Постанова

від 29.07.2008 по справі 28/5-08

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

28/5-08

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 29 липня 2008 р.                                                                                    № 28/5-08  

Колегія  суддів  Вищого господарського суду України  у складі:

Головуючого  судді                                              Кузьменка М.В.,

суддів                                                                       Васищака І.М.,

                                                                                Черкащенка М.М.,

розглянувши            касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Дніпропетровськриба" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.04.2008р.

у  справі                     №28/5-08 господарського суду Дніпропетровської області

за позовом                 Дніпропетровського обласного підприємства оптової

                                   торгівлі облспоживспілки  

до відповідача          Відкритого акціонерного товариства

"Дніпропетровськриба"

про                              стягнення 33 323,18грн.

за участю представників:

Дніпропетровського обласного підприємства оптової торгівлі облспоживспілки – не з'явилися;

ВАТ "Дніпропетровськриба" –Іваненко Я.С.

в с т а н о в и л а :

Дніпропетровське обласне підприємство оптової торгівлі облспоживспілки звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом та просило суд стягнути з відповідача –Відкритого акціонерного товариства "Дніпропетровськриба" 37 458,50грн. в рахунок відшкодування вартості послуг з водовідведення у період з 01.01.2003р. по 15.03.2005р.  

В обґрунтування заявлених вимог, позивач стверджує, що є балансоутримувачем насосної станції водовідведення з напірним колектором, яка приймала стічні води від відповідача. При цьому, між сторонами були відсутні договірні відносини (а.с.2-4).

До прийняття рішення по суті заявлених вимог, позивачем уточнено заявлені ним вимоги. Відповідно до поданої заяви, позивач просить стягнути з відповідача 33 323,18грн. в рахунок відшкодування наданих послуг (а.с.50).

У відзиві на позов відповідач –ВАТ "Дніпропетровськриба" вважає, що позивачем не доведено вартість послуг з очищення стічних вод у спірний період (а.с.29).

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 12.02.2008р. у задоволенні позову відмовлено (а.с.53-54).

Відмовляючи у задоволенні заявлених вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано доказів звернення до відповідача з претензією з метою досудового врегулювання спору.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.04.2008р. рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.02.2008р. скасовано, а позовні вимоги задоволені. Відповідно до рішення суду з відповідача на користь позивача стягнуто 33 323,18грн. (а.с.97-98).

Задовольняючи заявлені позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач оплатив вартість послуг з очищення стічних вод ВАТ "Дніпрообленерго" з урахуванням всіх субабонентів, які з'єднані з його каналізаційною системою, у зв'язку з чим позивач набув право регресної вимоги до відповідача.

Не погоджуючись з постановою апеляційної інстанції, ВАТ "Дніпропетровськриба" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та просить її скасувати, а у задоволенні позову відмовити.

Вимоги касаційної скарги мотивовані порушенням та неправильним застосуванням судом апеляційної інстанції норм матеріального права.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить касаційну скаргу такою, що підлягає частковому  задоволенню з наступних підстав.

Під час вирішення спору у даній справі та перегляді прийнятого рішення в апеляційному порядку, судами встановлені наступні обставини.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.06.2007р. рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.03.2007р. у справі №13/380(28/35)-06 за позовом ВАТ "Дніпроенерго" до  Дніпропетровського обласного підприємства оптової торгівлі облспоживспілки, третя  особа –суб'єкт підприємницької діяльності Корнілова Т.Г. викладено у новій редакції, відповідно до якої з Дніпропетровського обласного підприємства оптової торгівлі облспоживспілки на користь ВАТ "Дніпроенерго" стягнуто 132 491,82грн. в рахунок відшкодування вартості спожитих послуг.

Під час розгляду спору у вищевказаній справі встановлено, що на балансі Дніпропетровського обласного підприємства оптової торгівлі облспоживспілки знаходиться насосна станція водовідведення з напірним колектором, яка здійснює перекачку на очисну споруди ВАТ "Дніпроенерго" стічних вод промислових підприємств, у т.ч. відповідача у даній справі –ВАТ "Дніпропетровськриба", яке приєднано до каналізаційної мережі позивача у даній справі та користується послугами насосної станції водовідведення.

Враховуючи план каналізаційної мережі промислового вузла, суди першої та апеляційної інстанцій у справі №13/8380(28/35)-06 дійшли висновку, що каналізаційні мережі субабонентів з'єднані з каналізаційною станцією позивача і не межують з каналізаційною  системою ВАТ "Дніпроенерго", отже, немає прямих каналізаційних трубопроводів, які б з'єднували кожного субабонента з каналізаційною системою ВАТ "Дніпроенерго". Зазначені обставини зумовили висновок судів у вищевказаній справі про те, що не має підстав для укладення відповідного договору у ВАТ Дніпроенерго" з кожним  з цих субабонентів.

Постановою Вищого господарського суду України від 15.10.2007р. постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.06.2007р. у вказаній справі залишена без змін.

Судами даній справі встановлено, що Дніпропетровське обласне підприємство оптової торгівлі облспоживспілки сплатило на користь ВАТ "Дніпрообленерго" згідно з постановою у вказаній справі вартість спожитих послуг, що включає в себе вартість послуг, які спожиті субабонентами Придніпровського промислового вузла, у т.ч. відповідачем у даній справі.

Зазначені обставини стали підставою для висновку судів першої та апеляційної інстанції про набуття позивачем права вимагати від відповідача оплати спожитих ним послуг як субабонентом. При цьому, відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив виключно з того, що позивач не звертався з претензією до відповідача щодо відшкодування вартості таких послуг.

Однак, висновків щодо преюдиційності фактів, встановлених судовими актами у справі №13/380(28/35)-06 для даної справи, суди дійшли з порушенням норм процесуального права.

Так, відповідно до ч.2 ст.35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Між тим, склад сторін у даній справі та вищевказаній не є тотожним. Відповідач у даній справі –ВАТ "Дніпропетровськриба" не було стороною у справі №13/380(28/35)-06, у зв'язку з чим відповідні факти, що встановлені у такій справі, потребують доведенню у даній справі у загальному порядку, що не взято до уваги судами.

Отже, висновку щодо перебування відповідної насосної станції на балансі позивача, з'єднання каналізаційних мереж відповідача з каналізаційною станцією позивача тощо суди дійшли без витребування та дослідження відповідних доказів, в порушення вимог ст.32 ГПК України, відповідно до якої будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, встановлюється на підставі доказів, які, за змістом ст.34 ГПК України, мають відповідати вимогам щодо їх допустимості та належності.

Крім того, задовольняючи заявлені у даній справі вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідач є солідарно зобов'язаним з позивачем перед ВАТ "Дніпроенерго" і позивач, яка особа, що виконала відповідний обов'язок перед ВАТ "Дніпроенерго", має право на зворотну вимогу (регрес) до відповідача.

При цьому, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідно до п.4.26 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, які затверджені наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 01.07.94р. №65,  абонент та субабонент несуть однакову відповідальність за порушення Правил.

Разом з тим,  в силу ст.541 ЦК України, солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

Приймання стічних вод від промислових підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності й відомчої належності до комунальних каналізацій здійснюється згідно з вимогами Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Держбуду України від 19.02.2002 N 37, зареєстрованих Мін'юстом України 26.04.2002 за N 403/6691, що визначено п.1.8 вищевказаних Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України.

Згідно п.1.4 Правил приймання стічних вод від підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, субабонентом є  водокористувач, який одержує воду з міської водопровідної мережі або скидає стічні води в міську каналізаційну мережу через мережі абонента за укладеною з ним угодою та за погодженням з Водоканалом.

Відповідні угоди не витребувані та не досліджені судами, у зв'язку з чим висновок судів щодо статусу позивача та відповідача у спірних правовідносинах не ґрунтуються на доказах і є передчасним.

Також слід зазначити, що вимоги позивача, викладені у позовній заяві, як вбачається, заявлені на підставі ст.ст.1212,1213 ЦК України. При цьому, задовольняючи такі вимоги, суд апеляційної інстанції взагалі не досліджував наявність фактів, з якими ст.1212 ЦК України пов'язує виникнення зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави. Підстави заявлених вимог позивачем не змінювались.

Неповне з'ясування обставин справи, що є порушенням норм процесуального права, не може бути усунуто судом касаційної інстанції, враховуючи межі перегляду справи у касаційній інстанції, визначені ст.1117 ГПК України.

Враховуючи зазначене, судові акти, які прийняті з порушенням та неправильним застосуванням норм процесуального права, неправильним застосуванням норм матеріального права підлягають скасуванню, а справа передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119- 11111 ГПК України, колегія суддів                                        

П О С Т А Н О В И Л А :

1.          Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Дніпропетровськриба"  задовольнити частково.

2.          Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.04.2008р. та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.02.2008р. у справі №28/5-08 скасувати.

3.          Справу передати на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

         Головуючий  суддя                                                       Кузьменко М.В.

Судді                                                                                Васищак І.М.

                                                                                                  Черкащенко М.М.