Постанова

від 22.07.2008 по справі 37/491-06

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

37/491-06

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 22 липня 2008 р.                                                                                    № 37/491-06  

Вищий господарський суд України у складі колегії: головуючого, судді Васищака І.М., суддів Плюшка І.А., Самусенко С.С., за участю представників сторін В. Халія (керівник), К. Шульги (дов. від 2.12.07), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу акціонерного товариства закритого типу “Науково-виробнича фірма “Каскад” на рішення господарського суду Харківської області від 6 грудня 2007 року у справі № 37/491-06 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Фактор” до акціонерного товариства закритого типу “Науково-виробнича фірма “Каскад” про розірвання договору та стягнення 41 907 грн. 55 коп.,

  ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2007 року товариство з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Фактор” звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до акціонерного товариства закритого типу “Науково-виробнича фірма “Каскад” про розірвання договору від 16 грудня 2005 року № 42-12/05(255-12/05), стягнення суми попередньої оплати - 33 327грн.   20 коп. та штрафних санкцій -  8 580 грн. 35 коп. з підстав неналежного виконання зобов'язання.

Відповідач позов не визнав, посилаючись на безпідставність вимог.

Рішенням господарського суду Харківської області від 6 грудня 2007 року (суддя Д. Доленчук), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 28 січня 2008 року, позов задоволено.

Судові рішення мотивовані неналежним виконанням боржником зобов'язання.

У касаційній скарзі акціонерне товариство закритого типу “Науково-виробнича фірма “Каскад” просить рішення у даній справі скасувати з підстав порушення господарським судом статей 30, 31, 42, 43 Господарського процесуального кодексу України та прийняти нове рішення про відмову в позові.

У судовому засіданні представник відповідача уточнив вимоги касаційної скарги і просив також скасувати постанову апеляційного господарського суду з тих же підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Фактор” проти доводів касаційної скарги заперечує і в її задоволенні просить відмовити.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Господарськими судами встановлено, що 16 грудня 2005 року сторони уклали договір № 42-12/05 (255-12/05), на умовах якого відповідач зобов'язався поставити комплектуючі матеріали та виконати роботи по його встановленню і програмуванню, а позивач зобов'язався сплатити вартість обладнання та виконаних робіт.

Сторони встановили, що ціна комплектуючих матеріалів сплачується на умовах попередньої оплати у розмірі 33 327 грн. 20 коп., а їхня передача здійснюється на підставі накладної та довіреності, або відповідним актом.

Позивач виконав зобов'язання щодо сплати вартості товару, що підтверджується платіжним дорученням № 3571 від 4 січня 2006 року; відповідач своїх зобов'язань належним чином не виконав, у зв'язку з чим позивач направив претензію від 3 серпня 2006 року № 392-08/06.

Частиною 2 статті 651 Цивільного кодексу України встановлено, що договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Отже, господарські суди дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позову в частині розірвання від 16 грудня 2005 року № 42-12/05 (255-12/05), укладеного між сторонами.

За приписами статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Пунктами 13.3., 13.6. спірного договору сторони передбачили, що у випадку односторонньої необґрунтованої відмови від виконання своїх зобов'язань протягом 15-ти календарних днів винна сторона сплачує штраф у розмірі десяти відсотків від суми договору, сплачує суму заборгованості по договору, повертає поставлений товар та попередні платежі; за несвоєчасну поставку комплектуючих матеріалів та не вчасно виконані роботи постачальник несе відповідальність у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми вартості оплаченого товару за кожну добу затримки від суми заборгованості.

За таких обставин господарські суди дійшли також обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення сплаченої попередньої оплати в сумі 41 907 грн. 55 коп. та штрафних санкцій в сумі 8 580грн. 35 коп.

Інші твердження скаржника досліджувались апеляційним господарським судом і їм дана належна юридична оцінка.

За змістом статей 33 і 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

Всупереч вказаним статтям, відповідач не надав господарським судам доказів, які спростовують позовні вимоги чи звільняють його від цивільної відповідальності.

Отже, з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені господарськими судами на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

 ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Харківської області від 6 грудня 2007 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 28 січня 2008 року у справі № 37/491-06  залишити без змін, а касаційну скаргу акціонерного товариства закритого типу “Науково-виробнича фірма “Каскад” без задоволення.

Головуючий, суддя

І. М. Васищак

Суддя

І. А. Плюшко

Суддя

С. С. Самусенко