Рішення

від 01.11.2011 по справі 5024/1725/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОН СЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.11.2011 Справа № 5024/1725/2011

Господарський суд Херсонс ької області у складі судді Людоговської В.В. при с екретарі Шевченко М. С., розгля нувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Прокурора Цюрупинського району Херсо нської області в інтересах д ержави в особі Цюрупинської міської ради, м. Цюрупинськ Хе рсонської області

до Цюрупинського район ного осередку Херсонського о бласного відділення Всеукра їнської громадської організ ації "Громадський контроль", м . Цюрупинськ Херсонської обл асті

третя особа на стороні пози вача: Міське комунальне підп риємство "Цюрупинськ комунго сп

про визнання недійсним до говору оренди та повернення орендованого приміщення

за участю прокурора Зельце р О.В. посвід. № 30

представників сторін:

від позивача- ОСОБА_1 пре дставник дов. 01/10 від 18.11.2010 р.

від відповідача - ОСОБА_2 представник дов. №23 від 20.09.2011 р.

від третьої особи - ОСОБ А_3 представник дов. б/н від 07.0 7.2011 р.

Прокурор Цюрупинськ ого району Херсонської облас ті в інтересах держави в особ і Цюрупинської міської ради звернувся до суду з позовом д о Цюрупинського районного ос ередку Херсонського обласно го відділення Всеукраїнсько ї громадської організації "Г ромадський контроль", за учас тю третьої особи, яка не заявл яє самостійних вимог на пред мет спору на стороні позивач а, про визнання недійсним дог овору оренди та повернення о рендованого приміщення.

Прокурор та предста вник позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі .

Представник відповід ача надав суду відзив на позо в, в якому позовні вимоги не ви знає. Даний відзив суд прийня в до розгляду та долучив до ма теріалів справи.

Третя особа, яка не заявля є самостійних вимог на предм ет спору на стороні позивача , підтримує позовні вимоги в п овному обсязі.

Дослідивши матеріал и справи, заслухавши пояснен ня представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

1 січня 2007 року між м іським комунальним підприє мством «Цюрупинськ-Комунгос п»(далі - орендодавець) та Цю рупинським районним осередк ом Херсонського обласного ві дділення Всеукраїнської гро мадської організації "Громад ський контроль" (далі - оренд ар) було укладено договір оре нди нежилого приміщення кому нальної власності №27 (далі - д оговір).

Відповідно до розділ у 1 договору орендодавець пер едає, а орендар приймає в стро кове платне користування при міщення, яке є власністю тери торіальної громади, що знахо диться на балансі міського к омунального підприємства «Ц юрупинськ-Комунгосп»у будин ку 19 по вул. Житло селище в м.Цюр упинську Херсонської област і загальною площею 40,3 кв.м. для розміщення громадської орга нізації (а.с.7).

Частиною 1 ст. 759 Цивільного кодексу України передбачено , що за договором найму (оренди ) наймодавець передає або зоб ов'язується передати наймаче ві майно у користування за пл ату на певний строк.

Відповідно до ст. 2 Закону Ук раїни „Про оренду державного та комунального майна" від 10.04. 1992 року зі змінами та доповнен нями орендою є засноване на д оговорі строкове платне кори стування майном.

З посиланням на пере вірку, проведену прокуратуро ю Цюрупинського району, поку рор в позовній заяві ствердж ує, що площа майна, зданого в о ренду за договором, використ овується з метою, не пов»язан ою з діяльністю позашкільног о закладу освіти, відповідач ем не отримано дозволів орга ну державного пожежного нагл яду на початок роботи та не за страховано орендоване майно на суму його оцінки.

Вирішуючи спори про визна ння угод недійсними, господа рський суд повинен встановит и наявність тих обставин, з як ими закон пов”язує визнання угод недійсними і настання в ідповідних наслідків, а саме : відповідність змісту угод в имогам закону; додержання вс тановленої форми угоди; прав оздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неп равомірність дій сторони та інші обставини, що мають знач ення для правильного вирішен ня спору.

Відповідно до пункту 1 ст.215 ЦК України підставою нед ійсності правочину є недодер жання в момент вчинення прав очину стороною (сторонами) ви мог, які встановлені частина ми першою - третьою, п»ятою т а шостою статті 203 цього кодек су.

За приписами статті 203 Цивіл ьного кодексу України передб ачено, що зміст правочину не м оже суперечити цьому Кодексу , іншим актам цивільного зако нодавства а також моральним засадам суспільства. Особа, я ка вчиняє правочин, повинна м ати необхідний обсяг цивільн ої дієздатності. Волевиявлен ня учасника правочину має бу ти вільним і відповідати йог о внутрішній волі. Правочин м ає вчинятися у формі, встанов леній законом. Правочин має б ути спрямований на реальне н астання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною 3 статті 215 Цивільно го кодексу України передбаче но, що оспорюваний правочин м оже бути визнаний недійсним в судовому порядку за позово м однієї із сторін цього прав очину або іншої заінтересова ної особи, що заперечують йог о дійсність на підставах, вст ановлених законом.

Крім того, відповідно до с татті 207 Господарського кодек су України господарське зобо в”язання, що не відповідає ви могам закону, або вчинено з ме тою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспіль ства, або укладено учасникам и господарських відносин з п орушенням хоча б одним з них господарської компетенції (с пеціальної правосуб”єктнос ті), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного о ргану державної влади визнан о судом недійсним повністю а бо в частині.

Згідно з роз'ясненнями, ви кладеними в п. 7, 8 Постанови Пле нуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляд у цивільних справ про визнан ня правочинів недійсними" ві д 06.11.09 № 9, правочин може бути в изнаний недійсним лише з під став, визначених законом. Від повідно до частини першої ст атті 215 ЦК України підставою н едійсності правочину є недод ержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статт ею 203 ЦК України, саме на момент вчинення правочину.

Суд звертає увагу позивач а, що ним не доведено, що будів ля, в якій знаходиться орендо ване майно, має статус позашк ільного закладу освіти.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про недовед еність позовних вимог та від сутність підстав для задовол ення вимоги щодо визнання не дійсним договору.

В позовній заяві також заявлено вимогу про зо бов»язання відповідача пове рнути орендоване майно балан соутримувачу.

Пунктом 11.1. договору пе редбачено строк дії договору з 01.01.2007 року до 30.11.2010 року.

Матеріалами справи п ідтверджується, що відповідн о до п.7.2.7. Положення щодо орга нізаційно-правових процедур з оренди та приватизації ком унального майна територіаль ної громади м.Цюрупинська, за твердженого рішенням Х1 сесі ї міської ради У скликання №142 від 08.12.2006 року, в разі відсутнос ті заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов до говору оренди протягом одног о місяця після закінчення те рміну дії договору він вважа ється продовженим на той сам ий термін і на тих самих умова х, які були передбачені догов ором.

Враховуючи викладене , суд дійшов висновку, що строк дії договору є продовженим і у позивача відсутні підстав и щодо вимог про зобов»язанн я відповідача повернути орен доване майно балансоутримув ачу.

Відповідно до ст. 33 Господа рського процесуального коде ксу України кожна сторона по винна довести ті обставини, н а які вона посилається як на п ідставу своїх вимог і запере чень.

Статтею 32 Господарського пр оцесуального кодексу Україн и визначено, що доказами у спр аві є будь-які фактичні дані, н а підставі яких господарськи й суд у визначеному законом п орядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на я ких ґрунтуються вимоги і зап еречення сторін, а також інші обставини, які мають значенн я для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Щодо представництва пр окурором інтересів Цюрупинс ької міської ради суд зазнач ає таке.

Чинним процесуальним зак онодавством передбачено пра во прокурора на звернення до господарського суду в інтер есах держави з позовною заяв ою, в якій прокурор самостійн о визначає, в чому полягає пор ушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган , уповноважений державою зді йснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до ст. 36-1 Закону У країни „Про прокуратуру” пре дставництво прокуратурою ін тересів громадянина або держ ави в суді полягає у здійснен ні прокурорами від імені дер жави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у с уді інтересів громадянина аб о держави у випадках, передба чених законом. Підставою пре дставництва у суді інтересів держави - наявність порушень або загрози порушень економ ічних, політичних та інших де ржавних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльн ості) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відноси нах між ними або з державою. Фо рмами представництва є: 1) звер нення до суду з позовами або з аявами про захист прав і своб од іншої особи, невизначеног о кола осіб, прав юридичних ос іб, коли порушуються інтерес и держави, або про визнання не законними правових актів, ді й чи рішень органів і посадов их осіб; 2) участь у розгляді су дами справ; 3) внесення апеляці йного, касаційного подання н а судові рішення або заяви пр о їх перегляд за нововиявлен ими обставинами. З метою вирі шення питання наявності підс тав для внесення касаційного подання у справі, розглянуті й без участі прокурора, проку рор має право знайомитися з м атеріалами справи в суді, роб ити виписки з неї, отримувати копії документів, що знаходя ться у справі. Прокурор самос тійно визначає підстави для представництва у судах, форм у його здійснення і може здій снювати представництво в буд ь-якій стадії судочинства в п орядку, передбаченому процес уальним законом.

Згідно з п. 1 резолютивної ча стини рішення Конституційно го Суду України від 08.04.1999 р. № 3-рп /99 у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражно го суду України та Генеральн ої прокуратури України щодо офіційного тлумачення полож ень ст. 2 Арбітражного процесу ального кодексу України (спр ава про представництво проку ратурою України інтересів де ржави в арбітражному суді) по ложення абзацу 4 ч. 1 ст. 2 Арбітр ажного процесуального кодек су України в контексті п. 2 ст. 12 1 Конституції України треба р озуміти так, що прокурори та ї х заступники подають до арбі тражного суду позови саме в і нтересах держави, а не в інтер есах підприємств, установ і о рганізацій незалежно від їх підпорядкування і форм власн ості. Прокурор або його засту пник самостійно визначає і о бґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інт ересів держави чи в чому існу є загроза інтересам держави, і ця заява, за ст. 2 Арбітражног о процесуального кодексу Укр аїни, є підставою для порушен ня справи в арбітражному суд і.

Згідно п. 2 резолютивної час тини рішення Конституційног о Суду України від 08.04.1999 р. № 3-рп/99 під поняттям "орган, уповнова жений державою здійснювати в ідповідні функції у спірних відносинах", зазначеним у час тині другій статті 2 Арбітраж ного процесуального кодексу України, потрібно розуміти о рган державної влади чи орга н місцевого самоврядування, якому законом надано повнова ження органу виконавчої влад и.

Враховуючи наведене, предс тавництво інтересів позивач а прокуратурою є цілком прав омірним та належним чином об ґрунтованим.

Згідно зі ст. 43 Господарсько го процесуального кодексу Ук раїни господарський суд оцін ює докази за своїм внутрішні м переконанням, що ґрунтуєть ся на всебічному, повному і об 'єктивному розгляді в судово му процесі всіх обставин спр ави в їх сукупності, керуючис ь законом.

З огляду на викладен е, суд вважає, що наявних у спр аві матеріалів достатньо для розгляду справи та ухваленн я законного рішення.

В судовому засіданні огол ошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі вищезазначени х норм права, керуючись ст.ст . 49, 82-85 ГПК України, - суд

в и р і ш и в:

1.В задоволенні позову в ідмовити.

Суддя В.В.Людоговська

Повне рішення ск ладено 04.11.2011 р.