ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
=======================================================================
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"25" жовтня 2011 р. Справа № 5016/2967/2011(17/129)
За позовом: Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ), 02154,
м. Київ, Русанівський бульвар, 8,
Представник позивача: Патрик Ганна Григорівна, АДРЕСА_1
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Негоціант Південь”, 54028,
м. Миколаїв, 12 Повздовжня, 82, а/с 102,
про: стягнення коштів в розмірі понесених витрат, пов‘язаних з виплатою
страхового відшкодування в сумі 51 000,00 грн.
Суддя С.М.Коваль
П Р Е Д С Т А В Н И К И:
Від позивача: ОСОБА_1., довіреність №24926/4 від 27.12.2010р.
Від відповідача: не з’явився
СУТЬ СПОРУ: стягнення страхового відшкодування в порядку регресу в сумі 51 000,00 грн.
Позов поданий про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “Негоціант Південь” (код ЄДРПОУ 32719565) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (код ЄДРПОУ 21647131) 51 000,00 грн. страхового відшкодування в порядку регресу в сумі 51 000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовуються завданням шкоди внаслідок смерті годувальника в результаті дорожньо - транспортної пригоди.
Відповідач свого представника в судове засідання не направив, письмовий відзив по суті спору не надав.
Згідно з вимогами ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 29.10.2011 року оголоше-ні вступна та резолютивна частини рішення.
Обставини справи.
Як вбачається із матеріалів справи 11 липня 2005 року на автошляху М-23 «Ульянівка -Миколаїв», автомобіль «ЗІЛ 431610», державний номер НОМЕР_1, що належить товариству з обмеженою відповідальністю «Негоціант Південь»під керуванням ОСОБА_2, здійснив зіткнення з автомобілем «ВАЗ-21093», державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3, що рухався в зустрічному напрямку, який в результаті дорожньо-транспортна пригода (далі -ДТП) загинув.
Вирок від 06.08.2007 року по справі №1-153/2007 (а.с 15-20) Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області визнав водія ОСОБА_2. винним у порушенні правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого або заподіяли тяжке тілесне ушкодження за ч. 2 ст. 286 КК України.
В момент скоєння ДТП водій ОСОБА_2. не мав договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
07.07.2008 року ОСОБА_4 (дружина загиблого) звернулась до Моторного (транспортного) страхового бюро України з заявою про виплату страхового відшкодування внаслідок смерті годувальника в результаті дорожньо - транспортної пригоди (а.с.24).
Згідно п. 9.3 Закону України “Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну життю та здоров’ю потерпілих становить 51000 грн. на одного потерпілого.
Відповідно до заяви ОСОБА_4. (а.с. 24) МТСБУ 07.07.2008 року сплатила ОСОБА_4. 51000 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1621 від 07.08.2008р. (а.с. 29).
Загальна сума сплачених Моторним (транспортним) страховим бюро України платежу становить 51000 грн.
Листом надісланим 13.08.2008р. відповідачу позивач просив в добровільному порядку компенсувати витрати понесені у зв’язку з виплатою страхового відшкодування. На що листом № 346 від 19.08.2008 р.ТОВ «Негоціант Південь»відмовило у відшкодуванні понесених витрат.
05 вересня 2011 року Моторне (транспортне) страхове бюро України звернулося до господарському суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Негоціант Південь” про стягнення 51000 грн. –відшкодування шкоди в порядку регресу.
В обґрунтування позову МТСБУ посилається на ст.ст.ст. 22, 625, 1166, 1172,1187, 1191 Цивільного Кодексу України, п. 38.2 ст. 38 Закону України „Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та просить суд стягнути з відповідача 51000 грн.
Відповідач у судовому засіданні 05.10.2011р. усно проти позовних вимог заперечував у повному обсязі, письмовий відзив не надав.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши представника позивача, господарський суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог на підставі нижченаведеного.
Відповідно до статті 396 Цивільного кодексу України особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, зав-дана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фі-зичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до частини 2 статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана дже-релом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого ство-рює підвищену небезпеку.
Відповідно до ч. 1 статті 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Матеріалами справи доведено, що ОСОБА_2. на момент скоєння ДТП працював у ТОВ “Негоціант Південь” водієм та на час скоєння ДТП - 11.07.2005 року знаходився під час виконання ним своїх трудових (службових) обов’язків.
Власником транспортного засобу ЗІЛ 431610, державний номер НОМЕР_1 є товариство з обмеженою відповідальністю “Негоціант Південь”, що підтверджується також вироком від 06.08.2007 року по справі №1-153/2007 Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області.
Отже, відповідачем за даним позовом є ТОВ “Негоціант Південь”.
Відповідно до статті 33 ГПК України кожна з сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обста-вини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встанов-люються такими засобами:
- письмовими і речовими доказами, висновками експертів;
- поясненнями представника позивача.
Із матеріалів справи вбачається, що шкідливий результат, який зазнав позивач, виник не із договірних взаємостосунків між сторонами по справі, а є поза договірною шкодою.
Тобто, у даному випадку мають місце правовідносини, котрі виникли із делікту.
Позов про стягнення шкоди покладає на позивача обов'язок доведення у розумінні ст.1166 Цивільного Кодексу України наявності складу правопорушення, яке містить певні елементи, зокрема:
- наявність шкоди, її розмір;
- протиправну поведінку заподіювача шкоди;
- причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача;
- вину.
Щодо зобов'язань, які виникають внаслідок заподіяння шкоди, є виняток з цього за-гального правила, тобто, коли обов'язок відшкодування завданої шкоди покладається на осо-бу без її вини (статті 1173,1174,1187 ЦК України).
Проте, склад цивільного правопорушення має бути доведений.
Згідно ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до приписів ст. 124 Конституції України та ст. 15 КПК України правосуд-дя в Україні здійснюється виключно судами, а отже, лише суд встановлює доведеність наяв-ності чи відсутності обставин, в тому числі і в кримінальній справі. Такі обставини як наяв-ність неправомірних (злочинних) дії, якщо вони дійсно мали місце, наявність вини, умислу фізичної особи мають доводитись у встановленому порядку тільки певними засобами доказування. Доказом щодо доведення вини та протиправності (злочинності) дій фізичної особи відповідно до статті 15 Кримінального процесуального Кодексу України є вирок суду.
Відповідно до ст. 35 ГПК України лише вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, є обов’язковим для господарського суду при вирішення спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені.
Отже, вироком від 06.08.2007 року по справі №1-153/2007 Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області визнано водія ОСОБА_2. винним у порушенні правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого або заподіяли тяжке тілесне ушкодження за ч. 2 ст. 286 КК України.
Позивачем доведено, що внаслідок дорожньо –транспортної пригоди, яка відбулася 11.07.2005 року, з вини ОСОБА_2., котрий працював водієм ТОВ “Негоціант Південь”, причинив шкоду пов`язаною зі смертю потерпілого.
Відповідно до положень ст. 27 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон), право на отримання відшкодування за шкоду, пов'язану із смертю потерпілого, мають особи, які знаходилися на утриманні потерпілого, та особи, які взяли на себе витрати на поховання. У зв'язку із смертю годувальника в результаті дорожньо-транспортної пригоди право на страхове відшкодування мають: діти (в тому числі усиновлені) - до досягнення ними повноліття; непрацездатна вдова (вдовець), непрацездатні батьки - до відновлення ними працездатності, а також працездатні вдова (вдівець), якщо у сім'ї є діти віком до восьми років та інші члени сім'ї, які знаходилися на утриманні потерпілого.
Страхове відшкодування виплачується, якщо смерть потерпілого в результаті дорожньо-транспортної пригоди настала протягом одного року після дорожньо-транспортної пригоди та є прямим наслідком такої дорожньо-транспортної пригоди.
У зв'язку із смертю годувальника відшкодовується частина неотриманих доходів потерпілого, яка кожному утриманцю належала б при його житті, за вирахуванням пенсій, наданих утриманцям внаслідок втрати годувальника. Порядок вирахування відшкодування утриманцям визначає Кабінет Міністрів України.
Відповідно до п. 9.3 Закону ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну життю та здоров’ю потерпілих становить 51000 грн. на одного потерпілого.
Дружині загиблого ОСОБА_4. заподіяно шкоду у зв`язку з втратою годувальника ОСОБА_3., яка складає 51000 грн.
Позивач у відповідності до ст. 41.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" на підставі наказу № 1607 від 06.08.2008р. за рахунок коштів фонду захисту виплатив на користь ОСОБА_4 суму у розмірі 51000 грн.
Розмір витрат, понесених позивачем, становить 51000 грн., отже, позивачем доведений розмір шкоди.
Відповідно до п.п. 38.2.1, 38.2 ст. 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду завдану іншою особою має право зворотної вимоги (регресу) до винної (відповідальної) особи у розмірі виплаченого відшкодування.
Аналогічна норма міститься у ст. 1191 Цивільного кодексу України.
Таким чином, позивачем належними та допустимими доказами доведено право на стягнення з відповідача 51000 грн. в порядку регресу.
За таких обставин, позов є обґрунтований та підлягає задоволенню.
Згідно ст. 49 ГПК судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 30-33, 44,49,82,84,85 ГПК України, господарський суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Негоціант Південь” (54028, м. Миколаїв, 12 Повздовжня, 82, а/с 102, код ЄДРПОУ 32719565) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (м. Київ, Русанівський бульвар, 8, код ЄДРПОУ 21647131) 51000 грн., а також 510 грн. держмита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеля-ційним господарським судом.
Суддя С.М.Коваль
Оформлене відповідно до статті 84 цього Кодексу, рішення підписано 28.10.2011 року.
Суд | Господарський суд Миколаївської області |
Дата ухвалення рішення | 25.10.2011 |
Оприлюднено | 17.11.2011 |
Номер документу | 19145884 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Миколаївської області
Коваль С.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні