Постанова

від 20.12.2011 по справі 5019/1749/11

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

5019/1749/11

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" грудня 2011 р.                                                           Справа № 5019/1749/11  

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий  суддя                                                      Огороднік К.М.

суддя                                                                             Коломис В.В. ,

 суддя                                                                             Тимошенко О.М.

при секретарі судового засідання Ващук К.О.

          розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Еталон" на рішення господарського суду Рівненської області від 11.10.11 р. у справі № 5019/1749/11 (суддя Бережнюк В.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Еталон"

до Фермерського господарства "Малий Мидськ"

про стягнення 61651,90 грн.

          за участю представників сторін:

          позивача - Саюк Ю.В., керівник     

          відповідача -  Левчик Н.М., керівник

          В судовому засіданні 20.12.2011 року відповідно до ст.ст. 85, 99 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Еталон" звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до Фермерського господарства "Малий Мидськ" про стягнення 61651,90 грн. заборгованості по розрахунках за отриманий товар.

Рішенням господарського суду Рівненської області по справі № 5019/1749/11 від 11.10.2011 року в позові відмовлено. Підставою для відмови в позові була усна заява відповідача про застосування строку позовної давності.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, ТзОВ "Еталон" звернулось до Рівненського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Рівненської області по справі № 5019/1749/11 від 11.10.2011 року скасувати та прийняти нове, яким задоволити позов. При цьому апелянт, підставою для скасування рішення суду першої інстанції вважає неправильне застосування судом норм матеріального права. Зокрема, вважає, що судом не вірно встановлено початок перебігу строку позовної давності, який з урахуванням положень ст.530 ЦК України повинен обчислюватись з моменту пред'явлення вимоги про оплату товару, а не з моменту отримання товару відповідачем.

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги викладені ним в апеляційній скарзі.

Представник відповідача в судовому засіданні просив суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги, оскаржуване рішення залишити без змін.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, виходячи з наступного.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, ТзОВ "Еталон" фактично передало, а ФГ "Малий Мидськ" через свого представника отримало товар згідно видаткових накладних № РН-0000282 від 15.10.2007 року, № РН-0000118 від 30.07.2008 року та № РН-0000123 від 05.08.2008 року, на загальну суму 72138,39 грн., що підтверджено підписами уповноваженої відповідачем особи на вказаних накладних, довіреностями.

Позивач стверджує, що за отриманий товар відповідач розрахувався частково на суму 10486,50 грн. Таким чином, на момент звернення до суду заборгованість відповідача перед позивачем складає 61651,89 грн.

Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, передбачених статтею 11 ЦК України, є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Оскільки у відповідача (боржника) виник обов'язок щодо сплати товару, якому кореспондує право позивача (кредитора) вимагати оплату такого товару, то між сторонами виникли зобов'язальні правовідносини.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оскільки у відповідача виник обов'язок оплатити товар, а позивач передав у власність відповідача цей товар, то колегія суддів погоджується також із висновком господарського суду Рівненської області, що між сторонами виникли відносини купівлі-продажу і до таких правовідносин застосовуються загальні положення щодо купівлі-продажу.

За договором купівлі-продажу (ст. 655 ЦК України), одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В даному випадку сторони у підписаних ними видаткових накладних погодили, що розрахунки за товар здійснюються на умовах попередньої оплати. Таким чином, останнім днем оплати товару є дата підписання відповідної накладної, за якою відповідачем отримано товар.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема протоколу судового засідання від 11.10.2011 року, від представника відповідача надійшла усна заява про застосування строків позовної давності.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 ЦК України). Згідно ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Частиною першою ст. 223 ГК України передбачено, що при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені ЦК України, якщо інші строки не встановлено цим Кодексом. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Накладні по поставці товару згідно з якими у відповідача виникла заборгованість № РН-0000123, № РН-0000118, № РН-0000282 датуються відповідно 05.08.2008 року, 30.07.2008 року, 15.10.2007 року.

Оскільки товар передавався на умовах попередньої оплати, то останнім днем його оплати  був день підписання відповідної видаткової накладної. Отже, перебіг строку позовної давності розпочався відповідно наступного дня після підписання відповідачем накладної, адже саме з наступного дня мало місце прострочення боржника і, як наслідок, порушення права позивача.

З урахуванням вищевказаного місцевим судом правомірно встановлено, що перебіг строку позовної давності спливає відповідно по накладній № РН-0000282 від 15.10.2007 року - 15.10.2010 року, по накладній № РН-0000118 від 30.07.2008 року - 30.07.2011 року та по накладній № РН-0000123 від 05.08.2008 року - 05.08.2011 року.

Як вбачається з відбитка штемпеля на поштовому конверті, позовна заява була надіслана до господарського суду Рівненської області 10.08.2011 року. Отже, відповідачем було пропущено строк позовної давності.

Відповідно до положень ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (ч. 3). Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4).

За таких обставин судом першої інстанції правомірно відмовлено в позові.

Щодо посилань апелянта на те, що початком перебігу строку позовної давності відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України є день коли він звернувся з вимогою до відповідача щодо оплати товару, тобто 01.07.2011 року, то колегія судді вказує наступне. Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Як встановлено судом, між сторонами виникли зобов'язання, відповідно до умов якого, передача товару здійснювалось на умовах попередньої оплати. Таким чином, ч. 2 ст. 530 ЦК України до даних правовідносин не застосовується.

Щодо посилань апелянта на те, що відповідачем вчинялись дії, що свідчать про визнання боргу відповідачем, що підтверджується наявними у справі банківськими виписками, колегія суддів зазначає наступне. В матеріалах справи наявні виписки з особового рахунку позивача, з яких вбачається, що відповідачем на рахунок позивача 08.09.2008 року було перераховано 7486,50 згідно накладної 118 від 30.07.2008 року та 03.09.2008 року 3000,00 грн. згідно накладної № 118 від 30.08.2008 року. Оскільки, накладні № 118 від 30.07.2008 року та № 118 від 30.08.2008 року в матеріалах справи відсутні, колегія суддів вважає, що позивачем не надано доказів на підтвердження вчинення відповідачем дій, що свідчать про визнання боргу.

Отже, посилання скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі, є необґрунтованими, документально не підтвердженими, такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, висновків суду першої інстанції не спростовують, а відтак, скаржник, в порушення вимог ст. 33 ГПК України, не довів тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, 105 ГПК України, Рівненський апеляційний господарський суд , -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Еталон" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Рівненської області від 11.10.2011 року у справі № 5019/1749/11 - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                                       Огороднік К.М.  

Суддя                                                                                              Коломис В.В.  

Суддя                                                                                              Тимошенко О.М.  

  01-12/18174/11  18174/11