Рішення

від 11.10.2011 по справі 5019/1687/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5019/1687/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 33001 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 РІШЕННЯ  

"11" жовтня 2011 р.                                                                            Справа  № 5019/1687/11

за позовом          Товариство з обмеженою відповідальністю "Ферозіт-Альфа"  

до відповідача   Товариство з обмеженою відповідальністю "Теплобуд-СТС"       

про стягнення в сумі 178 663 грн. 79 коп.

                                                                                                              Суддя  Бережнюк В.В.

Представники:

Від позивача  :  Гема О.І.

Від відповідача :  Шевчук В.С.    

СУТЬ СПОРУ:     Товариство з обмеженою відповідальністю "Ферозіт-Альфа" звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю  "Теплобуд-СТС" про стягнення  183 663 грн. 79 коп. заборгованості по розрахунках за отриманий товар, з яких: 144 067 грн. 58 коп. - основний борг, 8 499 грн. 99 коп. - збитки, завдані внаслідок інфляції, 2 332 грн. 71 коп. - 3% річних, 28 813 грн. 51 коп. - штраф. В обґрунтування вимог зазначає, що відповідачем належним чином не виконано умови Договору поставки №РВ/06/10/1 від 06.10.2010 р. в частині оплати вартості отриманого товару.

Через канцелярію суду від позивача надійшла заява про уточнення розміру позовних вимог, згідно якої просить стягнути з відповідача 139 067 грн. 58 коп. - основний борг, 8 499 грн. 99 коп. - збитки, завдані внаслідок інфляції, 2 332 грн. 71 коп. - 3% річних, 28 813 грн. 51 коп. - штраф, всього на загальну суму 178 663 грн. 79 коп. Вказана заява прийнята судом до розгляду.

В судовому засіданні представник позивача підтримав уточнені позовні вимоги  в повному обсязі. Просить позов задоволити.

Відповідач надав письмовий відзив на позов у якому зазначає, що в даному випадку позивач надає докази, які підтверджують факт виникнення заборгованості, але не надає доказів, що свідчать про непогашення відповідачем заявленої суми боргу. Також вказує, що відповідачу не було відомо про існування деяких видаткових накладних, про які він дізнався після отримання від позивача копії позовної заяви.

Крім того, через канцелярію суду відповідачем було подано клопотання про призначення почеркознавчої експертизи. Необхідність призначення експертизи відповідач пояснив тим, що представниками ТОВ "Теплобуд-СТС" не підписувалася частина накладних, які надані позивачем в якості доказів існування боргу у даній справі. Також зазначив, що існує потреба встановлення об'єктивної істини та в подальшому ухвалення судом законного рішення. Судом дане клопотання було відхилено з тих мотивів, що воно належним чином не обґрунтоване. Крім того у судових засіданнях представник відповідача підтвердив факт часткового погашення боргу перед  позивачем, відповідно і визнав, що у ТОВ "Теплобуд-СТС" існує несплачений борг перед позивачем. Тому суд вважає, що у даному випадку немає потреби у призначенні судової почеркознавчої експертизи. Також в судовому засіданні 11 жовтня 2011 року представник відповідача пояснив, що не наполягає на задоволенні клопотання про призначення експертизи.  

У судовому засіданні 11 жовтня 2011 року представник відповідача надав пояснення, згідно яких визнає, що у відповідача існує неоплачений борг перед позивачем у сумі 139 067 грн. 58 коп.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

06 жовтня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ферозіт-Альфа" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Теплобуд-СТС" (Покупець) було укладено Договір №РВ/06/10/1 поставки товарів. Відповідно до предмету договору Постачальник зобов'язується постачати і передавати у власність Покупцю будівельні матеріали (Товар), а Покупець зобов'язується приймати цей Товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного Договору. Асортимент Товару, його кількість, дата поставки і ціна визначаються згідно накладних про прийом-передачу Товару. Ціни на кожну наступну поставку встановлюються в накладних.

Згідно п.2.6. Договору перехід права власності на поставлену партію Товару відбувається в момент підписання накладної.

За умовами п.п.4.1.,4.2. Договору оплата товару проводиться протягом 14 календарних днів від дати отримання Товару уповноваженою особою Покупця. Розрахунки за Товар здійснюються шляхом перерахування суми вартості товару у безготівковому порядку в гривнях на поточний банківський рахунок Постачальника.

Договір підписаний уповноваженими особами позивача та відповідача та скріплений відбитками печаток сторін.  

На виконання умов Договору згідно наданих позивачем накладних (арк.с.11-35), останній поставив відповідачу товар у період жовтень - листопад 2010 року на загальну суму 251 578 грн. 68 коп.

У строки визначені Договором відповідач свої зобов'язання по оплаті товару виконав частково в сумі 112 511 грн. 10 коп. Вказана обставина підтверджується наявними у матеріалах справі банківськими виписками (арк.с. 77-106). Таким чином, станом на день звернення позивача до суду несплаченими залишились  139 067 грн. 58 коп.

Пунктом 5.3. Договору встановлено, що у випадку прострочення оплати вартості поставленого товару більше ніж на 20 календарних днів, Покупець сплачує Постачальнику штраф у розмірі 20% від суми неоплаченого товару.

Керуючись зазначеним пунктом Договору, з огляду на прострочення відповідачем виконання зобов'язання щодо оплати вартості товару, позивач нарахував 28 813 грн. 51 коп. штрафу. Наданий суду розрахунок штрафу перевірено та визнано правильним (арк.с.5).

Покликаючись на ст.625 ЦК України позивач нарахував відповідачу 8 499 грн. 99 коп. - збитків, завданих внаслідок інфляції та 2 332 грн. 71 коп. - 3% річних.

Надані суду розрахунки перевірено та визнано правильними (арк.с.5).

Таким чином загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 178 663 грн. 79 коп. (139067,58+28813,51+8499,99+2332,71=178663,79).

Доказів сплати боргу відповідач суду не надав.

За умовами ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Частиною першою статті 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно частини першої статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений говором або законом.

Стаття 626 Цивільного кодексу України, встановлює поняття договору, відповідно до якої, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Крім того, Цивільним кодексом України (ст.629) встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як передбачено ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

За умовами ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ч.2 ст.193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача  139 067 грн. 58 коп. - основного боргу, 8 499 грн. 99 коп. - збитків, завданих внаслідок інфляції, 2 332 грн. 71 коп. - 3% річних, 28 813 грн. 51 коп. - штрафу, всього на загальну суму 178 663 грн. 79 коп., є правомірними, ґрунтуються на договорі та законі, не спростовані відповідачем, а відтак підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 ГПК України на відповідача покладаються судові витрати внаслідок його неправильних дій - доведення спору до господарського суду.     

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

       ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплобуд-СТС" (33022, м.Рівне, вул.Льонокомбінатівська, 5/96,  код ЄДРПОУ 34327544)  на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ферозіт-Альфа" (81131, Львівська область, Пустомитівський район, С.Солонка, вул.Людкевича,40, код ЄДРПОУ 30543304) - 139 067 грн. 58 коп. - основного боргу, 8 499 грн. 99 коп. - збитків, завданих внаслідок інфляції, 2 332 грн. 71 коп. - 3% річних, 28 813 грн. 51 коп. - штрафу, витрати по сплаті державного мита в сумі 1 786 грн. 64 коп., витрати на оплату послуг по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.  

   Суддя                                              Бережнюк В.В.

повний текст рішення підписаний суддею "19" жовтня 2011 року