Постанова

від 09.10.2006 по справі ас-42/367-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АС-42/367-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "09" жовтня 2006 р.  11:25              Справа № АС-42/367-06

вх. № 9717/1-42

Суддя господарського суду Харківської області Яризько В.О.

за участю секретаря судового засідання Булавінова Ю.В.

представників сторін :

позивача - Мацокін В.В. (дов.)

відповідача - Войтенко В.В. (дов.), Сергеєва Т.В. (дов.)

по справі за позовом  ВАТ "Автотранспортне підприємство - 16367", м. Куп'янськ Харківськоїобласті   

до  Куп'янської ОДПІ Харківської області, м. Куп'янськ Харківської області  

про скасування актів ненормативного характеру

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ВАТ "АТП-16367", після уточнення позовних вимог, які прийняті судом, просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення Куп*янської ОДПІ № 0000242310/0 від 09.03.06р. по податку на прибуток в частині   неправомірно нарахованого податкового зобов*язання в сумі 6501,0грн. та 650,0грн. штрафних санкцій, № 0000252310/0 від 09.03.06р. про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки в сумі 182496,79 грн. повністю, обгрунтовуючи тим, що відповідач під час перевірки неправомірно включив до складу валового доходу в 4 кварталі 2005р. непогашену кредиторську заборгованість перед ВАТ "Куп*янський цукрокомбінат" в розмірі 31906,21 грн. (з якої донараховано податок на прибуток в розмірі 6501,0грн. та 650,0грн. штрафних санкцій), вважаючи, що по ній закінчився строк позовної давності, але фактично вказана сума заборгованості буула включена до мирової угоди про надання відстрочки та розстрочки платежу в порядку ст. 36 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що затверджено Ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.11.2005р. у справі №Б-19/170-02 про банкрутство ВАТ "Куп*янський цукрокомбінат".

Стосовно донарахування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки позивач зазначає, що відповідачем донараховані штрафні санкції в розмірі 81218,81грн. за виплату заробітної плати при наявності податкового боргу не за рахунок коштів отриманих з установи банку          в періоді з 01.07.2003р. по 15.02.2005р., але в цей період відповідно до  Ухвали Господарського суду Харківської області від 18.03.2003р. по справі № Б-19/170-02 відкрито процедуру санації Позивача відповідно до ст. 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яку припинено Ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.11.2005р.

Таким чином, в періоді з 01.07.2003р. по 15.02.2005р., Позивач  не мав податкового боргу (заборгованості) в розумінні Указу Президента України від 12.06.95р. № 436 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки".

Погашення заробітної плати в сумі 81218,81 грн.  здійснювалося на підставі реєстру вимог кредиторів Позивача, плану санації боржника, затвердженого ухвалою Господарського суду Харківської області від 18.09.2003р. та черговості, передбаченої ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Застосування штрафної санкції за відсутність встановленого ліміту касси в розмірі 101277,98грн. позивач також вважає неправомірним, оскільки такий ліміт касси було встановлено наказом №С по підприємству позивача від 30.03.05р. та розрахунку до нього в розмірі  837,14грн.

Відповідач проти позову заперечує повністю, в обгрунтування своїх заперечень вказує на те, що в порушення п.12.1.5 п.12.1 ст.12 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" підприємство до валового доходу в IV кв. 2005р. не включило суму непогашеної кредиторської заборгованості перед ВАТ "Куп'янський цукрокомбінат" станом на 25.11.2002р. за надані послуги з теплопостачання, водопостачання та каналізації, термін позовної давності по якій минув відповідно до реєстру визнаних вимог кредиторів ВАТ "АТП 16367" у справі №Б-19/170-02 про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом. За вказане порушення Куп'янською ОДПІ податковим повідомленням рішенням від 09.03.2006 р. № 0000242310/0 донараховано основного платежу в розмірі 16442,00 грн., та застосовано фінансову санкцію в розмірі 5474,00 грн.

Також підприємством в порушення п.п.5.2 п.5 Положення про ведення касових операцій в національній валюті України, затвердженого Постановою правління Національного банку  України від 19.02.01р. №72  самостійно не встановлено ліміт залишку готівки в касі підприємства. За перевірений період з 15.02.2005р. по 31.12.2005р. понадлімітна готівка становить 50638,99 грн.

Відповідно до п. 5.9. п. 5 Положення, якщо підприємством ліміт каси не встановлено (незалежно від причин такого не встановлення), то ліміт такої каси вважається нульовим. У цьому разі вся готівка, що перебуває в його касі на кінець робочого дня і не здана підприємством відповідно до вимог цього Положення, вважається понадлімітною. Якщо ліміт каси встановлено з перевищенням граничних розмірів, визначених пунктом 5.4 цієї глави, то він уважається встановленим на рівні зазначених граничних розмірів. У цьому разі сума зазначених перевищень уважається понадлімітною.

В ході перевірки перевіряючими встановлено що підприємством в порушення пп.2.12 п.2 Положення були здійсненні витрати готівки з виручки, отриманої від реалізації продукції, на виплату заробітної плати за наявністю податкової заборгованості. Відповідно до видаткових касових ордерів та розрахунково -платіжних відомостей видано заробітної плати за наявності податкової заборгованості в сумі 81218,81грн. За зазначені порушення відповідно до абз. 2, 4 ст.1 Указу Президента України "Про застування штрафних санкцій" від 12.06.1995 р. № 436/95, Куп'янською ОДПІ застосовано штрафні санкції в розмірі 182496,79 грн.

Також відповідач вказує, що  твердження позивача про наявність у його підприємства мораторію на задоволення вимог кредиторів є помилковим у зв'язку з тим, що ухвалою господарського суду Харківської області від 14.11.2005 р. по справі № Б-19/170-02 процедуру судової санації ВАТ "АТП-16367" припинено, затверджено надану суду мирову угоду від 09.11.2005 р. та припинено дію мораторію, введеного судом ухвалою про порушення провадження у справі від 24.10.2002 р.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін суд вважає позовні вимоги обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного:

06.03.06р. відповідачем було проведено позапланову виїзну документальну перевірку дотримання вимог податкового законодавства позивачем за період з 01.07.03р. по 31.12.05р., за результатами якої складено акт №274/23-03115235, на підставі висновків якого було прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Як вбачається з акту перевірки, відповідач включив до складу валового доходу позивача в 4 кварталі 2005р. кредиторську заборгованість перед ВАТ "Куп*янський цукрокомбінат" в сумі 31906,21грн., вважаючи, що по ній минув строк позовної давності, але вказана сума позивачем визнана  в якості кредиторської заборгованості перед ВАТ "Куп*янський цукрокомбінат" та включена до мирової угоди про надання відстрочки та розстрочки платежу в порядку ст. 36 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що затверджено ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.11.2005р. по справі №Б-19/170-02.

Відповідно до ст.264 ЦК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов*язку.

Відповідно до ст.267 ЦК України, особа, яка виконала зобов*язання після сплину позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності.

Таким чином, включення відповідачем до складу валового доходу  4 кв. 2005р. позивача суми кредиторської заборгованості перед ВАТ "Куп*янський цукрокомбінат" на підставі п.п.12.1.5 п.12.1 ст.12 Закона України "Про оподаткування прибутку підприємств", є неправомірним.

Стосовно погашення позивачем заборгованості по заробітній платі своїм працівникам в процедурі банкрутства із виручки підприємства при наявності податкового боргу, суд зазначає, що Згідно Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм обігу готівки" у разі порушення юридичними  особами  всіх форм власності,   фізичними   особами   -  громадянами України, іноземними  громадянами та  особами  без  громадянства,   які   є суб'єктами підприємницької   діяльності,  а також  постійними представництвами нерезидентів, через які  повністю  або частково здійснюється  підприємницька діяльність,  норм з регулювання обігу готівки у національній  валюті,  що  встановлюються Національним банком України,  до них застосовуються фінансові санкції.

Згідно п.2.12 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління НБУ від 19.02.01 року №72, підприємства, що мають податковий борг, здійснюють  виплати,  що  пов'язані  з оплатою праці (крім виплат через  екстрені  (невідкладні)  обставини),  виключно  за рахунок коштів,  одержаних з установ банків.

Постанова НБУ N 72 від 19.02.2001, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 15 березня 2001 р. за N 237/5428, втратила чинність на підставі Постанови Національного банку N 637 від 15.12.2004р.

Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління НБУ від 15.12.2004р. №637, зареєстрованим в Мінюсті 13.01.2005р. за №40/10320, дозволяється вільне розпорядження юридичною особою готівковими коштами.

Законом України №2103 від 21.10.04р. "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення своєчасної виплати заробітної плати" внесено зміни до нижченаведених норм законів, а саме:

Відповідно до ст.94 Кодексу законів про працю України, заробітна плата - це винагорода,  обчислена,  як  правило,  у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до ст.97 цього ж Кодексу, оплата   праці   працівників  здійснюється  в  першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов'язань щодо оплати праці.

Відповідно до ст.23 Закону України "Про оплату праці", колективним  договором,  як  виняток,  може  бути передбачено часткову  виплату  заробітної  плати  натурою  (за  цінами не вище собівартості) у розмірі,  що не перевищує 50 відсотків нарахованої за місяць,  у тих галузях або за тими професіями, де така виплата, еквівалентна за  вартістю  оплаті  праці  у  грошовому  виразі,  є звичайною або бажаною для працівників,  крім товарів, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст.24 цього ж Закону, своєчасність  та  обсяги виплати заробітної плати працівникам не  можуть  бути  поставлені  в  залежність  від  здійснення інших платежів  та  їх черговості.

Відповідно до ст.36 цього ж Закону, за порушення  законодавства  про  оплату  праці  винні  особи притягаються до дисциплінарної,  матеріальної, адміністративної та кримінальної відповідальності згідно з законодавством.

Відповідно до  ч.7 ст.43 Конституції України, право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом. Тому безпідставна невиплата заробітної плати чи інших установлених законом виплат громадянам вважається злочином.

Ст.175 Кримінального кодексу України передбачає кримінальну відповідальність у разі  невиплати громадянам заробітної плати більш ніж за один місяць.

Закон  України  "Про   введення мораторію на  примусову  реалізацію  майна" забороняв примусову реалізацію майна підприємств, у статутних фондах яких частка держави становить не менше 25 відсотків, але Законом №2103 також внесено зміни в абз.2 ст.2 даного Закону, яким дозволяється реалізація майна для  виплати  заробітної  плати  та  інших  виплат,  що  належать працівнику у зв'язку із трудовими відносинами.

Аналіз наведених норм законів свідчить про те, що виплата заробітної плати працівникам є першочергове завдання керівництва підприємств та обов*язок держави взагалі.

Відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону №2103, закони та інші нормативно-правові  акти,  прийняті   до набрання чинності цим Законом,  діють у частині,  що не суперечить цьому Закону.

Дійсно, на час виплати заробітної плати позивачем своїм працівникам при наявності податкової заборгованості, такі дії були правопорушенням, але вищеназваним Законом, з часу його набрання чинності, такі дії перестали носити характер правопорушення.

Закон України №2103 від 21.10.04р. "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення своєчасної виплати заробітної плати" прийнятий пізніше ніж Указ Президента України „Про застосування штрафних санкцій за порушення норм обігу готівки”.

Таким чином Законом 2103 усунуті всі обмеження щодо виплати заробітної плати працівникам.

Згідно ст.11 Закону України "Про систему оподаткування" фінансові санкції за наслідками документальних перевірок та ревізій які здійснюються органами державної податкової служби України та іншими уповноваженими державними органами, застосовуються у розмірах, передбачених законодавчими актами, чинними на день завершення таких перевірок або ревізій.

Крім того, в перевіряємий період підприємство позивача знаходилося в процедурі банкрутства, тому відповідно до ст.31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", погашення заборгованості по виплаті заробітної плати проводиться першочергово від погашення податкового боргу.

Таким чином, відповідачем застосовані штрафні санкції за порушення Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ N 72 від 19.02.2001р., яке на час проведення перевірки була скасована, а дія Указу Президента України „Про застосування штрафних санкцій за порушення норм обігу готівки” в застосованій відповідачем частині анульована Законом України №2103.

Стосовно застосування до позивача штрафної санкції за понадлімітний залишок готівки в його касі суд зазначає, що відповідач застосував такі санкції на підставі того, що на час проведення перевірки на підприємстві позивача був відсутній наказ про встановлений розмір ліміту каси за відповідний період. Але вказана перевірка була проведена після закінчення процедури санації підприємства позивача у справі про банкрутство №Б-19/170-02.

Позивачем було заявлено клопотання про витребування додаткових доказів. які знаходяться в такій справі, а саме: наказ про встановлення у 2005р. ліміту залишку готівки в касі та розрахунок до такого наказу.

Судом таке клопотання було задоволено, та в 11 томі на стор.151-152 справи №Б-19/170-2  встановлено наявність наказу від 30.03.05р. про встановлення в 2005р. ліміту залишку готівки в касі згідно розрахунку. Даний наказ підписаний керуючим санацією А.В.Драліним, та з ним ознайомлено головного бухгалтера підприємства. Також наявний розрахунок встановленого ліміту залишку готівки в касі від 30.03.05р., де розрахунковим методом встановлено ліміт в розмірі 837,14грн., що відповідає вимогам Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління НБУ від 15.12.2004р. №637

З наданого відповідачем розрахунку залишку по касі підприємства позивача за кожен день за спірний період не вбачається, що фактичний залишок такої готівки в касі перевищував би встановлений ліміт каси.

Таким чином судом не встановлено перевищення позивачем встановленого ліміту каси на його підприємстві.

Суд не приймає як доказ відсутності у позивача такого наказу, надану відповідачем копію пояснення Драліна А.В., наданого ним в ході попереднього слідства, оскільки суду не відомі підстави та обставини надання такого пояснення, а сам факт наявності наказу про встановлення ліміту каси, який знаходиться в матеріалах справи про банкрутство, справа по якому була припинена до проведення перевірки, свідчить про те, що він дійсно був виданий у відповідний період.

На підставі наведеного, суд задовольняє позовні вимоги.

Керуючись статтями   4, 7, 8, 17, 86, 94, 160 - 163  Кодексу адміністративного судочинства України , суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Скасувати частково податкове повідомлення-рішення Куп"янської ОДПІ Харківської області № 0000242310/0 від 09.03.2006р. в частині донарахування 7151,00 грн., в т.ч. основного зобов"язання по податку на прибуток в сумі 6501,0грн., штрафні (фінансові) санкції в сумі 650,0грн.

Скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій Куп"янської ОДПІ Харківської області № 0000252310/0 від 09.03.2006р.

Стягнути з державного бюджету на користь ВАТ "Автотранспортне підприємство - 16367", код 03115235, державне мито в сумі 3,40 грн.

На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.

Апеляційна скарга може бути  подана через суд першої інстанції протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Постанова в повному обсязі складена 16.10.2006р.

Суддя                                                                                            Яризько В.О.