Рішення

від 11.08.2008 по справі 5/519

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/519

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "11" серпня 2008 р. Справа № 5/519

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді  

                         судді Брагіної Я.В.

                         судді  

за участю представників сторін

від позивача Суткович Я.С. - дов. №250 від 16.05.08;

від відповідача не з'явився;  

Розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Перший трубний завод" (м. Київ)  

до Приватного виробничого підприємства "Грандбудсервіс" (м. Житомир)

про стягнення 48 870,65 грн.

Позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з відповідача на свою користь 44678,24грн. заборгованості за поставлений товар, 3353,93грн. пені та 838,48грн. 5% річних від суми боргу.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги щодо стягнення основної суми боргу та річних, а також надав уточнений розрахунок пені, згідно якого сума неустойки склала 3699,1грн.

Представник відповідача в засідання суду не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений вчасно і належним чином.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

Суд дослідив в судовому засіданні документи, а саме: договір поставки №075 від 12.09.06р., накладні, довіреності, банківські виписки, розрахунок суми позову, свідоцтво про державну реєстрацію, довідки про включення до ЄДРПОУ, претензію.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

12.09.2006 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Перший трубний завод" (позивач) та Приватним виробничим підприємством "Грандбудсервіс" (відповідач) був укладений договір поставки № 075 (далі за текстом - договір), згідно якого позивач (постачальник за договором) зобов'язався поставити та передати у власність позивачу (покупцю за договором) труби теплоізольовані та фасовані частини (далі по тексту - товар) (а.с. 33).

На виконання умов договору, на підставі довіреностей  серії ялх № 405693 від 18 вересня 2006 року, серії ямч №722562 від 3 жовтня 2006 року, серії ямч № 722570 від 18 жовтня 2006 року, серії ямч № 722586 від 8 листопада 2006 року, cерії ямч № 722599 від 29 листопада 2006 року, серії ямч № 722604 від 4 грудня 2006 року, серії ямч № 722613 від 11 грудня 2006 року виданих на ім'я Шевчука В.Г., Черниш Т.О.,  Сердеги С.В. та Лазаренка В.М., згідно видаткових накладних № 10-96н (ТЗ-0001792) від 20 вересня 2006 року, № 10-96 (ТЗ-0001845) від 21 вересня 2006 року, № ті-722а (ТЗ-0001847) від 21 вересня 2006 року, № ті-722б (ТЗ-0001887) від 22 вересня 2006 року, № ті-885 (ТЗ-0002215) від 3 жовтня 2006 року, № ті-953 (ГЗ-0002707) від 19 жовтня 2006 року, № ТІ-1110/1б (ТЗ-0003310) від 8 листопада 2006 року, № ТІ-1110/1а (ТЗ-0003309) від 8 листопада 2006 року, № ТІ-1110/1В (ТЗ-0003311) від 8 листопада 2006 року, № 7010/б (ТЗ-0003853) від 1 грудня 2006 року, № 7001/б (ТЗ-0003854) від 1 грудня 2006 року, № 7002/б (ТЗ-0003852) від 1 грудня 2006 року, № 7003/б (ТЗ-0003851) від 1 грудня 2006 року, № ті-1228н (ТЗ-0004213) від 5 грудня 2006 року, № ті-1228 (ТЗ-0004214) від 5 грудня 2006 року, № ті-1215а (ТЗ-0004375) від 11 грудня 2006 року, № 10-170н (ТЗ-0004369) від 11 грудня 2006 року, № 10-170а (ТЗ-0004370) від 11 грудня 2006 року, № ті-12156 (ТЗ-0004445) від 13 грудня 2006 року, № ті-1215/1г (ТЗ-0004585) від 18 грудня 2006 року, № 10-170н (ТЗ-0004656) від 20 грудня 2006 року, № 10-170б (ТЗ-0004657) від 20 грудня 2006 року, № 7023/б (ТЗ-0004821) від 26 грудня 2006 року та № 7022/б (ТЗ-0004822) від 26 грудня 2006 року позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 884 816,04грн.  (вісімсот вісімдесят чотири тисячі вісімсот шістнадцять гривень 04коп.), що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями зазначених вище первинних документів (а.с. 9 - 32, 45 - 51).

Відповідно до п. 5.1. договору, відповідач повинен був провести остаточний розрахунок з позивач на протязі 30 днів після отримання товару.

Згідно п. 4.6. договору, датою поставки товару вважається дата відмітки покупця на відповідній накладній при отриманні товару.

Отже, виходячи з того, що датою накладної, згідно якої було поставлену відповідачу останню партію товару є 26 грудня 2006 року, то остаточний розрахунок з позивачем останній повинен був провести до 26 січня 2007 року.

Проте, відповідач за отриманий товар розрахувався з позивачем частково, оплативши 840137,80 грн. (вісімсот сорок тисяч сто тридцять сім гривень 80коп.), що підтверджується банківськими виписками від 19 вересня 2006 року, від 25 вересня 2006 року, від 04 жовтня 2006 року, від 28 листопада 2006 року, від 04 грудня 2006 року,          від 29 грудня 2006 року, від 28 листопада 2007 року та від 28 грудня 2007 року.

На дату судового розгляду справи сума основного боргу не змінилась.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші, тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

Відповідно до ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з положеннями ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною першою ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

У відповідності до п.7.3. договору, в разі несвоєчасного виконання взятих на себе грошових зобов'язань покупець повинен сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день затримки оплати, а також 5%річних від всієї простроченої суми боргу.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України (далі ГК України), штрафними    санкціями    у   цьому   Кодексі   визнаються господарські санкції у вигляді грошової  суми  (неустойка,  штраф, пеня),  яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним  правил  здійснення  господарської  діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних  санкцій  за  прострочення  виконання зобов'язання,  якщо  інше  не  встановлено  законом або договором, припиняється через шість місяців від дня,  коли зобов'язання  мало бути виконано.

З поданого представником позивача уточненого розрахунку суми пені вбачається, що вона обчислена виходячи з вимог ч. 2 ст. 232 ГК України, за період з 26 січня 2007 року по 25 липня 2007 року, при цьому сума пені зросла до 3699,1грн. В позовній заяві сума пені становила 3353,93грн. та обчислювалась за період з 01 січня 2008 року по 16 травня 2008 року, що становить 137 днів.

Оскільки, зазначений вище уточнений розрахунок суми пені не можна вважати заявою про уточнення позовних вимог, господарський суд вважає, що при обчисленні суми пені необхідно брати до уваги вимоги ч. 2 ст. 232 ГК України та виходити з періоду у 137 днів вказаного у позовній заяві.

Розрахунок пені:

за період з 26.01.07р. по 11.06.07р.:

- 17 (подвійна облікова ставка НБУ) / 365 днів х 44678,24грн. (сума боргу) х 137 (кількість прострочених днів) /100 = 2850,83грн.

Отже, розмір пені, який підлягає задоволенню, становить 2850,83грн., а оскільки  позивач просив стягнути пеню в розмірі  3353,93грн., то суд відмовляє в частині стягнення пені в сумі  503,10грн. (3353,93грн. -  2850,83грн.).

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так як сторони в договорі визначили інший розмір процентів ніж встановлений ч. 2 ст. 625 ЦК України, господарський суд вважає обґрунтованою вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 838,48грн., що становить п'ять процентів річних від простроченої суми, та розраховується наступним чином:

44678,24 (сума боргу) / 365 х 137 (кількість прострочених днів, яка вказується в позовній заяві) х 5 / 100 = 838,48грн.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів погашення заборгованості не надав, у листі від 08.04.08 №23, адресованому позивачу, основну суму боргу визнав (а.с 59).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення 44678,24грн. боргу, 838,48грн. 5% річних та 2850,83грн. пені обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які знаходяться в матеріалах справи та підлягають задоволенню.

В частині стягнення 503,10грн. пені в позові суд відмовляє.

Судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 526, 692, 712 ЦК України, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд 

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного виробничого підприємства "Грандбудсервіс" м. Житомир, провулок 1-й Іподромний, 15А (ідентифікаційний код 32579490) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Перший трубний завод" м.Київ, вул. Резервна, 8а (р/р 2600830524 в ВАТ АБ "Укргазбанк", МФО 320478,код ЗКПО 34427263):

- 44678,24грн.  - боргу;

- 2850,83грн. - пені;

- 838,48грн. - 5% річних;

- 483,67 грн. - витрат, пов'язаних зі сплатою державного мита;

- 116,78 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення 503,10грн. пені відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня його прийняття.

Суддя Брагіна Я.В.

Віддрукувати:  

1 - в справу

2 - позивачу

3 - відповідачу (м. Житомир, провулок 1-й Іподромний, 15А)