Рішення

від 24.10.2011 по справі 5023/7165/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5023/7165/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" жовтня 2011 р.                                                            Справа № 5023/7165/11

вх. № 7165/11

Суддя господарського суду Лаврова Л.С. 

при секретарі судового засідання Васильєва Л.О.

за участю представників сторін:

позивача - не з*явився 3-ї особи < Текст > відповідача - Салюк В.П. 3-ї особи < Текст >

розглянувши справу за позовом ТОВ "Гефест Холдинг", м. Чортків 3-я особа < Текст > 

до  ТОВ "Вовчанський м'ясокомбінат", м. Вовчанськ 3-я особа < Текст > 

про стягнення коштів в сумі 85620,77 грн.

ВСТАНОВИВ:

Після уточнення позовних вимог ТОВ"Гефест Холдинг" ( позивач) просить суд стягнути з ТОВ"Вовчанський м*ясокомбінат"  суму основного боргу 72796,26 грн., 3 % річних- 6038,18 грн., індекс інфляції - 22306.53 грн., судові витрати покласти на відповідача т1.. а.с.64-67).

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те що, 16.10.2007 року між позивачем та відповідачем було укладено договір за № ПрС-05 який позивачем було втрачено , 05.01.2009 року між позивачем та відповідачем було укладено другий договір за № ПрС-05  у відповідності до якого позивач зобов*язався передати у власність відповідача харчові суміші, добавки та спеції для м*яса переробної промисловості виробництва концерну "РЕГІС" (Польша)., а відповідач в свою чергу зобов*язався сплатити грошові кошти  за поставлений товар. На день звернення з позовом борг відповідача становить 72 796,26 грн.

Відповідач проти заявлених вимог заперечує та вважає що боргу за поставлену продукцію не існує, про що докладніше викладено в відзиві на  позовну заяву( т.1 а.с.54).

Враховуючи, що згідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, суд продовжує розгляд справи з урахуванням уточнених позовних вимог.

Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи за позовної заявою позивача за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника відповідача господарським судом встановлено,  16.10.2007 року між позивачем та відповідачем було укладено договір за № ПрС-05 який позивачем було втрачено , крім того 05.01.2009 року між позивачем та відповідачем було укладено другий договір за № ПрС-05  у відповідності до якого позивач зобов*язався передати у власність відповідача харчові суміші, добавки та спеції для м*ясопереробної промисловості виробництва концерну "РЕГІС" (Польша)., а відповідач в свою чергу зобов*язався сплатити грошові кошти  за поставлений товар.

Загальна вартість товару за даним договором визначається згідно накладних, що являються невід*ємною частиною даного договора.( п.3.2. договору).Покупець зобов*язався провести повний розрахунок за кожну отриману партію товару протягом 45 календарних днів з дати її отримання (зазначено в розхідній накладній).У відповідності до п.4.5 договору, продавець забезпечує поставку покупцю товару з відстроченням платежу ( на умовах товарного кредиту) за умови дотримання ним термів оплати за раніше поставлені партії товару. Продавець ( позивач по справі) зобов*язався протягом 5 банківських дінв,поичнаючи з дня виставлення рахунка-фаткруи покупцю, відвантажити товар. Сторона,винна в порушенні умов даного договору, відшкодовує в повному обсязі заподіяні збитки ( п.8.1 договору).

В обгрунтування позовних вимог позивачем надані слідуючі  видаткові накладні : ГФ-0000049 від 28.01.2008 року на суму 2160 грн. (т.1 а.с.88), ГФ-0000140 від 24.03.2008 року на суму 5227,92 грн. (т.1 а.с.90), ГФ-0000347 від 20.06.2008 року на суму 22208,40 грн. ( т.1а.с.92), ГФ-0000372 від 27.06.2008 року на суму 21536,40 грн. ( т.1а.с.94), ГФ-0000432 від 21.06.2008 року на суму 11610 грн. (т.1 а.с.96), ГФ-0000463 від 01.08.2009 року на суму 20790 грн. ( т.1 а.с.98), ГФ-0000509 від 19.08.2008 року на суму 31764 грн. (т.1. а.с.100), ГФ-0000596 від 15.09.2008 року на суму 19350 грн. ( т.1. а.с.102), ГФ- 0000618 від 23.09.2008 року на суму 2004 грн. (т.1 а.с.104),ГФ-0000758 від  05.12.2008 року на суму 20053,80 грн. ( а.с.т.1 а.с.106), № ГФ-0000051 від 17.02.2009 року на суму 18307,15 грн. ( т1.а.с.108), ГФ-0000065 від 27.02.2009 року на суму 18163,55 грн., ГФ-0000228 від 06.05.2009 року на суму 18125,10 грн. ( т1.а.с.112),  № ГФ-0000267 від 14.05.2009 року на суму 15720,60 грн. ( т1.а.с.114), ГФ-000372 від 05.06.2009 року на суму 21135 грн. ( т.1.а.с.115), ГФ-2573 від 01.12.2009 року на суму 11257,20 грн. ( т1.а.с116), ГФ-2596 від 07.12.2009 року на суму 10596,60 грн. ( т1.а.с.117), ГФ-2622 від 15.12.2009 року на суму 12408 грн., ГФ-0000062 від 17.02.10 року на суму 15768 грн., ( т1.а.с.120), ГФ-0000073 від 23.02.10 року на суму 13068 грн. (т.1  а.с.122),ГФ-0000098 від 04.03.10 року на суму 4900, 50 грн. (т.1 а.с.124),ГФ-0000109 від 09.03.10 року на суму 3435 грн. (т.1 а.с.125), ГФ- 0000049 від 28.01.2008 року на суму 2160 грн ( т.1.а.с.126), ГФ-0000146 від 24.03.2008 року на суму 5227,92 грн. ( т1.а.с.127), ГФ-0000362 від 20.06.2008 року на суму 22208,40 грн. ( т1.ас.128), ГФ-0000385 від 27.06.2008 року на суму 21536,40 грн. ( т1.а.с.129), ГФ-0000444 від 21.07.2008 року на суму 11610 грн. ( т1.а.с130), ГФ-0000476 від 01.08.2008 року на суму 20790 (т.1 а.с.131), ГФ-0000532 від 19.08.2008 року на суму 31764 грн ( т1.а.с.132), ГФ-000522 від 15.09.2008 року на суму 19350 грн. ( т1.а.с.139),ГФ-000544 від 23.09.2008 року на суму 2004 ( т1.а.с.134), ГФ-000688 від 05.12.2008 року на суму 20053,80 грн. ( т1.а.с.135), ГФ-0000051 від 11.02.2009 року на суму 18307,15 грн. ( т1.а.с.136), ГФ-0000061 від 23.02.2009 року на суму 18163,55 грн( т1.а.с.134), ГФ-0000320 від 05.05.2009 роу на суму 18468,60 грн. ( т1.а.с138), ГФ-0000347 від 12.05.2009 року на суму 15720,60 грн. ( т1.а.с139), ГФ-0000419 від 28.05.2009 року на суму 21135 грн. ( т1.а.с140), ГФ-01109 від 24.11.2009 року на суму 11257,20 грн. ( т1.а.с.141), ГФ-01126 від 01.12.2009 року на суму 10596,60 грн. ( т1.а.с.142), № ГФ-01153 від 14.12.2009 ркоу на суму 12408 грн. ( т1.а.с.143), ГФ-0000056 від 15.02.2010 року на суму 15768 грн. ( т1.а.с144), ГФ-0000078 від 22.02.2010 року на суму 13068 грн. ( т1.а.с.145), ГФ-0000104 від 03.03.10 року на суму 4900,50 грн. ( т1.а.с. 146), ГФ-0000117 від 09.03.2010 року на суму 3435 грн. ( т1.а.с.147).

Однака позивачем в розрахунку зазначена видаткова накладна за №Гф-0000343 від 20.06.2008 року на суму 22208,40 грн., фактично надана накладна за № ГФ-0000347 від 20.06.2008 року.в зв*язку з чим, суд в частині стягнення 22208,40 грн. суд залишає позов в цій частині без розгляду на підставі ст. 80 п.5 ГПК України.  

Відповідачем було частково  проведена сплата боргу, так, 02.10.08 року відповдіачем було сплачено 10 000 грн. ( а.с.33), 14.10.2008 року 5000 грн. , 05.12.08 року  40354,80 грн. ( а.с.34), 17.02.2009 року - 18307,15 грн. ( а.с.35), 24.02.2009 року - 18163,55 грн( а.с.36), 06.05.2009 року - 18468,60 грн. ( а.с.37), 13.05.2009 року (15720,60 грн.( а.с.38), 04.06.2009 року - 18135 грн. ( а.с.39), 30.11.2009 року - 14634,36 грн. ( а.с.40), 04.12.2009 роу - 13775,58 грн. ( а.с.41), 15.12.2009 року - 16130,40 грн. ( а.с.42), 16.02.10 року - 15768 грн. (а.с.43),03.03.10 року - 17000 грн. ( а.с.44),  17.03.10 року - 1995,31 грн. ( а.с.45),  14.09.10 року - 5807 грн. ( а.с.46),  14.01.11 року - 440 грн. ( а.с.47), 06.04.11 року - 865 грн. ( а.с.48) .

08.07. 11 року на адресу відповідача була надіслана вимога щодо оплати  боргу в сумі 72796,26 грн. ( а.с.49-50). Рахунки-фактури у відповідності до вимог п. 5.1 договору за № Пр-С від 05.01.2009 року позивачем на адресу відповідача не надсилались.

Беручи до уваги розрахунок позивача щодо нарахування вимог в частині 3 % річних, встановлено наступне, договору за 2008 рік позивачем надано не було в зв*язку з його втратою, але в матеріалах справи міститься вимога щодо сплати боргу в розмірі 72796 грн в порядку ст. 530 ЦК України,  розрахунок 3 % річних позивачем наданий за період починаючи з 2008 року.

Період для задоволення річних  становить від дня отримання вимоги тобто з 08.07.11 року +  7 днів поштовий пробіг, тобто з 18.08.11 року.

Суд задовільняє вимогу позивача щодо  основного боргу в розмірі 50587,86 грн.

Згідно  ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов"язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку.

Зобов"язання виникають з підстав, встановлених статтею 11  Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з  господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог  і заперечень. При цьому, згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.            

На підставі викладеного суд частково задовільнє вимогу позивача щодо нарахування 3 % річних в розмірі 202,98 грн. в частині стягнення 5835,20 грн. - відмовляється. (т.1.а.с.68). Щодо стягнення інфляційних втрат, заявлено період з жовтня 2008 року по червень 2011 року, вимога про стягнення надіслана  08.07.11 року +  7 днів поштовий пробіг, тобто з 18.08.11 року. В частині стягення інфляційних втрат  в сумі 22306,53 грн.відмовляється в повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються пропорційно сумі задоволених позовних вимог та підлягає стягненню з відповідача державне мито в сумі .... грн. , витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - в сумі .... грн.

Керуючись ст. 1,2, 75,80 п.5, 33, 44-49, 82-85 ГПК України, суд

  < Текст > 

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовільнити частково.

Стягнути з ТОВ"Вовчанський м*ясокомбінат" ( Харківська обл, м.Вовчанськ, вул.Новоселівка,1 рахунок 26008000934041 у філії Харківської дирекції АТ "Індекс Банк" МФО 350619, код ЄДРПОУ 32447115) на користь ТОВ"Гефест Холдинг"( Тернопільська обл, м.Чортків, вул.Коновальця буд.3 кв.20 рахунок 26007000259163 в ПАТ "Укрсоцбанк" МФО 300023, код ЄДРПОУ 35126857) суму основного боргу 50587,86 грн., 3 % річних- 202,98 грн., державне мито 507,90 грн. та 139,86 грн.    витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В частині стягнення основного боргу в сумі 22208,40 грн. - без розгляду.

В частині стягнення 3 % річних- 5835,20 грн. та 22306,53 грн. інфляційних втрат- відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.   

Суддя                                 (підпис< Текст >                         Лаврова Л.С.

рішення підписане 28.10.11 року.