Постанова

від 11.11.2008 по справі 6/43-08-872

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

6/43-08-872

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 11 листопада 2008 р.                                                                                    № 6/43-08-872  

Вищий господарський  суд  України у складі колегії суддів :

головуючого суддіОвечкіна В.Е.,

суддівЧернова Є.В.,

Цвігун В.Л.,

розглянув касаційне подання Заступника прокурора Одеської області

та касаційну скаргу ДП "Іллічівський морський торгівельний порт"

на постанову від  29.07.08 Одеського апеляційного господарського суду

у справі№ 6/43-08-872 господарського суду Одеської області

за позовомДП "Іллічівський морський торгівельний порт"

доТзОВ Риалбудсервіс"

прозобов'язання виконати умови договору

та за зустрічним позовом ТзОВ Риалбудсервіс"

доДП "Іллічівський морський торгівельний порт"

про визнання недійсним пункту договору

У справі взяли участь представники

позивача: не з'явились

відповідача: Іллічов П.М.. довір. у справі

Генеральної Прокуратури України: Хейлик Н.М. прокурор відділу  посв. №62 від 09.04.08

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Одеської області від 21.04.2008            (суддя О.Демешин), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 29.07.2008 (судді: Н. Ліпчанська, Є. Андрєєва,П. Мацюра), в задоволенні первісного позову про зобов'язання відповідача виконати умови договору про спільну діяльність № 400-0 в редакції від 25.04.2007 – відмовлено.

Зустрічний позов про визнання недійсним пункту 5.2.19 договору про спільну діяльність від 15.08.2006 № 400-0 в редакції від 25.04.2007 задоволений. Судами встановлено, що умови пункту 5.2.19 договору суперечать правовій природі договору про спільну діяльність. Цивільним кодексом України передбачена тільки можливість розподілу одержаного прибутку, та відшкодування витрат та збитків. Сторони мають можливість встановити інший порядок розподілу прибутку та відшкодування витрат і збитків, який не залежить від частки кожної сторони у спільній діяльності. Але мова іде тільки про розподіл прибутку, витрат та збитків.

До касаційної інстанції надійшли касаційна скарга ДП "Іллічівський морський торговельний порт" та касаційне подання заступника прокурора Одеської області. Порт та прокуратура просять скасувати прийняті у справі судові акти, прийняти нове рішення, яким в задоволенні зустрічного позову відмовити, а первісний позов задовольнити. Вважають, що суди належним чином не дослідили зміст п.5.2.19 спірного договору та п.6.2 де розподіл прибутку від спільної діяльності відповідає вимогам чинного цивільного законодавства. Висновки судів про те, що спірним договором Морторгпорт звільняється від участі у відшкодуванні спільних витрат та збитків спростовуються змістом п. 3.5 та розділом 9 договору, які суди не досліджували. Учасники спільної діяльності мали право укласти договір на умовах, визначених в його п.5.2.19 відповідно ч.3 ст. 6 ЦК України.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм процесуального права, згідно з вимогами ст.1115 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скаргу та подання заступника прокурора області  підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Між сторонами 25.04.2007 переукладений договір від 15.08.2006 про спільну діяльність для задоволення потреб у поточному та капітальному ремонтах основних фондів порту та третіх осіб, в будівництві житлових та промислових об'єктів. Співвідношення часток у спільній діяльності встановлено по 50% у кожного. Співвідношення часток може бути змінено шляхом укладання додаткової угоди до договору. При цьому частка порту не може бути менше ніж 50% (п.3.3 договору, арк. 8-23).

ТОВ "Риалбудсервіс"  п.5.2.19 договору взяло на себе зобов'язання "забезпечити граничну мінімальну суму прибутку порту від спільної діяльності за звітний рік в розмірі 1005000 грн. У випадках коли прибуток, фактично отриманий за результатами спільної діяльності учасників за договором за календарний рік, є нижчим, ніж належна порту мінімальна сума прибутку, товариство відшкодовує порту різницю між належною мінімальною сумою прибутку та фактичною часткою порту в отриманому прибутку за рахунок власних коштів".

Прибуток за 12 місяців 2007 року по договору  про сумісну діяльність склав 145000 грн.; податок  на прибуток нарахований в сумі 36250 грн. Прибуток у чистому вигляді становить 108750 грн.

За 2007 рік порту перераховано прибуток в сумі 83077 грн., а товариству в сумі 25673 грн. (відповідно відсоткам внеску кожного в спільну діяльність).

В розділі договору "6.Розподіл прибутку" в пункті 6.2 сторони записали, що "Товариство визначає результати спільної діяльності за звітний квартал. Загальний прибуток від спільної діяльності учасників за даним договором розподіляється між ними пропорційно вартості фактично внесених внесків відповідно до умов договору станом на 15-те число другого місяця поточного кварталу. При цьому врахуванню підлягають виключно такі вклади учасників, внесок яких підтверджено актами прийому-передачі майна, виконаних робіт, угодами, фіксуючими внесок фінансових коштів. Для визначення процентного співвідношення за базис приймається вартість вкладів учасників, зафіксована в додатках № 1 і  № 2  до цього договору.

З огляду на встановлені обставини, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що зміст пункту 5.2.19 договору сторін протирічить пункту 6.2 договору та положенням статей 1137, 1139 ЦК України згідно яких прибуток від спільної діяльності розподіляється пропорційно вартості фактично внесених внесків. Якщо учасники не домовились про порядок відшкодування витрат і збитків, пов'язаних із спільною діяльністю, кожний учасник несе витрати та збитки пропорційно вартості його вкладу у спільне майно.

Колегія суддів зазначає, що відповідно ст. 1139 ЦК України "прибуток, одержаний учасниками договору простого товариства в результаті їх спільної діяльності, розподіляється пропорційно вартості вкладів учасників у спільне майно, якщо інше не встановлено договором простого товариства або іншою домовленістю учасників.

Умова про позбавлення або відмову учасника від права на частину прибутку є нікчемною".

При розгляді справи позивач і скаржники за касаційними скаргами наполягали на тому, що позов пред'явлений на підставі п.5.2.19 договору сторін про спільну діяльність, в якому сторони домовились про інший розподіл прибутку. Предметом позову не є відшкодування втрат та збитків порту.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за 2007 рік прибуток склав 145000 грн. і розподілений сторонами відповідно умов п.6.2 договору про сумісну діяльність.

Відповідно ст. 224 ГК України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. Позивач очікував отримати мінімум 1005000 грн. прибутку, а отримав, як встановлено судами, 83077 грн. З огляду на те, що прибуток  взагалі складав 145000 грн.,  сума 921923 грн., що вимагається позивачем, не може бути прибутком –це неодержані доходи.

Колегія суддів не погоджується з висновками судів про те, що п.5.2.19 договору протирічить ст. 1139 ЦК України (розподіл прибутку). В п.5.2.19 договору, як дослідили суди, вказано, що не отримані портом кошти (різниця між 1005000 грн. та сумою прибутку), товариство зобов'язується відшкодувати за рахунок власних коштів (а не власного прибутку). Судами попередніх інстанцій не  з'ясовані достеменно умови договору сторін щодо розподілу між сторонами прибутку та порядку відшкодування збитків (п.3.5; 3.13; 5.2.19; 9.1; 9.3; 13.7 договору та інші). Судами не встановлено з яких причин товариства не виконало взяте на себе зобов'язання "забезпечити мінімальну суму прибутку порту за звітний рік в розмірі 1005000 грн. (п.5.2.19 договору) Без з'ясування зазначених обставин неможливо правильно вирішити спір щодо зустрічних позовних вимог: визнати п.5.2.19 договору сторін недійсним; та з'ясувати чи є обгрунтованими первісні вимоги –виконати умови п.5.2.19 договору сторін про сумісну діяльність.

На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що справа розглянута з порушенням вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Без з'ясування зазначених касаційною інстанцією обставин справи, колегія суддів позбавлена можливості перевірити правильність правової оцінки всіх обставин справи, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору.

За таких обставин прийняті у справі судові акти підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд.

При повторному розгляді необхідно усунути зазначені порушення: повно дослідити обставини справи, надати їм правильну юридичну оцінку і в залежності від встановленого винести обгрунтоване, законне рішення суду.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" та касаційне подання заступника прокурора Одеської області задовольнити частково.

Рішення господарського суду Одеської області від 21.04.2008 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 29.07.2008 у справі № 6/43-08-872 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

Головуючий, суддя                                                                                                        В.Овечкін

Судді:                                                                                                         Є.Чернов

                                                                                                                                                              В.Цвігун