Постанова

від 03.07.2008 по справі 24/410

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

24/410

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 03 липня 2008 р.                                                                                    № 24/410  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Кота О.В.,Шевчук С.Р. (доповідач),Козир Т.П.

розглянувши  касаційну               скаргу Державної установи 70 Управління начальника робіт Міністерства оборони України

на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 26.03.2008р.

у справі№24/410 господарського суду міста Києва

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Бударс"

ДоДержавної установи 70 Управління начальника робіт Міністерства оборони України

Простягнення  57 891,52 грн.

          В судовому засіданні взяли участь представники:

- позивача:  Третьякова  Л.М. дов. №1 від 08.01.2008р.

- відповідача: Небатов А.Є. дов. б/н від 08.01.2008р.

ВСТАНОВИВ:

У липні 2007р. товариство з обмеженою відповідальністю "Бударс" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з державної установи 70 Управління начальника робіт Міністерства оборони України 57891,52 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 24.01.2008р. (суддя Мудрий С.М.) позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 53398,08 грн. основного боргу, 3356,97 грн. інфляційних, 1136,47 грн. 3% річних, 578,92 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.03.2008р. (головуючий Мартюк А.І., судді Зубець Л.П., Лосєв А.М.) вказане рішення суду залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову в позові.

ТОВ "Бударс" скористався правом, наданим ст. 1112 ГПК України надіслав відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення.

Розпорядженням заступника Голови Вищого господарського суду України Шульги О.Ф.  від 02.07.2008р.  змінено колегію суддів та призначено колегію суддів у складі: головуючого Кота О.В., суддів Шевчук С.Р.,                Козир Т.П.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга  не підлягає задоволенню  виходячи з наступного.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, в результаті господарсько-правових відносин, які склалися між ТОВ "БУДАРС" та Державною Установою 70 Управління начальника робіт Міністерства оборони України відбулася передача товарно-матеріальних цінностей. Зокрема, за період з 31 липня 2006 р. по 21 листопада 2006 р. по накладних № 19 від 31.07.06 р.;  №20 від 31.07.06 р.; № 26 від 31.08.06 р.; № 31 від 19.09.06 р.;  № 66  від 21.11.06 р.;  № 65 від 22.11.06 р.; № 67 від 22.11.06 р.; № 68 від 22.11.06 р. ТОВ “БУДАРС” відвантажило, а ДУ ”70 Управління начальника робіт" отримало товар (фарбу, ґрунтовку, розчин, бетон, плити теплоізоляційних ) на загальну суму 85 228,15 грн.

Відповідач за отриманий товар розрахувався частково на суму                     31830,07 грн., тобто сума боргу ДУ 70 Управління начальника робіт складає 53398,08 грн., що підтверджується актом звірки  взаєморозрахунків від 31 травня 2007 р.

Отже, враховуючи, що згідно статті 181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів, між сторонами виникли договірні зобов'язання, строк виконання яких не встановлений.

За таких обставин та враховуючи вимоги ст. 530 ЦК України, позивач направив на адресу відповідача претензійний лист за № 19 від 11.07.2007 року з вимогою погасити суму боргу в розмірі 53398,08 грн. у 7-ми денний строк з моменту отримання листа, який залишився без відповіді та реагування.

Втім, відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З огляду на викладене та враховуючи, що факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 53398,08 грн. за отриманий по видаткових накладних товар, належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем визнаний, попередні судові інстанції задовольнили позов в цій частині.

Також судами було задоволено позовні вимоги в частині стягнення з відповідача інфляційних та 3% річних, оскільки відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, посилання відповідача на договірні відносини, предметом яких є: виконання ТОВ “БУДАРС" субпідрядних будівельно-монтажних робіт по влаштуванню фасаду житлового будинку за адресою: м. Київ. вул. Бориспільська, 26 (Контракт субпідряду № 070301 від 07 березня 2006 р. та Контракт субпідряду № 09/02/06 від 14 березня 2006 р.: виконання ТОВ “БУДАРС субпідрядних робіт по влаштуванню цегляної кладки на об'єкті - житловий будинок за адресою: м. Київ. вул. Бориспільська, 26 (Контракт субпідряду № 9 від 23.03.2007 р.: виконання позивачем субпідрядних робіт по влаштуванню стяжки та муруванню цегляної кладки на тому ж об'єкті ( Контракт субпідряду № 10 від 27 березня 2007 року) та передбачений цими договорами порядок розрахунків не прийняті судами до уваги, оскільки передача товарно-матеріальних цінностей відбулася не на виконання даних договорів, а на підставі іншого договору, укладеного сторонами у спрощений спосіб.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що вказані висновки попередніх судових інстанцій зроблені з дотриманням вимог ст. ст. 43, 47, 43, 84 ГПК України щодо повного і всебічного встановлення усіх обставин справи та правильного застосування законодавства під час розгляду справи.

Щодо доводів касаційної скарги, то вони не спростовують вказаних висновків суду, пов'язані з переоцінкою доказів, що виходить за межі повноважень касаційної інстанції та крім того, відсутність коштів не звільняє від обов'язку оплатити отриманий товар у встановлений строк.

З огляду на викладене та враховуючи, що в силу вимог ст.1117 ГПК України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або  постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх, колегія суддів Вищого господарського    суду України не вбачає підстав для скасування прийнятих у справі рішень, які відповідають матеріалам справи та чинному законодавству.

Керуючись ст.ст.  1115, 1117, 1119- 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України.

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу державної установи 70 Управління начальника робіт Міністерства оборони України залишити без задоволення, а постанову  Київського апеляційного господарського суду від 26.03.2008 у  справі №24/410 залишити  без змін.

Головуючий                                                                         Кот О.В.

С у д д я                                                                                Шевчук С.Р.

С у д д я                                                                                Козир Т.П.