Постанова

від 12.10.2006 по справі ас-42/430-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АС-42/430-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "12" жовтня 2006 р.  12:00              Справа № АС-42/430-06

вх. № 10435/1-42

Суддя господарського суду Харківської області Яризько В.О.

за участю секретаря судового засідання Булавінова Ю.В.

представників сторін

прокурора - Балаклицький В.В.

позивача - Стерхов І.В. (дов.)

відповідача - Бондаренко О.І. (дов.)

по справі за позовом  Ізюмського міжрайонного прокурора Харківської області, м. Ізюм Харківської області в інтересах держави в особі УПФУ в Ізюмському районі харківської області, м. Ізюм Харківської області  

до  ТОВ "Моноліт", с. Куньє Ізюмського району Харківської області  

про стягнення 1798,41 грн.  

ВСТАНОВИВ:

Ізюмський міжрайонний прокурор Харківської області просить стягнути з ТОВ "Моноліт" на користь Управління Пенсійного фонду України в Ізюмському районі Харківської області  1798,41 грн. фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, що були виплачені колишніму працівникам підприємства відповідача за період листопад - грудень 2005р.

Позивач підтримує позов з тих же підстав.

Відповідач проти позову заперечує. В обгрунтування своїх заперечень проти позову посилається на те, що позивач не пред"являв до нього вимог про сплату вказаної суми, які передбачені Законом України "Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". оскільки в 2006р. платники фіксованого сільськогосподарського податку звільнені від покриття фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, то відповідач вважає, що Закон, яким внесені дані зміни, має зворотню силу і він не повинен сплачувати заборгованість за 2005 рік.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, представників сторін, суд встановив, що відповідно до п. п. "б-з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", колишнім працівникам підприємства відповідача Ворошило Г.М., Дузенко Г.М., Московченко В.С. були призначені пенсії на пільгових умовах.

Згідно довідок позивача вказаним громадянам за листопад-грудень 2005року були виплачені пенсії в загальному розмірі 2229,96 грн.

Відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пейсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених  Кабінетом  Міністрів , та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди:

1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно п.6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 N 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р.за N 64/8663 відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пейсійне страхування".

Порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій передбачено Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 року № 400/97 . Таким чином, витрати на виплату та доставку пільгових пенсій чітко визначені Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування".

Стаття 1 п.1 Закону "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" визначає платників збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. Це суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднань громадян та інші юридичні особи.

Згідно зі ст.2 п.1 абз.4 цього Закону (в редакції, яка діяла протягом 2005р.)  для вказаних платників збору об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів „б” –„з” ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення праців никами пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Стаття 4 п. 1 Закону "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" встановлює ставки збору.

Для пільгових пенсій по списку № 2 встановлено 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абз.4 п.1 статті 2 цього Закону.

Згідно п.6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 N 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р.за N 64/8663 відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пейсійне страхування". Розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій. Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Позивачем направлялись на адресу відповідача повідомлення про суму виплат на покриття витрат по виплаті пенсій призначених відповідно до пунктів "б" - "з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за листопад 2005р., грудень 2005р., в яких визначені витрати з урахуванням поштового збору в загальній сумі 2146,68 грн.

Вказані повідомлення отриманя відповідачемза листопад 2005р. - 11.11.2005р., за грудень 2005р. - 08.12.2005р., що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення, а також не заперечується відповідачем.

Але відповідачем зазначені там суми сплачені частково, у зв"язку з чим за період листопад - грудень 2005р. утворилась заборгованість в сумі 1798,41 грн.

Суд не приймає посилання відповідача на Закон України "Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", оскільки цей Закон не розповсюджується на спірні правовідносини.

Згідно діючого в 2005 році законодавства відповідач зобов"язаний був відшкодовувати пенсійному Фонду фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, виплачених колишнім працівникам підприємства, жодним нормативним актом він не був звільнений від даного обов"язку.

Позивач своєчасно повідомив відповідача про суму фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, що підтверджеється матеріалами справи, а несвоєчасна сплата відповідачем даних сум не звільняє його від обов"язку сплатити заборгованість, яка виникла.

Статтею 58 Конституції України, на яку посилається відповідач, передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Суд зазначає, що дана норма Конституції стосується відповідальності за вчинення будь-яких дій, а не обов"зку щодо виконання юридичною особою своїх зобов"язань.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги законними та обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись статтями   4, 7, 8, 17, 86, 94, 160 - 163  Кодексу адміністративного судочинства України , суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з ТОВ "Моноліт" (64323 Харківська область, Ізюмський район, с.Кунье, вул. 65 років Жовтня, р/р 26004301760665 в АК ПІБ МФО 351492, код 30245086) на користь УПФУ в Ізюмському районі Харківської області ( 64300 Харківська область, м.Ізюм, пр.Леніна, 2, р/р 25606312513 в ВАТ "Держощадбанк України" м.Ізюм МФО 350147, код 22682514) заборгованість у сумі 1798,41 грн.

На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.

Апеляційна скарга може бути  подана через суд першої інстанції протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Постанова в повному обсязі виготовлена 17.10.2006р.

Суддя                                                                                            Яризько В.О.