Постанова

від 16.07.2008 по справі 16/329-07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

16/329-07

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 16 липня 2008 р.                                                                                    № 16/329-07  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дунаєвської Н.Г. - головуючого

                                    Михайлюка М.В.,

                                    Мележик Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Дочірнього підприємства ресторан "Шахтар" Товариства з обмеженою відповідальністю Універсал" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22 квітня 2008 року у справі № 16/329-07 Господарського суду Дніпропетровської області за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Скай-ЛТД", Дніпропетровська область, до Дочірнього підприємства ресторан "Шахтар" Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсал", Дніпропетровська область, про стягнення 251 000 грн.,

за участю представників:

позивача – Зуєнко В.В.  (дов. від 26.06.2007 ),                                  

відповідача –не з'явився,

                                                  ВСТАНОВИВ :

     У жовтні 2007 року позивач –ТОВ "Скай-ЛТД" пред'явив у господарському суді позов до відповідача –ДП ресторан "Шахтар" ТОВ "Універсал" про стягнення 251 000 грн.

      Вказував, що 23.12.2006 між ним та ДП ресторан "Шахтар" ТОВ "Універсал" було укладено договір суборенди нерухомого майна, відповідно до умов якого він (суборендодавець) передає, а відповідач (суборендатор) приймає у строкове платне користування частину приміщення ресторану "Шахтар" площею 787,7 кв.м. в будинку №555 по вул. Дніпровській в м. Павлограді.

     Строк суборенди встановлено з 23.12.2006 до 11 години 00 хвилин 01.01.2007.

     Посилаючись на те, що відповідач всупереч п.3.1.14 договору не звільнив орендоване ним приміщення у встановлений строк  та не передав його за актом приймання-передачі, - позивач просив стягнути з відповідача на його користь 151 000 грн. орендної плати за кожен день прострочення передачі предмета оренди та 100 000 грн. штрафу за порушення умов договору.

     Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 4 грудня 2007 року (суддя Загинайко Т.В.), яке залишене без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22 квітня 2008 року (колегія суддів у складі: головуючий: Лотоцька Л.О., судді: Бахмат Р.М., Євстигеєва О.С.)  позов задоволено.

     Постановлено  стягнути з ДП ресторан "Шахтар" ТОВ "Універсал" на користь позивача 151 000 грн. –заборгованості та 100 000 грн. –штрафу.

     Судові рішення мотивовані посиланнями на невиконання відповідачем зобов'язання повернути предмет оренди у встановлений договором строк, що є підставою для покладення на нього обов'язку по сплаті штрафу та орендної плати за кожен день прострочення відповідно до п.5.5 договору та  ст.526 ЦК України.

У касаційній скарзі ДП ресторан "Шахтар" ТОВ "Універсал",  посилаючись на порушення та неправильно застосування судами норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст. 549, 551, 611, 631, 530 ЦК України та ст.ст. 33-35, 43, 87 ГПК України, просив рішення та постанову скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволені позову.

       Розглянувши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з таких підстав.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п.1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають  застосуванню до даних правовідносин.

Обґрунтованим визнається рішення в якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Рішення та постанова  зазначеним вимогам не відповідають.

      Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, 23.12.2006  між сторонами було укладено договір суборенди нерухомого майна, відповідно до умов якого ТОВ "Скай-ЛТД" (суборендодавець) передав, а ДП ресторан "Шахтар" ТОВ "Універсал" (суборендатор) прийняв по акту приймання-передачі від 23.12.2006 у строкове платне користування частину приміщення ресторану "Шахтар" площею 787,7 кв.м. в будинку під №555 по вул. Дніпровській в м. Павлограді.

        Строк суборенди визначено з 23.12.2006 до 11 години 00 хвилин 01.01.2007 (п.1.3 договору).

 Пунктом 3.1.14 договору передбачено обов'язок суборендатора звільнити об'єкт суборенди 01.01.2007 до 12 години та передати його по акту приймання-передачі в належному стані.

 Відповідальність за порушення наведених положень договору передбачено п.5.5 договору, згідно якого у разі порушення дати та часу повернення  Об'єкта суборенди, суборендатор сплачує штраф у розмірі 100 000 грн., а також орендну плату у розмірі 1 000 грн. в день з моменту прострочки і до передачі Об'єкта суборендадавцю.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанції виходили з того, що відповідач не виконав зобов'язання по поверненню Об'єкта суборенди у встановлений договором строк та фактично продовжує ним користуватись, що є підставою стягнення з останнього штрафу та орендної плати за кожен день прострочення.

       Дані висновки суду не ґрунтуються на матеріалах справи та є наслідком неправильного тлумачення норм матеріального права.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Отже, орендна плата може нараховуватись орендодавцем, сплачуватись орендарем чи стягуватись з нього в судовому порядку лише за період дії договору оренди до моменту його припинення.

Як встановлено судами, спірний договір припинив дію 01.01.2007.

За таких обставин, господарські суди помилково вважали, що орендна плата підлягає стягненню протягом часу фактичного користування предметом найму, оскільки за змістом вимог чинного законодавства у разі припинення дії договору, припиняються визначені ним зобов'язання сторін, а за порушення його умов застосовується передбачена законом або договором цивільно-правова відповідальність.        

        Так згідно, ст.785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

 Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

  Таким чином, за неповернення предмета найму встановлено законну неустойку, розмір якої, згідно ст. 551 ЦК України може бути збільшений сторонами у договорі.  

   Господарські суди, вирішуючи спір, зазначених положень закону не врахували та належним чином не з'ясували правову природу заявлених до стягнення коштів, а також законність та обгрунтованість позовних вимог.

   Крім того, стягнення орендної плати за кожен день прострочення з 02.01.2007 по 02.06.2007 не відповідає встановленому судами часу, протягом якого відповідач фактично користується предметом оренди.

   Враховуючи викладене та передбачені ст.1117 ГПК України межі перегляду справи касаційною інстанцією,  колегія суддів вважає, що рішення та постанова підлягають скасуванню, а справа –передачі на новий розгляд.    

     Під час нового розгляду справи господарському суду першої інстанції необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, встановити дійсні права та обов'язки сторін, і залежно від встановленого правильно застосувати норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та ухвалити законне та обгрунтоване рішення.

            На підставі наведеного та керуючись ст. ст.  1115, 1117, 1119, 11110 -11112, Господарського процесуального кодексу України, суд

                                   ПОСТАНОВИВ:

             1.Касаційну скаргу Дочірнього підприємства ресторан "Шахтар" Товариства з обмеженою відповідальністю Універсал"задовольнити частково.

               2.Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22 квітня 2008 року та рішенням Господарського суду Дніпропетровської області 4 грудня 2007 року у справі № 16/329-07 скасувати.

              3.Справу № 16/329-07 передати на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області в іншому складі.

Головуючий:                                                                                       Дунаєвська Н.Г.

Судді:                                                                                                  Михайлюк М.В.

                                                                                                     Мележик Н.І