ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГО СПОДАРСЬКИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"08" листопада 2011 р. Справа № 7/188-10
Колегія суддів Одесько го апеляційного господарськ ого суду у складі:
Головуючого судді: Миро шниченко М. А.,
Суддів: Бєлян овського В. В. та Шевченко В. В.,
при секретарі судового з асідання - Ткачук Є.О. ,
за участю представників :
ТОВ „КСК Інвест” - ОСОБА_ 1( за дорученням),
ДП „Скадовський МТП” - О СОБА_2 (за дорученням),
Заступника Прокурора Херс онської області - не з' яви вся,
розглянувши у відкри тому судовому засіданні в м. О деса апеляційну скаргу Державного підприємства „Ск адовський морський торговел ьний порт”
на рішення господарського суду Херсонської області ві д 15.09.2011р.у справі № 7/188-10
за позовом ТОВ „КСК Інвест ”
до Державного підприємств а „Скадовський морський торг овельний порт”
за участю заступника проку рора Херсонської області
про стягнення 2 311 338,97 грн.
ВСТАНОВИЛА:
17.11.2010 р. ТОВ „КСК Ін вест” (далі - Позивач) звернуло сь до господарського суду Хе рсонської області з позовом заявою до Державного підприє мства „Скадовський морський торговельний порт” (далі - В ідповідач) про стягнення 2311338,97 г рн., в т.ч.: 1703153,76грн. основного бор гу за укладеним сторонами до говором позики №101/01-08 від 07.10.2008р. т а нарахованих на цю суму борг у згідно приписів ст.625 ЦК Укра їни 3% річних в сумі - 22702,20 грн., втр ат від інфляції в розмірі - 58 833,0 1 грн., передбаченого умовами ц ього договору штрафу в розмі рі 526650грн. та судових витрат.(а. с.3-5, т.1).
Ухвалою господарського суду Херсонської області за вказаним позовом порушено п ровадження у справі (а.с.1, т.1)
У письмовому відзиві на по зов відповідач визнав його п овністю (а.с.27, т.1)
Рішенням господарсько го суду Херсонської області від 14.12.2010 р. (суддя Задорожна Н.О.) зазначений позов задоволено в повному обсягу (а.с.32, т.1).
Постановою Одеського апе ляційного господарського су ду від 01.03.2011 р. (колегія суддів у с кладі: головуючого - Лашина В.В., суддів - Єрмілова Г.А., Вор онюка О.Л.) вищевказане рішенн я місцевого суду в частині ст ягнення штрафу в розмірі 526650 г рн. скасовано, а в позові в ціє ї частині відмовлено. (а.с.106-110, т .1),
В процесі розгляду справи у суді апеляційної інстанці ї в справу вступив заступник прокурора Херсонської облас ті (а.с.68,т.1).
Постановою Вищого госпо дарського суду України від 26.0 5.2011 р. постанову Одеського апел яційного господарського суд у від 01.03.2011 р. та рішенням госпо дарського суду Херсонської о бласті від 14.12.2010 р. в частині поз овних вимог про стягнення шт рафу в розмірі 526 650 грн. скасова но, а справу в цій частині скер овано на новий розгляд до міс цевого суду (а.с.135-138, т.1).
Скасовуючи у вищезазначе ній частині рішення судів пе ршої та апеляційної інстанці ї, касаційна інстанція посла лась на наступне:
1) апеляційна інстанція пос лавшись на нікчемність умов и договору про можливість ст ягнення штрафу не зазначила якому саме закону суперечить ця умова і яким законом встан овлена нікчемність цієї умо ви договору;
2) суд першої інстанції стяг нувши штраф, не обґрунтував т а не мотивував підстави стяг нення штрафу, пославшись лиш е на встановлення його догов ором;
3) суди попередніх інстанці й залишили поза увагою можли вість зменшення штрафу.
Ухвалою господарського с уду Херсонської області ця с права в частині позовних вим ог про стягнення штрафу в роз мірі 526650 грн. прийнята до прова дження суддею Александровою Л.І. (а.с.140, т.1)
Рішенням господарськог о суду Херсонської області в ід 15.09.2011 р. (суддя Александрова Л . І.) позовні вимоги в частині с тягнення штрафу в розмірі 526 650 грн. задоволено частково. Суд зменшив розмір штрафу і стяг нув з відповідача 450 000 грн. штра фу, а решті частині штрафу від мовив.(а.с.7- 8.т.2) При цьому суд по славшись на порушення відпов ідачем умов договору визнав обґрунтованість нарахуванн я йому штрафу у зазначеному р озмірі, однак, враховуючи фін ансовий стан відповідача та відсутність у позивача збитк ів зменшив його розмір.
Не погоджуючись з зазначе ним судовим рішенням Відпові дач звернувся до Одеського а пеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив рішення господа рського суду Херсонської обл асті від 15.09.2011р. в частині стягн ення штрафу у розмірі 450 000 грн. скасувати та прийняти нове, я ким відмовити позивачу в поз овній вимозі про стягнення ш трафу в розмірі 526 650 грн. у повно му обсязі.
Скаржник послався на те, що при ухваленні рішення суд по рушив норми матеріального і процесуального права і зменш уючи штраф не врахував його ф інансовий стан, в т.ч. за 6 місяц ів 2011року і що він (відповідача ) має збитки за цей час у розмі рі 434 000 грн. та за виконавчими пр овадження на користь інших к редиторів підлягає стягненн ю 7827157,73 грн., тобто суд зменшив р озмір штрафу тільки на 76 650 грн . без врахування майнового ст ану та інтересів державного підприємства.
До своєї скарги в якості доказів скаржник надав свій фінансовий звіт за 6 місяців 20 11 року та реєстр наказів госпо дарських судів, які перебува ють на виконанні державної в иконавчої служби.
Ухвалою Одеського апеля ційного господарського суду від 13.10.2011 р. зазначену апеляцій ну скаргу прийнято до провад ження та призначено до розгл яду на 08.11.2011 р. об 11:30, про що учасни ки процесу, згідно приписів с т. 98 ГПК України, були належним чином повідомлені.
Фіксація судового процесу здійснювалось за до помогою технічних засобів.
Представник Заступника П рокурора Херсонської област і в судове засідання не з' яв ився і судова колегія, врахов уючи думку інших учасників п роцесу, прийняла рішення про розгляд справи за його відсу тністю.
Колегія суддів відхилил а клопотання скаржника про з алучення до справи додаткови х доказів, а саме його фінансо вого звіту за 6 місяців 2011року т а реєстру наказів господарсь ких судів, які перебувають на виконанні державної виконав чої служби, оскільки скаржни к не довів неможливість з пов ажних причин надати ці доказ и суду першої інстанції, а лиш е за цих обставин згідно ст.101Г ПК України апеляційна інстан ція може прийняти додаткові докази.
Представник скаржника в усних поясненнях наданих су ду просив суд задовольнити с каргу на викладених у ній під ставах, скасувати рішення мі сцевого суду та ухвалити нов е, яким відмовити в задоволен ні позову в частині стягненн я штрафу.
Представник позивача в ус них поясненнях наданих суду просив суд залишити скаргу б ез задоволення, а рішення міс цевого суду без змін.
Згідно ст. 85 ГПК України, в су довому засіданні оголошувал ись лише вступна та резолюти вна частини судової постанов и.
Заслухавши усні пояснення учасників процесу, ознайоми вшись з доводами апеляційної скарги, дослідивши обставин и справи та наявні у ній дока зи, відповідність викладени х в рішенні висновків цим обс тавинам і доказам, а також пер евіривши додержання та прави льність застосування судом п ершої інстанції норм матеріа льного та процесуального пра ва, судова колегія встановил а наступне.
Як вбачається з матеріалів справи 07.10.2008 року між відповіда чем (позикодавець) та позивач ем (позичальник) було укладен о договір позики №101/01-08 (далі - До говір), на виконання умов яко го позикодавець надав, а пози чальник отримав в позику за п еріод з 09.10.2008р. по 06.05.2009р. грошові к ошти в сумі 1 755 500 ,00грн., однак, по вернув у встановлені договор ом строки лише частину позик и, а саме 52346,24 грн. і станом на 14.12.20 10 року мав заборгованість у су мі 1703153,76грн.
Вищезазначені обставини т а факти встановлені та підтв ерджені рішенням господарс ького суду Херсонської облас ті від 14.12.2010 р., постановою Одесь кого апеляційного господарс ького суду від 01.03.2011 р. та постан овою Вищого господарського с уду України від 26.05.2011 р. по цій сп раві і відповідно до приписі в ч.2 ст.35 ГПК України мають пре юдиціальне значення та не пі длягають доведенню знову.
Пунктом 5.2. Договору сто рони визначили, що при простр оченні повернення суми позик и у строк передбачений п.4.1. цьо го Договору Позичальник спла чує штраф у розмірі 30 % від суми позики.
Господарські відносини, щ о виникають у процесі органі зації та здійснення господар ської діяльності між суб'єкт ами господарювання, згідно і з положеннями ГПК України є п редметом регулювання ГК Укра їни.
Відповідно до частини 1 стат ті 193 ГК України суб'єкти госпо дарювання та інші учасники г осподарських відносин повин ні виконувати господарські з обов'язання належним чином в ідповідно до закону, інших пр авових актів, договору, а за ві дсутності конкретних вимог щ одо виконання зобов'язання - в ідповідно до вимог, що у певни х умовах звичайно ставляться .
Оскільки відповідаче м не виконані належним чином зобов'язання, то це є підставо ю для застосування господарс ьких санкцій, передбачених ц им Кодексом, іншими законами або договором.
Зокрема, у частині 1 статті 230 ГК України зазначено, що штр афними санкціями визнаються господарські санкції у вигл яді грошової суми (неустойка , штраф, пеня), яку учасник госп одарських відносин зобов'яза ний сплатити у разі порушенн я ним правил здійснення госп одарської діяльності, невико нання або неналежного викона ння господарського зобов'яза ння.
Також у пункті 4 статті 231 ГК У країни встановлено, що у разі , якщо розмір штрафних санкці й законом не визначено, санкц ії застосовуються в розмірі, передбаченому договором. Пр и цьому розмір санкцій може б ути встановлено договором у відсотковому відношенні до с уми невиконаної частини зобо в'язання або у певній, визначе ній грошовій сумі, або у відсо тковому відношенні до суми з обов'язання незалежно від ст упеня його виконання, або у кр атному розмірі до вартості т оварів (робіт, послуг).
З огляду на викладене колег ія суддів дійшла висновку, що встановлення сторонами у 5.2. Д оговору неустойки у вигляді штрафу за невиконання грошов ого зобов' язання не супереч ить чинному законодавству, а є реалізацією ними вищезазн ачених положень ГК України і враховуючи, що відповідач не виконав умови Договору щодо повернення позики позивач м ав всі правові підстави для з вернення до суду з позовною в имогою про стягнення зазначе ного ним та передбаченого ум овами договору штрафу.
Оцінюючи вимоги скаржник а, щодо скасування рішення го сподарського суду Херсонськ ої області від 15.09.2011р. та відмов и в задоволенні позовної вим оги про стягнення з нього штр афу колегія суддів встановил а наступне.
Пункт третій частини першо ї статті 83 ГПК України надає г осподарському суду право зме ншувати у виняткових випадка х розмір неустойки, яка підля гає стягненню зі сторони, що п орушила зобов' язання. Части на третя статті 551 ЦК України передбачає, що суд може зменш ити розмір неустойки, якщо ві н значно перевищує розмір зб итків та за наявності інших о бставин, які мають істотне зн ачення. Частина перша ст.233 ГК У країни також містить приписи , що можливості зменшення неу стойки. При цьому згідно при писів цієї статті при зменше нні розміру неустойки повинн о бути взято до уваги: ступень виконання зобов' язання бор жником; майновий стан сторін , які беруть участь у зобов' я занні; не лише майнові, але й і нші інтереси сторін, що заслу говують на увагу.
Викладене свідчить , що вказані матеріальні і про цесуальні норми надають суду право лише на зменшення розм іру неустойки, яка підлягає с тягненню, а не звільняти відп овідача від її сплати взагал і, а саме про це просить відпо відач виходячи із суті та змі сту його апеляційної скарги .
Відповідач посилаєтьс я у скарзі, що місцевий суд при зменшенні розміру неустойки обґрунтовано врахував його фінансовий стан за 9 місяці 2010 р оку, але безпідставно не врах ував його фінансовий стан за 6 місяців 2011року, що згідно зві ту за цей період часу він має з битки за у розмірі 434 000 грн. та з а виконавчими провадженнями на користь інших кредиторів підлягає стягненню 7827157,73 грн., т обто суд зменшив розмір штра фу тільки на 76 650 грн. без врахув ання майнового стану та інте ресів державного підприємст ва.
З цього приводу колегія су ддів вважає за необхідне заз начити наступне.
Як вбачається з матеріалів справи при первісному її роз гляді відповідач визнавав по зов в повному обсягу, пояснив ши наявність заборгованості скрутним фінансовий станови щем ( відзив відповідача - а.с.2 7,т.1; протокол судового засіда ння від 14.12.2010р.), однак, не заявля в тоді будь-яких клопотань пр о зменшення суми неустойки т а не надав тоді суду першої і нстанції будь-яких доказів, я кі б підтверджували його фін ансовий стан, а надав їх лише с уду апеляційної інстанції пр и розгляді його скарги на ріш ення господарського суду Хе рсонської області від 14.12.2010 р. п о цій справі, а саме надав фін ансовий звіт за 9 місяців 2010рок у та акт звіряння взаємних ро зрахунків станом на 18.02.2010р. (а.с.42 .43.т.1)
При повторному розгляді сп рави судом першої інстанції, в частині стягнення штрафу в ідповідач, який був повідомл ений належним чином про її ро згляд знову не надав місцево му суду будь-яких нових дока зів на підтвердження свого с крутного фінансового стану н а час розгляду справи і не при ймав участі у розгляді справ і.
Звіт про фінансовий стан за 6 місяців 2011року та реєстр н аказів господарських судів, які перебувають на виконанні державної виконавчої служби , відповідач надав лише суду апеляційної інстанції (ці до даткові докази колегія судді в, як зазначалось вище, відмов ила залучити до справи), хоча м ав можливість надати ці дока зи суду першої інстанції, тоб то місцевий суд навіть при на явності великого бажання не міг врахувати їх, а відтак, пос илання відповідача на необґр унтоване неврахування місце вим судом при зменшенні розм іру неустойки цього звіту та реєстру є хибним, не може прий матись до уваги та бути підст авою для скасування рішення місцевого суду.
Посилання скаржника на неврахування місцевим судом його інтересів як державног о підприємства також не можу ть прийматись до уваги з огля ду на таке
По-перше, місцевий суд на пі дставі наявних у справі дока зів врахував інтереси відпо відача, однак, він також повин ен був враховувати і врахува в, як то вимагають приписи вищ евказаних норм матеріальног о права, права та інтереси п озивача , які були порушені ві дповідачем. По-друге, згідно с т.13 Конституції України всі су б' єкти права власності рівн і перед законом, а відтак, нада вати будь-які преференції ві дповідачу лише тому що він є д ержавним підприємством є пор ушенням конституційний прин ципів та прав і інтересів поз ивача.
Враховуючи вищевка зані обставини, приписи ст. 551 Ц К, ст.233 ГК України та ст.83 ГК Укр аїни, а також той факт, що відп овідач до цього часу не погас ив, хоча б частково, свою забор гованість перед позивачем, к олегія суддів дійшла висновк у, що місцевий суд підставно з меншив розмір неустойки у ви значеному ним розмірі і прав ові підстави для відмови в ст ягненні цієї неустойки взага лі, або зменшення до меншого р озміру відсутні.
Керуючись ст.ст . 99,101-105 ГПК України колегія судд ів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Рішення господ арського суду Херсонської об ласті від 15.09.2011р.у справі №7/188-10 - залишити без змін, а апе ляційну скаргу Державног о підприємства „Скадовський морський торговельний порт” - без задоволення.
Постанова, згідно ст . 105 ГПК України, набуває законн ої сили з дня її оголошення і м оже бути оскаржена у касацій ному порядку до Вищого госпо дарського суду України.
Головуючий: Мирошниченко М. А.
Судді: Бєляновськи й В. В.
Шевченко В. В.
Повний текст постан ови підписано 08.11.2011 р.
Суд | Одеський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 08.11.2011 |
Оприлюднено | 15.11.2011 |
Номер документу | 19112027 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Одеський апеляційний господарський суд
Мирошниченко М.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні