Рішення

від 25.07.2008 по справі 40/89

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

40/89

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

25.07.08 р.                                                                                                    Справа № 40/89                               

Суддя господарського суду Донецької області Підченко Ю.О.

При секретарі судового засідання Ротар Н.Ю.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „ДонИнтрейд” м.Донецьк

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю „Аркос” м. Донецьк

про стягнення 79 573 грн. 49 коп.

за участю:

представників сторін:

від позивача Борщова С.М.- юрисконсульт, Мамічева І.Ю- юрисконсульт

від відповідача Бондарев С.І. - директор

З метою підготовки процесуального документу у судовому засіданні згідно вимог ст. 77 ГПК України було оголошено перерву з 24.07.08р. по 25.07.08р.

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю „ДонИнтрейд” звернулось до  господарського суду з позовними вимогами альтернативного характеру до  товариства з обмеженою відповідальністю „Аркос” про визнання договору суборенди №1 від 01.01.2008р. таким, що не діє, зобов'язання відповідача звільнити орендоване приміщення та стягнення з нього боргу з орендної плати в сумі 79 597 грн. 20 коп., пені в сумі 463 грн. 60 коп. та штрафу в сумі 4 512 грн. 69 коп. за прострочення виконання грошового зобов'язання.

До прийняття рішення по справі позивач, використовуючи своє право, передбачене ст. 22 ГПК України, неодноразово уточнював свої позовні вимоги, в результаті чого намагається припинити чинність договору суборенди №1 від 01.01.2008р. у зв'язку із закінченням узгодженого терміну його дії, зобов'язати відповідача звільнити орендоване приміщення та стягнути з нього борг в сумі в сумі 79 597 грн. 20 коп., пеню в сумі 2 872 грн. 71 коп., штраф в сумі 3 485 грн. 87 коп., а також додатково три проценти річних в сумі 349 грн. 48 коп. та інфляційні в сумі 2 312 грн. 51 коп.

Відповідач письмово на листі повідомив суд про визнання  ним боргу зі орендної плати в розмірі 74 597 грн. 20 коп. в повному обсязі.

З'ясувавши  фактичні  обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію  відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, вислухавши доводи представників сторін, суд встановив:

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 4-2, 4-3 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Справу за клопотанням однієї сторони погодженим з другою стороною, спір було вирішено у більш тривалий строк, ніж встановлено ч. 1 ст. 69 ГПК України.

Судом прийнято до уваги, що сторонами у справі є суб'єкти господарювання у розумінні статті 55 ГК України.

Позов мотивовано тим, що 01.01.08р. між позивачем - товариством з обмеженою відповідальністю „ДонИнтрейд”, далі Орендодавець, та  відповідачем – товариством з обмеженою відповідальністю „Аркос”, далі Орендар, був укладений договір суборенди нерухомого майна № 1, відповідно до якого Орендодавець передав Орендарю у строкове платне користування застраховане нежитлове приміщення, загальною площею 1364,9 кв.м., розташоване за адресою: 83004, м. Донецьк, вул. Університетська, буд. 112, на першому поверсі механічного цеху.

Договір суборенди було укладено на підставі договору оренди №46-07 від 01.04.07р., існуючого між позивачем та  Дочірним підприємством „Науково-дослідний та проектний інститут „Донецький ПромбудНДІпроект” державного акціонерного товариства „Будівельна компанія „УкрБуд”, який є Орендодавцем цього приміщення.

Факт передачі майна с суборенду підтверджується актом приймання-передачі від 01.01.08р., що відповідає п. 2.1. договору суборенди.

Пунктами 3.1., 3.2.  договору суборенди сторони передбачили розмір орендної плати за перший (базовий) місяць, а також порядок визначення її розміру за кожний наступний місяць.

Згідно п. 3.4. договору суборенди орендна плата сплачується шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Орендодавця в наступному порядку:

-          до 10 числа поточного місяця за поточний місяць – 20 000 грн. без виставлення рахунку на оплату;

-          до 25 числа поточного місяця за поточний місяць – залишок суми згідно виставленого Орендодавцем рахунку.

Пунктом 9.1 договору  суборенди сторони передбачили застереження, згідно яких договір набуває чинності за умови укладення відповідачем договору на відшкодування витрат позивачу на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг пропорційно відповідачу до займаної останнім площі в цій будівлі .

Доказами у справі підтверджено, що між вказаними учасниками орендних правовідносин 1.01.08р. було укладено такий договір за № 1, що свідчить про виконання сторонами умов договору оренди №46-07 від 01.04.07р.

На виконання зазначених вимог сторонами 01.01.08р. було укладено договір № 1а про відшкодування витрат орендодавця на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю.

Відповідно до умов зазначеного договору Орендодавець зобов'язався забезпечувати обслуговування, експлуатацію та ремонт будівлі, розташованої за адресою: 83004, м. Донецьк, вул. Університетська, буд. 112, а також утримання прибудинкової території, інженерних мереж та технічного обладнання, а Орендар брати участь у витратах Орендодавця на виконання вказаних робіт та послуг пропорційно до займаної ним площі в цій будівлі.

У пунктах 2.1., 2.2. передбачено, що розмір відшкодування витрат Орендодавця визначається розрахунком (додаток №1), плата згідно якого перераховується Орендарем Орендодавцю до 25 числа звітного місяця.

Відповідно до п. 3.5. договору суборенди сторони щомісяця підписують акт виконаних робіт.

На виконання зазначених умов сторонами були підписані акти здачі-приймання робіт (надання послуг) №ОУ-0000001 від 31.01.08р., №ОУ-0000003 від 29.02.08р., №ОУ-0000004 від 31.03.08р. на загальну суму  89 265 грн. 99 коп.

Свої зобов'язання по сплаті орендної плати та відшкодуванню витрат відповідач належним чином не виконав, оплатив лише 14 668 грн. 79 коп., в результаті чого за ним утворився борг в сумі 74 597 грн. 20 коп., який позивач намагається стягнути.

Згідно п. 8.2. договору суборенди за порушення термінів перерахування орендної плати Орендар сплачує Орендодавцю пеню в розмірі 0,1% від простроченої суми за кожний день прострочення, включаючи день оплати, а при порушенні строків більш ніж на 30 днів, додатково сплачує штраф в розмірі 7% від суми, що прострочена до сплати.

Оскільки мало місце несвоєчасне внесення орендних платежів з боку відповідача, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача  пені в сумі 2 872 грн. 71 коп. за період з 11.01.08р. по 21.05.08р. та штрафу в сумі 3 485 грн. 87 коп., а також трьох процентів річних в сумі 349 грн. 48 коп. та інфляційних в сумі 2 312 грн. 51 коп.

Крім того, у зв'язку з тим, що у відповідності до п. 9.1. договору суборенди термін його дії сплив 31.03.08р., а обов'язок Орендаря, передбачений пунктом 2.3. щодо повернення Орендодавцю майна з оренди на підставі двостороннього акту, підписаного сторонами, протягом п'яти робочих днів після припинення дії договору не був виконаний, позивачем також заявлені вимоги припинити чинність договору суборенди №1 від 01.01.2008р. у зв'язку із закінченням узгодженого терміну його дії, та зобов'язати відповідача звільнити орендоване приміщення.

Судом дана належна правова оцінка правовідносинам сторін. За своєю правовою природою між сторонами укладено договір  суборенди (піднайму). Відповідно до ч. 3 ст. 774 ЦК України до договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

Фактичні обставини справи підтверджують, що сторони досягли всіх суттєвих умов передбачених законом для договорів: зокрема щодо його предмету, ціни та строку його дії, а тому він вважається укладеним згідно вимог п. п. 1, 2 ст. 180,  п. 1 ст. 181 ГК України та п. 1 ст. 638 ЦК України.

Так, укладений договір є підставою для виникнення у учасників судового процесу господарських зобов'язань, передбачених статтями 173, 174, 175 ГК України (статтями 11, 202, 509 ЦК України) і відповідно до ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Пункт 1 ст. 759 ЦК України як загальна норма права визначає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Стаття 283 ГК України як спеціальна норма передбачає, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Статтею 762 ЦК України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

За спеціальною нормою в силу частини першої ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Фактичними обставинами справи та доказами на їх підтвердження, зокрема актом звірки розрахунків між сторонами станом на 02.06.08р., підтверджено факт неналежного виконання відповідачем грошових зобов'язань за укладеними договорами, у зв'язку з чим за ним утворився основний борг по орендній платі та відшкодуванню витрат орендодавця в сумі  74 597 грн. 20 коп., який обґрунтовано та підлягає задоволенню. Витрати по державному миту та забезпеченню судового процесу у цій частині позову  покладаються на відповідача  згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.      

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Оскільки мало місце прострочення виконання основного зобов'язання, тому  позовні вимоги щодо стягнення з відповідача додаткових вимог за прострочення виконання грошового зобов'язання у  вигляді пені в сумі 2 872 грн. 71 коп. за період з 11.01.08р. по 21.05.08р. та штрафу в сумі 3 485 грн. 87 коп. також обґрунтовані та підлягають задоволенню. Витрати по державному миту та забезпеченню судового процесу у цій частині позову  покладаються на відповідача  згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.      

У задоволенні вимоги про стягнення решти частини штрафу в сумі 1 026 грн. 82 коп. слід відмовити, як необґрунтовано заявлених, з віднесенням витрат по державному миту та забезпеченню судового процесу у цій частині позову згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України  на позивача.

Відповідно до вимог ст. ст. 54, 57 ГПК України заявлені вимоги щодо стягнення основного боргу, пені та штрафу. Під час слухання справи позивачем було фактично збільшено розмір позовних вимог в частині суми пені, заявленої у позові, а також шляхом пред'явлення додаткової вимоги у вигляді інфляційних та трьох процентів річних, які не було заявлено в позові.

З цього приводу законодавець визначає, що під збільшенням розміру позовних вимог згідно ст. 22 ГПК України слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві. Тому збільшення розміру позовних вимог не може бути пов'язано з пред'явленням додаткових позовних вимог, про які не йшлося в позовній заяві.

Право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог надається позивачу, а також третій особі, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, і відповідачу, який подає зустрічний позов. Позивач має право на об'єднання позовів не лише при поданні позовної заяви, він не позбавлений такого права коли змінює на підставі ст. 22 ГПК України предмет позову, тобто змінює одну вимогу на кілька вимог. Однак, ці додаткові вимоги може бути пред'явлено з дотриманням, зокрема, приписів статті 58 ГПК України.

Позивач заяву про об'єднання різних позовних вимог суду не надав. Крім того, слід констатувати, що заява про зміну предмета позову стосується одночасно і зміни підстав позову, що може мати місце лише альтернативно, а тому одночасна їх зміна неможлива.

Стаття 34 ГПК України встановлює, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що у задоволенні вимог щодо стягнення з відповідача трьох процентів річних в сумі 349 грн. 48 коп. та інфляційних в сумі 2 312 грн. 51 коп. слід відмовити, оскільки фактично відбулося збільшення розміру позовних вимог, про які не йшлося в позовній заяві. Витрати по державному миту та забезпеченню судового процесу у цій частині позову згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України покладаються на позивача.

Законодавець визначає способи захисту порушеного права, які знайшли своє відображення у частині 1 ст. 16 ЦК України, де підкреслено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частина друга зазначеної статті містить перелік способів захисту цивільних прав та інтересів.

Предмет позову повинен завжди відповідати способам захисту порушеного права.

З у рахуванням викладеного, у задоволенні позову щодо припинення чинності договору суборенди №1 від 01.01.2008р. у зв'язку із закінченням узгодженого терміну його дії, слід відмовити як необґрунтовано заявленого на тих підставах, що чинним законодавством не передбачено такого способу захисту порушеного права.

Орендар в зв'язку з закінченням строку дії  договору оренди (суборенди) не звільняє приміщення, яке орендується ним. У такому випадку дійсно перешкоджає реалізації власником приміщення права користування приміщенням. Але при цьому Орендар (Суборендар) порушує свій обов'язок звільнити приміщення, який випливає з договору. Тому способом захисту порушеного права, що є адекватним такому порушенню, є пред'явлення вимоги про виконання зобов'язання передати річ.

У той же час, відповідно до умов договору оренди №46-07 від 01.04.07р., орендодавцем спірного майна, а саме власником  - є  Дочірнє підприємство „Науково-дослідний та проектний інститут „Донецький ПромбудНДІпроект” державного акціонерного товариства „Будівельна компанія „УкрБуд”.  Пункт 1.3 цього договору забороняє Орендарю, тобто позивачу у справі права щодо приватизації, передання орендованого майно в суборенду.

Однак, на час слухання справи заперечень з боку Орендодавця, як власника будівлі та приміщення  за договором оренди не надходило, як зацікавленої особи. Представник позивача повідомив суд про інформованість  з цього приводу Орендодавця про наявність таких обставин, проти яких останній не заперечує ( стаття 42 ГК України).

Крім того, згідно п.п 7.1 п.7 договору оренди №46-07 від 01.04.07р, саме Орендодавцю належить право контролювати наявність, стан та цільове використання майна, переданого в оренду іншим суб'єктам господарювання.

Таким чином, право вимоги на звільнення спірного приміщення належить власнику спірного майна  Орендодавцю - Дочірньому підприємству „Науково-дослідний та проектний інститут „Донецький ПромбудНДІпроект” державного акціонерного товариства „Будівельна компанія „УкрБуд”. Окремих повноважень щодо зобов'язання відповідача звільнити спірне приміщення за договором суборенди, Орендодавець за договором оренди  позивачеві не надав.

На підставі викладеного, позов позивача до відповідача звільнити орендоване приміщення вважаються судом необґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.

Витрати по державному миту та забезпеченню судового процесу в частині вимог немайнового характеру згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України покладаються на позивача.               

Позивачем несплачене до державного бюджету державне мито в сумі 10 грн. 27 коп., тому воно підлягає стягненню з нього в доход державного бюджету України на підставі ст. 46 ГПК України.

 У зв'язку з тим, що у судовому засіданні за згодою сторін було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення згідно частини третьої ст. 85 ГПК України, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого згідно статті 84 ГПК України.

На підставі викладеного керуючись ст. ст. 629, 759, 762, 774 ЦК України, ст. ст. 55, 173, 174, 175, 193, 230, 232, 283 ГК України, ст. ст. 33, 34, 42, 43, 22, 44, 46,ч. 5 ст. 49, 58, 69, 82, 84, частиною третьою ст. 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю „ДонИнтрейд” задовольнити частково.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „ДонИнтрейд”, 83056, м. Донецьк, вул. Молодих шахтарів, 37, ід. код 32688820, р/р 26001051701012 в ДРУ „Приватбанк”, МФО 335496, на користь:

-          державного бюджету України  державне мито  в сумі 10 грн. 27 коп., видавши наказ та надіславши його на виконання до державної податкової інспекції у Київському районі  м. Донецька.

3.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Аркос”, 83050, м. Донецьк, вул. Щорса, 29,  ід. код  21953365, р/р 26006301745636 у ФГУ ПІБ м. Донецьк, МФО 334635, на користь:

-          товариства з обмеженою відповідальністю „ДонИнтрейд”, 83056, м. Донецьк, вул. Молодих шахтарів, 37, ід. код 32688820, р/р 26001051701012 в ДРУ „Приватбанк”, МФО 335496, борг в сумі  74 597 грн. 20 коп., пеню в сумі 2 872 грн. 71 коп., штраф в сумі 3 485 грн. 87 коп., витрати по держмиту в сумі  809 грн. 56 коп., витрати по забезпеченню судового процесу в розмірі 112 грн. 85 коп., видавши наказ.

4.У задоволенні  позовних вимог щодо припинення чинності договору суборенди №1 від 01.01.2008р. у зв'язку із закінченням узгодженого терміну його дії відмовити.

5.У задоволенні позовних вимог щодо зобов'язання відповідача звільнити орендоване приміщення відмовити

6.У задоволенні позовних вимог щодо стягнення штрафу в сумі 1 026 грн. 82 коп. відмовити.

7.У задоволенні позовних вимог щодо стягнення трьох процентів річних в сумі 349 грн. 48 коп. відмовити.

8.У задоволенні позовних вимог щодо стягнення інфляційних в сумі 2 312 грн. 51 коп. відмовити.

9.Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

               Суддя                                                                                                                                           

Дата підписання рішення, оформленого у відповідності зі ст. 84 ГПК України: 30.07.08р.