Постанова

від 25.07.2008 по справі 12/229пн

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

12/229пн

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

22.07.2008 р.                                                                          справа №12/229пн

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Діброви  Г.І.

суддів Гези  Т.Д. , Шевкової  Т.А.

за участю представників сторін:

від позивача:Бугаєнко С.О. (довіреність №26 від 03.01.08р.),

від відповідача:від третьої особи: Гнатюк В.А. (довіреність б/н від 24.07.08р.), не з*явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуЖитлово-будівельного кооперативу «МИР-40», м.Донецьк

на рішення господарського суду

Донецької області

від28.05.2008 року

по справі№12/229пн (Склярук О.І.)

за позовомКомунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа», м.Донецьк

доЖитлово-будівельного кооперативу «МИР-40», м.Донецьк

прозобов'язання укласти договір на постачання теплової енергії

В С Т А Н О В И В:

У 2006 році  позивач, Комунальне комерційне підприємство Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа», м.Донецьк, звернувся до господарського  суду   Донецької області з позовною заявою до відповідача, Житлово-будівельного кооперативу «МИР-40», м.Донецьк, про зобов'язання укласти договір на постачання теплової енергії з ККП «Донецькміськтепломережа».

          Ухвалою від 27.07.06р. господарським судом Донецької області було залучено до участі у справі № 12/229пн в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача –Донецьку міську раду.

          Судом першої інстанції 12.10.06р. провадження по справі № 12/229пн було зупинено в зв'язку з розглядом у Кіровському районному суді м.Донецьк позовних заяв громадян –членів  ЖБК «МИР-40»до ККП «Донецькміськтепломережа»про спонукання до укладання договору на постачання теплової енергії. Ухвалою  Апеляційного суду Донецької області від 19.02.08р. залишено без змін рішення Кіровського районного суду м.Донецька від 18.12.07р., яким було відмовлено фізичним особам у їх позовних вимогах, в зв'язку з чим ухвалою господарського суду Донецької області від 23.04.08р. провадження у справі №12/229пн було поновлено.

Рішенням господарського суду Донецької області від 28.06.08р. позовні вимоги Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа», м.Донецьк були задоволені. Рішення мотивовано тим, що відповідно до вимог статті 24 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»відповідач, як балансоутримувач, зобов'язаний укладати договір з власником та виробником теплової енергії, в даному випадку з позивачем.

Відповідач, Житлово-будівельний кооператив «МИР-40», м.Донецьк, з прийнятим рішенням не згоден, вважає його прийнятим із неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права України. Тому він звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Донецької області від 28.05.2008р. скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог позивача відмовити.

          На адресу Донецького апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким він просив залишити рішення господарського суду Донецької області від 28.05.08р. без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

Через канцелярію суду від відповідача, Житлово-будівельного кооперативу «МИР-40», м.Донецьк, надійшло клопотання про перенесення розгляду апеляційної скарги, в зв'язку з тим, що з 05.07.08р. по 30.08.08р. голова правління Дмітрієнко Л.Т. буде знаходитись поза межами України, але до судового засідання з'явився представник заявника апеляційної скарги, який не заявляв клопотання про перенесення розгляду скарги та підтримав її вимоги.

Судовою колегією розглянуто вищевказане клопотання та відхилено, оскільки участь у господарському процесі приймають юридичні особи, а не фізичні, підприємство заявника апеляційної скарги про час та місце розгляду справи було повідомлено належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення 26.06.08р. поштового відправлення ухвали суду від 13.06.08р. Явка голови правління підприємства відповідача ухвалою суду від 13.06.08р. не була визнана обов'язковою.

В судовому засіданні представники сторін підтримали свої вимоги та заперечення щодо апеляційної скарги.

Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу, оскільки відповідно до статті 129 Конституції України одним з основних принципів судочинства є забезпечення апеляційного оскарження, частини 2 статті 124 Конституції України передбачає право особи на захист судом її прав, юрисдикція судів розповсюджується на всі правовідносини, які виникають у державі. Згідно  статтею 2 Закону України «Про судоустрій», суд здійснює правосуддя у відповідності із принципом верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією України і законами прав і законних інтересів юридичних осіб. Частиною 3 Закону України «Про судоустрій»встановлено, що судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи в порядку, встановленому Конституцією України та законами, для з'ясування фактичних обставин справи достатньо матеріалів, що знаходяться в матеріалах справи №12/229пн, та наданих представниками сторін пояснень.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до статей 28-29 Закону України «Про судоустрій»та статті 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 року №5 «Про судове рішення», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності –на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображено обставини, що мають значення для даної справи,  висновки суду про встановлені обставини справи і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються двосторонніми доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до пунктів 2,3,4 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у  доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із статтею 4-2 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Заслухавши пояснення представника сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи,  Комунальне комерційне підприємство Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа», м.Донецьк з 01.07.05р. надає послуги з теплопостачання, що є його господарською діяльністю.

Житлово-будівельний кооператив «МИР-40», м.Донецьк є балансоутримувачем житлового будинку по вул. Семашко, 30, якому з 01.07.05р. ККП «Донецькміськтепломережа»надає послуги з опалення. Оплату наданих послуг здійснюють мешканці (фізичні особи) цього будинку по особовим рахункам на розрахунковий рахунок ККП «Донецькміськтепломережа».

В зв'язку з врегулюванням питання відносин між постачальником та споживачем послуг в цій сфері чинним законодавством України, виникла необхідність врегулювати їх шляхом укладення  договору. Згідно статті 24 Закону України «Про теплопостачання»та пункту 1 статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»відносини у сфері теплопостачання між постачальником та споживачем послуг повинні здійснюватися виключно на договірних засадах. Позивач вважає, що укладання договору між ККП «Донецькміськтепломережа»та ЖБК «МИР-40»на постачання теплової енергії для житлового будинку по вул. Семашко, 30 є обов'язковим.

З метою укласти такий договір, позивач супровідним листом № 48-ж надіслав відповідачу два примірники проекту договору про постачання теплової енергії №2606. Зазначений проект договору відповідач підписувати відмовився.

За цих підстав, позивач звернувся до господарського суду Донецької області з позовними вимогами до відповідача про зобов'язання укласти договір на постачання теплової енергії з ККП «Донецькміськтепломережа».

В процесі розгляду справи № 12/229пн господарським судом Донецької області, позивач листом № 17-ж від 30.04.08р. повторно надіслав проект договору на  постачання теплової енергії № 2606 для його підписання. Відповідачем вимоги позивача виконані не були.

Дослідивши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження та матеріали справи, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, судова колегія дійшла висновку, що:

Укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта  господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка  закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування (частина 3 статті 179 Господарського кодексу України).

Частиною 1 статті 187 Господарського кодексу України передбачено, що спори, які виникають при укладанні господарських договорів за державним  замовленням,  або  договорів,  укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом.

Відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які   залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником (стаття 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

З огляду на вищезазначене, господарським судом Донецької області правомірно зроблений висновок, що в даному випадку виконавцем та виробником теплової енергії є Комунальне комерційне підприємство Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа», м.Донецьк, а балансоутримувачем будинку по даній справі є Житлово-будівельний кооператив «МИР-40», м.Донецьк.

В частині 2 статті 24 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»зазначені обов'язки балансоутримувача, а саме: укладати договір з власником (співвласниками) на утримання на балансі відповідного майна; утримувати на   балансі майно, визначене договором з власником (співвласниками); забезпечувати   управління майном власними силами або укладати договір з юридичною особою на управління майном та інші.

Згідно статті 29 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»договір на надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою. У разі якщо балансоутримувач не є виконавцем,  він укладає договори на надання житлово-комунальних послуг з іншим виконавцем. Процедура погодження умов договору  відбувається  протягом одного місяця з дня внесення проекту договору однією із сторін.

З огляду на вищезазначене, на теперішній час договір на постачання теплової енергії повинен укладатися між позивачем, Комунальним комерційним підприємством Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа», м.Донецьк, як з виконавцем або виробником послуг, та відповідачем, Житлово-будівельним кооперативом «МИР-40», м.Донецьк, як балансоутримувачем. Укладання договорів на постачання теплової енергії безпосередньо із споживачами послуг, в даному випадку із власниками квартир, не передбачено Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

З урахуванням вищевикладеного, Донецький апеляційний господарський суд вважає обґрунтованим висновок суду щодо задоволення позовних вимог Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа», м.Донецьк до Житлово-будівельного кооперативу «МИР-40», м.Донецьк про зобов'язання укласти з позивачем договір на постачання теплової енергії.

Доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи та не впливають на правомірність прийнятого судом рішення.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України  рішення господарського суду Донецької області від 28.05.2008 року у справі № 12/229пн ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.

Отже, відповідно до статті 47 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте суддею за результатами дослідження усіх обставин справи.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита по апеляційній скарзі покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу «МИР-40», м.Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 28.05.2008 року у справі №12/229пн залишити без задоволення, рішення господарського суду Донецької області від  28.05.2008 року у справі №12/229пн   –без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється сторонам по справі в п'ятиденний строк та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд у місячний строк.

Головуючий          Г.І.  Діброва

Судді:          Т.Д.  Геза

          Т.А.  Шевкова

Надр. 6 прим:

1 –у справу;

2 –позивачу;

3 –відповідачу;

4 –третій особі;

5 –ДАГС;

6 –ГС Дон. обл.;  Ширіна Ю.М.