Постанова

від 16.10.2006 по справі 9/168

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/168

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                          ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  "16" жовтня 2006 р.                                                                   Справа № 9/168

Суддя господарського суду Чернівецької області Чорногуз Михайло Георгійович

розглядаючи справу

за позовом   Кельменецький районний центр зайнятості

до відповідача Сільськогосподарський виробничий кооператив "Світанок"

про стягнення заборгованості - 698,11грн.

за участю представників:

позивача:  Дерев'янко Ю.В. доручення від 01.08.2006р.

відповідача:  не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Кельменецький районний центр зайнятості звернувся із позовною заявою до Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Світанок» про стягнення заборгованості по прострочених страхових внесках в сумі – 698,11 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та надав довідку про стан заборгованості станом на 16.10.2006 року.

Відповідач належним чином був повідомлений про день та час слухання справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштової кореспонденції, проте явку свого представника в судове засідання не забезпечив, правом наданим ст. 51 КАС  України на подання відзиву не скористався.

Нез'явлення представника відповідача в судове засідання не перешкоджає вирішенню спору по суті, справу може бути розглянуто без його участі за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, дослідивши докази які мають юридичне значення для розгляду позовної заяви суд встановив наступне.

Відповідно до п. 2 ст. 35 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, відповідач з 05 грудня 2001 року зареєстрований як платник внесків до Фонду загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття.

22 лютого 2001 року набрав чинності Закон України "Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування" прийнятий 11.01.2001 року. Згідно з абзацом першим п. 5 ст. 6 зазначеного Закону визнано таким, що втратив чинність Закон України "Про збір на обов'язкове соціальне страхування".

Згідно ст.ст. 1, 6 Закону України "Про фіксований сільськогосподарський податок" фіксований сільськогосподарський податок сплачується в рахунок таких податків і зборів (обов'язкових платежів), зокрема, збору на обов'язкове соціальне страхування, і відділення Державного казначейства України перераховують суми фіксованого сільськогосподарського податку у таких розмірах: до місцевого бюджету -30%, та на обов'язкове соціальне страхування - 2%.

Через відсутність розмежування відсотку збору на обов'язкове соціальне страхування між Фондом соціального страхування України та Фондом сприяння зайнятості населення, який був ліквідований з 01.01.01 року і правонаступником якого є Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - Фонд), відділення Державного казначейства не перераховують кошти від сільськогосподарського фіксованого податку.

Згідно ст. 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" визначено, що Фонд є цільовим централізованим страховим фондом і його кошти не включаються до складу Державного бюджету України.

Стаття 2 Закону України "Про систему оподаткування" визначає, що державні цільові фонди це фонди, які створені відповідно до законів України і формуються за рахунок визначених законами України податків і зборів (обов'язкових платежів) юридичних осіб незалежно від форм власності та фізичних осіб. Ці фонди включаються до Державного бюджету України крім Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Пенсійного фонду України, отже, Фонд не є державним цільовим фондом, так як не відповідає вказаному поняттю, крім того страхові внески до Фонду відсутні в переліку податків та зборів, що передбачені ст. 14 зазначеного закону, а отже не входять в систему оподаткування і не являються одним із видів податку чи збору.

Згідно підпункту 2 пункту 2 статті 35 Закону України “України “Про  загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” від 2 березня 2000 року № 1533-ІІІ визначено, роботодавець зобов'язаний своєчасно та в повному розмірі сплачувати страхові внески.

Таким чином, названі вище закони та інші нормативно-правові акти визначили, що суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують найману працю, повинні сплачувати страхові внески до Фонду в порядку та розмірах встановлених, відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття незалежно від того, яку систему оподаткування вони обрали.

Згідно ст. 3 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" з питань, що регулюються цим Законом, органи державної влади та посадові особи цих органів діють виключно на підставах, у межах та у спосіб, передбачені законодавством про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" є спеціальним законом з питань оподаткування, як визначено в його преамбулі і таким чином на підставі вищевказаного він не регулює дані правовідносини.

Згідно пункту 9.7. “Інструкції про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на  випадок безробіття” затвердженої Наказом Міністерства Праці та Соціальної політики  N 339 від 18.12.2000 визначено, що не сплачені  в  строк страхові  внески, пеня і штрафи стягуються в дохід Фонду із страхувальника у судовому порядку відповідно до законодавства.

Згідно розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття за І квартал 2006 року, залишок заборгованості відповідача перед позивачем станом на 16.10.2006 року становить 6321,40 грн., що підтверджується довідкою позивача №01-10/2254 від 16.10.2006 року.

Рішенням господарського суду Чернівецької області від 19 жовтня 2005 року по справі № 4/228 та постановою господарського суду Чернівецької області від 19 липня 2006 року по справі № 4/137 позов задоволено та стягнуто з Сільськогосподарського кооперативу  “Світанок” прострочених страхових внесків у сумі 5450,76 грн. та 172,53 грн.

Відповідно до розрахунку позовних вимог, недоїмка становить 6321,40 грн. – 5450,76 грн. - 172,53 грн. = 698,11 грн.

Згідно п. 4 частини третьої статті 129 Конституції України та ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, відповідач не надав доказів сплати страхових внесків відповідно до вимог чинного законодавства.

У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

На підставі ст.ст. 3, 8 підпункту 2 п. 2 ст. 35 Закону України “Про  загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, п. 5 ст. 6 Закону України "Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування", ст. 2 Закону України "Про систему оподаткування", ст.ст. 1, 6 Закону України "Про фіксований сільськогосподарський податок", п. 4 частини 3 статті 129 Конституції України та керуючись ст. ст. 2, 71, 86, 94, 160-163, п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов задоволити.

2.          Стягнути з активів Сільськогосподарського кооперативу “Світанок” вул. Об'їзна, 3, смт. Кельменці, Чернівецька область, код 30795953, р/р 260061231 у ЧОД АППБ “ Аваль”, МФО 356464

на користь Кельменецького районного центру зайнятості, вулиця Довженка, 7, смт. Кельменці, Чернівецька область, код 23246229, р/р 37177975900101 в РВДК смт. Кельменці, МФО 856135, код бюджетної класифікації 50040500, символ звітності 405

- заборгованость по прострочених страхових внесках в загальній сумі – 698,11 грн.

3. Після набрання постановою законної сили видати виконавчий лист.

Постанова, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Порядок і строки апеляційного оскарження.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                             М.Г. Чорногуз