Рішення

від 01.11.2011 по справі 29/154пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29/154пд

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

01.11.11 р.                                                                                 Справа № 29/154пд                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Риженко Т.М.,

при секретарі Бондар В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю „Логістика і Сервіс”, м.Макіївка, Донецька область

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Оскар Фудз”, м.Київ

про: визнання договору поставки №1/260 від 26.02.2010р. недійсним.

за участю:

представника Позивача – не з'явився;

представника Відповідача  – не з'явився;

СУТЬ СПРАВИ:

         Товариство з обмеженою відповідальністю „Логістика і Сервіс”, м.Макіївка, Донецька область (далі – Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Оскар Фудз”, м.Київ  (далі – Відповідач) про визнання договору поставки №1/260 від 26.02.2010р. недійсним.

В обґрунтування своїх вимог Позивач посилається на неузгодження сторонами суттєвих умов правочину.

На  підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: правоустановчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю „Логістика і Сервіс”, договору поставки №1/260 від 26.02.2010р.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст. 55 Конституції України, ст. 638 Цивільного кодексу України, ст.ст. 20, 55, 179, 180, 181, 265 Господарського кодексу України,  ст.ст. 15, 54, 61, 64 Господарського процесуального кодексу України.

03.10.2011р. Відповідачем через канцелярію суду надано відзив на позовну заяву №220 від 28.09.2011р. у якому проти позовних вимог заперечує. Посилається, що твердження Позивача щодо недосягнення Сторонами істотних умов Договору поставки №260 від 26 лютого 2010 року  є безпідставними з огляду на наступне. Згідно з ч.4 ст. 632 Цивільного кодексу України, якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладання договору. За Договором, що Сторони уклали, ціна визначається, виходячи з наступних його умов: п1.1 Договору, де Сторони погодили, окрім іншого, що найменування, кількість, асортимент, одиниця виміру та ціна Товару, що постачається, вказана в накладних, які є невід'ємною частиною даного Договору; п.5.1 Розділу 5 Договору – „Ціна Товару та порядок розрахунків” за яким „ціна за кожну одиницю на партію товару визначається в накладних”; п.5.2 Договору, який встановлює, що саме накладні формують загальну вартість і є невід'ємною частиною та є накопичувальним елементом даного Договору. Згідно з умовами Договору Позивачем був отриманий товар також за останніми, як приклад , видатковими накладними №ОФ-000000002618 від 24.09.2010р.  та №ОФ-000000002723 від 01.10.2010р. підставою для прийняття товару в яких зазначено саме Договір №1/260 від 26.02.2010р. Часткові оплати за прийнятий Товар здійснювалися на підставі того ж Договору (останні, як приклад, банк виписки від 24.09.2010р. та 20.10.2010р.) Часткове повернення товару, що був поставлений згідно вказаних вище накладних, оформлене прибутковими накладними на повернення №ОФ-0001240 від 10.11.2010р., №ОФ- 0001284 від 24.11.2010р., №ОФ-0001289 від 24.11.2010р., №ОФ-0001290 від 24.11.2010р., в яких також є посилання на Договір. Отже Позивач своїми діями підтвердив і визнав умови Договору, розширивши перелік документів, що встановлюють асортимент та ціну договору, і визнав дані. що містяться у видаткових накладних, договірними.  Крім того Відповідачем було надано належним чином засвідчені копії наступних документів: видаткових накладних, прибуткових накладних (повернення), виписок з банківського рахунку стосовно здійсненої Позивачем часткової плати за поставлений товар.

03.10.2011р. Відповідачем через канцелярію суду надано належним чином засвідчені копії правоустановчих документів Товариства  з обмеженою відповідальністю „Оскар Фудз”.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 03.10.2011р. справу передано на розгляд судді Морщагіній Н.С.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 01.11.2011р. справу передано на розгляд судді Риженко Т.М.

Представник Позивача у судове засідання 01.11.2011р. не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Представник Відповідача у судове засідання 01.11.2011р. не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

До початку судового засідання надано клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази,  суд

                                                                   ВСТАНОВИВ:

26 лютого 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Оскар Фудз” (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Логістика і Сервіс” (Покупець) було укладено договір поставки №1/260, відповідно п.1.1 якого Постачальник зобов'язується в порядку та в строки, визначені даним Договором, поставляти та передавати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується згідно умов даного Договору приймати та оплачувати товар, найменування, кількість, асортимент, одиниця виміру та ціна якого вказані в накладних, які є невід'ємною частиною даного Договору. Підписані накладні засвідчують факт передачі-приймання  товару.

У розділі 5 договору Сторони дійшли згоди, щодо ціни товару та порядку розрахунків:

- ціна за кожну одиницю та партію товару визначається в накладних та включає ПДВ і вартість доставки Покупцю (п.5.1 Договору);

- загальна вартість постачаємого товару згідно даного договору формується виходячи з накладних, які є невід'ємною частиною та накопичувальним елементом  даного договору (п.5.2 Договору);

- оплата кожної партії товару здійснюється Покупцем в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника протягом 30 календарних днів з дати отримання партії товару згідно замовлення Покупця (п.5.3 Договору);

Позивач посилається, що в момент укладення Договору поставки №1/260 від 26.02.2010 року сторонами не було погоджено ціну, у зв'язку з чим договір суперечить нормам цивільного та господарського законодавства.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, про що виклав свою позицію у відзиві.

Дослідивши матеріали справи, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що не підлягають задоволенню, враховуючи наступне:

Як вбачається з приписів ст.180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Частиною 2 даної норми матеріального права встановлено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбаченому законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Враховуючи наведені норми Цивільного кодексу України та ст.180 Господарського кодексу України, істотними умовами договору поставки, зокрема, є предмет, ціна, строк дії договору, умови поставки, термін її здійснення, якісні показники та кількість товару, що постачається.

Відповідно до ч.4 ст.180 Господарського кодексу України, умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості.

Згідно із ч.5 ст.180 Господарського кодексу України, ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України.

Статтею 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

За змістом ст.632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін та зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. При цьому, якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається, виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

 Згідно з пунктом 1 статті 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Відповідно п.3 ст.6 ЦК України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Відповідно до ст.207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, а також якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Приймаючи до уваги, що відповідно п.5.2 договору загальна вартість постачаємого товару згідно даного договору формується виходячи з накладних Кожна із накладних містить відомості про товар, який підлягає поставці, кількості та ціни.

Також слід зауважити, що спірний договір підписаний обома сторонами і скріплений оригінальними печатками їх підприємств.

При цьому, стосовно дійсності підпису та факту підписання зазначених документів уповноваженою особою з боку Позивача зауважень не надано.

Враховуючи наведені норми закону та викладені обставини, вбачається вільне врегулювання відносин між Відповідачем та Позивачем щодо господарських операцій, які між ними повинні відбутись.

Одночасно, суд встановив, що договір №1/260 від 26.02.2010р., який за своєю правовою природою є договором поставки схвалений Позивачем. Це підтверджується видатковими накладними, які підписано та завірено печатками з боку обох сторін без зауважень, та виписками з банківського рахунку, які свідчать про часткову оплату здійснену Позивачем за поставлений товар за договором.

Викладене вказує на те, що між Позивачем та Відповідачем відбувались господарські операції з постачання продукції та її часткової оплати у межах спірного договору.

Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки.

Згідно із ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та  обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 2 статті 207 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства та скріплюється печаткою.

Приписи частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України встановлюють, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою, шостою статті 203  Цивільного кодексу.

Враховуючи наведені норми матеріального права та обставини справи, суд дійшов висновку, що договір поставки №1/260 від 26.02.2010р. містить суттєві умови правочину, є укладеним з дотриманням вимог діючого законодавства України та таким, що породжує права та обов'язки сторін і тому вимога Позивача про визнання даної угоди недійсною з мотивів не врегулювання сторонами її суттєвих умов не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на Позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю „Логістика і Сервіс”, м.Макіївка, Донецька область до Товариства з обмеженою відповідальністю „Оскар Фудз”, м.Київ  про визнання договору поставки №1/260 від 26.02.2010р. недійсним. відмовити.

У судовому засідання 01.11.11р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги – після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя                                                               Риженко Т.М.           

< Список >                                                                  < Довідник >     

< Список >                                                                  < Довідник >    

Повний текст рішення складено та підписано 07.11.11р.