Постанова

від 02.12.2008 по справі 2/29-нм

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

2/29-НМ

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "02" грудня 2008 р.                                                          Справа №  2/29-НМ

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  Гулової А.Г.

суддів:                                                                        Пасічник С.С.

                                                                                    Щепанської Г.А.

при секретарі                                                             Жарській І.В. ,

за участю представників сторін:

від позивача: Мартинова О.Ю. - ліквідатора (постанова господарського суду Житомирської області від 14.11.2007р. у справі № 7/158-Б),

від відповідача: Шиманської Н.В. - представника за довіреністю №473 від 18.08.2008р.,                             Ясюнецького О.О. - представника за довіреністю №142 від 28.02.2008р. (що взяв участь в судовому засіданні 27.11.2008р.),

від третьої особи: Ясюнецького О.О. - представника за довіреністю від 21.11.2008р. (що взяв участь в судовому засіданні 27.11.2008р.),

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕР-ТЕХ", м.Київ

на рішення господарського суду Житомирської області

від "05" серпня 2008 р. у справі № 2/29-НМ (суддя Тимошенко О.М.)

за позовом відкритого акціонерного товариства "Спеціалізована пересувна механізована колона №513", м.Житомир  

до товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕР-ТЕХ", м.Київ

за участютретьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача- Протасевича Сергія Володимировича, смт.Черняхів Житомирської області

про витребування майна,

з перервою в судовому засіданні з 27.11.2008р.по 02.12.2008р. відповідно до ст.77 ГПК України

 ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Житомирської області від 05.08.2008р. у справі 2/29-НМ позов відкритого акціонерного товариства "Спеціалізована пересувна механізована колона №513" до товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕР-ТЕХ" за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача- Протасевича Сергія Володимировича про витребування майна задоволено частково:

- зобов'язано товариство з обмеженою відповідальністю "АВЕР-ТЕХ" (м.Київ) повернути відкритому акціонерному товариству "Спеціалізована пересувна механізована колона №513" (м.Житомир) приміщення адміністративної будівлі площею 684,6 кв.м., що знаходиться за адресою: м.Житомир, вул.Маршала Рибалка,38, а також приміщення складу-гаражу літ."В", що знаходиться за цією ж адресою, а саме приміщення 1 площею 405 кв.м., приміщення 5 площею 22 кв.м., приміщення 6 площею 26 кв.м., приміщення 7 площею 21,7 кв.м.;

- відмовлено в задоволенні позову в частині витребування приміщення 4 складу гаражу літ."В".

Крім того, суд першої інстанції, керуючись п.1 ч.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України, визнав недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 01.06.2006р., за яким відкрите акціонерне товариство "Спеціалізована пересувна механізована колона №513" продало, а товариство з обмеженою відповідальністю "АВЕР-ТЕХ" купило за 368434грн. приміщення адміністративної будівлі площею 684,6кв.м., що знаходиться за адресою м.Житомир, вул.Маршала Рибалка,38 та договір купівлі-продажу нерухомого майна від 01.06.2006р., за яким відкрите акціонерне товариство "Спеціалізована пересувна механізована колона №513" продало, а товариство з обмеженою відповідальністю "АВЕР-ТЕХ" купило за 131565грн. приміщення складу-гаражу літ."В", що знаходиться адресою: м.Житомир, вул.Маршала Рибалка,38, а саме приміщення 1 площею 405кв.м., приміщення 4 площею 359,7кв.м., приміщення 5 площею 22кв.м., приміщення 6 площею 26кв.м., приміщення 7 площею 21,7кв.м,

Вважаючи, що рішення місцевим господарським судом прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, а висновки суду, викладені у рішенні, не відповідають обставинам справи, ТОВ "АВЕР-ТЕХ" звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить зазначене рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Мотивуючи апеляційну скаргу, відповідач зазначає, зокрема, наступне:

- в порушення п.1 ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України суд першої інстанції розглянув справу за відсутності представників відповідача та третьої особи, залишивши поза увагою заяву представника відповідача від 04.08.2008р. про відкладення розгляду справи та визнавши, що у справі зібрано достатньо доказів для прийняття рішення у справі;

- місцевий господарський суд прийняв до уваги клопотання представника позивача, заявлене в судовому засіданні 02.06.2008р., про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна, яким фактично змінені позовні вимоги, тоді як відповідач та третя особа будь-яких пояснень з приводу нових заявлених вимог не надавали;

- серед підстав для часткового задоволення позову суд вказав на те, що гр.Лішневець П.І. на момент укладення спірних договорів від 01.06.2006р. був нелегітимним головою правління ВАТ "СПМК-513" та не мав права представляти інтереси товариства при укладенні спірних договорів, оскільки рішення загальних зборів, на яких його було обрано головою правління, визнано недійсним відповідно до рішення Богунського районного суду м.Житомира від 03.05.2006р., проте, з таким висновком суду погодитись не можна, оскільки на момент укладення спірних договорів купівлі-продажу рішення Богунського районного суду м.Житомира від 03.05.2006р. не набрало законної сили та, крім того, про факт визнання в судовому порядку недійсними рішення загальних зборів ВАТ "СПМК-513" від 19.06.2004р. не було і не могло бути відомо покупцю - ТОВ "АВЕР-ТЕХ", а висновок суду про те, що вказане товариство за всіма обставинами (обізнаність товариства у справах внутрішньої діяльності, присутність представника ТОВ "АВЕР-ТЕХ" на загальних зборах від 28.02.2008р., матеріали оглянутої в судовому засіданні справи Богунського районного суду                 №2-П-183/06) не могло не знати про наявність судової справи №2-П-217/06 Богунського райсуду, за наслідками якої прийняте вищевказане рішення, є безпідставним, так як судова справа №2-П-183/06 за позовом ВАТ "СПМК-513" до 28 фізичних осіб - акціонерів товариства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної продажем майна за завідомо заниженою ціною розглядалася Богунським районним судом у            2006 році й провадження у цій справі відбувалося за зовсім іншою матеріально-правовою вимогою позивача і питання дійсності/недійсності рішень загальних зборів ВАТ "СПМК-513" від 19.06.2004р. під час слухання вказаної справи не досліджувалось, відтак, і присутність представника ТОВ "АВЕР-ТЕХ" під час слухання справи                   №2-П-183/06 не може слугувати доказом того, що товариству було відомо про справу №2-П-217/06 та прийняте по цій справі рішення про визнання недійсним рішення загальних зборів ВАТ "СПМК-513" від 19.06.2004р., як і не може слугувати таким доказом присутність представника ТОВ "АВЕР-ТЕХ" на загальних зборах                            ВАТ "СПМК-513" від 28.02.2008р., де вирішувалось питання щодо неповноважності керівних органів та посадових осіб ВАТ.

Відповідно ж до ч.3 ст.92 Цивільного України у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала, чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження, а в п.2.17 рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 28.12.2007р. "Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин" зазначено, що, з урахуванням вимог ч.3 ст.92 ЦК України, недійсність рішення загальних зборів про обрання керівника господарського товариства не є підставою для визнання недійсними правочинів, вчинених цим керівником товариства;

- судом першої інстанції не взято до уваги, що в єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців, витяг якого є в матеріалах даної справи, містяться відомості про те, що від імені позивача без довіреності має право вчиняти юридичні дії, в тому числі підписувати договори, Лішневець Петро Іванович;

- висновок суду про те, що представник продавця Зорін Г.Г. не мав довіреності на вчинення дій від імені товариства, не відповідає дійсності, оскільки повноваження Зоріна Г.Г. на укладання спірних договорів підтверджується нотаріально посвідченою довіреністю на вчинення дій від імені ВАТ "СПМК-513", оригінал якої знаходиться у нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Товянського С.Я., а копія - у представника відповідача. Проте, суд першої інстанції взагалі не встановлював наявність чи відсутність такої довіреності, зробивши безпідставний висновок, що така довіреність відсутня;

- господарським судом Житомирської області не взято до уваги того факту, що відповідачем були прийняті грошові кошти, сплачені позивачем в рахунок вартості майна у сумі 499999,00грн., що підтверджується платіжним дорученням №1536 від 01.06.2006р., й відповідачем також було передане майно позивачу відповідно до актів приймання-передачі від 01.06.2006р., надано згоду на оформлення земельної ділянки під проданими будівлями, вчинені дії по звільненню відчужених приміщень від власного майна згідно п.3.3 оспорюваних договорів, тобто угода купівлі-продажу була схвалена сторонами й вимога про її визнання недійсною в такому випадку з мотивів відсутності належних повноважень представника на укладення угоди задоволенню не підлягає;

- ч.1 ст.216 Цивільного кодексу України передбачає наслідки недійсності правочину - двосторонню реституцію, однак, місцевий господарський суд в резолютивній частині рішення зобов'язав відповідача повернути позивачу нерухоме майно, що було відчужене за спірними договорами, але не зобов'язав позивача повернути відповідачу сплачені по цим договорам кошти, тобто безпідставно витребував майно у відповідача, застосувавши інший вид захисту цивільного права;

- судом першої інстанції при прийнятті позовної заяви до провадження порушено норми процесуального права, оскільки не враховано, що позовна заява не повністю оплачена державним митом: за подання позову позивач мав сплатити 4999,99грн., тоді як ним сплачено всього 170грн. держмита.

В доповненнях від 27.10.2008р. до апеляційної скарги, зареєстрованих апеляційним господарським судом 27.11.2008р. за вх.№02-01/7316/08, відповідач звернув увагу, що позов про витребування майна з чужого незаконного володіння поданий від імені позивача ліквідатором товариства без правових підстав для звернення до господарського суду із заявою про визнання недійсними угод боржника в порядку окремого провадження, оскільки, виходячи з ч.10 ст.17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ліквідатору надано право визнавати недійсними договори боржника, укладені до порушення провадження у справі про банкрутство, які не виконані повністю або частково і якщо їх виконання завдає збитків боржнику, тоді як спірні договори укладені та фактично виконані до оголошення позивача банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури згідно постанови господарського суду Житомирської області від 14.11.2007р. у справі               №7/158-Б й у випадку фактичного виконання розгляд вимог про визнання угод недійсними мав здійснюватися в межах провадження у справі про банкрутство.    

Крім того, відповідач просив скасувати ухвалу господарського суду першої інстанції від 15.08.2008р. про забезпечення позову у справі.  

Позивач проти апеляційної скарги заперечив, зазначивши, що її доводи є безпідставними та необґрунтованими (детально свої пояснення позивач виклав у письмових запереченнях на апеляційну скаргу, зареєстрованих апеляційним господарським судом 27.10.2008р. за вх.№02-01/6499/08 та 27.11.2008р. за                         вх.№02-01/7316/08). Просить оскаржене рішення залишити без змін, а подану відповідачем апеляційну скаргу - без задоволення.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Протасевич С.В. у письмовому відзиві від 28.10.2008р. на апеляційну скаргу, зареєстрованому судом апеляційної інстанції 27.11.2008р. за вх.№02-01/7313/08, підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі та просив скасувати судове рішення у даній справі з прийняттям нового рішення - про відмову в задоволенні позову. Крім того, просив скасувати ухвалу господарського суду Житомирської області від 15.08.2008р. про забезпечення позову.

Представники відповідача в судовому засіданні 27.11.2008р. підтримали доводи та вимоги апеляційної скарги, надавши пояснення в обґрунтування своєї позиції. Вважаючи рішення суду першої інстанції таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, просили його скасувати та прийняти нове рішення - про відмову в задоволені позову.

Крім того, просили скасувати винесену після прийняття оскарженого рішення та подання апеляційної скарги ухвалу господарського суду Житомирської області від 15.08.2008р. про вжиття заходів до забезпечення позову.

Ліквідатор ВАТ "СПМК-513" заперечив проти апеляційної скарги, надавши пояснення в обґрунтування своїх заперечень. Вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, у зв'язку з чим просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу відповідача - без задоволення. Пояснив, що з позовом про визнання договорів недійсними до суду не звертався.

Представник третьої особи в судовому засіданні 27.11.2008р. погодився з доводами апеляційної скарги, вважаючи оскаржене рішення незаконним.

В засіданні суду 02.12.2008р. представник позивача уточнила вимоги апеляційної скарги та просила рішення господарського суду першої інстанції скасувати в частині задоволених позовних вимог з прийняттям в цій частині нового рішення - про відмову в позові, а також просила скасувати ухвалу суду першої інстанції від 15.08.2008р. про забезпечення позову.  

Протасевич С.В. або уповноважений ним на представництво інтересів в суді представник в судове засідання 02.12.2008р. не з"явились.

В поданій 02.12.2008р. до суду заяві представник Протасевича С.В. просив продовжувати розгляд апеляційної скарги за його відсутності.

Зважаючи на заявлене представником третьої особи клопотання, а також, беручи до уваги положення ст.101 Господарського процесуального кодексу України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, колегія суддів визнала можливим продовжити розгляд апеляційної скарги без участі третьої особи – гр.Протасевича С.В. або його представника за наявними в матеріалах справи документами.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши дану судом першої інстанції юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства при прийнятті оскарженого рішення, колегія суддів  дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.06.2006р. між відкритим акціонерним товариством "Спеціалізована пересувна механізована колона №513" (продавцем) в особі голови правління Лішневця П.І., який діє на підставі Статуту, а також Зоріна Г.Г., який діє на підставі протоколу №1 загальних зборів акціонерів ВАТ "СПМК №513" від 28.02.2006р. та товариством з обмеженою відповідальністю "АВЕР-ТЕХ" (покупцем) було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна (т.1 а.с.44-45,55-56), відповідно до якого продавець передає у власність покупця, а покупець приймає та зобов'язується сплатити вартість приміщень складу-гаражу літ"В" з усіма існуючими внутрішніми та зовнішніми інженерними комунікаціями, розташованих за адресою: м.Житомир, вул.Маршала Рибалка,38, а саме: приміщення 1 площею 405кв.м., приміщення 4 площею 259,7кв.м., приміщення 5 площею 22кв.м., приміщення 6 площею 26кв.м., приміщення 7 площею 21,7кв.м., а всього 834,4кв.м., що становить 76/100 частин об'єкту будівель прохідної та складу-гаражу.

Згідно з п.2.1 договору загальна вартість об'єкта купівлі-продажу становить 131565грн. з врахуванням ПДВ.

Продавець зобов'язався передати покупцю об'єкт купівлі-продажу на підставі акту приймання-передачі в день укладення цього договору за умови надання покупцем підтвердження про здійснення оплати вартості об'єкта (п.3.2 договору).

Пунктом 3.1 договору передбачено, що право власності на об'єкт купівлі-продажу переходить від продавця до покупця в момент державної реєстрації цього договору. Надати договір на державну реєстрацію покупець має право з моменту його нотаріального посвідчення.

Договір посвідчено приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Житомирської області 01.06.2006р., зареєстровано в реєстрі за №2361.

Крім того, 01.06.2006р. між вищевказаними особами було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна (т.1 а.с.39-40,57-58), згідно якого ВАТ "СПМК №513" продало ТОВ "АВЕР-ТЕХ" приміщення адміністративної будівлі загальною площею 684,6кв.м. та вартістю 368434грн. (п.1.1, 2.1 договору).

Договір містить такі ж положення щодо переходу права власності покупця на придбаний об'єкт (п.3,1, 3.2 договору), посвідчений в нотаріальному порядку 01.03.2006р. та зареєстрований в реєстрі за №2360.

Згідно платіжного доручення №1536 від 01.06.2006р. ТОВ "АВЕР-ТЕХ" перерахувало ВАТ "СПМК №513" кошти в сумі 499999,00грн. за нерухоме майно згідно рахунку-фактури № СФ-0000012 від 01.06.2006р. (т.1 а.с.103,104).

01.06.2006р. сторони договорів купівлі-продажу склали акти приймання-передачі об'єктів продажу (т.1 а.с.42,47).

Як вбачається з витягів з Державного реєстру правочинів, наданих                             КП "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації", витягів про реєстрацію права власності на нерухоме майно  (т.1 а.с.41,43,46,48,126,127) на підставі договорів купівлі-продажу від 01.06.2006р. за ТОВ "АВЕР-ТЕХ" зареєстровано право власності на адміністративну будівлю, прохідну та склад-гараж по вул.Маршала Рибалка,38 у м.Житомирі.

В подальшому, ТОВ "АВЕР-ТЕХ" за договором міни від 23.03.2007р. передало  приміщення №4 складу-гаражу літ."В" площею 359,кв.м., що складає 33/100 частин об"єкту прохідної та складу-гаражу, гр.Протасевичу С.В. взамін на приміщення №2 площею 144кв.м. й приміщення №3 площею 92,6кв.м. складу-гаражу  (т.1 а.с.112-114).

Постановою господарського суду Житомирської області від 14.11.2007р. у справі №7/158-Б ВАТ "СПМК №513" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру  з призначення ліквідатором арбітражного керуючого Мартинова О.Ю. (т.1 а.с.87).

11.02.2008р. в господарський суд Житомирської області звернулось відкрите акціонерне товариство "Спеціалізована пересувна механізована колона №513" (м.Житомир) з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕР-ТЕХ" про витребування з незаконного володіння відповідача приміщення адміністративної будівлі загальною площею 684,6кв.м., яка знаходиться у м.Житомирі по вул.Маршала Рибалка,38, а також приміщення складу-гаража літ."В", розташованого за тією ж адресою, а саме: приміщення 1 (площею 405кв.м.), 4 (площею 359,7кв.м.), 5 (площею 22кв.м.), 6 (площею 26кв.м.), 7 (площею 21,7кв.м.) шляхом покладення на відповідача обов'язку передати це майно позивачеві.

Обґрунтовуючи позов, ліквідатор товариства зазначив, що спірні приміщення були продані товариством відповідачу на підставі договорів купівлі-продажу від 01.06.2006р., підписаних від імені продавця Лішневцем П.І. – головою правління товариства та Зоріним Г.Г., діючим на підставі протоколу №1 загальних зборів акціонерів від 28.02.2006р.

Стверджує, що особи, які підписали договори від імені продавця є неправомочними, оскільки  рішення загальних зборів від 19.06.2004р., яким                Лішневця П.І. призначено головою правління, а також рішення загальних зборів від 28.02.2006р., визнані недійсними у судовому порядку, у зв'язку з чим спірне майно неправомірно було передане відповідачеві й підлягає поверненню позивачу.

Провадження у справі порушено ухвалою місцевого господарського суду від 12.02.2008р. (т.1 а.с.1).

З метою забезпечення позову, за клопотанням позивача, суд першої інстанції 12.02.2008р. виніс також ухвалу (т.1 а.с.2) про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірні приміщення, яка була скасована, в подальшому, постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 22.04.2008р.                       (т.1 а.с.95-96).

На підтвердження доводів позовної заяви позивач надав копії протоколу загальних зборів акціонерів ВАТ "СПМК-51" від 19.06.2004р.; протоколу №1 спільного засідання Правління та Наглядової ради ВАТ "СПМК-513" від 28.02.2006р.; рішення Корольовського районного суду м.Житомира від 13.09.2007р. у справі №2-436/07 про визнання недійсним спільного рішення Правління та Наглядової ради ВАТ "СПМК-513" від 28.02.2006р.; рішення Богунського районного суду м.Житомира від 03.05.2006р. у справі №2-П-217/06 про визнання недійсним рішення загальних зборів акціонерів              ВАТ "СПМК-513" від 19.06.2004р.; ухвали Апеляційного суду Житомирської області від 05.07.2006р. у справі №22/1247, якою залишено без змін рішення Богунського районного суду м.Житомира від 03.05.2006р.; договорів купівлі-продажу приміщень складу-гаражу літ."В" від 01.06.2006р. та приміщення адміністративної будівлі площею 684,6кв.м. по вул.Маршала Рибалка,38 (т.1 а.с.14-22).

У відповідь на запит господарського суду першої інстанції комунальне підприємство "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації" листом №459 від 19.02.2008р. (т.1 а.с.38) повідомило, що право власності на адміністративну будівлю по вул.Маршала Рибалка,38  зареєстроване за ТОВ "АВЕР-ТЕХ" на підставі договору купівлі-продажу від 01.06.2006р., посвідченого в нотаріальному порядку, а приміщення №№1,4,5,6,7 в будівлі складу-гаражу літ."В", придбані ТОВ "АВЕР-ТЕХ" відповідно до нотаріально посвідченого договору від 01.06.2006р., в подальшому, перейшли у власність Протасевича Сергія Володимировича відповідно до договору міни від 23.03.2007р. (т.1 а.с.39-53).

Відповідач у письмовому відзиві від 26.05.2008р. на позовну заяву                             (т.1 а.с.100-102) заперечив проти позовних вимог, зазначивши, що спірні приміщення були передані йому позивачем  за відплатним договором й, передавши відповідачу майно та отримавши за нього кошти в сумі 499999,00грн. (т.1 а.с.103,104), позивач втратив право власності на нього, що виключає вимогу позивача про витребування цього майна з володіння відповідача.

Заперечує твердження позивача про те, що договори від 01.06.2006р. укладено неправомочними особами, посилаючись на те, що до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України не внесено змін щодо зміни керівництва, а також зазначає, що рішення Богунського районного суду м.Житомира, яким визнано недійсним рішення загальних зборів акціонерів ВАТ "СПМК-513" від 19.06.2004р. набрало законної сили 05.07.2006р. відповідно до ухвали Апеляційного суду Житомирської області, тобто після укладення договорів купівлі-продажу, а тому, на момент їх укладення відповідач не знав і не міг знати, що в майбутньому загальні збори від 19.06.2004р., на яких було обрано головою правління Лішневця П.І., будуть визнані недійсними.

Крім того, вказує, що рішення Корольовського районного суду м.Житомира від 13.09.2007р. у справі №2-436/07, яким було визнане недійсним рішення спільного засідання Правління і та Спостережної ради від 28.02.2006р., було скасоване постановою Вищого господарського суду України від 13.05.2008р. (т.1 а.с.134-137).

Ухвалою від 26.05.2008р. господарський суд Житомирської області залучив до участі у справі третьою особою без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача гр.Протасевича С.В. (т.1 а.с.121).

02.06.2008р. представник позивача подав клопотання про визнання недійсними договорів купівлі-продажу майна від 01.06.2006р. (т.1 а.с.130), мотивоване тим, що вказані договори укладені особами головою правління товариства Лішневцем П.І., рішення про обрання якого головою правління від 19.06.2004р. в судовому порядку визнане недійсним, та  головою спостережної ради Зоріним Г.Г., обраним таким згідно рішення загальних зборів акціонерів від 28.02.2006р., яке, в подальшому, рішенням господарського суду Житомирської області від 28.02.2006р. у справі №5/9-К було визнане незаконним (т.1 а.с.117-119).   

Господарський суд Житомирської області, дослідивши зібрані по справі докази та взявши до уваги клопотання позивача про визнання недійсними договорів купівлі-продажу від 01.06.2006р., дійшов висновку, що вказані договори укладені зі сторони продавця неуповноваженими особами – Лішневцем П.І., рішення загальних зборів акціонерів ВАТ “СПМК №513” від 19.06.2006р. (т.1 а.с.14)  про обрання  його головою правління, якому статтею 48 ч.1 Закону України “Про господарські товариства” та пунктом 8.4.5 Статуту позивача надано право без довіреності здійснювати дії  від  імені  товариства, визнане недійсним рішенням Богунського районного суду м.Житомира від 03.05.2006р. з підстав порушень при скликанні загальних зборів й недійсним це рішення зборів є з моменту прийняття рішення районним судом (т.1 а.с.20), а також Зоріним Г.Г., який, виходячи з норм статей 242 та 243 ЦК України, не може бути представником за законом та не є комерційним представником, а довіреність на вчинення дій від імені товариства йому не видавалась.

У зв'язку з цим суд першої інстанції визнав за необхідне застосувати норму пункту 1 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, а саме: визнати повністю недійсними вищевказані договори від 01.06.2006р., як такі, що суперечать законодавству.

Також господарський суд зазначив, що зазначене в договорах майно вибуло з володіння власника (позивача) поза його волею, посилаючись, при цьому на те, що нелегітимність осіб, які вчинили правочин від імені позивача означає відсутність належним чином визначеного бажання (волі) юридичної особи на відчуження майна, та встановив, що відповідно до ст.388 ч.1 п.3 Цивільного кодексу України визначене в договорах від 01.06.2006р. майно може бути витребувано позивачем у відповідача.

Як зазначалося вище, місцевий господарський суд також зобов'язав відповідача передати позивачу нерухоме майно, одержане за договорами від 01.06.2006р., крім приміщення 4, власником якого за договором міни на даний час є громадянин Протасевич С.В., до якого позивачем не заявлено позовних вимог.

Однак, колегія суддів з висновком суду першої інстанції погоджується не в повному обсязі, враховується наступне.

За статтею 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Ч.1 статті 16 цього Кодексу встановлює перелік способів захисту цивільних прав та інтересів і цей перелік не є вичерпним.

Особа здійснює право на захист на свій розсуд (ч.1 ст.20 Цивільного кодексу України).

Позивач у справі звернувся до господарського суду з позовом про витребування з незаконного володіння відповідача майна на підставі ст.387 Цивільного кодексу України,

Ст.387 ЦК України встановлено: власник має право витребувати своє майно від  особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави  заволоділа ним.

Матеріально-правова вимога позивача у віндикаційному позові повинна мати відповідні підстави, що тягнуть за собою визначені законом правові наслідки. Зазначені позивачем у позовній заяві підстави повинні підтверджувати право власності позивача на витребовуване майно, факт вибуття майна з його володіння, наявність майна у незаконному володінні відповідача, відсутність у відповідача правових підстав для володіння майном.

Як зазначалося вище, підставами набуття права власності відповідача на спірне майно є договори купівлі-продажу від 01.06.2006р., які суд першої інстанції, керуючись п.1 ч.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України, визнав недійсними, не застосувавши двосторонню реституцію: зобов'язав відповідача передати позивачу майно, але не зобов'язав позивача повернути відповідачу отримані за продане майно кошти.

Однак, визнавши недійсними договори купівлі-продажу, що, у відповідності до ч.1 ст.216 Цивільного кодексу України, тягне за собою обов'язок сторін повернути одна одній одержане за договорами, місцевий господарський суд не зважив на те, що позивач обрав способом захисту свого права звернення до суду саме віндикаційний позов, наслідком якого є повернення витребовуваного майна його власнику, тобто, обрав за позивача й інший спосіб захисту цивільного права, який конкурує з обраним позивачем.

При цьому слід зазначити, що наслідки задоволення віндикаційного позову та позову про визнання правочину недійсним, різні .

Віндикаційний позов є речово-правовим позовом й важливою умовою звернення з таким позовом є відсутність між позивачем та відповідачем зобов'язально-правових відносин щодо спірного майна.

Судом першої інстанції не взято до уваги, що у позивача були відсутні правові підстави для звернення до суду з позовом про витребування майна із володіння відповідача, оскільки останній набув право власності на витребовуване майно на підставі договорів купівлі-продажу, які в судовому порядку не були визнані недійсними, тобто до виконання цих договорів між сторонами існували зобов"язально-правові відносини.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції у даному випадку безпідставно скористався п.1 ч.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України та визнав недійсними договори купівлі-продажу і, тим самим, за позивача обрав інший спосіб захисту.

Віндикаційний позов сторони за договором та позов про визнання недійсним договору є два різних способи захисту порушеного права, а тому сумісний розгляд таких позовів неможливий.

Подане представником позивача клопотання про визнання недійсними договорів купівлі-продажу від 01.06.2006р. (т.1 а.с.130) не розцінюється судовою колегією як заява про зміну підстав або предмета позову.

Це підтвердив і представник позивача в судовому засіданні, що відбулося  02.12.2008р., зазначивши, що позивач з позовом про визнання недійсними договорів купівлі-продажу від 01.06.2008р. до господарського суду не звертався.

В судовому засіданні оглянуто оригінал протоколу №1 від 15.09.2006р. позачергових загальних зборів акціонерів ВАТ "СПМК №513" (т.2 а.с.66-71), з якого вбачається, що загальними зборами акціонерів було прийняте рішення про затвердження договорів купівлі-продажу нерухомого майна від 01.06.2006р.,  зареєстрованих за р.№№2360 та 2361.

Докази визнання цього рішення недійсним в установленому порядку в матеріалах справи відсутні.

Оскільки позивачем, всупереч ст.33 Господарського процесуального кодексу України, яка покладає на сторони обов'язок доказування і подання доказів в обґрунтування своїх вимог і заперечень, не доведено, що витребовуване майно  знаходиться у неправомірному володінні відповідача, підстави для задоволення позову про витребування спірного майна відсутні.

Розглянувши в одному провадженні й задовольнивши позов про витребування майна із чужого незаконного володіння та визнавши недійсними договори купівлі-продажу майна, яке витребовується, наслідки задоволення яких різні, суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття неправильного рішення.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Житомирської області у даній справі підлягає скасуванню в частині задоволених позовних вимог з прийняттям нового рішення – про відмову у позові.

Оскільки частина майна, а саме: приміщення 4 складу-гаражу літ."В" по вул.Маршала Рибалка,38 у м.Житомирі відчужена відповідачем Протасевичу С.В., й підстави відчуження цього майна ніким не оспорювалися, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про відмову в позові в частині витребування цього приміщення.

Отже, в решті судове рішення слід залишити без змін.

Водночас, судова колегія вважає, що не може бути задоволена вимога відповідача, заявлена в суді апеляційної інстанції, про скасування ухвали господарського суду Житомирської області від 15.08.2008р. (т.2 а.с.14), якою задоволено клопотання позивача про вжиття заходів до забезпечення позову та заборонено товариству з обмеженою відповідальністю "АВЕР-ТЕХ" будь-яким способом відчужувати приміщення адміністративної будівлі площею 684,6кв.м. по вул.Маршала Рибалка,38, а також приміщення складу-гаражу літ."В" за цією ж адресою, а саме: приміщення 1 площею 405кв.м., приміщення 5 площею 22кв.м., приміщення 6 площею 26кв.м. та приміщення 7 площею 21,7кв.м.  

Апеляційна скарга на ухвалу суду має бути оформлена у відповідності до вимог Господарського процесуального кодексу України щодо форми та змісту скарги й оскарження заінтересованою особою декількох судових рішень має здійснюватись по кожному рішенню окремо з метою подальшого здійснення апеляційним господарським судом апеляційного провадження по таких скаргах з дотриманням встановленого процесуальним законом порядку.

Відповідач, заявивши в ході апеляційного провадження з перегляду судового рішення від 05.09.2008р. вимогу про скасування ухвали господарського суду від 15.08.2008р.  про вжиття заходів до забезпечення позову, не додержав порядку оскарження судових рішень, у зв"язку з чим колегія суддів зазначену ухвалу не переглядає.

Враховуючи, що за подання позову про витребування майна на суму 499999,00грн. позивачем мало бути сплачене державне мито в сумі 4999,99грн., а позивач сплатив всього 170,00грн., а також, враховуючи, що судом апеляційної інстанції в позові відмовлено, у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України, з позивача слід стягнути в доход Державного бюджету України державне мито в сумі 4829,99грн. за подання позову, а також на користь відповідача за подання апеляційної скарги - 1944грн.50коп. витрат з держмита, оскільки відповідач оскаржив судове рішення в частині задоволення вимоги про витребування майна на суму 371830грн. та в частині визнання недійсними двох договорів купівлі-продажу, виходячи з чого сплаті за подання апеляційної скарги підлягало державне мито в сумі 1944,50грн.

Так як відповідачем сплачено за подання апеляційної скарги державне мито в розмірі 2585грн., йому слід повернути з Державного бюджету України 640,50грн. зайво сплаченого державного мита.

  Керуючись ст.ст.101,103 -105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕР-ТЕХ", м.Київ задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Житомирської області від 05 вересня 2008 року у справі № 2/29-НМ скасувати в частині задоволених позовних вимог.

Прийняти в цій частині нове рішення.

В позові відмовити.

3. В решті рішення залишити без змін.

4. Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Спеціалізована пересувна механізована колона №513" (м.Житомир, вул.Маршала Рибалка,38, код 01354792) в доход Державного бюджету України (р/р31114095500002 в УДК у Житомирській області, отримувач - ВДК у м.Житомир, код ЄДРПОУ 22062319) 4829грн. 99коп. державного мита.

5. Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Спеціалізована пересувна механізована колона №513" (м.Житомир, вул.Маршала Рибалка,38, код 01354792) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕР-ТЕХ" (м.Київ, Шевченківський р-н, вул.Пимоненка, 13-Ж, код 21665318) 1944грн. 50коп. витрат з державного мита за подання апеляційної скарги.

6. Повернути з Державного бюджету України товариству обмеженою відповідальністю "АВЕР-ТЕХ" (м.Київ, Шевченківський р-н, вул.Пимоненка, 13-Ж, код 21665318)  640грн. 50коп. державного мита, зайво сплаченого згідно платіжного доручення №716 від 14.08.2008р.

7. Видачу наказів на виконання даної постанови доручити господарському суду Житомирської області.

8. Справу № 2/29-НМ повернути до господарського суду Житомирської області.

 Головуючий - суддя:                                                              Гулова А.Г.

 судді:

                                                                                           Пасічник С.С.  

                                                                                           Щепанська Г.А.  

  Віддрук. 4 прим.:

1 - до справи

2 - позивачу

3 - відповідачу

4 -третій особі