Рішення

від 05.08.2008 по справі 2/29-нм

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/29-НМ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "05" серпня 2008 р.                                                     Справа № 2/29-НМ

Господарський суд Житомирської області у складі:

головуючого - судді Тимошенко О.М.

при секретарі Кисліцькій Ж.В.

за участю представників сторін

від позивача Мартинов О.Ю. (арбітражний керуючий)

від відповідача не з'явився

від третьої особи не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Спеціалізована пересувна механізована колона №513" (м.Житомир)  

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕР-ТЕХ" (м. Київ)

за участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог - Протасевич Сергій Володимирович (смт.Черняхів)

про витребування майна .

Позивач звернувся з позовом, просить витребувати з незаконного володіння відповідача розташовані за адресою м.Житомир, вул. Маршала Рибалка, 38 приміщення адміністративної будівлі а також приміщення 1, 4, 5, 6, 7 складу-гаражу. При цьому позивач посилається на те, що відповідач придбав зазначені об'єкти у позивача шляхом укладення двох договорів від 01.06.06, однак особа, яка підписала договори від імені продавця не мала на те повноважень.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з тих самих підстав.

Також представником позивача в судовому засіданні 02.06.08 заявлено письмове  клопотання, в якому позивач просить визнати недійсними договори від 01.06.06. Тобто фактично позивач просить застосувати ст.83 ч.1 п.1 ГПК України.

Відповідач надав письмовий відзив, в якому позов не визнає, зазначає, що на момент укладення договорів 01.06.06 повноваження представника продавця були підтверджені належним чином.

В процесі розгляду справи встановлено, що на даний час власником спірного приміщення 4 є громадянин Протасевич С.В., тому ухвалою суду від 26.05.08 цього громадянина залучено до участі в справі в якості третьої особи на стороні відповідача.

Відповідач представника в судове засідання не направив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Від відповідача надійшла заява від 04.08.08, в якій позивач просить відкласти розгляд справи в зв'язку з тим, що представник товариства не має можливості з'явитись в судове засідання, так як приймає участь у розгляді іншої справи.

Суд відхиляє клопотання відповідача та вважає за можливе розглянути справу у відсутності представника відповідача, так як:

- по справі зібрано достатньо доказів для вирішення спору, відповідач надав письмовий відзив, представники надавали пояснення;

- в попередньому судовому засіданні інтереси відповідача представляли два представники, тобто при зайнятості одного інший мав можливість бути присутнім;

- відповідачем не надано доказів поважності причин не направлення представника в судове засідання,

Третя особа Протасевич С.В. в судове засідання не з'явився. Ухвала суду, яка направлена за його місце проживання повернулась до суду з відміткою пошти про відсутність адресата.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01.06.06. укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, за яким позивач продав, а відповідач купив за 368434 грн. приміщення адміністративної будівлі площею 684,6 кв.м., що знаходиться за адресою м.Житомир, вул. Маршала Рибалка, 38 (а.с.39)

Цього ж дня між цими ж сторонами укладено договір, за яким позивач продав а відповідач купив за 131565 грн. приміщення складу-гаражу літ. «В», що знаходиться за цією ж адресою, а саме приміщення 1 площею 405 кв.м., приміщення 4 площею 359,7 кв.м., приміщення 5 площею 22 кв.м., приміщення 6 площею 26 кв.м., приміщення 7 площею 21,7 кв.м. (а.с.44)

В подальшому за договором міни від 23.03.07 відповідач провів відчуження вищевказаного приміщення 4 площею 359,7 кв.м. на користь громадянина Протасевича С.В., який є третьою особою по справі. (а.с.49)

Зазначені договори, посвідчені нотаріально, внесені до державного реєстру правочинів, право власності зареєстроване в установленому порядку (а.с.38-53).

Дослідивши зібрані по справі докази та враховуючи клопотання позивача господарський суд вважає за необхідне застосувати норму пункту 1 частини 1 статті 83 ГПК України, а саме визнати повністю недійсними вищевказані договори від 01.06.06, як такі, що суперечать законодавству.

При цьому суд виходить з наступного.

Із договорів від 01.06.06 вбачається, що представниками продавця були голова правління Лішнивець П.І., який діє на підставі статуту, та громадянин Зорін Г.Г., який діє на підставі протоколу №1 загальних зборів акціонерів ВАТ «СПМК №513» від 28.02.06

Відповідно до ст. 92 ч.1 ЦК України юридична  особа  набуває  цивільних  прав  та обов'язків і здійснює їх через свої органи,  які діють відповідно до установчих документів та закону.

Статтею 48 ч.1 Закону України «Про господарські товариства» та пунктом 8.4.5 Статуту позивача визначено, що голова  правління  товариства    вправі    без довіреності здійснювати  дії  від  імені  товариства.

Таким чином голова правління ВАТ «СПМК №513» законом та установчими документами наділений повноваженнями здійснювати представництво цього товариства.

Громадянин Лішнивець П.І. обраний головою правління товариства на загальних зборах акціонерів цього товариства від 19.06.04. (а.с.14)

Рішенням Богунського районного суду м.Житомира від 03.05.06 визнано недійсним рішення загальних зборів акціонерів ВАТ «СПМК №513» від 19.06.06. (а.с.20) Підставою для визнання недійсним рішення загальних зборів стали порушення при їх скликанні, отже рішення загальних зборів товариства визнається недійсним з моменту його прийняття. Звідси, громадянин Лішнивець П.І. був нелегітимним головою правління, отже не мав право представляти інтереси товариства при укладенні договорів від 01.06.06.

Відповідач у відзиві заперечуючи проти позову посилається на ст.92 ч.3 ЦК України, в якій зазначено, що у відносинах  із  третіми  особами обмеження повноважень щодо представництва  юридичної  особи  не  має  юридичної  сили,   крім випадків,  коли юридична особа доведе,  що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Проаналізувавши зазначену норму закону господарський суд вважає, що вона не може бути застосована до спірних правовідносин з огляду на таке.

Частина третя згаданої статті вказує на обмеження представництва, тобто регулює обставини, коли представник є належним, однак його повноваження певним чином обмежені (зокрема статутом, рішенням вищого органу товариства, тощо) і про ці обмеження третя особа не знала. В даному ж випадку громадянин Лішнивець П.І. взагалі не мав жодних повноважень представляти інтереси юридичної особи.

Господарський суд звертає також увагу на те, що договори від 01.06.06. були укладені після того як Богунським районним судом постановлено рішення про визнання недійсним рішення загальних зборів, яким обрано голову правління.

Одночасно господарський суд звертає увагу, що ТОВ «АВЕР ТЕХ» було обізнане у справах внутрішньої діяльності позивача, що вбачається зокрема з оглянутої в судовому засіданні цивільної справи Богунського райсуду №2-183/06 а також зі змісту протоколу загальних зборів від 28.02.06, в якому зазначено про присутність представника ТОВ «АВЕР ТЕХ» на зборах та про наявність інших судових проваджень між сторонами. З викладеного господарський суд приходить до висновку, що   відповідач по справі (ТОВ «АВЕР ТЕХ») за всіма обставинами не міг не знати про наявність судової справи Богунського районного суду, по якій прийнято згадане рішення від 03.05.06.

Як зазначено вище, при укладенні договорів від 01.06.06 інтереси продавця представляв також громадянин Зорін Г.Г., який діяв на підставі протоколу №1 загальних зборів акціонерів ВАТ «СПМК №513» від 28.02.06.

Зазначеним рішенням загальних зборів акціонерів дійсно уповноважено Зоріна Г.Г. від імені позивача укласти та підписати договори купівлі-продажу майна ВАТ «СПМК-513».

Однак суд вважає, що громадянин Зорін Г.Г. є неналежним представником товариства з огляду на наступне.

Законодавець встановлює такі види представництва як представництво за законом, комерційне представництво та представництво за довіреністю.

Виходячи з норм статей 242 та 243 ЦК України громадянин Зорін Г.Г. не може бути представником за законом а також не є комерційним представником. Звідси, він може бути тільки представником за довіреністю.

Відповідно до ст. 246 ЦК України довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою,  уповноваженою на це її установчими документами, та скріплюється печаткою цієї юридичної особи.

Зі змісту договорів від 01.06.06 вбачається, що представник продавця Зорін Г.Г. не мав довіреності на вчинення дій від імені товариства.

Якщо протокол загальних зборів від 28.02.06 (а.с.30) вважати довіреністю, то відповідно до ст. 245 ч.1 ЦК України форма   довіреності  повинна  відповідати  формі,  в  якій відповідно до закону має вчинятися правочин.

Іншими словами, якщо форма договору, який має укласти представник, передбачає обов'язкову нотаріальну форму (як в даному випадку), то довіреність цього представника має також бути посвідчена нотаріально.

Відповідно до ст. 215 ч.1 ЦК України підставою недійсності правочину є  недодержання  в  момент вчинення  правочину  стороною  (сторонами) вимог,  які встановлені частинами першою - третьою,  п'ятою та  шостою  статті  203  цього Кодексу.

Відповідно до ст. 203 ч.1 ЦК України зміст  правочину  не може суперечити цьому Кодексу,  іншим актам  цивільного  законодавства.

Як встановлено судом договори від 01.06.06 суперечать ст. 92 ч.1, ст. 246, ст. 245 ч.1 ЦК України, тому суд визнає ці договори недійсними.

Відповідно до ст. 236 ч.1 ЦК України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Відповідно до ст. 216 ч.1 ЦК України недійсний  правочин  не створює юридичних наслідків,  крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Таким чином договори від 01.06.06 не створюють юридичних наслідків для сторін.

В цій же нормі закону зазначено, що у разі  недійсності  правочину  кожна  із  сторін зобов'язана повернути другій  стороні  у  натурі  все,  що  вона  одержала  на виконання   цього   правочину.

Звідси, вимога позивача про витребування майна підлягає задоволенню частково, а саме суд зобов'язує відповідача передати позивачу нерухоме майно, одержане за договорами від 01.06.06, крім приміщення 4, власником якого за договором міни на даний час є громадянин Протасевич С.В., до якого позивачем не заявлено позовних вимог.

Відповідно до вказаної норми закону (ст.216 ч.1 ЦК) позивач також зобов'язаний повернути відповідачу одержані за договором кошти. В разі невиконання такого обов'язку відповідач має право звернутися до суду з відповідним позовом.

Також господарський суд звертає увагу на те, що зазначене в договорах майно вибуло з володіння власника (позивача) поза його волею. Як зазначено в ст. 92 ч.1 ЦК України юридична  особа  набуває  цивільних  прав  та обов'язків і здійснює їх через свої органи. Нелегітимність осіб, які вчинили правочин від імені позивача означає відсутність належним чином визначеного бажання (волі) юридичної особи на відчуження майна.

Таким чином відповідно до ст.388 ч.1 п.3 ЦК України визначене в договорах від 01.06.06 майно може бути витребувано позивачем у відповідача.

Відповідно до ст. 49 ч.2 ГПК України судові витрати покладаються на позивача, так як спір виник саме з його неправильних дій.

Керуючись ст.ст. 49, 82 – 85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Товариству з обмеженою відповідальністю «АВЕР-ТЕХ» (м.Київ, Шевченківський р-н, вул.Пимоненка, 13-Ж, код 21665318) повернути Відкритому акціонерному товариству «Спеціалізована пересувна механізована колона №513» (м.Житомир, вул.Маршала Рибалка,38, код 01354792) приміщення адміністративної будівлі площею 684,6 кв.м., що знаходиться за адресою м.Житомир, вул. Маршала Рибалка, 38, а також приміщення складу-гаражу літ. «В», що знаходиться за цією ж адресою, а саме приміщення 1 площею 405 кв.м., приміщення 5 площею 22 кв.м., приміщення 6 площею 26 кв.м., приміщення 7 площею 21,7 кв.м.

3. Визнати недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 01.06.06, за яким Відкрите акціонерне товариство «Спеціалізована пересувна механізована колона №513» (м.Житомир, вул.Маршала Рибалка,38, код 01354792) продало, а Товариство з обмеженою відповідальністю «АВЕР-ТЕХ» (м.Київ, Шевченківський р-н, вул.Пимоненка, 13-Ж, код 21665318) купило за 368434 грн. приміщення адміністративної будівлі площею 684,6 кв.м., що знаходиться за адресою м.Житомир, вул. Маршала Рибалка, 38.

4. Визнати недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 01.06.06, за яким Відкрите акціонерне товариство «Спеціалізована пересувна механізована колона №513» (м.Житомир, вул.Маршала Рибалка,38, код 01354792) продало, а Товариство з обмеженою відповідальністю «АВЕР-ТЕХ» (м.Київ, Шевченківський р-н, вул.Пимоненка, 13-Ж, код 21665318) купило за 131565 грн. приміщення складу-гаражу літ. «В», що знаходиться адресою м.Житомир, вул. Маршала Рибалка, 38, а саме приміщення 1 площею 405 кв.м., приміщення 4 площею 359,7 кв.м., приміщення 5 площею 22 кв.м., приміщення 6 площею 26 кв.м., приміщення 7 площею 21,7 кв.м.

5. Відмовити в задоволенні позову в частині витребування приміщення 4 складу гаражу літ. «В».

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

                                                                             Дата підписання 11.08.08.

Суддя                                                                     Тимошенко О.М.  

Віддрукувати: 4 примірн.