Постанова

від 29.07.2008 по справі 6/43-08-872

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

6/43-08-872

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"29" липня 2008 р. Справа № 6/43-08-872

Одеський апеляційний господарський суд у складі:  

Головуючого судді  Ліпчанської Н.В.             

Суддів Андрєєвої Е.І., Мацюри П.Ф.,

При секретарі   Юзьковій А.В.

За участю представників сторін:

від прокуратури -  Бурдейна І.О. посвідчення №260 від 15.05.08р.

від позивача -  Іллічев П.М. по дов. №2 від 02.01.08р.

від відповідача - Зубов К.М. по дов. б/н від 16.07.08р.

                           -  Коваль В.В. по дов. б/н від 24.06.08р.                                        

Розглянувши апеляційне подання та клопотання про відновлення строку на його внесення  Іллічівського транспортного прокурора Одеської області      

на рішення господарського суду Одеської області від 21 квітня 2008р.

у справі № 6/43-08-872

за позовом Державного підприємства “Іллічівський морський торговельний порт”   

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Риалбудсервис”     

про зобов'язання виконати умови договору

За зустрічним позовом:  ТОВ “Риалбудсервис”

до Державного підприємства “Іллічівський морський торговельний порт”

про  визнання недійсним пункту договору    

                                                    Встановив:

          В  березні 2008 року  Державне  підприємство «Іллічівський морський торгівельний порт»(Далі - Порт) звернулось до  господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Риалбуд-сервіс»(Далі - Товариство) про зобов'язання виконати умови договору про спільну  діяльність ( Договору  простого  товариства)  від 15.08.2006 року №400-0  в  редакції  від  25.04.2007р.  в  частині  перерахування   мінімальної  частки  прибутку  в  сумі 1005000 грн.

          Відповідач  позивні  вимоги  не  визнає,  зазначаючи  у  відзиві,  що  вимоги Порту  щодо  виконання  пункту 5.2.19  договору  про спільну  діяльність  є  безпідставними  та  суперечать  нормам  діючого  законодавства  ст. 203; ч.1 ст. 1130, 1132 ЦК  України.

          В  процесі  розгляду  справи, Товариство звернулось  до господарського  суду з  зустрічною  позовною  заявою  про  визнання  недійсним п.5 2. 19 договору  про  спільну  діяльність від 15 серпня 2006року № 400-0 (договір  простого  товариства).

          Ухвалою господарського суду Одеської області від 17.04.2008р. зустрічний позов прийнято до провадження спільного розгляду з первісним позовом по даній справі.

Рішенням господарського суду  Одеського області від 21 квітня 2008р., винесеним суддею Демешиним О.А. в задоволенні первісного позову відмовлено в повному обсязі, а зустрічний позов Товариства задоволено.

Суд визнав недійсним пункт 5.2.19 договору про спільну діяльність (Договору простого товариства) №400-0 від 15.08.2006р. в редакції від 25.04.2007р.

Мотивуючи дане рішення, місцевий господарський суд дійшов до висновку, що умови  викладені в п. 5.2.19 договору суперечать правовій природі спільної діяльності , якою передбачено  тільки можливість розподілу одержаного прибутку  та  відшкодування  витрат  і  збитків  від такої  діяльності.

Суд  зазначив,  що Цивільним Кодексом  України  передбачена           можливість встановлення  за  домовленістю  сторін,  іншого  порядку розподілу  прибутку  та  відшкодування  витрат  і  збитків,  який  не залежить від частки  кожної  сторони  у  спільній  діяльності.  Виходячи із недійсності п. 5.2.19. договору  про  спільну  діяльність,  суд  відмовив  Порту  в  задоволенні  позовних  вимог,  оскільки  ці  вимоги  ґрунтуються    саме  на  зазначеному  пункті   договору,  а  недійсний  правочин  згідно ч.1 ст. 216 ЦК України   не  створює   юридичних  наслідків,  крім  тих  що  пов'язані  з  його  недійсністю.

          24  червня  2008 року  до  Одеського  апеляційного  господарського  суду  надійшло  подання  Іллічівського  транспортного прокурора  в  якому  ставиться  питання  про  скасування  рішення  господарського  суду  Одеської  області  від 21.04.2008р.  та  прийняття  нового  рішення,  яким  відмовити в задоволенні зустрічного  позову Товариства про визнання недійсним п.5.2.19 договору  про  спільну  діяльність.

          Обґрунтовуючи  вказане  подання,  транспортний  прокурор вважає,  що        рішення  суду  прийняте з порушенням  норм  матеріального  та  процесуального  права,  недодержанням  вимог,  щодо  повного  і  об'єктивного  з'ясування обставин  справи  при  невідповідності  висновків,  вказаних  в  рішенні  позовним матеріалам.

          У  судовому  засіданні  апеляційної  інстанції  Порт  надав  пояснення  щодо  подання  транспортного  прокурора,  в  яких  зазначив   про  його  підтримання.  На  думку  Порту,  згідно  ч.3  ст.6 ЦК України  сторони  по  договору   мають  право  відступати  від  положень  актів  цивільного  законодавства  і  врегулювати  свої  відносини  на  власний  розсуд.

          Оскільки  законом  прямо  встановлено  право  сторін  договору  простого  Товариства  встановити  за  власним  розсудом  порядок  розподілу  прибутку   від  спільної  діяльності, то п. 5.2.19  договору  слід  визнати  таким ,  що повністю  відповідає нормам  цивільного  законодавства  України.

          Заслухавши  пояснення прокурора, представників сторін, дослідивши  матеріали  справи,  перевіривши  правильність  юридичної  оцінки  встановлених      фактичних  обставин  справи,  застосування  господарським  судом  першої  інстанції   норм  матеріального  та  процесуального права при  прийнятті рішення,  колегія  суддів  вважає , що  рішення  господарського  суду  слід  залишити  без  змін,  а  подання Іллічівського транспортного прокурора без  задоволення,  виходячи  з  наступних  підстав.

          Як свідчать  матеріали  справи,  15.08.2006р.  між  Портом в  особі  начальника Радзіховського Р.А. та Товариством в особі  директора Водовозова В.О.  укладено договір № 400-0 про спільну діяльність (договір простого товариства)     (а.с. 8-23).

В  подальшому,  вказаний  договір  про  спільну  діяльність  25.04.2007р.  був переукладений  у  новій редакції.

          За умовами договору,  сторони  зобов'язались  з  метою  отримання  прибутку,  спільно  діяти  без  створення  юридичної  особи  для  задоволення   потреб  у  поточному  та  капітальному  ремонтах  основних  фондів Порту  та  третіх  осіб,  в  будівництві  житлових  та  промислових  об'єктів.

          Згідно п. 3.3.  договору  встановлено  співвідношення  часток  у  спільній  діяльності  за  договором, а саме: частка Порту  та  Товариства  становить 50%           (кожного)  Співвідношення  часток   може  бути  змінено  шляхом  укладення  відповідної  додаткової  угоди  між  сторонами.  При  цьому  частка  Порту  не  може  бути  менше,  ніж 50%.

          Згідно    додатку №1 до  договору  на  виконання  зобов'язань  згідно п.3.7. Порт  вносить  в  якості  вкладу  майно  на  загальну  суму  16192342 грн.,  без  врахування  ПДВ ( а.с. 24-32).

          Згідно додатку № 2 до договору вклад Товариства становить  16192342,00грн.  та  вноситься  в  якості:

- грошових  коштів  цільового  призначення з  метою  здійснення  таких заходів;

- модернізацію виробничих  ділянок;

- придбання  матеріалів  для  виробництва;

- придбання  обладнання  та  механізмів.   

Актом   приймання —передачі  від 16.01.2008 року  був  посвідчений  факт  передачі  майнового  внеску  товариства  у  вигляді  грошових  коштів  розміром 5617985,00грн.  які  підтверджуються  банківськими  розрахунковими документами  та  зроблені  у  термін з 15 листопада 2006 року  по  24  грудня 2007року. ( а.с. 36).

          Актом  приймання — передачі від 16.01.2008р. підтверджений внесок Порту згідно з договором про  спільну  діяльність,  який  складається  із 187 майнових  об'єктів  на  загальну  суму  15274314,00 грн. ( а.с. 37-41).

          Матеріали  справи  містять  звіт  від 21.02.2008р.  про  нарахування  та  розподіл  прибутку  між  учасниками  договору  № 400-0  про  спільну  діяльність  в  якому  відображено,  що  станом  на 31.12.2007р. Портом  внесено 15274314,00грн.,  що  становить  94%  від  внеску,  передбаченого  договору.  Товариством  в  період  з 15.11.2006 року  по  24.12.2007р.  здійснено інвестицій  грошовими  коштами   в  розмірі 5617985,00грн.,  що  становить 34,70% від  суми  зазначеної  в  договорі.

          Фінансові  показники  за  IV-й  в  2007 році  по  результатам  діяльності  складені  на  підставі  дійсних  фактичних  даних  спільної  діяльності.  За  12  місяців  2007 року прибуток  становить  14500грн.,  податок  на  прибуток  нарахований  в  сумі  36250грн.,  а  прибуток  в  чистому  вигляді становить 108750,00грн.

          Таким  чином,  за  результатом  спільної  діяльності  за  12  місяців  2007року  прибуток  Порту  перерахований  в  сумі 83077грн.,  а  Товариству  в  сумі 25673грн.

          Виходячи  із  умов  договору  розподіл  зобов'язань  між  сторонами  щодо  спільної  діяльності  передбачений  розділом  5  договору.

          Підпунктом 5.2.19.  п.5.2.  Товариство  зобов'язано :  забезпечити  граничну  мінімальну  суму  прибутку  Порту   від  спільної  діяльності  за  звітний  період  року  в  розмірі  1005000,00грн.  у  випадках,  коли  прибуток,  фактично  отриманий  за  результатами  спільної  діяльності  учасників  за  договором  за  календарний  рік,  є  нижчим,  ніж  належна  порту  мінімальна  сума  прибутку, Товариство  відшкодовує  порту  різницю  між належною  мінімальною   сумою  прибутку та  фактичною  часткою  Порту  в  отриманому  прибутку  за  рахунок  власних  коштів.

          Відповідно  до п. 6.1 договору  прибуток  від  спільної  діяльності,  розрахований в  порядку, передбаченому  чинним  законодавством  України  і  визначається  після  відшкодування  з  доходу,  отриманого  за  результатами  спільної  діяльності  за  звітний  період,  витрат  понесених  при  здійсненні  спільної  діяльності.

          Розподіл  прибутку від спільної  діяльності  здійснюється  після   сплати  податку на  прибуток  відповідно  до  звіту  про  результати  спільної  діяльності  на  території  України  без  створення  юридичної  особи.

          Згідно п. 6.2. Товариство  визначає  результати  спільної  діяльності  за  звітний  квартал.  Загальний  прибуток  від  спільної  діяльності  за  даним  договором,  розподіляється  між  ним  пропорційно  вартості  фактично  внесених  внесків  відповідно  до   умов  договору  станом  на  15-те  число  другого  місяця  поточного  кварталу.  При  цьому  врахуванню  підлягають  виключно  такі  вклади учасників,  внесок  яких  підтверджують  акти  прийому - передачі  майна,  виконаних  робіт,  угодами,  фіксуючими  внесок  фінансових  коштів. Для визначення  процентного  співвідношення  за  базис  приймається  якість  вкладів,  зафіксованих  в  додатках № 1  і  № 2  до  цього  договору.

          Прибуток перераховується Товариством  на  рахунок  Порту  не пізніше 10-ти  календарних  днів  після  подачі  звітності  до  податкового органу,  виходячи  із  фактичної  суми  прибутку  отриманого  за  результатами  спільної  діяльності  та  розрахованого  згідно п. 6.1  цього  договору.

          Виходячи із  положень  ст. 1130, ст. 1132  ЦК України за  договором  про  спільну  діяльність  сторони зобов'язуються  спільно  діяти  без  створення  юридичної  особи   для  досягнення  певної  мети,  що  не  суперечить  законові.

          За  договором  простого  товариства  сторони  беруть  зобов'язання  об'єднати  свої  вклади  та  спільно  діяти  з  метою  одержання  прибутку  або  досягнення  іншої  мети.

          Згідно ст. 1137 ЦК України  порядок  відшкодування  витрат і збитків,  пов'язаних  із  спільною  діяльністю учасників  визначається  за  домовленістю  між  ними.

          У  разі  відсутності  такої  домовленості  кожний  учасник  несе  витрати  та  збитки  пропорційно  вартості  його  вкладу  у  спільне  майно.   Умова,  за  якою  учасник  повністю  звільняється від  участі у  відшкодуванні   спільних  витрат  або  збитків  є  нікчемною  відповідно до даної статті.

          Таким  чином  виходячи  із  вимог  зазначених  статей ,  витрати,  збитки  і  прибуток  одержаний  від  спільної  діяльності  розподіляється  пропорційно вартості  вкладів  учасників у  спільне  майно.

          Виходячи  зі  змісту п. 5.2.19  договору Порт  зобов'язав  Товариство  забезпечити  йому  мінімальну  суму прибутку  в  розмірі 100500,00грн., а в  разі  коли  отриманий  прибуток  буде  нижчим  мінімальної  суми —тоді Товариство  відшкодовує  Порту  різницю,  за  рахунок  власних  коштів.

          Вимоги  зазначені  в  даному  пункті  не  співпадають,  а  навпаки -  протирічать п. 6.2  договору   та  положенням  статей 1137; 1139 Цивільного кодексу  України,  згідно  яких  прибуток від  спільної  діяльності  розподіляється   пропорційно  вартості  фактично  внесених внесків.

          З  урахуванням  викладеного,  судова  колегія, погоджується  із  висновком  місцевого  господарського  суду щодо  недійсності п.5.2.19  договору  про  спільну  діяльність  від 15.08.2006р. № 400-0  в  редакції  від 25.04.2007р.,  оскільки  він  зроблений  на  підставі  досліджених матеріалів  справи  та  відповідає  нормам  діючого  законодавства.

          Що  стосується  посилання  апелянта  на  порушення  Товариством  вимог      ст. 224 Господарського  кодексу  України,  то  вони  не  можуть  бути  взяті  до  уваги  оскільки Товариство  перерахувало  Порту  його  частину  отриманого  прибутку,  що  підтверджують  матеріали  справи,  тобто  виконуючи  умови  договору  про  спільну  діяльність,  а  не  порушуючи  господарські  зобов'язання.

          На  підставі  викладеного  судова  колегія  вважає,  що  рішення  господарського  суду  прийнято  з  дотриманням  норм   матеріального  та  процесуального  права  при  повному  з'ясуванню  обставин  справи,  а  тому  підстав  для  його  скасування  не вбачається.

                 Керуючись ст.ст.99; 101; 103-105 ГПК України  суд,-

                                                  Постановив:

          Апеляційне  подання  Іллічівського  транспортного  прокурора  Одеської  області  залишити   - без  задоволення.

          Рішення  господарського  суду  від 21.04.2008року  по  справі  № 6/43-08-872 залишити  без  змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                                            Ліпчанська Н.В.

Суддя                                                                                                    Андрєєва Е.І.

Суддя                                                                                                    Мацюра П.Ф.