідач не здійснив попередню оплату за товар. Таким чином у даному випадку строк позовної давності почав свій перебіг з дня, наступного за днем, коли позивач поставив відповідачу товар згідно видаткових накладних №РН-0000282 від 15.10.2007 р., №РН-0000118 від 30.07.2008 р. та №РН-0000123 від 05.08.2008 р., а не з моменту отримання відповідачем вимоги про погашення заборгованості.

Відповідно трирічний термін для звернення ТзОВ "Еталон" до суду з вимогою про захист свого порушеного права закінчився по накладній №РН-0000282 від 15.10.2007 р. - 15.10.2010 р., по накладній №РН-0000118 від 30.07.2008 р. - 30.07.2011 р. та по накладній №РН-0000123 від 05.08.2008 р. - 05.08.2011 р.  

Позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Еталон" до Фермерського господарства "Малий Мидськ" про стягнення 61 651 грн. 89 коп. була відправлена до суду 10 серпня 2011 року, та надійшла до суду 11 серпня 2011 року. Отже, вбачається, що позивачем пропущено термін для пред'явлення позову.

Частиною 3 статті 267 ЦК України встановлено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. При цьому суд зазначає, що законодавство не вимагає обов'язкової письмової форми такої заяви. Про заявлення відповідачем усного клопотання  про застосування строків позовної давності було зафіксовано у протоколі судового засідання від 11.10.2011 р.

В силу частини 4 статті 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Оскільки відповідачем по справі заявлено клопотання про застосування строків позовної давності, а позивачем не наведено обставин пропущення даного строку з поважних причин, господарський суд прийшов до висновку, що Товариству з обмеженою відповідальністю "Еталон" в позові до Фермерського господарства "Малий Мидськ" слід відмовити.

Відповідно до ч.5 ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов'язані з розглядом справи при відмові в позові покладаються на позивача.    

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

       ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

   Суддя                                                  Бережнюк В.В.

повний текст рішення підписаний суддею "20" жовтня 2011 року