Постанова

від 01.11.2011 по справі 9-11-25/181-09-6463

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГО СПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" листопада 2011 р. Справа № 9-11-25/181-09-6463

Колегія суддів Одеського апеляційного господарськог о суду у складі:

Головуючого судді: Ми рошниченко М. А.,

Суддів: Б єляновського В. В. та Шевченко В. В.,

при секретарях судов ого засідання - Риковій О.М. т а Ткачук Є.О. ,

за участю представників :

від Науково-виробниче п ідприємство "НИВА" у вигляді Т ОВ - Рибак О.Г.( за дорученням) ,

від ТОВ "САТУРН СЕР ВИС" - не з' явився,

від ТОВ "ВИН АГРО" - н е з' явився,

розглянувши у відкри тому судовому засіданні в м. О деса апеляційну скаргу ТОВ "Сатурн Сервис" на ріше ння господарського суду О деської області від 25.07.2011 р. у справі №9-11-25/181-09-6463 за позово м НВП "Нива" у вигляді ТОВ до ТОВ "Сатурн Сервис" т а ТОВ "Вин Агро" про ст ягнення 93801,85 грн.

ВСТАНОВИЛА:

25.12.2011 р. (вх. № 9785) Науково-ви робниче підприємство "НИВА" у вигляді товариства з обмеже ною відповідальністю (далі - П озивач) звернулось до господ арського суду Одеської облас ті з позовною заявою до Товар иства з обмеженою відповідал ьністю "САТУРН СЕРВИС" (далі - Відповідач-1) та Товариства з о бмеженою відповідальністю "В ИН АГРО" (далі - Відповідач-2) п ро стягнення солідарно 93 801,85 гр н. (а.с.2-5 т.1).

Позовні вимоги обґрунтов ані тим, що на виконання умов Д истриб' юторської угоди від 04.11.2008р. №4/11/08, позивач поставив ві дповідачу-1 за видатковими на кладними товар на суму 112 158,36грн ., оплату якого останній здійс нив частково, у зв' язку з чим його борг складає 78 839,45 грн. Так ож, позивач на підставі ст. 625 ЦК України, нарахував до стягне ння пеню, індекс інфляції та т ри процента річних, з врахува нням моменту виникнення забо ргованості.

15.03.2010 р. від Відповідача-1 надій шов до суду відзив, в якому ві н позовні вимоги не визнав, по силаючись на те, що поставка п о зазначеним накладним відбу лась до укладення сторонами Дистриб' юторської угоди ві д 04.11.2008р. Також, відповідач-1 поси лається на ту обставину, що з в идаткових накладних не вбача ється, що підставою поставки є Дистриб' юторська угода, н е містяться відбитки печатки відповідача та відомостях п ро отримання продукції уповн оваженою на то особою. Крім то го, відповідач-1 посилається н а те, що він зобов' язався зді йснювати оплату отриманого т овару через 30 днів після її ти жневої реалізації, а так як ре алізація товару, отриманого за накладними відміченими по зивачем не відбулася, то ним і не перераховувалися відпо відні грошові кошти.

Рішенням господарсько го суду Одеської області від 22.03.2010 р. (суддя Малярчук І.А.) позо вні вимоги задоволено частко во, з Відповідача -1 стягнуто н а користь Позивача - 72 644,76 грн. ос новної заборгованості, 180,12 грн . пені, три процента річних в с умі 1791,24 грн. та 4 387,61 грн. інфляцій них витрат, а також 866,07 грн. держ авного мита та 217,00 грн. витрат н а ІТЗ судового процесу (а.с139-145 т .1).

Постановою Одеського апе ляційного господарського су ду від 22.06.2010 р. ( колегія суддів у складі: головуючого - Савиць кого Я.Ф., суддів - Гладишевої Т.Я., Лавренюк О.Т.) рішення госп одарського суду Одеської обл асті від 22.03.2010 р. змінено, стягну то з відповідача-1 на користь Позивача - 72 644,76 грн. основної з аборгованості, 2083,64 грн. пені, 1 775, 16 грн. 3% річних та 4 387,61 грн. інфляц ійних витрат , а також 808,91 грн. де ржавного мита та 203,52 грн. витра т на ІТЗ судового процесу (а.с. 95-104 т.2).

Постановою Вищого господ арського суду України від 23.11.20 10 р. у справі № 25/181-09- 6463 постанову Одеського апеляц ійного господарського суду в ід 22.06.2010р. та рішення Господарсь кого суду Одеської області в ід 22.03.2010 р. скасовано в частині з адоволення позовних вимог пр о стягнення основного боргу в розмірі 53 719,56 грн., а також повн істю в частині стягнення пен і, відсотків річних та інфляц ійних втрат. Справу в цій част ині направлено на новий розг ляд до господарського суду О деської області. Своє рішенн я Вищий господарський суд мо тивував тим, що, задовольняюч и позов, господарські суди по передніх інстанцій не надали оцінки та не відхилили мотив овано заперечення відповіда ча щодо відсутності належних та допустимих доказів у підт вердження повноважень особи , що прийняла товар від імені в ідповідача за накладними № Р Б-243778 від 15.12.2008 року, № РБ-243845 від 23.12.2008 р оку, № РБ-243936 від 30.12.2008 року. Крім то го, матеріали справи, не містя ть доказів на підтвердження повноважень особи, що вказан а в якості одержувача товару за накладною № РБ-243778 від 15.12.2008 ро ку та довіреності ЯПП № 510104 від 23.12.2008 року, зазначеною у наклад ній № РБ-243845 від 23.12.2008 року; відсут ні такі відомості у видатков ій накладній № РБ-243936 від 30.12.2008 рок у, про що зазначалось відпові дачем у запереченнях на позо в та у апеляційній скарзі. Від так судова колегія вважає пе редчасними, та такими, що не ґр унтуються на належно встанов лених обставинах справи, вис новки судів попередніх інста нцій про стягнення з відпові дача заборгованості за накла дними № РБ-243778 від 15.12.2008 року, № РБ-24 3845 від 23.12.2008 року, № РБ-243936 від 30.12.2008 ро ку на загальну суму 53719,56 грн.; з о гляду на неможливість для ка саційної інстанції самостій но встановити суму пені, інфл яційних втрат та відсотків р ічних, що підлягають стягнен ню з відповідача за неналежн е виконання зобов'язань за ін шими накладними, судові ріше ння підлягають скасуванню та кож в частині відповідальнос ті, застосованої за неналежн е виконання грошових зобов'я зань(а.с.142-147 т.2).

16.12.2010 року справу 25/181-09-6463 було при йнято до провадження суддею Власовою С.Г. та справі присв оєно № 11-25/181-09-6463 (а.с.1 т.3).

18.02.2011 р. від Позивача до суду надійшло уточнення та допов нення до позовної заяви (за в х. №5257/2011), де він виклав позовні вимоги у остаточній редакці ї. (а.с.60-67 т.3), а саме відмовився в ід заявлених позовних вимог до відповідача-2, та просив суд стягнути з ТОВ „Сатурн Серві с” 96 708,38 грн. у тому числі :

1) заборгованість за дистр иб' юторською угодою 4/11/08 від 0 4.11.2008р в сумі 53 719,56грн. (за видатков ими накладними № РБ-243778 від 15.12.2008 р ., № РБ-243845 від 23.12.2008 р. і № РБ-243936 від 30.12.2 008 р.)

2) нараховані на раніше стяг нуту судом по цій справі забо ргованість в сумі 18 925грн.20коп. :

- пеню в розмірі 2200 грн.21коп. за період з 06.01.2009р. по 04.07.2009р.;

- 3% річних в сумі 1207грн.06 коп. з а 776 днів;

- втрати від інфляції в сумі 4504 грн.20 коп. за період з 06.01.2009р. по 02.02.2011р.;

- штраф в розмірі 1892грн.52 коп.

3) заборгованість за дистри б' юторською угодою 11/06/08 від 11.0 6.2008 року в сумі 21 456грн.71 коп. та н араховані на цю заборгованіс ть :

- пеню в розмірі 2533,79 грн. за пер іод з 17.11.2008р. по 15.05.2009р.

- 3% річних у розмірі 1451,65 грн. за 825 днів;

- штраф у розмірі 2140, 82 грн.

4) витрати по сплаті державн ого мита та на ІТЗ судового пр оцесу.

Ухвалою суду від 02.03.2011 року з упинено провадження у справі у зв' язку з наданням необхі дних доказів, які мають значе ння для з' ясування обставин справи, а також приймаючи до уваги те, що в матеріалах спра ви містяться документи з яки х вбачаються дії осіб, що міс тять ознаки порушення законн ості, враховуючи зауваження колегії Вищого господарсько го суду України (Постанова від 23 листопада 2010 р. по справі № 25/181-09-6463), з метою встановлення обставин отримання товару, я кі б могли мати приюдиційне з начення для господарського с уду під час розгляду справи, с уд направив матеріали справи до слідчих органів внутрішн іх справ з метою перевірки, що до наявності злочину.

Постановою Одеського апе ляційного господарського су ду від 26.04.2011 р. апеляційну скарг у Відповідача-1 задоволено, за значену ухвалу господарсько го суду Одеської області від 02.03.2011р. скасовано, а справу напр авлено до господарського суд у Одеської області для розгл яду по суті.

За результатами автоматич ного розподілу справи між су ддями, справу №11-25/181-09-6463 передано на розгляд судді Меденцеву П .А.

Ухвалою суду від 11.05.2011 року су ддя Меденцев П.А. прийняв спр аву до свого провадження і ї й присвоєно номер 9-11-25/181-09-6463.

Рішенням господарського суду Одеської області від 25.07.20 11 р. (суддя Мезенцев П.А.) позов з адоволено частково, а саме: ст ягнуто з відповідача-1 на кори сть позивача суму основного боргу у розмірі 53 719,56 грн., пеню - 2083,64 грн., 3% річних - 1775,16 грн., інфля ційних втрат - 4387,61 грн. 619,70 грн. д ержмита та 151,23 грн. витрат на ІТ З судового процесу, в решті в имог відмовлено. Своє рішенн я суд мотивував наступним.

На виконання умов дистриб ' юторської угоди НВП „Нива” у вигляді ТОВ відповідно до в идаткових накладних № РБ-243429 ві д 05.11.2008р. на суму 1447,20 грн., № РБ-243435 від 06.11.2008р. на суму 6624,00 грн., № РБ-243553 від 21.11.2008р. на суму 3618,00 грн., №РБ-243659 від 05 .12.2008р. на суму 7236,00 грн., № РБ-243778 від 15. 12.2008р. на суму 7948,80грн., №РБ-243845 від 23.12. 2008р. на суму 6624,00 грн., №РБ-243936 від 30.12.20 08р. на суму 39146,76 грн., всього компа нією було поставлено дистриб ' ютору товару на суму 72 644 грн . 76 коп., приймання дистриб' ют ором товару підтверджується довіреностями на отримання матеріально-товарних ціннос тей: серії ЯПИ №682080 від 05.11.2008р., ЯПИ №862081 від 05.11.2008р., НБЛ №571704 від 21.11.2008р., НБЛ №571720 від 05.12.2008р., НБЛ №571743 ві д 15.12.2008р., ЯПП №510108 від 29.12.2008р.

Місцевий суд вказав, що ди стриб' юторська угода за сво єю правовою природою є догов ором купівлі-продажу, а відта к, враховуючи приписи ст. ст. 655, 656, 663, 691, 692 ЦК України, та вказівки Вищого господарського суду України суд дійшов до виснов ку, що, оскільки, Позивачем бул о здійснено поставку продукц ії на суму 53719,56 грн. за Дистриб' юторською угодою 4/11/08, а відпов ідач-1 не здійснив оплату варт ості поставленої продукції, то в результаті цього у остан нього виникла заборгованіст ь перед позивачем у розмірі 5 3 719,56 грн.

Щодо заявлений позивачем вимог для стягнення з відпов ідача заборгованості за дис триб' юторською угодою №11/06/08 в ід 11.06.2008 р. у розмірі 21 408,21 грн. місц евий суд дійшов висновку, що вони не заслуговують на уваг у, з підстав не доведення пози вачем фактичними доказами іс нування станом заборгованос ті та неможливості віднесенн я видаткових накладних №РБ-2422 56 від 13.06.2008р. на суму 3 362,32 грн., №РБ-2425 75 від 25.07.2008р. на суму 00,00 грн., №РБ-242786 в ід 19.08.2008р. на суму 00,00 грн., №РБ-242997 ві д 11.09.2008р. на суму 14 733,89 грн., №РБ-243274 ві д 17.10.2008р. на суму 3312грн. в рахунок п оставки продукції, оскільки поставка продукції за цими н акладними не підтверджена по зивачем належними доказами т а письмовими документами.

Щодо нарахування пені, інф ляційних втрат та 3% річних міс цевий суд дійшов до висновку , що позивач в порушення ч. 6 ст. 232 ГК України визначив період нарахування пені з 02.06.2009р. по 01.12.20 09 р. Крім того, позивачем розра ховано розмір пені з врахува нням подвійної облікової ста вки НБУ без застосування вим ог п. 7.1 дистриб' юторської уг оди, проте наведене не супере чить вимогам вищенаведеного законодавства та обставинам справи. Господарським місце вим судом здійснено розрахун ок пені з врахуванням вимог ч . 6 ст. 232 ГК України за період, яки й розпочинається з дати, вказ аної позивачем - 02.06.2009р. по дату закінчення строку нарахуван ня пені (по кожній накладній о крему). Таким чином, згідно з р озрахунком господарського с уду розмір пені, яка підлягає стягненню з відповідача, ста новить 2 083,64 грн., а отже позовну вимогу про стягнення з відпо відача на користь позивача п ені, на думку місцевого госпо дарського суду, слід задовол ьнити частково та стягнути з відповідача пеню у розмірі 2 0 83,64 грн.

Дослідивши здійснений ро зрахунок інфляційних втрат, місцевий суд дійшов висновку , що розрахунок інфляційних в трат відповідає вимогам чинн ого законодавства та обстави нам справи, а отже підлягає пр авомірному стягненню з відпо відача на користь позивача у розмірі 4 387,61 грн.

Між тим, дослідивши здійсн ені позивачем розрахунки 3% рі чних, місцевий суд дійшов вис новку, що здійснені позиваче м розрахунки 3% річних не відпо відають вимогам чинного зако нодавства та обставинам спра ви, та здійснив власний розра хунок 3% річних. Так, згідно з ро зрахунком господарського су ду розмір 3 % річних за період 300 днів становить 1 775,16 грн.: 1) за пер іод з 01.02.2009р. по 05.02.2009р. (5 днів) на сум у 33497,98 грн. розмір 3% річних стано вить 13,77 грн.; 2) за період з 06.02.2009р. п о 28.09.2009р. (295 днів) на суму 72644,76 грн. - розмір 3% річних становить 1761,39 г рн. Таким чином, господарськи й суд вважав за необхідне зад овольнити позовну вимогу про стягнення 3% річних частково у розмірі 1 775,16 грн.

Не погоджуючись з зазначен им рішенням, Відповідач-1 звер нувся до Одеського апеляційн ого господарського суду з ап еляційною скаргою (вх.№2991/11), в як ій просив рішення господарсь кого суду Одеської області в ід 25.07.2011 р. у справі №9-11-25/181-09-6463 в част ині задоволення позовних вим ог скасувати та прийняти нов е, яким у позові відмовити у по вному обсязі.

Апеляційна скарга вмотиво вана наступним.

Наказом Міністерства фіна нсів України від 16.05.1996 р. №99, заре єстрованим в Міністерстві ю стиції України 12.06.1996 р. за №293/1318, за тверджено Інструкцію про пор ядок реєстрації виданих, пов ернутих і використаних довір еностей на одержання цінност ей. Дія цієї Інструкції пошир юється на підприємства, уста нови та організації, їхні від ділення, філії, інші відособл ені підрозділи та представни цтва іноземних суб' єктів го сподарської діяльності. Відп овідно до п.2 зазначеної інстр укції товарно-матеріальні ці нності відпускаються покупц ям тільки за довіреністю оде ржувачів. П. 12 Інструкції пере дбачено, що заборонено відпу скати цінності у випадку: под ання довіреності, яка має вип равлення, виданої з порушенн ям встановленого порядку зап овнення або з незаповненими реквізитами; подання довірен ості, яка має виправлення і по марки, що не підтверджені під писами тих же осіб, які підпис али довіреність; відсутності у довіреної особи вказаного у довіреності паспорта або і ншого документа, що засвідчу є довірену особу; закінчення строку дії довіреності; одер жання повідомлення підприєм ства - одержувача цінностей п ро анулювання довіреності. В ідповідно до п 13 Інструкції до віреність, незалежно від стр оку її дії залишається у пост ачальника при першому відпус ку цінностей. У разі відпустк и цінностей частинами на кож ний частковий відпуск склада ється накладна з поміткою на ній номера довіреності та да ти її видачі. У цих випадках од ин примірник накладної перед ається одержувачу цінностей , а другий - додається до зали шеної у постачальника довіре ності і використовується для спостереження і контролю за відпуском цінностей згідно з довіреністю, а також для про ведення розрахунків з одержу вачем. Скаржник зазначає, що з вказаними вимогами законода вства узгоджуються і положен ня п.4.3. Дистриб' юторської уг оди №4/11/08 від 04.11.2008 р.

Таким чином, як зауважує скаржник, факт отримання кож ної партії продукції міг бут и підтверджений і може бути д оведений лише належним чином оформленою видатковою накла дною, що передбачає наявніст ь на ній скріпленого печатко ю Дистриб'ютора підпису конк ретної особи, відповідальної за отримання від імені ТОВ „С атурн Сервис” визначеної пар тії продукції від НВП „Нива” , тобто уповноваженої на це ві дповідною довіреністю, а так ож такою довіреністю.

Скаржник звертає увагу на те, що в матеріалах справи від сутня довіреність, на яку є по силання у видатковій накладн ій №РБ-243845 від 23.12.2008 р.

Щодо представлених позив ачем на підтвердження фактів поставок видаткових накладн их № РБ-243778 від 15.12.2008 р., № РБ-243845 від 23.12 .2008 р. № РБ-243936 від 30.12.2008 р. скарж ник вважає за необхідне зазн ачити наступне.

Згідно з підпунктом 4.9.3 п. 4. 9 Дистриб'юторської угоди фак т прийняття продукції на скл ад Дистриб'ютора повинен під тверджуватися позначками на товаросупроводжувальних до кументах (ТТН. видаткових нак ладних тощо). Як випливає зі зм істу пункту 4.3 Дистриб'юторськ ої угоди, а також наведених ви ще положень Інструкції про п орядок реєстрації виданих, п овернутих і використаних дов іреностей на одержання цінно стей, - прийняття продукції (то бто підписання відповідної н акладної) можливе лише відпо відальним за це представнико м Дистриб'ютора, визначеним у виданій Дистриб'ютором довіреності.

Однак, надані позивачем в идаткові накладні № РБ-243778 від 15.12.2008 р.. № РБ-243845 від 23.12.2008 р., № РБ-243936 від 30.12.2008 р., прийняті судом як доказ и поставки товару відповідач у, зазначеним вимогам не відп овідають. Так, з накладної № РБ -243778 від 15.12.2008 р. слідує, що продукц ію за цією накладною при йнято невстановленою особою - Марченко Оленою, яка не була і не с працівником ТОВ «Сатур н Сервис»і на ім'я якої довіре ності на отримання від НВП «Н ива»у вигляді ТОВ продукції ніколи не оформлювались.

Що стосується видаткової н акладної № РБ-243845 від 23.12.2008 р., то на явний на ній підпис не відпов ідає зразку підпису ОСОБА_2 при цьому відомості про те, що особа, яка підписала цю нак ладну, мала на те відповідне у повноваження (довіреність) Т ОВ «Сатурн Сервис»відсутні.

Видаткова накладна № РБ-24393 6 від 30.12.2008 р. також підписана нев ідомою особою і до того ж не мі стить відбитку печатки ТОВ „ Сатурн Сервис”.

Таким чином, на думку скар жника, перелічені видаткові накладні не можуть служити н алежними, допустимими та дос татніми доказами отримання Г ОВ «Сатурн Сервис»вказаної в них продукції у порозумінні зі ст.ст. 32-34 ПІК України.

Скаржник зазначає також, щ о на отримання товару за вида тковими накладними № РБ-243778 від 15.12.2008 р., № РБ-243845 від 23.12.2008 р. і № РБ-243936 в ід 30.12.2008 р. (па загальну суму 53 719,56 г рн.) нікого не уповноважував, з аявок на отримання зазначено го товару позивачу не направ ляв.

З огляду на викладене, скарж ник вважає і неправомірним с тягнення пені, інфляційних в трат і 3% річних, які є похідним и від основної суми боргу.

Крім того, скаржник зазнача є, що повний текст рішення не о тримав, а ознайомився з його т екстом на сайті Єдиного держ авного реєстру судових рішен ь.

В обґрунтуванні апеляцій ної скарги скаржник послався на Інструкцію про порядок ре єстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей та зм іст Дистреб' ютерської угод и.

Ухвалою Одеського апеляц ійного господарського суду в ід 18.08.2011 р. прийнято апеляційну скаргу ТОВ "САТУРН СЕРВИ С" до провадження та призначе но до розгляду на 20.09.2011 р. о 14.30, про що учасники процесу, згідно п риписів ст. 98 ГПК України, були належним чином повідомлені.

Ухвалою Одеського апеляці йного господарського суду ві д 20.09.2011 р. розгляд справи було ві дкладено на 11.10.2011 р. о 16:00 , а у позив ача і скаржника витребувані додаткові докази, про що уча сники процесу, згідно припис ів ст. 98 ГПК України, були належ ним чином повідомлені.

30.09.2011р. скаржник надав суду ча стину витребуваних доказів ( завірені копії : реєстру пода ткових накладних виданих ним в період з 01.12.2008р. по 31.12.2008р.; декла рації по НДС за грудень 2008р. з в ідміткою податкової інспекц ії; реєстру прибуткових накл адних за грудень 2008р.), а решту в итребуваних документів ( жур нал реєстрації довіреностей , та журнал приймання продукц ії на склад) не надав, пославши сь на те, що вони знищені у зв' язку з закінченням строку зб ерігання.

Фіксація судовог о процесу здійснювалось за д опомогою технічних засобів.

Представник скаржника та ТОВ „Вин АГРО” в судове з асідання не з' явились.

Представник позивача в с удовому засіданні 11.10.2011р. надав суду частину витребуваних с удом додаткових доказів ( ори гінали видаткових накладни х РБ-243778 від 15.12.2008 р., № РБ-243845 від 23.12.2008 р . і № РБ-243936 від 30.12.2008 р. та оригінал и довіреностей на отримання товару), а решту документів ( ж урнал реєстрації відпуску то вару за грудень 2008р., оригінали заявок по спірним накладним , та ТТН, по яким здійснювалась поставка по спірним накладн им) не надав пославшись на те, що вони знищені у зв' язку з з акінченням строку зберіганн я.

Ухвалою Одеського апеляці йного господарського суду ві д 11.10.2011 р. у зв' язку з нез' явле нням в судове засідання відп овідачів та за клопотанням п редставника позивача строк провадження у справі було пр одовжено на 15 днів, а розгляд ї ї відкладено на 01.11.2011 р. о 15:00 , про щ о учасники процесу, згідно пр иписів ст. 98 ГПК України, були н алежним чином повідомлені.

31.10.20011р. до суду від скаржника н адійшла заява та додаткове п ояснення до апеляційної скар ги, у якій він просив розгляну ти скаргу за його відсутніст ю, скасувати рішення місцево го суду про стягнення з нього 93801,85 грн. та відмовити позивачу у позові в повному обсягу.

Представник скаржника в су дове засідання 01.11.2011р. не з' яви вся і колегія суддів, врахову ючи клопотання представника скаржника, прийняла рішення про розгляд справи за його ві дсутністю

Представник позивача в ус них поясненнях наданих суду в судовому засіданні 01.11.2011р. про сив суд залишити скаргу без задоволення, а рішення місце вого суду без змін.

Згідно ст. 85 ГПК України, в судовому засіданні 01.11.2011р. ого лошувались лише вступна та р езолютивна частини судової п останови.

Заслухавши усні пояснення представника позивача, озна йомившись з доводами апеляці йної скарги (доповненнями до неї), запереченнями на неї, д ослідивши обставини справи та наявні у ній докази (в т.ч. за лучені судом апеляційної інс танції додаткові докази), від повідність викладених у ріше нні висновків цим обставинам і доказам, а також перевіривш и додержання та правильність застосування судом першої і нстанції норм матеріального та процесуального права, суд ова колегія встановила насту пне.

Матеріали справи свідчат ь, що позивач у первісній реда кції позову ( з урахуванням ут очнень до нього) просив стягн ути з відповідача-1 заборгова ність за поставлену за дистр иб' юторською угодою 4/11/08 від 04.11.2008р. продукцію в сумі 78 839,45 грн. , у тому числі за видатковими н акладними: № РБ-243429 від 05.11.2008р. в су мі 1447,20 грн.; №РБ-243435 від 06.11.2008р. в сум і 6624,00 грн.; № РБ-243553 від 21.11.2008р. 3618,00 грн .; №РБ-243659 від 05.12.2008р. в сумі 7236,00 грн.; № РБ-243778 від 15.12.2008р. в сумі 7948,80 грн., №РБ -243845 від 23.12.2008р. в сумі 6624.00 грн.; та №Р Б-243936 від 30.12.2008р. в сумі 39146,76 грн., а та кож нараховані на вказану за боргованість: пеню в сумі 8525,50 г рн. за період з 02.06.2009р. по 01.12.2009р.; 3% р ічних в сумі 1944,00 грн.; втрати від інфляції в сумі 4761,90 грн. а також судові витрати ( 938,02 грн. держав ного мита та 236 грн. витрати на І ТЗ судового процесу.)

При первісному розгляді сп рави, з урахуванням висновкі в Вищого господарського суду України (постанова від 23.11.2010р.), вимоги позивача задоволено часткового, а саме стягнуто з відповідача-1 на користь пози вача заборгованість за дист риб' юторською угодою 4/11/08 ві д 04.11.2008р у сумі 18 925,20грн. (в тому чис лі за видатковими накладним и № РБ-243429 від 05.11.2008р. в сумі 1447,20 грн. ; № РБ-243435 від 06.11.2008р. в сумі 6624,00 грн.; № РБ-243553 від 21.11.2008р. 3618,00 грн.; №РБ-243659 ві д 05.12.2008р. в сумі 7236,00 грн.), а в частин і стягнення заборгованості в сумі 53 719,56 грн. (за видатковими н акладними № РБ-243778 від 15.12.2008р. в су мі 7948,80 грн.№РБ-243845 від 23.12.2008р. в сумі 6 624.00 грн.; та №РБ-243936 від 30.12.2008р.в сум і 39146,76 грн.) та нарахованих на вс ю загальну суму заборговано сті пені, 3 % річних та втрат від інфляції справу направлено на новий розгляд.

При новому розгляді справи у вищевказаній (скасованій) ч астині позивач крім вимог пр о стягнення заборгованості в сумі 53 719,56 грн. (за видатковими н акладними № РБ-243778 від 15.12.2008р. в су мі 7948,80 грн.№РБ-243845 від 23.12.2008р. в сумі 6 624.00 грн.; та №РБ-243936 від 30.12.2008р.в сум і 39146,76 грн. ) за дистриб' юторськ ою угодою 4/11/08 від 04.11.2008р.) просив с уд також стягнути:

1) нараховані на раніше стя гнуту судом по цій справі заб оргованість за дистриб' юто рською угодою 4/11/08 від 04.11.2008р) в су мі 18 925грн.20 коп.:

- пеню в розмірі 2200грн.21коп. за період 06.01.2009р. по 04.07.2009р.;

- 3% річних в сумі 1207грн.06 коп. з а 776 днів;

- втрати від інфляції в сумі 4504 грн.20 коп. за період з 06.01.2009р. по 2.02.2011р.;

- штраф в розмірі 1892грн.52 коп.

2) Заборгованість за дистри б' юторською угодою 11/06/08 від 11.0 6.2008 року в сумі 21 456грн.71 коп. та н араховані на цю заборгованіс ть :

- пеню в розмірі 2533,79 грн. за пер іод з 17.11.2008р. по 15.05.2009р.

- 3% річних у розмірі 1451,65 грн. за 825 днів;

- штраф у розмірі 2140.82 грн.

3) витрати по сплаті державн ого мита та на ІТЗ судового пр оцесу.

Як вбачається зі змісту р ішення суду першої інстанції від 25 липня 2011року цей суд відм овив в задоволенні додатков о заявлених вимог позивача, а саме про стягнення заборгов аності за дистриб' юторсько ю угодою № 11/06/08 від 11.06.2008 року в сум і 21 467,71 грн. та нарахованих на не ї пені, штрафу, 3 % річних та втра т від інфляції.

Слід зазначити, що у цій час тині рішення місцевого суду ніким, в .т.ч. позивачем, в апе ляційному порядку не оскарже но, проте, переглядаючи відпо відно до приписів ст.101 ГПК Укр аїни справу повторно ( в тому ч ислі рішення місцевого суду і в цієї частині), колегія суд дів дійшла висновку, що місце вий суд обґрунтовано відмови в позивачу в задоволенні вим ог про стягнення з відповіда ча заборгованості за дистри б' юторською угодою 11/06/08 від 11.0 6.2008 року в сумі 21 456грн.71 коп. та п охідних від цієї вимоги вимо г по стягнення пені, штрафу , 3 % річних та втрат від інфляції .

Водночас, місцевий суд задо вольнив позовну вимогу позив ача про стягнення з відповід ача-1 заборгованості в сумі 53 719,56 грн. за видатковими наклад ними № РБ-243778 від 15.12.2008р., №РБ-243845 від 23.12.2008р.; та №РБ-243936 від 30.12.2008р. за дист риб' юторською угодою 4/11/08 від 04.11.2008р. і саме з цим стягненням н е погоджується скаржник.

Проаналізувавши матеріали справи, в тому числі витребу вані судом апеляційної інста нції у сторін та залучені до с прави додаткові докази, коле гія суддів дійшла висновку, щ о ця вимога задоволена місце вим судом не обґрунтовано з о гляду на таке.

Так, місцевий суд послався на те, що позивач здійснив ви щевказану поставку на суму 53 719,56 грн. і враховуючи, що відпов ідач не оплатив її, заборгова ність підлягає стягненню в с удовому порядку.

Проте, з цим висновком пог одитись не можна.

Задовольняючи вказану вим огу місцевий суд лише послав ся на норми матеріального пр ава, однак, взагалі не дав оцін ки обставинам, які стосуютьс я цієї поставки та наявним у с праві доказам і не зрозуміло з яких підстав дійшов виснов ку здійснення цієї поставки, незважаючи на вимогу Вищого господарського суду України дослідити це питання.

Матеріали справи свідчать , що відповідач дійсно видава в своєму представнику Марко вій Олені Володимирівні дов іреності на отримання проду кції , а саме:

- довіреність НБЛ №571743 від 15.1 2.2008р на отримання шампанськог о у кількості 800 пляшок ;

- довіреність ЯПП №510104 від 23.12. 2008р. на отримання шампанськог о у кількості 600 пляшок ;

- довіреність ЯПП №510108 від 29.12.2008 р. на отримання шампанськог о у кількості 3240 пляшок.

Проте, ці довіреності лиш е свідчать про надання відпо відачем зазначеній особі від повідних повноважень і не пі дтверджують здіснення нею ци х повноважень в незалежності від того , факту що вони знахо дяться у позивача.

Підтвердженням реальної п оставки вищевказаної продук ції позивачем відповідачу-1, а також отримання цієї проду кції уповноваженою особою о станнього можуть свідчити в ідповідні оформлені належни м чином первісні фінансово-б ухгалтерські документи, веде ння яких є обов' язковим при здійсненні такого виду това рних операцій і обов' язкові сть який передбачена договір ними стосунками .

Згідно п.4.1 Дистриб' юторсь кої угоди № 4/11/08 від 04.11.2008р. (далі У года) поставка продукції зді йснюється позивачем на підст аві заявки відповідача-1 офор мленої на бланку встановлено ї позивачем форми з печаткою та підписом уповноваженої о соби відповідач-1.

Проте, незважаючи на вимогу апеляційного суду, позивач н е надав заявок відповідача-1, п о яким він нібито здійснив по ставку по вищевказаним видат ковим накладним.

Позивач також не надав витр ебуваних судом апеляційної і нстанції журналу реєстрації відпуску продукції за груде нь 2008р., а також ТТН по яким здій снювалась поставка цього тов ару.

Викладене свідчить, що єдин им доказом поставки продукці ї позивачем є надані ним вида ткові накладні: № РБ-243778 від 15.12.2008р ., №РБ-243845 від 23.12.2008р.; та №РБ-243936 від 30. 12.2008р.

Проаналізувавши ці наклад ні колегія суддів встановила наступне.

У видатковій накладній № Р Б-243778 від 15.12.2008р. зазначено, що про дукцію отримала ОСОБА_1, т оді як довіреність на отрима ння вказаною особою продукці ї за цією видатковою накладн ою в матеріалах справи відсу тня, а наявна у справі довірен ість за цим же номером та дато ю видана іншій особі .

У видатковій накладній №РБ -243845 від 23.12.2008р. стоїть підпис осо би яка отримала продукцію, як ий (підпис) навіть приблизно н е співпадає з підписом ОСОБ А_2 зразок якого міститься н а довіреності ЯПП №510104 від 29.12.200 8р. і встановлення цієї відмі нності не потребує спеціаль них пізнань та проведення ек спертизи.

У видатковій накладній №РБ -243936 від 30.12.2008р. взагалі не зазнач ено, яка особа і на підставі як ого документа отримала проду кцію і підпис цієї особи тако ж навіть приблизно не співпа дає з підписом ОСОБА_2 зра зок якого міститься на довір еності ЯПП №510108 від 29.12.2008р, а тако ж відсутня печатка відповіда ча-1. і встановлення цієї відм інності також не потребує с пеціальних пізнань та провед ення експертизи.

Крім того, з витребуваних у відповідача апеляційною інс танцією додаткових доказів - документів суворої звітност і, а саме копій реєстру податк ових накладних виданих ним в період з 01.12 .2008р. по 31.12.2008р.; деклар ації по НДС за грудень 2008р. з ві дміткою податкової інспекці ї та реєстру прибуткових на кладних за грудень 2008р., тобто п ервісних документів, вбачаєт ься, що відповідач не отримув ав від позивача вказану прод укцію.

З огляду на викладене колег ія суддів дійшла висновку, що позивач у порушення приписі в ст.33 ГПК України не довів нал ежним та достатніми доказами здійснення ним поставки про дукції відповідачу за вказан ими видатковими накладними і отримання її останнім, а вказ ані накладні не можливо вваж ати належними доказами які б безумовно свідчили про зді йснення ним цієї поставки.

За таких обставин колегія суддів вважає, що місцевий су д безпідставно задовольнив п озовні вимоги позивача про с тягнення з відповідача забо ргованості в сумі 53 719,56 грн. за в идатковими накладними № РБ-2437 78 від 15.12.2008р., №РБ-243845 від 23.12.2008р.; та №Р Б-243936 від 30.12.2008р. за дистриб' ютор ською угодою 4/11/08 від 04.11.2008р. , а ві дтак, рішення місцевого суду в цій частині підлягає скасу ванню з ухваленням нового пр о відмову в задоволенні цієї вимоги.

Слід зазначити, що позивач в останній уточненій редакції позову не просив суд стягнут и з відповідача пеню, 3% річних та втрати від інфляції з вищ евказаної заборгованості в сумі 53 719,56 грн., а просив стягнут и нарахування, а також штраф з раніше задоволеної судом з аборгованості в сумі 18 925грн.20 к оп., а тому посилання скаржник а в апеляційній скарзі на не обґрунтованість стягнення з нього грошових коштів, які є п охідними від стягнутої забо ргованості в сумі 53 719,56 грн. є хи бними та не можуть прийматис ь до уваги.

Оцінюючи вимоги позивача т а висновки місцевого суду в ч астині стягнення з відповіда ча нарахованих на раніше стя гнуту судом по цій справй заб оргованість в сумі 18 925грн.20 коп . за дистриб' юторською угод ою 4/11/08 від 04.11.2008р. пені, 3% річних, втрат від інфляції та штраф у колегія суддів встановила наступне.

Матеріали справи свідчать , що 04.11.2008р. позивач та відповіда ч-1 (дистриб' ютор) уклали дода ткову угоду №1 до дистриб' ют орської угоди №4/11/08 від 04.11.2008р., в п . 5 якої узгодили, що оплата тов ару, який постачається відпо відно до цієї угоди, здійснює ться шляхом банківського пер еводу грошових коштів по пла тіжним реквізитам компанії, згідно з товарною накладною, дистриб' ютор зобов' язани й здійснити оплату отриманог о товару через 30 днів після тижневої реалізації.

Викладене свідчить, що кі нцевий строк оплати відповід ачем за кожну конкретну парт ію отриманої ним від позивач а продукції закінчується чер ез тридцять сім днів з дня її о тримання. (один тиждень на реа лізацію + 30 днів).

З огляду на викладене, колег ія суддів не погоджується з п озицією позивача, що строк оп лати відповідачем за кожну к онкретну партію отриманої ни м від позивача продукції зак інчується через тридцять дн ів з дня її отримання.

З огляду на викладене кінце ві строки оплати по вказаним накладним будуть наступні.

1) по видатковій накладній №РБ -243429 від 05.11.2008р. на суму 1447,20 грн. - 12.12.2008р.

2)по видатковій накладній №Р Б -243435 від 06.11.2008р. на суму 6624,00 грн. - 13.12.2008р.

3)по видатковій накладній №Р Б -243553 від 21.11.2008р. на суму3618,00 грн. - 2 8.12.2008р.

4)по видатковій накладній №Р Б -243659 від 05.12.2008р. на суму 7236,00 грн. - 12.01.2009р.

Як встановлено господарс ькими судами всіх інстанцій при первісному розгляді ціє ї справи відповідач не розра хувався з позивачем за вказа ну поставку і з нього було стя гнуто заборгованість в сумі 18 925грн.20 коп.

З огляду на викладене пози вач відповідно до ст.625 ЦК Укра їни мав правові підстави для пред' явлення вимог до відп овідача про стягнення 3 % річни х та втрат від інфляції нарах ованих на вказану суму забор гованості .

Позивач, як вбачається зі зм істу остаточних позовних вим ог, здійснив вказані нарахув ання за період з 06.01.2009р. по 20.02.2011рок у з загальної суми заборгова ності (18 925грн.20 коп.), тоді як таки й розрахунок необхідно було робити по кожній накладній о кремо, оскільки по видаткові й накладній №РБ-243659 від 05.12.2008р. на суму 7236,00грн. кінцевий строк оп лати настав 12.01.2009р., а відтак, зд ійснювати нарахування по цій сумі з 06.01.2009року неможливо.

По решті (трьом) накладних н арахування можливо було здій снювати з дня настання строк у виконання зобов' язання, т обто раніше ніж визначив поз ивач, однак, враховуючи, що він визначив іншу, більш пізню да ту, слід виходити з зазначено ї ним дати

Колегія суддів самостійно здійснила перерахунок вищев казаних нарахувань і з ураху ванням того, що втрати від ін фляції можуть нараховуватис ь лише за повний місяць (тобто неповний місяць не враховує ться), отримала наступні резу льтати:

1) по видатковій накладній №РБ -243429 від 05.11.2008р. на суму 1447,20 грн. втрати від інфляції складаю ть - 131 грн. 70коп. з 06.01 2009р. (початок н арахування визначений позив ачем у позові ) по 20.02.2011року (кін цева дата нарахування визнач ена позивачем у позові).

2) по видатковій накладній № РБ-243435 від 06.11.2008р. на суму 6624,00 грн. вт рати від інфляції складають - 602 грн. 78 коп. з 06.01 2009р. (початок на рахування визначений позива чем у позові ) по 20.02.2011року (кінц ева дата нарахування визначе на позивачем у позові).

3) по видатковій накладній № РБ -243553 від 21.11.2008р. на суму3618,00 грн. вт рати від інфляції складають - 329 грн. 24 коп. з 06.01 2009р. ( початок нарахування визначений пози вачем у позові ) по 20.02.2011року (кі нцева дата нарахування визна чена позивачем у позові )

4) по видатковій накладній № РБ -243659 від 05.12.2008р. на суму 7236,00 грн. - втрати від інфляції складают ь - 658 грн. 48 коп. з 12.01 2009р. ( початок строку з якого можливо було з дійснювати це нарахування по 20.02.2011року (кінцева дата нарахув ання визначена позивачем у п озові).

Загальна сума втрат від ін фляції по вказаній заборгова ності (18925 грн.20 коп.) складає - 1722 грн. 20 коп.

Таким же чином, тобто з урах уванням встановленого стро ку виконання зобов' язання т а визначеного позивачем пері оду, колегія суддів перерах овує 3 % річних:

1) по видатковій накладній №РБ -243429 від 05.11.2008р. на суму 1447,20 грн. 3 % річних складають - 92 грн. 1 8 коп. з 06.01 2009р. ( початок нарахува ння визначений позивачем у п озові ) по 20.02.2011року (кінцева дат а нарахування визначена пози вачем у позові).

2) по видатковій накладній № РБ -243435 від 06.11.2008р. на суму 6624,00 грн. 3 % річних складають - 421 грн. 94 к оп. з 06.01 2009р. ( початок нарахуван ня визначений позивачем у по зові ) по 20.02.2011року (кінцева дата нарахування визначена позив ачем у позові).

3).по видатковій накладній № РБ -243553 від 21.11.2008р. на суму3618,00 грн. 3 % р ічних складають - 230 грн.46 ко п. з 06.01 2009р. ( початок нарахуванн я визначений позивачем у поз ові ) по 20.02.2011року (кінцева дата нарахування визначена позив ачем у позові )

4) по видатковій накладній № РБ -243659 від 05.12.2008р. на суму 7236,00 грн. 3 % річних складають - 457 грн. 35 коп. з 12.01 2009р. ( початок строку з я кого можливо було здійснюват и це нарахування по 20.02.2011року (кінцева дата нарахування ви значена позивачем у позові).

Загальна сума 3 % річних по цієї заборгованості (18 925грн.20 к оп.)складає - 1201,93 грн.

Щодо нарахованої позиваче м пені та штрафу на заборгова ність у сумі 18 925грн. 20коп. колег ія суддів встановила наступн е.

Статтею 7.1 Дистриб' юторсь кої угоди №4/11/08 від 04.11.2008р. сторони передбачили, що у разі поруше ння строків оплати/поставки товару винна сторона сплачує пеню в розмірі 5 % за кожний ден ь прострочки і штраф 10 % від вар тості кожної неоплаченої/неп оставленої партії товару.

Викладене свідчить, що вказ ана умова угоди передбачає стягнення двох видів неуст ойки (пеню і штраф) за одні і т акі ж самі порушення договір них зобов' язань.

Відповідно до приписів ст.11 ЦК України підставами виник нення прав та обов' язків є д оговори та інші правочини.

Статтею 627 ЦК України передб ачено, що відповідно до ст.6 ць ого Кодексу сторони є вільни ми в укладенні договору, вибо рі контрагентів та визначенн і умов договору з урахування м вимог цього кодексу інших а ктів цивільного законодавст ва , звичаїв ділового обороту , вимог розумності та справед ливості. Такі ж положення щод о укладення господарських до говорів містяться в ст.179 ГК Ук раїни.

Можливість встановлення н еустойки ( у вигляді пені і штр афу) за неналежне виконання з обов' язань за договором, в т ому числі грошових, передбач ена ст.ст.549, 550, 611ЦК України та ст .230 ГК України.

Слід зазначити, що ні ЦК Укр аїни ні ГК України, ні будь-яки ми іншими законами та нормат ивними актами не заборонено встановлювати одночасно за н есвоєчасне (неналежне) викон ання будь-якого зобов' язан ня за договором декілька вид ів неустойки.

При цьому колегія суддів вв ажає за необхідне зазначити, що приписи ст.61 Конституції У країни, яка встановлює, що ніх то не може бути двічі притягн ений до юридичної відповіда льності одного виду за одне й те саме правопорушення, не мо жуть застосовуватись до цієї правової ситуації з огляду н а таке.

У зазначеній статті Консти туції йдеться про правопоруш ення, а не про порушення дого вірних зобов' язань (умом до говору).

Правопорушенням (згідно те орії права та практики засто сування термінів, слів та сло восполучень у юриспруденції ) визнається протиправне дія ння, що спричиняє шкоду суспі льству і карається за законо м, а порушенням договір них зобов' язань є неналежне їх виконання, тобто невикона ння умов договору .

З викладеного вбачаєть ся, що для визнання діяння пра вопорушенням необхідна наяв ність встановлення законода вством правил (обмежень) та з аборони їх порушувати, тобто здійснювати це діяння (прот иправність діяння) і за це пе редбачена кара за законом.

З огляду на викладене, суд ова колегія дійшла висновку, що неналежне виконання стор оною договору його умов є пор ушенням договірних зобов' я зань, а не правопорушенням у р озумінні ст.61 Конституції.

За таких обставин судова колегія дійшла висновку, що в становлення сторонами у 7.1 уго ди за одне і теж саме поруше ння умов угоди відповідально сті у вигляді двох видів неу стойки, а саме пені і штрафу, о дночасно не суперечить чинно му законодавству, а є реаліза цією ними вищезазначених пол ожень ЦК і ГК України.

Позивач в уточненій позов ній заяві від в 18.02.2011 р. за вх. №5257/2 011 просив суд стягнути з відпо відача штраф у розмірі 1892 грн.52 коп. за невиконання зобов' я зань за Дистриб' юторською у годою №4/11/08 від 04.11.2008р.

Перевіривши розрахунок р озміру штрафу колегія суддів дійшла висновку, що його зроб лено правильно і враховуючи, що відповідач не звертався д о суду в порядку ст.267 ЦК Україн и з заявою про застосування д о цієї вимоги строків позовн ої давності, цей штраф підляг ає стягненню.

Слід зазначити, що місцеви й суд в описовій частині оска рженого рішення зазначив п ро пред' явлення позивачем цієї вимоги - штрафу, однак, вз агалі не надав їй оцінки та н е зробив по ній відповідних в исновків, тобто не прийняв рі шення з цього питання .

Колегія суддів переглядаю чи відповідно до приписів с т.101 ГПК України справу повтор но в повному обсягу, тобто не зважаючи на не оскарження по зивачем рішення в цій частин і (відсутність у рішенні вирі шення спору з цього питання), в важає за необхідне задовольн ити цю вимогу.

Щодо розміру заявленої п озивачем пені колегія суддів встановила наступне.

Як зазначалось вище умовам и, угоди встановлювалась пен я у розмірі 5 % за кожний день п рострочки кожної неоплачен ої партії товару.

Позивач нарахував пеню не у встановлених Угодою відсотк ах, а у відповідності до припи сів Закону України „Про відп овідальність за невчасне вик онання грошових зобов' язан ь”, тобто виходячи з того, що р озмір пені не може перевищув ати подвійної облікової став ки НБУ.

Приймаючи до уваги , що у раз і нарахування пені у розмірі передбаченому угодою (5%) вона буде перевищувати встановл ену вищевказаним Законом ме жу, а відтак, застосована поз ивачем методика нарахування пені відповідає вимогам зак онодавства і можлива для зас тосування.

Слід також зазначити, що позивач нарахував пеню прав ильно застосувавши статтю 232 ГК України, тобто обмежившис ь шестимісячним строком нара хування.

Однак, нарахування пені, враховуючи різні строки наст ання зобов' язань по оплаті товару по кожній партії окре мо слід було також здійснюва ти окремо.

З урахуванням викладено го колегія суддів здійснила перерахунок пені і встанови ла таке:

1) по видатковій накладній №РБ -243429 від 05.11.2008р. на суму 1447,20 грн. пеня складає - 149 грн. 40 коп. з 06.01 2009р. ( початок нарахування визначений позивачем у позо ві ) по 12.06.2009р. (кінцева дата нара хування пені згідно ст.232 ГК Ук раїни)

2) по видатковій накладній № РБ -243435 від 06.11.2008р. на суму 6624,00 грн. п еня складає - 688 грн. 17 коп. з 06.01 2009р. ( початок нарахування ви значений позивачем у позові ) по 13.06.2009р. (кінцева дата нараху вання пені згідно ст.232 ГК Укра їни)

3) по видатковій накладній № РБ -243553 від 21.11.2008р. на суму3618,00 грн. пе ня складає - 408 грн. 78 коп. з 06 .01 2009р. ( початок нарахування виз начений позивачем у позові ) по 28.06.2009р. (кінцева дата нарахув ання пені згідно ст.232 ГК Украї ни)

4) по видатковій накладній № РБ-243659 від 05.12.2008р. на суму 7236,00 грн. пе ня складає - 850 грн. 08 коп. з 12 .01 2009р. ( початок строку з якого м ожливо було здійснювати це по 12.07.2009р. (кінцева дата нараху вання пені згідно ст.232 ГК Укра їни)

Враховуючи викладене, заг альна сума пені по вказаній з аборгованості (18 925грн.20 коп.) ск ладає - 2096 грн. 43 коп.

Враховуючи викладене, ріш ення місцевого суду в частин і стягнення заборгованості в розмірі 53 719,56 грн. підлягає ска суванню, з ухваленням нового рішення : про відмову в задово ленні позову в цієї частині; задоволення позову в частин і стягнення штрафу; та зміну р озміру підлягаючих стягненн ю пені, 3 % річних, втрат від інфл яції.

Стосовно стягнення з відпо відач на користь позивача де ржавного мита та витрат на ІТ З судового процесу колегія с уддів зазначає наступне.

При первісному розгляді цієї справи постановою Одес ького апеляційного господар ського суду від 22.06.2010 р. з відпов ідача на користь позивача вж е було стягнуто 808,91 грн. держа вного мита та 203,52 грн. витрат на ІТЗ судового процесу. При час тковому скасуванні постано вою Вищого господарського су ду України від 23.11.2010 р. вказаної постанови апеляційної інста нції ця постанова в частині с тягнення державного мита та витрат на ІТЗ судового проце су залишена без змін.

Перевіривши розмір стя гнутого державного мита та в итрат на ІТЗ судового процес у при первісному розгляді сп рави (залишеному в цієї части ні без змін) та розмір задовол ених при повторному розгляді справи позовних вимог та їх с піввідношення колегія судд ів дійшла висновку, що при теп ерішньому розгляді справи де ржавне мито та витрати на ІТЗ судового процесу вже не підл ягають стягненню, оскільки в же стягнуті при попередньому розгляді справи.

Водночас, приймаючи до уваг и, що апеляційна скарга відпо відача підлягає частковому з адоволенню йому підлягають ч астковому відшкодуванню пон есені судові витрати при под ання скарги.

Оцінюючи вимоги скаржник а викладені у доповненні до а пеляційної скарги, яке надій шло до суду 31.10.2011р. щодо скасува ння рішення місцевого суду п ро стягнення з нього 93801,85 грн. та відмови позивачу у позові в повному обсягу, колегія су ддів зазначає про некоректн ість формулювання цієї вимо ги з огляду н на наступне.

Вказана сума (93801,85 грн.) пред' являлась позивачем до стягне ння при первісному розгляді справи і потім позивач зміню вав розмір суми стягнення і м ісцевий суд при повторному р озгляді цієї справи ( в части ні скасованого рішення) не ст ягував з відповідача вказану суму, тобто скасовувати ріше ння про стягнення такої суми неможливо. Слід також зазнач ити, що частина цієї суми 93801,85 г рн., а саме 18 925грн.20 коп. вже стягн ута зі скаржника при первісн ому розгляді цієї справи і рі шення про її стягнення залиш ено в силі Вищим господарськ им судом та набуло законної с или, тобто вимога про стягнен ня 18925,20грн. не розглядається і , відповідно, суд апеляційної інстанції не може відмовлят и в позові в цій частині.

Керуючись ст.49, 99, 101- 105 ГПК України колегія суддів ,-

ПОС ТАНОВИЛА:

1) Апеляційну скаргу Т ОВ "Сатурн Сервис" - задовол ьнити частково.

2) Рішення господарськ ого суду Одеської області ві д 25.07.2011 р. у справі №9-11-25/181-09-6463 в части ні задоволення позову про с тягнення з ТОВ "Сатурн Сервис ” на користь НВП "Нива" у вигл яді ТОВ 53 719,56 грн. скасувати, від мовити у позові в цій частині та викласти резолютивну час тину рішення в наступній ред акції:

„Позов Науково-вироб ничого підприємства "НИВА" у в игляді товариства з обмежено ю відповідальністю до Товар иства з обмеженою відповідал ьністю "САТУРН СЕРВИС" ( з урах уванням уточнень та доповнен ь, викладених в уточненій поз овній заяві від 18.02.2011р. за вх. №5257 /2011 )- задовольнити частково .

Стягнути з Тов ариства обмеженою відповіда льністю "САТУРН СЕРВИС" на кор исть Науково-виробничого під приємства "НИВА" у вигляді тов ариства з обмеженою відповід альністю, нараховані за неви конання зобов' язань за Дист риб' юторською угодою №4/11/08 в ід 04.11.2008р по оплаті заборгован ості у розмірі 18 925 грн.20 коп. :

- пеню у розмірі 2096 (дві тисяч и дев'яносто шість) грн. 43 коп.

-3% річних у сумі 1201 (тисяча дві сті одна) грн. 93 коп.

- штраф у розмірі 1892 (тисяча ві сімсот дев'яносто дві) грн. 52 ко п.

- втрати від інфляції в сумі 1722 (тисяча сімсот двадцять дві ) грн. 20 коп. В решті частині позову відм овити.”

3) Стягнути з Науково-в иробничого підприємства "НИВ А" у вигляді товариства з обме женою відповідальністю на к ористь Товариства з обмежен ою відповідальністю "САТУРН СЕРВИС” - 268 (двісті шістдеся т вісім) грн. 60 коп. понесених ви трат по сплаті державного ми та при поданні апеляційної с карги.

4) Доручити господарсь кому суду Одеської області в идати накази відповідно до р езолютивної частини цієї по станови з зазначенням у них в сіх необхідних реквізитів ст орін.

Постанова, згідно ст. 105 ГПК України, набуває законної си ли з дня її оголошення і може б ути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарсь кого суду України.

Головуючий: Мирошниченко М. А.

Судді: Бєляновський В. В.

Шевченко В. В.

Повний текст постан ови підписано 01.11.2011 р.